Теми доповідей

1. Видатні дослідники української культури.

2. Українська культура у загальноєвропейському вимірі.

3. Письмові джерела з історії української культури.

4. Наукові праці з історії української культури: найзначніші доробки.

5. Українська культура між Сходом і Заходом: проблема взаємовпливу.

6. Проблема національної ідентичності українців.

7. Менталітет українців та національний характер: особливості та фактори формування.

8. Українська мова та її ґенеза.

9. Українська нація: коли і як вона сформувалася.

10. Патріотизм та націоналізм у сучасному країнському суспільстві.

11. Світоглядні орієнтири сучасних українців та перспективи розвитку української держави.

12. Неоязичництво: сектантство чи відродження віри предків?

13. «Велесова книга», «Слов’яно-арійські веди» та проблема фальсифікації історичних джерел.

14. Проблема походження українців: причини та наслідки історичної міфотворчості.

15. Феномен Трипільської культури.

16. Індоіранські кочові племена та їх «слід» в українській культурі.

17. Неолітична революція на території України.

18. Побут давніх слов’ян.

19. Археологічні джерела архаїчної культури на території України.

20. Кочові племена північного Причорномор’я та античні цивілізації: проблема культурних взаємовпливів.

21. Вірування, обряди та мистецтво скіфських племен.

22. Архітектура грецьких міст - колоній північного Причорномор’я.

23. Військове мистецтво кіммерійців, скіфів та сарматів.

24. Проблема походження східнослов’янських племен.

25. Коли і як виник Київ: легенда та реальність.

26. Слов’янська першооснова та іншоетнічні впливи в давньоруській культурі.

27. Духовний світ східнослов’янських племен: світовідчуття, вірування, обряди.

28. Писемність у давніх слов’ян.

29. Культурна спадщина Київської Русі: архітектурні пам’ятки.

30. Іконописання в Київській Русі.

31. Міська архітектура Київської Русі.

32. Апостольська традиція в давньоруському християнстві.

33. Мозаїки та фрески Софії Київської.

34. Київська Русь в етнокультурному вимірі «Схід – Захід».

35. Князівська та народна культура Київської Русі.

36. Візантійські впливи в культурі Київської Русі.

37. Київське та західноєвропейське Середньовіччя: порівняння культурних тенденцій.

38. Взаємовідносини Галицько-Волинського князівства з Західною Європою.

39. Стилі та напрямки в архітектурі Галицько-Волинського князівства.

40. Культурна цінність Галицько-Волинського літопису.

41. Архітектурні пам’ятки Львова княжої доби.

42. Гуманістичні ідеї в духовній культурі України XIV - XVII ст.

43. Культурні взаємовпливи українського народу та Великого князівства Литовського.

44. Річ Посполита та її роль у формуванні української культури XVІ - XVII ст.

45. Петро Могила в українській культурі.

46. Життєвий та творчий шлях Івана Вишенського.

47. Видатні діячі міських братств та їх внесок у розвиток української культури.

48. Живопис українського Ренесансу.

49. Початки книгодрукування в Україні та ґенеза мови.

50. Міське самоврядування в Україні XIV - XVII ст.

51. Етнічні та релігійні спільноти на українських землях у XIV - середині XVII ст., їхні взаємовідносини.

52. Проблема походження українського козацтва.

53. Побут та система самоуправління козацьких поселень.

54. Духовні засади козацького товариства.

55. Стиль бароко в українській архітектурі XVII – XVIII ст.

56. Розвиток українського барокового живопису та скульптури.

57. Музика в українській бароковій культурі (М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель).

58. Архетипи барокової свідомості українців.

59. Феномен Богородиці-Покрови в мистецтві та легендах козацької України.

60. Витоки українського Просвітництва: європейські та українські філософські пошуки.

61. Козацька старшина: від пасіонарності – до дворянського титулу.

62. Філософія Г.Сковороди та сучасні проблеми самовизначення людини.

63. Культурницька діяльність Василя Каразіна.

64. Масонство в Україні: ідеологія, організації, діяльність.

65. Класицизм в Україні: європейський вплив чи елемент російської імперської ідеології?

66. Архітектурні пам’ятки класицизму в українських містах.

67. «Софіївка» – шедевр українського садово-паркового мистецтва.

68. Романтизм та сентименталізм в українській літературі XIX ст.

69. Т. Шевченко як творець міфологізованої національної свідомості.

70. Творчість М. Лисенка – засновника української музичної класики.

71. Художники – передвижники в Україні.

72. Українські імена у світовій науці XIX ст.

73. Родина Тобілевичів та її внесок у розвиток українського театрального мистецтва.

74. Стилі та імена в українському живописі XIX ст.

75. Творчість Л. Українки: від реалізму – до модернізму.

76. Еклектика та модернізм в українській архітектурі початку XX ст.

77. Український літературний авангард початку XX ст.: письменники та їхні долі.

78. Радянська політика українізації та її вплив на українську культуру.

79. Голодомор як психотравма української національної свідомості.

80. Українці – герої ІІ світової війни.

81. Видатні радянські українські кінорежисери та їхні твори.

82. Українська радянська наука: напрямки досліджень та досягнення.

83. Руйнація духовності українського селянства: основні етапи процесу.

84. Національно-орієнтована українська суспільна думка XX ст.: постаті, ідеї, реалізація.

85. Українські «шестидесятники».

86. Суспільні організації та рухи в Україні часів Перебудови.

87. «Суспільство споживання» та перспективи для національної культури.

88. Українська література доби Незалежності: стилі, автори, твори.

89. Світоглядні орієнтири сучасного українського студентства.

90. Міжнаціональні відносини та ідея толерантності в учасному українському суспільстві.

91. Українська культура в ситуації постмодерну: національна специфіка та загальносвітові тенденції.

3. РОЗПОДІЛ БАЛІВ З ДИСЦИПЛІНИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА РІЗНИМИ ФОРМАМИ КОНТРОЛЮ

І. РОЗПОДІЛ БАЛІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Контроль знань студентів з дисципліни «Історія української культури» здійснюється у таких формах:

1. Поточний, модульний контроль знань;

2. Підсумковий контроль знань у формі екзамену;

3. Загальний підсумковий контроль за результатами суми балів поточного, модульного та підсумкового контролів.

1. Поточний, модульний контроль знань студентів здійснюється в таких формах:

А ) контроль знань на семінарських заняттях (усне та письмове опитування, доповіді, результати виконання СРС та ІДЗ);

Б ) контроль знань за результатами написання модульної контрольної роботи після вивчення змістового модуля.

Мета поточного та модульного контролю знань - забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та студентами у процесі навчання, управління навчальною мотивацією студента.

Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для активізації самостійної роботи.

Поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях проводиться у формі усного або письмового опитування, виступів студентів при обговоренні питань, оцінювання за результатами дискусії при обговоренні проблем та доповідей а також у формі тестування. До того ж, на семінарських заняттях контролюється та оцінюється виконання студентами письмової самостійної роботи.

Наприкінці вивчення змістового модуля проводиться модульна контрольна робота, метою якої є комплексна перевірка розуміння студентом програмного матеріалу з модуля в цілому, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати адекватне розуміння певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Індивідуальна робота студентів (ІДЗ). Оцінка виставляється за результатами підготовки доповіді та виступу з нею під час семінарського заняття або занять з індивідуальної роботи.

Таблиця 1. Розподіл балів поточного та модульного контролю з дисципліни «Історія української культури».

Об‘єкти контролю	Максимальна кількість балів
Робота на семінарських заняттях та виконання СРС (середньозважений бал)
Виконання модульної контрольної роботи
Індивідуальна робота студентів
Всього

Підсумкова кількість балів поточного та модульного контролю є сумою балів, набраних студентом за результатами роботи на семінарських заняттях, виконання СРС (середньозважений бал), індивідуальної роботи студентів (ІДЗ) та виконання модульної контрольної роботи. Ця сума фіксується у відомостях модульного контролю знань, як загальний бал за модуль, з переведенням до національної шкали оцінювання (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Умови переведення даних 50-бальної шкали оцінювання з дисципліни «Історія української культури» до національної шкали.

Загальний бал з дисципліни «Історія української культури»	Оцінка за національною шкалою
46-50
36-45
26-35
0-25

Дата добавления: 2014-11-29