МОДУЛЬ №3

Бюджету.

Повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету здійснюється органами Державного казначейст­ва на підставі висновків органів державної податкової служ­би, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуван­ням та сплатою платежів.

Кошти з відповідного аналітичного рахунку, з якого не­обхідно зробити повернення, платіжним дорученням управ­ління (відділення) Державного казначейства перераховують­ся на відкриті на їх ім'я в установах банків рахунки за балансовим рахунками групи 257 "Кошти до виплати" Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

На підставі висновків органи Державного казначейства виписують грошові чеки на отримання готівки на осіб, ука­заних у висновках, та/або готують платіжні доручення на перерахування коштів на вкладні рахунки платників.

На підставі належно оформлених грошових чеків особи, на ім'я яких виписано грошові чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих в установах банків за балансовим ра­хунками групи 257, відкритих на ім'я органів Державного казначейства. Грошові чеки дійсні протягом 10 днів.

Лекція.

Тема 6.1. Казначейське обслуговування бюджетів за видатками.

План:

1. Загальна характеристика видатків бюджету.

2. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства України.

3. Бюджетна класифікація видатків.

4. Повноваження Державного казначейства України з касового виконання державного бюджету за видатками.

1. Загальна характеристика видатків бюджету.

Витрати бюджету – це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком контів на погашення основної суми боргу та повернення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки бюджету поділяються:

1. Залежно від економічного змісту:

· поточні, які забезпечують поточне фінансування органів державної влади, місцевого самоврядування, бюджетних установ, надання державою між бюджетних трансфертів;

· капітальні видатки (видатки розвитку), забезпечують інноваційну та інвестиційну діяльність, субвенції та інші видатки, пов’язанні з розширенням відтворення.

2. Залежно від розподілу функцій між державою і органами самоврядування:

· видатки з фінансування державних повноважень;

· фінансування власних повноважень.

2. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства України.

Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства України включає організацію роботи по здійсненню видатків:

· у центральному управлінні Державного казначейства України;

· у територіальних органах Державного казначейства України.

Робота управління Державного казначейства України здійснюється у наступній послідовності:

1. Державне казначейство України доводить головним розпорядникам затверджений обсяг асигнувань відповідно до КФК.

2. Головні розпорядники розподіляють кошти між підвідомчими установами.

3. Головні розпорядники подають до Державного казначейства України розподіл коштів по областях у розрізі підвідомчих установ. Розподіл складається у двох примірниках і реєструється в Журналі реєстрації.

4. Головний розпорядник передає витяг з розподілу коштів нижчим розпорядникам.

5. Управління Державного казначейства України перевіряє розподіл сум із затвердженими асигнуваннями по головним розпорядникам і за кодами.

6. перевірені розподіли коштів, управління групує по територіях на рівні області та складає реєстри видатків з Єдиного казначейського рахунку по відповідним територіям.

7. На підставі розподілу коштів та реєстрів видатків управління видає розпорядження на перерахування коштів.

8. Територіальні управління Державного казначейства України доводять до розпорядників на рівні області обсяг асигнувань.

Територіальні органи Державного казначейства України здійснюють видатки державного бюджету в межах коштів, отриманих від вищестоящого органу державного казначейства, згідно реєстру.

Організація роботи територіальних органів Державного казначейства України складається з наступних етапів:

1. Відділ обліку лімітів видатків державного казначейства України звіряє розподіл коштів по територіях у розрізі підвідомчих установ з сумами, що доведенні вищестоящими органами державного казначейства України і затвердженими кошторисами.

2. Складають реєстри на здійснення видатків по територіях у двох примірниках, один передається відділенню Державного казначейства України.

3. Відділ обліку лімітів складає розпорядження на перерахування коштів, затвердженого начальником територіального органу державного казначейства України.

4. Відділ бухгалтерського обліку затверджує в розпорядженні зазначенні суми фінансування із залишками по розділах і главах бюджетної класифікації і передає операційному відділу для перерахування.

5. Операційний відділ перераховує кошти територіальним органам Державного казначейства України на рівні міста, району платіжними дорученнями.

6. Платіжні доручення щоденно групуються у реєстрі, який підписують керівник і головний бухгалтер та скріплюються печаткою.

3. Бюджетна класифікація видатків.

Видатки бюджету класифікуються за трьома ознаками:

· функцією, з виконанням якої пов’язані видатки;

· економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки;

· відомством, яке є розпорядником бюджетних коштів.

Розрізняють три види класифікації видатків:

1. КФК – функціональна класифікація видатків.

2. КВК – відомча класифікація видатків.

3. КЕКВ – економічна класифікація видатків.

Такий розподіл дає можливість здійснювати повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів.

КФК має три рівні деталізації:

І рівень – розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення функцій держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.

ІІ рівень – підрозділи, в яких конкретизуються напрямки бюджетних коштів на здійснення функцій держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування в межах відповідних розділів.

ІІІ рівень – цільові видатки за конкретними напрямками діяльності головних розпорядників бюджетних коштів у межах відповідних підрозділів.

Наприклад: 01 04 02

1. Розділ 010000 – «Державне управління»;

2. Підрозділ 010400 – «Утримання фінансових і фіскальних органів»;

3. Напрямок діяльності

головного розпорядника 010402 – Місцеві ДПА.

КВК – показують якому міністерству, відомству спрямовуються кошти. Тобто, вони містять перелік розпорядників бюджетних коштів.

Наприклад: 100 Міністерство внутрішніх справ;

120 Міністерство економіки.

Відомча класифікація видатків затверджується:

1. Для Державного бюджету України – Міністерством Фінансів України.

2. Для бюджетів самоврядування – Міністерством Фінансів Автономної Республіки Крим, керівниками місцевих фінансових органів.

КЕКВ – визначають конкретне спрямування коштів і поділяються на:

1. Поточні видатки (код 1000) – усі платежі бюджету, що перераховують на поточні цілі.

2. Капітальні видатки (код 2000) – платежі з метою придбання капітальних активів.

3. Нерозподілені видатки (3000) – видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України.

4. Кредитування (4000) – платежі бюджетів усіх рівнів з метою проведення економічної політики в результаті яких у них виникають фінансові вимоги до інших суб’єктів господарської діяльності.

4. Повноваження Державного казначейства України з касового виконання державного бюджету за видатками.

Органи Державного казначейства України при здійсненні касового виконання бюджету за видатками наділені наступними повноваженнями:

1. Відкриття реєстраційних рахунків розпорядникам коштів.

2. Ведення зведених реєстрів розпорядників бюджетних та позабюджетних коштів.

3. Здійснення оперативного прогнозування та касового планування бюджетних коштів згідно з бюджетним розписом.

4. Перерахування бюджетних коштів їх розпорядникам.

5. Оплати витрат розпорядників коштів.

6. Закриття реєстраційних рахунків по закінченні бюджетного періоду.

7. Облік та звітність по операціях з касового виконання бюджету за видатками.

Лекція.

Тема 6.2. Оплата витрат розпорядників коштів.

План:

1. Розпорядники бюджетних коштів.

2. Порядок надходження бюджетних коштів до органів РВДК в розрізі розпорядників.

3. Оплата рахунків розпорядників коштів.

1. Розпорядники бюджетних коштів.

Розпорядниками бюджетних коштів є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.

Залежно від ступеня підпорядкованості розпорядники бюджетних коштів поділяються на:

1. Головні розпорядники:

· Міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади - по Державному бюджету України;

· керівники відділів обласних, міських, районних державних адміністрацій – по місцевих бюджетах;

· голови сільських і селищних рад – по сільських і селищних бюджетах.

2. Нижчі розпорядники:

а) Розпорядники ІІ ступеня:

· керівники, які одержують кошти на видатки установи та розподіляють кошти, які виділив головний розпорядник, підвідомчим їм установам;

б) Розпорядники ІІІ ступеня:

· керівники, які отримують кошти тільки для безпосереднього витрачання згідно з кошторисом установи.

Головним розпорядникам надано право:

· розподіляти бюджетні кошти між нижчими розпорядниками;

· витрачати кошти на централізовані та інші заходи; є розпорядниками

· витрачати кошти на утримання апарату управління. ІІІ ступеня

Розпорядниками ІІ ступеня є обласні установи у яких є підвідомчі підрозділи (управління освіти, фінансове управління, управління казначейства. обласних податкових адміністрацій Контрольно – ревізійне управління, інші).

2. Порядок надходження бюджетних коштів до органів РВДК в

розрізі розпорядників.

Оплати витрат розпорядників бюджетних коштів органами державного казначейства України здійснюється з бюджетного рахунку №2513 «Кошти Державного казначейства України», шляхом безготівкового здійснення платежів.

Для обліку витрат розпорядників коштів на їх ім’я, в органах Державного казначейства України відкриваються реєстраційний рахунок.

Для обліку бюджетних коштів по розпорядниках коштів, у відділі бухгалтерського обліку та звітності, до кожного реєстраційного рахунку відкривається особова картка.

В ній міститься інформація про бюджетні кошти на рік та поточний квартал, суму, яка затверджена кошторисом, виділені кошти, залишок невикористаних коштів на рахунку, залишок асигнувань.

В особових картках, записи групуються по КЕКВ, а підсумки підводяться на необхідну дату.

Бюджетні кошти на здійснення видатків надходять на Єдиний казначейський рахунок, що відкритий на ім’я РВДК.

На підставі отриманих з банку виписок та реєстрів на здійснення видатків, відділ бухгалтерського відділу та звітності записує кошти на реєстраційний рахунок розпорядників.

Виписки з цих рахунків вилаються розпорядникам разом з першим примірником меморіального ордеру, а другий залишається у РВДК.

У меморіальному ордері зазначені:

· підрозділи бюджетної класифікації;

· цільна на яку надійшли кошти;

· дата і підпис виконання.

В особових картках розпорядників, робиться запис про кошти, що виділені на здійснення видатків.

Після отримання виписки з реєстраційного рахунку розпорядник має право надавати в РВДК розрахункові документи в межах наявних коштів.

Всі кошти, які надійшли розпорядникам на реєстраційні рахунки для здійснення видатків, використовуються відповідно до затвердженого кошторису і бюджетного призначення, зазначеного у реєстрі.

3. Оплата рахунків розпорядників коштів.

Для оплати рахунків, розпорядники коштів подають в органи РВДК платіжні доручення з додатками (рахунки, угоди, договори).

Платіжні доручення подають до відділу обліку лімітів видатків у двох примірниках, на першому ставиться печатка та підписи розпорядників.

Дата на платіжному дорученні повинна відповідати даті подання або наступного дня, якщо документ подається після операційного часу.

За правильність оформлення розрахункових документів відповідає розпорядник.

У поданих платіжних доручення перевіряють правильність:

· заповнення реквізитів;

· відповідність підписів зразкам;

· відбиток печатки.

У разі виявлення невірного заповнення реквізитів, платіжне доручення повертається розпоряднику із зазначенням на звороті причини повернення, завірених підписом казначея.

Уразі виявлення невідповідності поданих документів кошторису, лімітній довідці казначея відмовляє в оплаті рахунку і повертає його розпоряднику. Відмова в оплаті обов’язково реєструється.

Оформлення розрахункових документів на оплату проводиться в день їх надходження.

В разі надання дозволу на проведення оплати на першому примірнику платіжного доручення ставиться штамп і підпис казначея.

Розрахункові документи, які підтверджують необхідність оплати, повертаються розпоряднику після здійснення оплати із відбитком штампу казначея.

Органи Державного казначейства України не мають права визначати доцільність та ефективність витрат.

Лекція.

Тема 6.3. Кошторис доходів і видатків бюджетних установ.

План:

1. Поняття кошторису доходів і видатків.

2. Порядок складання, затвердження та внесення змін до кошторису.

3. Звітність бюджетних установ з виконання кошторису. Ю. ст.. 350-353.

1. Поняття кошторису доходів і видатків.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним плановим документом, який підтверджує надходження доходів і здійснення видатків.

Він визначає кількість і направленість коштів.

Кошторис складається на поточний рік, підписується керівником і головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Кошторис має дві складові:

· загальний фонд – це надходження і розподіл видатків по КЕКВ із загального фонду бюджету;

· спеціальний фонд - це надходження і розподіл видатків по КЕКВ із спеціального фонду бюджету;

Загальний і спеціальний фонди складаються із доходної і видаткової частин.

У доходній частині зазначаються планові об’єми надходжень коштів.

У видаткові части ні вказується суми запланованих видатків по КЕКВ.

2. Порядок складання, затвердження та внесення змін до кошторису.

Кошторис бюджетної установи складається наприкінці поточного бюджетного року на наступний рік.

Перед складанням проекту кошторису бюджетні установи повинні отримати лімітну довідку від вищестоящої організації. в якій зазначені бюджеті асигнування.

Невід’ємною частиною кошторису є план асигнувань, в якому міститься помісячний розпис видатків по КЕКВ. Він затверджується разом з кошторисом.

Проект кошторису і плану асигнувань подають у вищестоящі організації на затвердження.

Протягом року бюджетні установи можуть вносити зміни до кошторису і плану асигнувань, для цього складається довідка, яка затверджується, а сам кошторис не змінюється.

3. Звітність бюджетних установ з виконання кошторису.

Бюджетні установи, що отримують асигнування з державного бюджету, складають звітність про виконання кошторисів за формами, які затвердженні Державним казначейством України, а саме:

· форма №1 «Баланс»;

· форма №2 «Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи» (загальний фонд);

· форми №4.1 – 4.6 «Звіт про надходження і використання спеціальних коштів; сум за дорученнями; депонованих сум; інших надходжень; власних надходжень, інших доходів» (спеціальний фонд).

Бюджетні установи подають звіти до органів Державного казначейства України у встановленні терміни: щомісячно та щоквартально.

В разі порушення порядку подання звітності до розпорядників можуть застосовуватись наступні санкції:

· припинення перерахування коштів з бюджету;

· припинення сплати рахунків.

Зазначенні санкції можуть застосовуватись, як одночасно так і одна з них.

Лекція.

Тема 6.4. Організація касового виконання державного бюджету за

Дата добавления: 2014-11-29