Щр ПРИКЛАД 5.3

Рішення про спеціальне замовлення

Рішення про спеціальне замовлення (Special [ Order Decision) — рішення, пов'язане з розглядом І отриманої пропозиції на разовий продаж продук­ції або надання послуг за ціною, нижчою за звичайну ціну, або навіть нижчою за собівартість.

Коли підприємство отримує пропозицію продати товари чи надати послуги за ціною, нижчою за звичайну (або нижчою за собівартість), то прийняття такої пропозиції доцільне лише тоді, коли додатковий дохід перевищує додаткові ви­трати і відсутня загроза деформації ринку.

Тому аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

/ маржинальний підхід;

/ диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;

/ врахування альтернативних витрат за відсутності вільної потужності;

/ врахування можливих довгострокових наслідків прийняття спеціального замовлення.

Розглянемо таку ситуацію на прикладі компанії "Спурт", котра виробляє спортивні байдарки і має недовантажені виробничі потужності.

Спортивний клуб "Канонада "хоче закупити у компанії "Спурт " 100 двоміс­них байдарок по 900 грн за одиницю, хоч звичайна ціна їх реалізації — 1 100 грн.

Бухгалтер компанії "Спурт " склав калькуляцію спеціального замовлення, на­ведену нижче (табл.5.2).

На перший погляд прийняття спеціального замовлення компанії невигідне, оскіль­ки принесе збитки в розмірі 12 000 грн: (1 020 — 900) • 100. Але такий підхід помилковий, бо не бере до уваги, що калькуляція замовлення включає постійні на­кладні витрати, величина яких на одиницю продукції знижується мірою збільшен­ня обсягу виробництва. Оскільки загальна сума постійних накладних витрат не зміниться в разі прийняття спеціального замовлення, то ці витрати є нереле-

вантними для прийняття цього рішення. Отже, для прийняття рішення реле-ванщними даними є диференціальний дохід і диференціальні змінні витрати.

Дата добавления: 2014-11-29