Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Чергування приголосних




Іноді при змінюванні або творенні слів замість одного звука з'являється інший, тобто відбувається чергування звуків.

Найпоширеніші такі чергування приголосних:

приголосні приклади
[к] - [ц] - [ч] рука- руці- рученька
[г] - [з] - [ж] нога- нозі- ніженька
[х] - [с] - [ш] вухо- у вусі- вушенько

У дієслівних основах чергуються, крім того, ще такі приголосні:

приголосні приклади
[т] - [ч] летіти- лечу
[д] - [дж] сидіти- сиджу

По іншому ці приголосні не чергуються: не може, напр., звук [г] чи [з] змінитися на [ш] або [ч] і т.д.

Проте в деяких словах як виняток ця закономірність порушується- в них замість чн вимовляється і пишеться шн: мірошник, сердешний, рушниця, рушник, двурушник, торішній, хоч ці слова походять відповідно від слів мірка, серце, рука, торік.

Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)

Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.

Два приголосних звука зливаються в один:

злиття звуків приклади
г, з, ж: + ськ(ий) зьк(ий) + ств(о) зтв(о) Кавказ- кавказський, Запоріжжя- запорізький, боягуз- боягузтво
к, ц, ч: + ськ(ий) цьк(ий) + ств(о) цтв(о) Вінниця- вінницький, козак- козацтво, молодець- молодецтво
х. с, ш: + ськ(ий) ськ(ий) + ств(о) ств(о) Черкаси- черкаський, чех- чеський, птах- птаство

Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ (ий), утворені від слів іншомовного походження: чикагський, цюріхський, бакський, казахський, тюркський.

Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ (ий) -к- випадає: Чукотка- чукотський, П'ятихатки- п'ятихатський.

Якщо твірна основа кінчається на д або т, то у вимові відбуваються різні зміни, а саме:

  приклади
на стику твірної основи і суфікса чується [дз], [ц] люд+ський [л'удз'кий], люд+ство [л'удзтво]; брат+ський [брац'кий], брат+ство [брацтво]
кінцеві звуки твірної основи [т] і [ст] при збігу приголосних не вимовляються студент+ський [студен'с'кий], студент+ство [студенство]; турист+ський [туриc'кий], модерніст+ський [модерн'іс'кий]

Але на письмі ці зміни не позначаються- такі слова пишуться за морфологічним принципом: людський, людство, братський, братство, студентський, студентство, туристський.

Виняток становлять слова міський (міст[о]+ський) і хвацький (хват+ський), які пишуться за фонетичним принципом.

Звуки н, л, д, дз, з, т, ц, с перед суфіксом -ськ (ий) вимовляються м'яко: кінський [к'ін'с'кий], ковальський [ковал'с'кий], панський [пан'с'кий], волинський [волин'с'кий].

М'який знак перед -ськ (ий) ставиться лише після л, після інших букв перед - ськ (ий) м'який знак не ставиться: ковальський [ковал+ський ], але: кінський [кін+ський].

Уподібнення приголосних за місцем творення

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає збіг двох приголосних, які важко вимовляються. Тоді, як правило, попередній приголосний уподібнюється до наступного. Ці зміни іноді позначаються, а іноді не позначаються на письмі.

Свистячі перед шиплячими переходять у відповідні шиплячі:

  приклади
сч - щ [шч] цч - чч зч - жч зжд - ждж брязкати- бряжчати [брязк+ати], козацький- козаччина [козацьк+ина], батьківський- батьківщина [батьківськ+ина]

Виняток на письмі становлять присвійні прикметники: мотузка- мотузчин, Васька- Васьчин.

За морфологічним принципом пишуться префікси: безшумний [бежшумний], розжувати (хоч вимовляється як [рожжувати]), а також слово мисчина [мишчина] (похідне від миска)

Тренувальні вправи:

Вправа1. Від поданих слів утворіть відповідні форми, у яких би випали

звуки о, е:

Випадок, наслідок, зірок, шлунок, ялівець, порошок, олівець, оцет, перець, дьоготь, день, сон, водень, збиток, вказівок, кінець, мозок, самець, ніготь, кисень, нагідок, свинець, кип’яток, головок, барвінок, сосок.

Вправа2. Прочитайте афоризми, прокоментуйте явища чергування в системі голосних у виділених словах:

1. Сміливим доля допомагає. 2. Хай буде вислухана й інша сторона. 3. Борода не робить людину філософом. 4. За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш. 5. Нарада у відсутності хворого. 6. Поспішай поволі. 7. Не зашкодь, якщо не можеш допомогти. 8. Відпочинок після роботи. 9. Витримка приносить нагороду. 10. Нехай згине світ, але хай переможе справедливість. 11. Що й треба було довести. 12. Де гній, там розріз. 13. Третього не дано.

Вправа3. Запишіть слова, вставте, де потрібно, пропущені букви, прокоментуйте їх правопис, складіть з цими словами речення:

Напер…д, безкінечн…сть, виб…р, людян…сть, с…льніше, спос…б, сл…во, б…ру, виб…раю, т…рти, л...мити, л...маю, р…чі, р…ч, Чугу…в, Чугу…ва, Ки…в, Ки…ва, веч…ріє, ч…тири, пш…ниця, щ…тина, ш…піт, ш…ршавість.

Вправа4. Поясніть уживання о, е після шиплячих:

Чорний, жолудь, вечеря, джерело, щедрий, жовч, грошовий, грушевий, першості, рожевий, чебрець, череда, чорниця, желатин, жостір, сосочок, жовтушник, женьшень.

Вправа5. Змініть форми поданих слів або доберіть однокореневі, щоб відбувалося чергування голосних; визначте, в яких позиціях слова відбувається чергування:

Ягода, хміль, сосна, сіль, сік, рід, ревінь, піпетка, плід, пагін, папір, нагідки, настій, корінь, глід, гори, волошки, баночка, лікоть, зубець, опуклість, береза, біль, активність, колір, нирка, кістка, схильність, Канів, ночувати, брова, свій, шостий, роги, промінь, воску, бір, вартість, ліквідність, якість, кількість, збір, звіробій, жостір, гній.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 2033; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.