Промислова естетика

Головними методами технологічної естетики є художнє конструювання знаряддя виробництва, оглядання машин, інструментів. Організаційним початком формоутворення є архітектурна сорозмірність будівництва взагалі та деталей окремо. Іншою стороною технологічної естетики є рішення проблеми утворення умов праці, які відповідають максимальній продуктивності, культури та гігієни. При проектуванні природного та штучного освітлення приміщень виробничих будівель слід враховувати підвищення освітлення робочих місць за рахунок відображення світла від поверхонь інтер’єру з фарбованою поверхнею. Кольорове фарбування поверхонь виробничих приміщень слід проводити з обліком особливостей клімату, технологічного призначення приміщень, умов здорової праці, характеру освітлення та вимог техніки безпеки і охорони праці.

Кольорове обрамлення приміщень і обладнання є важливим елементом технічної естетики. Стелі в цехах фарбують у світло-блакитний колір. Відділення, в яких є значні тепловиділення, фарбують у світло-блакитний колір. Кути приміщень, сміттєві урни фарбують в яскраво-зелений колір, також добре освітлюють.

Для поліпшення здорових функцій робітників створено кольоровий контраст між фоном деталей, що обробляються, органами управління, машинами і апаратами.

Пульт керування дозувальними прикладами пофарбований у яскравий колір, а конструкції пультового відділення, днища бункерів – у сіро-блакитний колір.

У червоний колір пофарбовані місця, обладнання і прилади, в яких може виникнути вогнебезпечна та аварійна ситуація. Прилягаюча до цеху територія озеленена.

Підвищення інтенсивності праці та продуктивності устаткування потребує від працюючого швидкого орієнтування, чіткості виконання виробничого руху та операцій.

Кольорове опорядження приміщень та устаткування є важливим елементом технічної естетики. Раціональне фарбування, виконується з урахуванням потреб технічної естетики, створює робітниками добрий настрій. Стелю у цехах ЗБК фарбують у світло-блакитний, а при відсутності природнього освітлення – у білий колір. Відділення пропарювальних камер, в яких є значні тепловиділення, фарбують у світло-блакитний, віконні та ліхтареві конструкції у білий, а міжвіконні стовпи та панелі – у блакитний колір.

В арматурних та механічних цехах, де для виконання робіт необхідно зусереджувати зір, панелі стін та міжвіконні стовпи фарбують у світло-зелений колір. Кути приміщень, сміттєві бочки та дільниця підлоги, де вони розміщені, фарбують у яскраво – зелений колір, а також добре освітлюють. У цехах з великим вмістом пилу, у приміщеннях камерних та струйних насосів, пультів управління бетонозмішувачами, дозування та інших дільницях слід опоряджувати плиткою або тфарбувати масленими фарбами, щоб полегшити їх ефективне прибирання.

Пульт керування дозувальних пристроїв слід фарбувати у яскраві кольори, а конструкції пультового відділення, днища бункерів – у сіро-блакитний колір.

Розрізняють дві особливості фарб – раціональсть та захисні властивості. Під раціональним освітленням та фарбуванням мають на увазі їх здібність заспокоювати зір, зменшувати втомлення очей. Фарбують поверхню у матовий колір.

Для вирішення задач безпеки у виробництві приймаються пізнавальні, попереджувальні та відрізню вальні захисні кольори. Пізнавальний колір використовують для балонів з стиснутим повітрям, газом.

Попереджувальний колір свідчить про небезпеку (червоний колір) або безпеку (зелений колір). Жовтий колір попереджує про можливість появлення небезпеки, потребує збільшеної уваги.

Відрізнювалдьний колір служить для розпізнання однакових по формі, але маючих різне призначення речей.

Основними для фарбування приладів є зелений, сірий й близькі до них кольори. Небезпечні деталі машин фарбують у яскраві попереджувальні кольори (червоний, жовтий, зелений, поморанчовий), які добре розпізнаються при будь-якому освітленні.

У червоний колір фарбують ділянки, прилади та пристрої, в яких може виникати вогнебезпечна та аварійна ситуації, які потребують негайної зупинки. Червоний колір вказує «вогонь», «стоп», «заборонено».

У жовтий колір (означає увагу чи обережність) фарбують обійми крюків вантажопід'ємних кранів, низько розташовані над проходом конструкції.

Білим кольором вказують проходи та проїзди. Об'яву організаційного характеру слід виповнювати білим кольором на зеленому фоні.

Синім кольором пишуть попереджувальні та забороняючи надписи, які сповіщають про електробезпеку. У помаранчевий колір фарбують рухомі деталі машин, механізмів. Кількість попереджувальних кольорів, які використовують на виробі повинно бути мінімальним.

Існують чотири групи знаків безпеки: вказівні, забороняючи, попереджувальні та приписувальні.

Вказівні знаки уявляють собою зелений прямокутник з білою стрілкою. Вказівні знаки використовують для позначення зон безпеки.

Забороняючи знаки виготовляють у вигляді червоного кола з білим полем, на якому символічно зображено предмет захоронення.

Попереджувальні знаки виготовляють у вигляді жовтого трикутника верхівкою доверху з символічним зображенням об'єкта попередження, пофарбованого в чорний, а для радіаційної та пожежної безпеки – в червоний колір. Ці знаки попереджують про можливість пожежі, вибуху, пораження електричним струмом, дії радіації, стовкнення, наїзду транспорту.

Приписувальні знаки виконують у вигляді зеленого прямокутника з символічним зображенням приписування білого кольору. Вони дозволяють визначені виробничі дії тільки при виконанні спеціальних правил безпеки і використовування засобів індивідуального захисту.

Знаки безпеки необхідно постійно демонструвати для їх запам’ятовування в основних місцях скопичування людей.

Дата добавления: 2014-11-29