Контрольні питання. 1. Які ви знаєте правові механізми управління земельними ресурсами?

1. Які ви знаєте правові механізми управління земельними ресурсами?

2. Які ви знаєте організаційно-економічні механізми управління земельними
ресурсами?

3. Охарактеризуйте оцінку землі як механізм управління земельними ресур­
сами.

4. Охарактеризуйте плату за землю як механізм управління земельними ре­
сурсами.

5. Охарактеризуйте стимулювання раціонального використання та охорони
земель як механізм управління земельними ресурсами.

6. Охарактеризуйте організаційно-фінансові механізми управління земель­
ними ресурсами.

7. Охарактеризуйте землевпорядні механізми управління земельними ресур­
сами.

8. Які механізми застосовуються для регулювання ринку земель?

Розділ 7. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ

ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ РІЗНОГО

ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

7.1. Типізація (класифікація) земельних ресурсів як інструментарій управління

Основний базовий об'єкт нерухомості - земля має унікальне і ключове значення у всій системі підприємницької діяльності людей і самого їхнього життя. Вона являє собою особливу цінність для всього людського суспільства, оскільки є єдиним місцем проживання всіх народів і поколінь людей, осно­вним і природним фактором у будь-якій сфері бізнесу, прямо чи побічно бере участь у виробництві всіх інших товарів і благ.

У ринковому середовищі земля має багатофункціональне призначен­ня. Як природний об'єкт, що існує незалежно від волі людей, земля - це вся планета, колиска людини, що виконує найважливішу екологічну функцію. Одночасно земля - це і ґрунт, верхній шар нашої планети, її поверхня чи про­сторовий базис - об'єкт господарювання і, отже, відображає економічні відносини. Соціальна роль землі полягає в тім, що вона служить місцем іс­нування й умовою життя людей. І, нарешті, земля як територія держави зу­мовлює політичну функцію. Тому здійснення угод із земельними ділянка­ми регулюється не тільки конституційними нормами і земельним правом, а і цивільним законодавством з урахуванням лісового, екологічного й іншого спеціального законодавства.

У силу перелічених вище факторів земля як незамінний природний ре­сурс багатофункціонального значення, має особливий юридичний статус. Розпорядження землею, особливо купівля-продаж земельних ділянок на су­часному етапі - справа специфічна і непроста.

В Україні як і в багатьох промислово розвинутих країнах світу (США, Англія та ін.), встановлено: коли приватна власність перешкоджає реалізації суспільних інтересів, вона піддається постійним чи тимчасовим обмеженням. Постійні обмеження права власності на землю зумовлені обмеженістю її у природі і незамінністю у підприємницькій діяльності та включають: систе­му землеустрою; раціональне використання й охорону земель; контроль на-

вколишнього середовища; захист законних прав и інтересів інших власників, орендарів і користувачів землі; дотримання умов використання особливо охо-ронюваних територій і охоронних зон; врахування будівельних норм і правил, проектів планування і забудови населених пунктів; примусовий викуп земель у власника для суспільних потреб та ін.

Існують і тимчасові обмеження правочинностей власника землі: суворо цільове використання земельної ділянки, можливість купівлі-продажу сіль­ськогосподарських земель за умови збереження їхнього цільового призначен­ня, вилучення земельних ділянок, які не використовуються, обмежена оборо-тоспроможність окремих категорій земель та ін.

Не можуть також державні і комунальні підприємства самостійно здавати в оренду земельні ділянки, закріплені за ними на праві постійного користування.

Земля знаходиться в центрі складного переплетення різних економічних процесів, приватних і суспільних інтересів, адміністративних норм і правил (рис. 7.1).

Здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок вимагає гли­боких і систематичних знань особливостей обороту земель, зумовлених спе­цифікою самого товару - земельної власності.

Залучення відповідних категорій земель чи прав користування ними уза­конені, ринкові відносини стимулюють ділову й інвестиційну активність, пе­решкоджають кримінальним угодам щодо землі.

Як об'єкт підприємницької діяльності земля є визначеною гарантією ста­більності бізнесу і відтворення капіталу зі збільшенням. Типовий інвестор, вкладаючи засоби в землю, звичайно, не тільки повертає капітал, а і отримує прибуток і компенсує всі інші витрати. Можливі й інші задоволення з володін­ня престижною власністю на землю.

Для організації кращого, більш ефективного використання землі прово­диться її типізація (класифікація) за видами використання чи доцільному ви­користанні.

Типізація (класифікація) - це розподіл безлічі земельних об'єктів на їхні підмножини за подібністю чи розходженням відповідно до обраних ознак і методів. Вона полегшує процес вивчення специфіки земельних ресурсів, дає змогу швидко знайти внутрішні закономірності, які визначають стан і зміни їхніх споживчих і ринкових властивостей.

Об'єктами класифікації є елементи різноманітності, яка досліджується (види використання земель, типи землекористування і т. д.)

Ознаки класифікації - найбільш істотні і практично важливі властивості і характеристики об'єктів, що служать підставою для їхнього угруповання чи розподілу (рис. 7.2).

Рис. 7.1. Земля як об'єкт економічних і суспільних інтересів

-^з?.¹^ ■ =_ =:аа'= - =

Дата добавления: 2014-11-29