Заняття № 1. Числівник. Правопис та відмінювання числівників

ТИЖДЕНЬ № 5

Числівник. Правопис та відмінювання числівників. (2 год.)

ЧИСЛІВНИК

Числівник - це повнозначна змінна частина мови,що називає кількість предметів або абстрактне математичне число та порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?: три, п'ятнадцять, тридцять, другий, сто двадцять перший.

За значенням та морфологічними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові (дехто з науковців за­раховує порядкові числівники до прикметників).

Кількісні числівники змінюються тільки за відмінками (крім один, два, які мають деякі форми роду й числа).

Порядкові числівники змінюються за відмінками, числами
й родами.

Числівники бувають різними членами речення - підмета­ми, присудками, додатками, означеннями, обставинами: Два коти в одному мішку не живуть (Нар. тв.). Сім на шість - сорок два.

Нагідки прокидаються аж о_десятій (П. Утевська). Три^явори посадила сестра при долині (Т. Шевченко). Третій хлопець був не тутешній. За будовою числівники поділяють на прості, складні й скла­дені.

Прості числівники - складаються з одного кореня - два, п'ять, сім, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд.

Складні числівники в одному слові поєднують два корені - одинадцять, двадцять, сімсот, півтора, півтораста.

Складені числівники утворені від двох і більше простих чи складних числівників - сто п'ятдесят вісім, три тисячі чотири, тридцять сьомий.

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ

Відмінювання кількісних числівників

1. Числівник один, одно (одне), одна відмінюється так:

	Однина	Множина
	чол. і середн. рід	жін. рід
Н.	один, одне (одно)	одна	одні
Р.	одного	однієї (одної)	одних
Д.	одному	одній	одним
Зн.	= Н. або Р. одне (одно)	одну	= Н. або Р.
Ор.	одним	однією (одною)	одними
М.	…одному (однім)	…одній	…одних

Примітка. У висловах один до одного й под. наголос у слові одного, одному, одній і т. д. – на першому складі.

2. Інші кількісні числівники відмінюються так:

Н.	два дві	три	чотири
Р.	двох	трьох	чотирьох
Д.	двом	трьом	чотирьом
Зн.	= Н. або Р.	= Н. або Р.	= Н. або Р.
Ор.	двома	трьома	чотирма
М.	…двох	…трьох	…чотирьох

Н.	п’ять	шість
Р.	п’яти, п’ятьох	шести, шістьох
Д.	п’яти, п’ятьом	шести, шістьом
Зн.	п’ять або п’ятьох	шість або шістьох
Ор.	п’ятьма, п’ятьома	шістьма, шістьома
М.	…п’яти, п’ятьох	…шести, шістьох
Н.	сім	вісім
Р.	семи, сімох	восьми, вісьмох
Д.	семи, сімом	восьми, вісьмом,
Зн.	сім або сімох	вісім або вісьмох
Ор.	сьома, сімома	вісьма, вісьмома
М.	…семи, сімох	…восьми, вісьмох

3. Як п’ять або шість відмінюються числівники дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.

4. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:

Н.	п’ятдесят
Р.	п’ятдесяти, п’ятдесятьох
Д.	п’ятдесяти, п’ятдесятьом
Зн.	п’ятдесят або п’ятдесятьох
Ор.	п’ятдесятьма, п’ятдесятьома
М.	...п’ятдесяти,...п’ятдесятьох

5. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються за такими зразками:

Н.	двісті	п’ятсот
Р.	двохсот	п’ятисот
Д.	двомстам	п’ятистам
Зн.	двісті	п’ятсот
Ор.	двомастами	п’ятьмастами, п’ятьомастами
М.	...двохстах	...п’ятистах

6. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: з чотирьохсот сімдесяти восьми тисяч шестисот п’ятдесяти дев’яти (карбованців).

7. Числівники сорок, дев’яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках уживаються з закінченням -а: сорока, дев’яноста, ста.

8. Збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми від два, оба (давня форма), три: двох, двом..., обох, обом..., трьох, трьом...

9. Збірний числівник обидва (обидві) має в непрямих відмінках такі форми: обох, обом, обома, на обох.

10. Збірні числівники четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеро в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: чотирьох, чотирьом..., п’ятьох, п’ятьом..., шістьох, шістьом... і т. д.

11. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники.

12. Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюємо як числівник п’ять: кільканадцяти й кільканадцятьох, кількадесятьма й кількадесятьома.

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Відмінювання порядкових числівників

1. Числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, четвертий, п’ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев’ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий..., двадцятий, тридцятий, сороковий, п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев’яностий, сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, п’ятисотий..., тисячний, двохтисячний, трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний), п’ятитисячний..., мільйонний, двохмільйонний, трьохмільйонний (і тримільйонний), чотирьохмільйонний (і чотиримільйонний), п’ятимільйонний...; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м’якої групи.

2. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина: вісімдесят восьмий, вісімдесят восьмого, тисяча дев’ятсот дев’яносто першого (року), у тисяча дев’ятсот тридцять дев’ятому (році).

ДРОБОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Відмінювання дробових числівників

1. Дробові числівники читаються так: 1/2 - одна друга, 1/3 - одна третя, 1/4 - одна четверта, 5/2 - п’ять других, 2/3 - дві треті, 3/4 - три четверті, 4/3 - чотири треті, 3/5 - три п’яті, 2/7 - дві сьомі, 9/10 - дев’ять десятих.

Відмінюються вони як звичайні числівники: двом третім, трьома п’ятими; ділити на одну двадцяту.

Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні іменники.

1.Числівники півтора (карбованця, відра), півтори (тисячі), півтораста не відмінюються.

Розбір числівника як частини мови.

1. Слово. Частина мови.

2.Початкова форма (Н. в. для кількісних, Н: в., ч. р., одни­на - для-порядкових).

3.Розряд (кількісний чи порядковий). Розряд_ кількісних (ціле число, дробове, збірне).

4.Форма за будовою (проста, складна, складена).

5.Рід, число, "відмінок (для порядкових), відмінок (для кількісних).

6.Особливості написання.;

7.Спосіб творення.

8.Синтаксична роль.

Зразки розбору Кошовий Сірко провів п'ятдесят п’ять битв, і тіль­ки в трьох із них йому не всміхнулася перемога (М. Слабошпицький).

П'ятдесят п'ять — числівник, поч. ф. — п'ятдесят п'ять, кількісний, ціле число, складений, у називному відмінку.

Пишеться окремо, в обох словах уживається апостроф, п'ятдесят — з є (десять), пишеться без м'якого знака; п'ять — із м'яким знаком у кінці слова. Спосіб творення — п'ятдесят — п'ять + десять — скла­дання основ; п'ять — непохідне слово.

Заняття № 2

Займенник. Відмінювання займенників. (2 год.)

ЗАЙМЕННИК

Займенник - це самостійна змінна частина мови, якд вказує на предмети, їх ознаки й кількість, але не називає їх. Займенники, які вказують на те, що • називає іменник, відповідають на питання хто? що?; які вказують на те, що називає прикметник, відповідають на питання який? чий?'; а ті, що вка­зують на кількість, як числівнцк, відповідають на питання скільки?

Отже, іменник, прикметник, чис­лівник у певній мовній ситуації можуть бути замі­нені займенником, який виконуватиме таку ж син­таксичну роль, матиме такі ж ознаки, як і частина мови, до якої він подібний Займенники поділяються на такі групи:

-займенники, що мають узагальнене предметне значен­ня і співвідносяться з іменниками (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони, себе, хто, що, ніхто, ніщо, дехто, дещо, хтось, щось, хто-небудь, щр-небудь, абихто, будь-хто);

-займенники, що мають узагальнено-якісне значення і співвідносяться з прикметниками (мій, твій, наш, ваш., який, котрий, чий, цей, той, увесь, усякий, кожний, ін­ший, ніякий, абиякий, якийсь, чийсь, будь-чий);,

-займенники, що мають узагальнено-кількісне значення і співвідносяться з числівниками (скільки, стільки)

-За своїм значенням займенники поділяються на такі розря­
ди:

-особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони);

- зворотний (себе);,

-присвійні (мій, твій, наш, ваш., його, ЇЇ, їх (їхній));

-питальні (хто? що? який? котрий? чий? скільки?);

-відносні (хто, що, який, котрий, чий, скільки);

- заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки);

-неозначені (дехто, дещо, деякий, хтось, щось, хто-не­будь, що-небудь, абихто, будь-хто, будь-що та ін.);

-вказівні (цей, оцей, той, отой, такий);

-означальні (сам, увесь, усякий, кожний, інший).

Особові займенники

Відмінювання особових займенників

	Однина	Множина
Н.	я	ти	ми	ви
Р.	мене	тебе	нас	вас
Д.	мені	тобі	нам	вам
Зн.	мене	тебе	нас	вас
Ор.	мною	тобою	нами	вами
М.	... мені	... тобі	... нас	... вас

	Однина	Множина
Н.	він воно	вона	вони
Р.	його (нього)	її (неї)	їх (них)
Д.	йому	їй	їм
Зн.	його (нього)	її (неї)	їх (них)
Ор.	ним	нею	ними
М.	...ньому (нім)	...ній	...них

Форми займенника третьої особи (він, вона, воно, вони) після прийменників уживаються з приставним н: до нього, на неї, з них. Орудний відмінок має форму з н і без прийменника: ним, нею, ними.

Зворотний Займенник

Відмінювання зворотного займенника

Н.	-	Зн.	себе
Р.	себе	Ор.	собою
Д.	собі	М.	на собі

Присвійні займенники

Відмінювання присвійних займенників

	Однина	Множина
	чол. і середн. рід	жін. рід
Н.	мій моє	моя	мої
Р.	мого	моєї	моїх
Д.	моєму	моїй	моїм
Зн.	= Н. або Р. моє	мою	моїх
Ор.	моїм	моєю	моїми
М.	…моєму (моїй)	…моїй	…моїх

Так само відмінюються займенники твій, свій.

Займенники наш, ваш відмінюються як прикметники твердої групи.

Займенник їхній відмінюється як прикметник м’якої групи.

Вказівні займенники

Відмінювання вказівних займенників

	Однина	Множина
	чол. і середн. рід	жін. р.
Н.	той те	та	ті
Р.	того	тієї (тої)	тих
Д.	тому	тій	тим
Зн.	Н. або Р. те	ту	Н. або Р.
Ор.	тим	тією (тою)	тими
М.	…тому (тім)	…тій	…тих

Так само відмінюється займенник отой.

Н.	цей це	ця	ці
Р.	цього	цієї	цих
Д.	цьому	цій	цим
Зн.	Н. або Р. це	цю	Н. або Р.
Ор.	цим	цією	цими
М.	…цьому (цім)	…цій	…цих

Так само відмінюються оцей та рідковживаний варіант сей.

Питальні займенники

Відмінювання питальних займенників

Н.	хто	що
Р.	кого	чого
Д.	кому	чому
Зн.	кого	що
Ор.	ким	чим
М.	…кому (кім)	…чому (чім)

	Однина	Множина
	чол. і середн. рід	жін. р.
Н.	чий чиє	чия	чиї
Р.	чийого	чиєї	чиїх
Д.	чийому (чиєму)	чиїй	чиїм
Зн.	Н. або Р. чиє	чию	Н. або Р.
Ор.	чиїм	чиєю	чиїми
М.	...чийому (чиєму, чиїм)	...чиїй	…чиїх

Займенники який, котрий відмінюються як прикметники твердої групи.

Означальні займенники

Відмінювання означальних займенників

	Однина	Множина
	чол. і середн. рід	жін. р.
Н.	весь (увесь, ввесь) все (усе)	вся (уся)	всі (усі)
Р.	всього	всієї	всіх
Д.	всьому	всій	всім
Зн.	Н. або Р. все (усе)	(усю) всю	Н. або Р.
Ор.	всім	всією	всіма
М.	...всьому (всім)	...всій	...всіх

Займенники кожен (кожний), всякий, всілякий, самий і самий (напр.: самий хліб, але той самий), сам (сама, самі) відмінюються як прикметники твердої групи.

Примітка. Після прийменників наголос переходить з останнього складу на передостанній у таких займенникових формах, як: до мене, до тебе, на себе, з нього, у неї, біля кого (когось), від того, від чого (чогось), у цього, з усього, на тому, при цьому, в чому (чомусь), в усьому.

Але коли прийменник відноситься не до займенника, а до іншої частини мови, до якої цей займенник прилягає, то наголос не змінюється: до його хати, до її дому.

Складні займенники (неозначені й заперечні)

Відмінювання складних займенників

Складні займенники відмінюються лише в основній частині:

Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому.

Абиякий, абиякого, абиякому, абияким.

Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому (й де на кім), на декому.

Деякий, деякого, деяким, на деяких (і де на яких).

Котрийсь, котрогось, котромусь, котримсь.

Ніхто, нікого, нікому, ніким, ні на кому.

Ніякий, ніякого, ніякому, ніяким, ні на якому (й ні на якім).

Хто-небудь, кого-небудь, кому-небудь, ким-небудь, на кому-небудь.

Хтось, когось, комусь, кимсь (і кимось).

Чийсь, чийогось, чийомусь, чиїмсь (і чиїмось).

Що-будь, чого-будь, чому-будь, чим-будь, на чому-будь.

Що-небудь, чого-небудь, чому-небудь, чим-небудь.

Щось, чогось, чомусь, чимсь (і чимось).

Примітка. Числові займенники декілька, кілька, скільки, стільки відмінюються як числівник два: декількох, декільком, декількома; багато відмінюється так: багато, багатьох, багатьом, багатьма й багатьома

Розбір займенника як частини мови

1.Слово. Частина мови.

2.Початкова форма (відповідно як у іменника, прикметни­ка, числівника).

3.Розряд.

4.Рід (якщо є), число (якщо є), відмінок.

5.Особливості написання.

6.Синтаксична роль.

Дата добавления: 2014-11-29