Питання 2. Устрій для прочистки мережі

На відвідних лініях побутової та виробничої каналізації для ліквідації
засмічень трубопроводів передбачають встановлення прочисток або
ревізій. Ревізії дозволяють прочищати трубу в обох напрямках. Вони виготовляються у вигляді люків в трубі, що закриваються кришкою, яка кріпиться до корпусу двома або чотирма болтами. Між кришкою і люком для герметичності встановлюють гумову прокладку.

Прочистки виконуються у вигляді косого трійника або двох відводів
135° з заглушкою. Заглушка герметизується легкоплавкою
мастикою або суриково-крейдяною замазкою. Прочистка забезпечує
плавний вхід тросу в трубу в одному напрямку при чищенні цієї ділянки.
На горизонтальних ділянках прочистки і ревізії встановлюють на віддалі
6 - 15 м при діаметрі труб 50 мм і 8 - 20 м при діаметрі 100 - 150 мм
залежно від кількості забруднень в стічних водах. В квартирах довжина
поверхових відвідних труб, як правило, не перевищує 6 м і тому досить
рідко на цих ділянках встановлюють окремі прочистки або ревізії, а чищення трубопроводів здійснюють через сифони-ревізії.

Питання 3. Конструювання каналізаційної мережі: прокладання обвідних трубопроводів, діаметри та уклони, розташування стояків, вентиляція каналізаційної мережі, не вентильовані стояки, розташування випусків, конструкції перетину з фундаментом, довжина та глибина закладання, розташування ревізій та прочисток.

Мережа внутрішньої каналізації складається з поверхових відвідних трубопроводів 2, стояків 3 з витяжною частиною 1, горизонтальних збірних ділянок 4, випусків 6 та пристроїв для прочистки 5.

Відвідні поверхові труби з'єднують санітарні прилади із стояками. їх
прокладають по стінах над підлогою на висоті 0-150 мм, а інколи і під стелею у вигляді підвісних трубопроводів у нежитловому приміщені, що розташоване нижче. При підвищених ви могах до внутрішнього оздоблення приміщень прокладання поверхових відвідних труб здійснюється приховано в борознах, нішах стін, панелях, монтажних коридорах, підвісних стелях.

Труби прокладають з уклоном у бік стояка. Санітарні прилади, які розташовані в різних квартирах на одному поверсі, під'єднувати до одного відвідного трубопроводу не допускається.

Каналізаційні стояки транспортують воду від відвідних ліній до ниж­ньої частини будинку. Стояки розташовують біля приймачів стічних вод відкрито біля стін або приховано — в монтажних шахтах, блоках, кабінах (ближче до унітазів). Не слід розміщувати стояки біля перегородок, що відділяють санвузли від житлових кімнат, маючи на увазі шум води, який виникає при роботі санприладів. Для зменшення кількості стояків прий­мачі стічних вод розташовують компактними групами як у плані, так і в розрізі будинку по висоті. По всій висоті стояки повинні мати один діа­метр, не менший за найбільший діаметр відвідних труб. До одного кана­лізаційного стояка можуть бути приєднані поверхові відвідні труби двох суміжних санвузлів на поверсі. Для ліквідації засмічень на стояках на висоті 1 м від підлоги на першому, останньому і не рідше ніж через три поверхи обов'язково встановлюють ревізії. При прихованому прокладанні каналізаційних стояків у місцях встановлення ревізій роблять люки роз­мірами не менше ніж 0,3 х 0,4 м. Стояки під'єднують до збірних горизон­тальних ділянок або випусків, використовуючи косий трійник і відвід 135°, два відводи 135° або видовжений відвід 90°, тобто ті фасонні частини, що забезпечують плавний перехід вертикального потоку рідини в горизон­тальний. В основі стояк повинен мати жорстку опору.

Як правило, каналізаційні стояки мають витяжну частину, яка є про­

довженням стояка і виходить за межі даху будинку на 0,3-0,5 м в звичай­них умовах і на 3 м, якщо дах експлуатується. Наявність витяжної части­ни забезпечує вентиляцію зовнішніх каналізаційних мереж та захищає гідрозатвори від відсмоктування води ("зрив гідрозатвору"). Витяжну частину каналізаційного стояка флюгаркою не накривають. Для змен­шення кількості перетинів покрівлі будинку можна влаштовувати одну спільну витяжну частину для декількох стояків. Віддаль по го­ризонталі від витяжної частини стояка до вікон чи балконів, що відкри­ваються, повинна бути не меншою ніж 4 м.

   

Витяжна частина каналізаційних стояків: 1 - каналізаційний стояк; 2 - витяжна частина; 3 - вентиляційна шахта; 4 - збірний трубо-провід.

Дозволяється влаштування невентильованих каналізаційних стояків, які конструктивно відрізняються від звичайних тим, що не мають витяж­ної частини. Такі стояки можуть встановлюватись у сільських однопо­верхових житлових будинках або в інших випадках за розрахунком та за умови, що в будинку є ще хоча б один вентильований стояк. Невентильо- ваний каналізаційний стояк повинен закінчуватись прочисткою, що вста­новлюється в розтруб прямого відводу хрестовини або трійника на рівні під'єднання до цього стояка найвище розташованого приладу.

Збірні горизонтальні каналізаційні трубопроводи, шо об'єднують стояки і випуск, прокладають у підвалах, технічному підпіллі або кана­лах. Всі каналізаційні стояки будинку рекомендується об'єднувати у гру­пи, до яких входять близько розташовані один біля одного стояки. Для кожної групи проектується один випуск. Всі випуски слід направляти за межі стін дворових фасадів (тобто в сторону розташування під'їздів) і підключати до дворової каналізації. При обгрунтуванні дозволяється про­ектувати один загальний торцевий випуск.

Мінімальну глибину випуску приймають на 0,3 м вище глибини про­мерзання грунту, але не менше 0,7 м до верху труби. Довжина випуску, що вимірюється від стояка або прочистки до осі оглядового колодязя, повинна бути не більшою 6 м при діаметрі труби 50 мм і не більшою 8 м при 100 мм і більше.

В місцях перетину фундаментів будинку з випуском необхідно пе­редбачати отвори у фундаменті (0,3 х 0,3 м для діаметрів 50 - 100 мм і 0,4x0,4 м для діаметрів 125 - 150 мм). Відстань від верху труби до верху отвору повинна бути не меншою за 0,15 м. Після прокладання труб отво­ри замонолічують м'ятою глиною з дрібним шебенем. При рівні підземних вод вище випуску в стіні підвалу необхідно закладати металеву гільзу
із сальниковим набиванням.

При прокладанні каналізаційних випусків нижче підошви фундаменту

влаштовують футляри з бетонних чи залізобетонних труб або передбачають місцеве заглиблення фундаментів не менше ніж на 0,1 м нижче основи труби.

Перетин випусків з фундаментами:

1 - футляр; 2 - бетон; 3 - фундаментні блоки

Випуски необхідно під'єднувати до зовнішньої мережі «шелига в шелигу»

або з влаштуванням перепаду. Діаметр випуску визначають за розрахунком, але але приймають не меншим за діаметр найбільшого із стояків, що
приєднані до даного випуску.

Питання для контролю знань:

1. Які труби застосовуються в сантехніці при проектуванні внутрішніх мереж каналізації?

2. За допомогою яких фасонних частин имонтуються пластикові та чавунні труби?

3. Які пристої використовуються в каналізації для прочищення систем?

4. Де, як і для чого в системах проектують прочистки та ревізії?

5. З яких трубопроводів складається мережа внутрішньої каналізації?

6. Для чого потрібні відвідні поверхові трубопроводи?

7. З яким уклоном прокладають каналізаційні труби?

8. Для чого потрібні каналізаційні стояки? Поясніть їх призначення.

9. Поясніть яким чином виконують витяжну частину каналізаційних стояків? Для чого це потрібно?

10. Де, коли і чому проектують невегнтильовані каналізаційні стояки?

11. Як і для чого проектують збірні горизонтальні каналізаційні трубопроводи?

12. Поясніть вимоги до проектування каналізаційниї випусків?

13. Як виконують приєднання каналізаційного випуску до зовнішньої мережі каналізації?

Дата добавления: 2014-11-29