Листопад 1995 р. - грудень 1997 р

На цьому етапі на базі Управління виконання Держав­ного бюджету України Міністерства фінансів та відповідних підрозділів місцевих фінансових органів у листопаді 1995 р. створено систему Державного казначейства, до якої увійшли Головне управління Державного казначейства України, Управ­ління Державного казначейства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районні (міські) відділення.

За цей час було:

· завершено передачу функцій фінансу­вання від галузевих управлінь Міністерства фінансів Голов­ному управлінню Державного казначейства;

· впроваджено Єдиний казначейський рахунок у Національному банку України та уповноважених комерційних банках для зараху­вання доходів Державного бюджету та проведення видатків;

· підготовлено і впроваджено порядок оплати витрат з Єди­ного казначейського рахунку.

Саме цей період слід вважати якісно новим у розвитку і впровадженні казначейських принципів в Україні.

На цьому етапі відбувається також:

· впровадження нової бюджетної класифікації щомісячного

· розпису видатків держбюджету;

· лімітування видатків бюджету;

· початковий етап встановлення контролю за зобов'язаннями розпорядників коштів;

· розповсюдження казначейських принципів контролю за ви­датками на установи "закритого" типу;

· експеримент щодо касового виконання державного бюджету за доходами паралельно з банківськими установами.

У 1996 році завершилося створення трирівневої органі­заційної структури органів Державного казначейства.

1997 рік став роком початку запровадження казначейсь­кої системи виконання державного бюджету за видатками, яка передбачала відкриття рахунків розпорядникам коштів у системі органів Казначейства. На казначейську систему виконання видаткової частини бюджету, принциповою озна­кою якої є здійснення видатків шляхом оплати рахунків, переведено практично всі установи, що отримують і вико­ристовують у своїй діяльності кошти державного бюджету.

Починаючи з травня 1997 року на казначейське виконання коштори­сів перейшли установи окремих Міністерств.

З червня 1997 року від фінансування видатків до опла­ти рахунків на користь суб'єктів господарської діяльності, що виконали роботи чи надали послуги бюджетним устано­вам, перейшли органи центральної виконавчої влади та їх підвідомчі органи на місцях.

3. Третій етап розвитку Державного казначейства України.

Січень 1998 р. - грудень 2000 р.

Характеризується завершенням переведення на казна­чейську систему виконання державного бюджету практично всіх розпорядників коштів міністерств і відомств, проведен­ня підготовчої роботи по переведенню на казначейське обслуговування силових міністерств і відомств, які мали свої особливості, що вимагало структурних перебудов у галузевій фінансовій системі.

Завершено охоплення казначейською систе­мою виконання бюджету усіх розпорядників коштів держав­ного бюджету, при цьому здійснення платежів з бюджету відбувається через оплату рахунків розпорядників бюджетних коштів на користь постачальників товарів, робіт та послуг.

З лютого 1999 року було розпочато переведення на казна­чейське обслуговування позабюджетних коштівбюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для включення цих коштів до державного бюджету.

У цьому ж році відбулося ще дві важливі події:

· у порядку експерименту у Дніпропетровській та Черкаській областях запроваджено касове виконання місцевих бюдже­тів через органи Державного казначейства;

· прийнято рішення щодо необхідності удосконалення управ­ління коштами державного бюджету шляхом надання Дер­жавному казначейству статусу учасника Системи електрон­них платежів Національного банку України.

Опанувавши суто казначейські функції за усіма напрямами здійснення видатків та охопивши цим процесом усіх розпо­рядників коштів державного бюджету Казначейство завер­шило перший екстенсивний етап свого розвитку. Постає необ­хідність подальшого інтенсивного розвитку системи, адже діючий платіжний механізм, за яким доходи надходять з територіальних до центральної ланки, а потім перерозподіляються у зворотному напрямку виявився недосконалим.

4. Продовження розвитку системи Державного казначейства України.

З 2001 р. починається новий етап у розвитку Державного казначейства України.

Власне цей рік став роком зміни статусу Державного казна­чейства: із клієнта банку Казначейство стало учасником Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). Так, у червні 2001 року було завершено входжен­ня всієї системи Державного казначейства в Систему електрон­них платежів Національного банку України по виконанню державного бюджету за доходами. Це значно скоротило тер­міни проходження платежів, збільшило обіговість бюджет­них коштів, надало можливість для складання щоденної опе­ративної звітності з обліку доходів державного бюджету, яка до цього часу надавалась виключно НБУ на другий або третій робочий день з моменту платежу.

Запровадження розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) і Єди­ного казначейського рахунку (ЄКР) дає широкі можливості значно прискорити розрахунки та виконання державного бюджету на всіх рівнях починаючи з рівня району, акуму­лювати на ЄКР бюджетні кошти із наступним розподілом та перерозподілом на регіональному рівні, а також дасть змогу вести безпосередній контроль за проходженням роз­рахунків із бюджетом та здійснювати оперативне управління доходами на всіх рівнях.

Процес розвитку системи Державного казначейства про­довжується. І сьогодні ще існує низка важливих питань, які потребують прийняття виважених рішень та впровад­ження їх у життя.

З січня 2003 року передбачається поступове переведення на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

Нині Державне казначейство України - повноправний учасник бюджетного процесу, що забезпечує оперативне управління державними фінансами.

Лекція.

Тема 3.1. Організаційна структура державного казначейства України.

План:

1. Організаційна структура Державного казначейства України.

2. Суть діяльності Державного казначейства України.

3. Органи, відповідальні за виконання Державного бюджету України.

4. Розрахункові палати у системі казначейства.

5. Принципи виконання державного бюджету. Ю. ст.. 45-48; НПА ст..10-11

1. Організаційна структура Державного казначейства України.

Організаційну структуру Державного казначейства України сформовано, виходячи із завдань, поставлених щодо виконання Державного бюджету України.

Державне казначейство України у своєму підпорядкуванні має територіальні органи державного казначейства.

Доцільність створення територіальних органів визначає Колегія Державного казначейства України.

Відповідно до свого розміщення установи Державного казначейства України поділяють на три рівні:

¨ центральний рівень, його представляє Головне Державне казначейство України в м. Києві;

¨ обласний рівень, його представляють обласні управління Державного казначейства.(ОУДК);

До ОУДК належать: управління Державного казначейства України у

Автономній республіці Крим, Управління в м. Києві та м. Севастополі,

управління в обласних містах;

¨ районний рівень, його представляють районні управління Державного казначейства України (РВДК).

Очолює Державне казначейство України – Голова, який має заступників. На цю посаду їх призначає та звільняє Президент за поданням Прем’єр – міністра.

Голова Державного казначейства України здійснює загальне керівництво державним казначейством і несе відповідальність за стан справ.

Для погодження вирішення завдань, що належать до компетенції Державного казначейства України утворюється колегія в кількості 11 чоловік у складі Голови Державного казначейства України.

Обласні управління Державного казначейства України здійснюють:

1. Впровадження законодавчої та нормативної бази з виконання бюджету.

2. Касове виконання Державного бюджету.

3. Виконання завдань Державного казначейства України.

4. Керівництво, контроль та оцінка роботи підвідомчих РВДК.

5. Управління казначейською інформаційною системою всіх казначейських органів в області.

6. Підготовка та виконання планів щодо контрольно-ревізійних перевірок підвідомчих РВДК.

Районні відділення Державного казначейства України відповідають за:

1. Впровадження та дотримання законодавчих та нормативних документів щодо виконання бюджету.

2. касове виконання державного бюджету.

2. Суть діяльності Державного казначейства України.

Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади.

В своїй діяльності Державне казначейство України керується:

¨ Конституцією України;

¨ законами України;

¨ постановами Верховної ради України;

¨ указами Президента;

¨ Положенням «Про Державне казначейство України» №590 від 31.07.95р.

Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в банку.

Державне казначейство України у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої та виконавчої влади, податковими адміністраціями, Контрольно-ревізійним управлінням.

Суть діяльності Державного казначейства України полягає в тому. що воно забезпечує виконання державного бюджету України шляхом обліку надходжень, податків, зборів та проведення державного бюджету через оплату рахунків суб’єктів господарської діяльності.

Головна мета Державного казначейства України – управління державним ресурсами для забезпечення виконання кошторисів видатків та надання можливості використання внутрішніх резервів для погашення боргів (внутрішніх та зовнішніх).

3. Органи, відповідальні за виконання Державного бюджету України.

Відповідно до Бюджетного кодексу, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України, Міністерство Фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету, координує діяльність учасників бюджету з його виконання.

Державний бюджет України виконується бюджетним розписом, який затверджує Міністерство Фінансів України протягом місяця після затвердження Державного бюджету України.

Міністерство Фінансів України надсилає розпис та помісячний розпис асигнувань до Державного казначейства України, яке протягом трьох днів доводить витяг до головних розпорядників.

4. Розрахункові палати у системі казначейства.

Розрахункові палати – це проміжна ланка між Національним банком України та органами Державного казначейства України, що забезпечує планомірне та своєчасне проведення міжбанківських та внутрішніх розрахунків по обслуговуванню державного бюджету за доходами та видатками, місцевих бюджетів – зо доходами, а в перспективі і за видатками.

Система розрахункових палат має дворівневу систему:

¨ Центральна розрахункова палата (ЦРП) – організовує функціонування Системи електронних платежів, керує роботою Регіональних розрахункових палат та обслуговує міжрегіональні банківські розрахунки, контролює та виконує балансування міжрегіональних платіжних оборотів.

Центральна розрахункова палата взаємодіє з усіма Регіональними палатами і представляє верхній рівень Системи електронних платежів.

¨ Регіональні розрахункові палати (РРП) є самостійними структурними підрозділами регіональних управлінь Національного банку України, які обслуговують у Системі електронних платежів банки-учасники СЕП відповідного регіону та обслуговують міжбанківські розрахунки на регіональному та міжрегіональному рівнях.

Дата добавления: 2014-11-29