Апостроф

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться перед я, ю, є, ї:

1) Після приголосних б, п, в, м, ф (губних), г, к, х (задньоязикових), ж, ч, ш (шиплячих) та р: п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, миш’як, кар’єра; Рив’єра, Барб’є, Руж’є, Фур’є.

2) Після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

Апостроф не пишеться:

1) Перед йо: курйоз, серйозний.

2) Коли а, у позначають пом’якшення попереднього

М’який знак

Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї, йо: адью, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, Лавуазьє, Жузьє, Мольєр, Ньютон, Реньє.

б) Після л перед приголосним відповідно до вимови: фільм, альбатрос, Нельсон, але: залп та ін.

в) У кінці слів відповідно до вимови: магістраль, Базель, Булонь, але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.

М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Цюрих.

Відмінювання слів іншомовного походження

1) Іменники іншомовного походження відмінюються як відповідні українські іменники:

1-ша відміна: фізика — фізики, фізиці і т. д.;

2-га відміна: арсенал — арсеналу, арсеналом; Шиллер — Шиллера, Шиллером; Рафаель — Рафаеля, Рафаелем та ін.;

3-тя відміна: магістраль — магістралі, магістраллю.

2) Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме:

а) іменники на -а з попереднім голосним і приголосним: амплуа, боа, Жоффруа, Клема;

б) іменники на -е: кафе, кашне, турне; Беранже, Гейне;

в) іменники на -є: ательє, Барб’є, Готьє, Лавуазьє;

г) іменники на -і: таксі, поні, колібрі; Голсуорсі, Россіні, Фірдоусі, Шеллі;

д) іменники на -ї: Віньї, Шантійї;

е) іменники на -о: бюро, метро, депо, кіно, манто, радіо; Арно, Буало, Віардо, Гюго;

є) іменники на -у: рагу, какаду, шоу, Шоу;

ж) іменники на -ю: меню, інтерв’ю; Сю;

з) жіночі імена на приголосний, а також жіночі прізвища на -ін, -ов:

Аліс, Долорес, Зейнаб; (Ельза) Вірхов, (Джеральдіна) Чаплін.

Слов’янські чоловічі імена та прізвища на -о відмінюються: Бранко — Бранка, Костюшко — Костюшка, Тіто — Тіта, Цветко — Цветка.

Правопис прізвищ

Найголовніші правила щодо правопису слов’янських прізвищ такі:

1. Російський звук е, польські іе, болгарський і сербський е, чеські е, м після приголосних передаються літерою е: Александров, Венгеров, Кузнецов, Лермонтов, озеров, Тургенєв; Белич, Веслов, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Сенкевич, Ценкий, Чапек.

2. Російський звук е передається літерою є в таких випадках:

а) На початку слів: Євдокимов, Єлизаров, Єгоров, Євтушенко.

б) У середині слів після голосного і після апострофа і м’якого знака: Буєрков, Вересаєв, Гуляєв, Достоєвський; Аляб’єв, Григор’єв, Зинов’єв, Афанасьєв, Євгеньєва.

в) Після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ: Ломтєв, Медведєв, Матвєєв, Менделєєв, Аракчеєв, Мацеєв, Плещеєв, а також у болгарських прізвищах Ботев, Друмев і под.

г) Коли кореневому російському е в аналогічних українських коренях відповідає і (тобто на місці колишнього ь): Бєлінський (пор. рос. белый і укр. білий), Лєсков (лес — ліс), Рєпін (репа — ріпа), Пєшков (пешком — пішки), Столєтов (лет — літ), Твердохлєбов (хлеб — хліб) та ін.

3. Російська літера ё в українській мові передається:

а) Сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення йео: Бугайов, Йолкін, Воробйов, Окайолов, Соловйов.

б) Через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Алфьоров, Корольов, Верьовкін, Новосьолов, Тьоркін; але в прізвищах, утворених від спільних для української і російської мов імен, пишеться е: Артемов, Семенов, Федоров та ін.

в) Через о під наголосом після ч, щ: Грачов, Щипачов, Хрущов, Лихачов.

4. Російська літера и передається:

а) Літерою і на початку слова: Іванов, Ігнатьєв, Ісаєв та після приголосних у суфіксі -ін: Пушкін, Мічурін, Полушкін.

б) Літерою ї після голосного, апострофа і м’якого знака: Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн.

в) Літерою и:

· Після ж, ч, ш, щ, дж, ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Чингісхан, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані, але перед голосним пишуть і: Жіоно, Тиціан.

· У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Борисов, Виноградов, Данилов, Казимирський, Кирилов, Кисельов, Миронов, Мишкін, Одинцов, Пивоваров, Тихомиров, але: Нікітін, Ніколаєв, Філліппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських.

· У префіксах при-: Пришвін, Прибитков, Привалов;

У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков; Гнідич, Григорович, Станюкович, Трублаєвич; Голицин, Палицин; Радищев, Татищев.

5. Російське ы передається літерою и: Рибаков, Циганков, Чернишов; Пташинський, Крутих.

6. Суфікси слов’янських, переважно російських, прізвищ -ск(ий), -цк (ий) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий): Маяковський, Мусоргський, Островський; Гомулицький, Городецький.

7. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:

-ый через -ий;

-ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: Бєлий, Горький, Крайній; Бєла, Горова, Крайня.

Закінчення -ой передається через -ой: Донской, Полєвой, Толстой.

8. Апостроф у прізвищах пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, Григор’єв, Захар’їн, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, юр’єв; перед йо апостроф не пишеться: Соловйов, Воробйов.

9. М’який знак у прізвищах пишеться після д, т, з, с, ц, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї: Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв, Ульянов, Ільюшин, Ананьїн.

б) Перед приголосними: Вольнов, Коньков.

в) У кінці слова: Соболь, Лось.

Твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом’якшується: Скиталець, Боровець, Глуховець.

! Увага. У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Ліфшиц, Моріц, Клаузевіц.

Тренувальні вправи

Вправа 1. Перекладіть українською мовою і порівняйте правопис:

Цветение, камни, отдать, подбородок, междурядье, досье, бытие, чутье, гордостью, истья, соединение, предплечье, оттенок, отток.

Вправа 2. Виділіть префікси і поясніть їх написання:

Безболісний, безкоштовний, безправ’я, роз’ятрити, черезрядковий, надписати, розхвилюватися, розрізати, зіткнути, стерти, зцідити, спалити, сфальсифікувати, зігріти, сформований, відредагований, перев’язування, прилипання, розмноження, розподіл, розчиняється, згасання, спрожогу, розсіл, скип’ятити, відсмоктувач.

Вправа 3. Перекладіть речення з російської мови на українську. Порівняйте правопис букв е та и в обох мовах.

Листва на березах была еще почти вся зеленая (І. Тургенєв). Вода заблестела, как расплавленный металл (В. Шишков). Серебристые поля сверкали в темном небе над спящей деревней, и одна из звезд, зеленая, по-летнему нежная, особенно добро мерцала мне из далеких глубин галактики (Ю. Бондарев).

Вправа4. Перекладіть українською мовою і поясніть правопис слів:

Выездной, комендантский, гигантский, контрастный, собственный, страстный, праздничный, шестнадцать, участник, каждый, целостный, завистливый.

Вправа 5. Напишіть твір на тему “Кольори зими“, використовуючи подані слова.

Зрання, роздоріжжя, коріння, віддзеркалення, надвечір’я, узлісся, гілля, нескінченні, беззахисні, незрівнянно, піднебесся

Вправа 6. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте правопис виділених слів у російській та українській мовах.

1. Когда мы возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил, и весь наполнился птичьим радостным гомоном (О. Купрін). 2. Кстати заговорил я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль (І. Тургенєв). 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей (Максим Горький). 4. Стремглав наездники помчались (О. Пушкін).

Дата добавления: 2014-11-29