Обґрунтування розміру партії оброблюваних предметів

1. Оптимізація партій за критерієм мінімальних витрат на їх запуски та в незавершеному виробництві.

Партія оброблюваних предметів є часткою від їх загальної кількості, яку необхідно виготовити за певний календарний період. Якщо всю необхідну кількість виробів запускати у виробництво однією партією, то це, з одного боку, дуже зручно, бо потребує тільки одноразового налагодження виробничого процесу на кожному робочому місці. З другого боку, це потребувало би величезних обігових коштів на придбання разом всієї кількості матеріалів на весь випуск продукції, їх транспортування, зберігання тощо, що практично неможливо. Тому для зменшення необхідної суми обігових коштів загальну кількість предметів за планом N розподіляють на партії, кількість яких z залежить від розміру партії n:

z = N / n. (7.7)

Кожен запуск партії у виробництво потребує певних витрат на переналагодження устаткування та підготовку робочих місць. Чим більше партія, тим меншими будуть ці витрати, і навпаки, чим менше партія, тим більші такі витрати – В зап, які дорівнюють:

В зап = В нал * z = В нал * N / n, (7.8)

де В нал – витрати, пов'язані з налагодженням і запуском в обробку кожної нової партії виробів.

З іншого боку, із збільшенням величини партії пропорційно зростають витрати в незавершеному виробництві – В нзп:

В нзп = В од * n, (7.9)

де В од – витрати в незавершеному виробництві на один виріб.

Математична постановка завдання економічного обґрунтування величини партії в цьому випадку полягає в мінімізації сумарних витрат:

В зап + В нзп = В нал N / n + В од * n min. (7.10)

Узявши похідну по n, дорівнявши її нулю й розв'язавши рівняння щодо шуканої величини – n, одержимо вираз для оптимальної величини партії:

n _опт = (В нал * N / В од ). (7.11)

Характер зміни різноспрямованих і сумарних витрат та обґрунтування на цій основі вибору оптимальної величини партії виробів проілюструємо для прикладу даними, наведеними в табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Дата добавления: 2014-11-29