Зміна зубців і інтервалів у нормі і патології

ПАРАМЕТРИ НОРМАЛЬНОЇ ЕКГ

Еле-менти	Умови виникнення, тривалість	Амплі-туда (мм)	Особливості
Зубці
P	Збудження передсердь 0,08-0,11	0,5-2,5	Позитивний PII>PI>PIII
Q	Збудження лівої половини м/ш перетинки 0,03-0,04	< ¼ R	негативний зубець перед R відсутній у V1-V3 повинний бути в V4-V6
R	Збудження верхівки, передньої, задньої і бокової стінок серця 0,03-0,04	5-25	будь-який позитивний зубець QRS RII=RI+RIII V1<V2<V3=V4>V5>V6
S	Збудження базальних відділів шлу­ночків (особливо лівого) <0,03	<8 у I, II <25 у V1	будь-який негативний зубець після R V1>V2>V3>V4>V5>V6=0 у V3(V4) R=S (перехідна зона)
T	Швидка реполяризація шлуночків 0,1-0,25	< ½-⅓ R	позитивний зубець (може бути негативним у тих відведеннях, де домінує зубець S)
Сегмент PQ	Проведення імпульсу через АV-з’єднання 0,11-0,18	ізолінія	виміряється від початку зубця P до початку зубця Q(R)
Сегмент ST	Згасання збудження, ізолінія шлуночків і початок реполяризації 0,002-0,12	ізолінія	-
Комп-лекс QRS	Збудження шлуночків	0,06-0,1

Примітка: у AVR усі зубці мають протилежну полярність.

Число серцевих скорочень визначається по формулі:

60 (сек)

ЧСС =

RR (сек)

RR вимірюється в II відведенні. При неправильному ритмі знаходять середнє значення RR.

1. Зубець P може бути:

- ізоелектричним (=0)

- двофазним

- негативним

- розширеним

- роздвоєним (P mitrale)

- замість зубця Р може бути хвиля f (фібриляція) або хвиля F(тріпотіння)

2. Зубець Q може бути:

- патологічно глибоким

- відсутнім

3. Зубець R може бути:

- високоамплітудним

- низькоамплітудним

- розширеним

- зазубреним

- роздвоєним

4. Зубець S може бути:

- високоамплітудним

- розширеним

- зазубреним

5. Зубець T може бути:

- високоамплітудним

- гострим (коронарний Т)

- ізоелектричним

- двофазним

- негативним

6. Інтервал PQ може бути:

- подовжений

- укорочений

7. Інтервал QRS може бути:

- подовжений.

Електрична вісь серця (ЕВС) – це середній напрямок ЕДС серця в плині всього періоду деполяризації (проекція ЕДС серця на грудну клітку, збігається з анатомічною віссю серця).

Напрямок ЕВС визначається по величині зубців R і S у стандартних відведеннях:

- ЕВС не відхилена

R_II=R_I+R_III

- ЕВС відхилена вліво (лівограма)

R_I >R_II>R_III, S_III>R_III

- ЕВС відхилена вправо (правограма)

R_III>R_I, S_I>S_III

Кут між ЕВС і горизонтальним I стандартним відведенням називається кутом α

- ЕВС не відхилена: 0°<a<+90°

- ЕВС відхилена вліво: – 30°<a< 0°

- ЕВС відхилена вправо: + 90°<a<+120°

Електрична позиція серця – це положення серця в грудній клітці з урахуванням напрямку ЕВС і повороту серця навколо своєї анатомічної осі. Позицію визначають по подобі комплексів QRS у посилених однополюсних і грудних відведеннях.

1) Основна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVL,

AVF,V₅,₆; ∟α = ≈ +50⁰ .

2) Горизонтальна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVL та

V₅,₆; AVF та V₁,₂; ∟α < + 30⁰ .

3) Вертикальна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVF та

V₅,₆; AVL та V₁,_2; ∟α = ≈ +90⁰ .

4) Напівгоризонтальна позиція: подібність комплексів в відведеннях AVL та

V₅,₆; комплекс QRS в AVF малої амплітуди; ∟α ≈ + 30⁰ .

5) Напіввертикальна позиція: подібність комплексів в відведеннях AVF та

V₅,₆; комплекс QRS в AVL малої амплітуди; ∟α ≈ + 70⁰

6) Невизначена позиція: подібність комплексів QRS відсутня.

Для оцінки скорочувальної функції міокарда використовують систоличний показник, який визначається по формулі:

QT

СП= х 100%

RR

де: QT – електрична систола

RR - тривалість серцевого циклу

Результати співставляють з таблицею, де зазначені нормативи з урахуванням статі і ЧСС. Якщо отриманий СП перевищує належний більш ніж на 5,0%, це свідчить про зниження скорочувальної здатності міокарда.

Ознаки гіпертрофії лівого передсердя:

- двогорбий зубець Р з довжиною (шириною) 0,12 сек. та більше в відведеннях I, II, AVL, так званий “Р-mitrale”.

Ознаки гіпертрофії правого передсердя:

- високий, гострокінцевий зубець Р в відведеннях II, III, AVF при нормальній довжині його, так званий “Р-pulmonale”.

Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка:

1) ЕВС відхилена вліво, RI SIII

2) позиція горизонтальна чи напівгоризонтальна

3) у I, II, AVL, V₅, V₆ - високий зубець R, сегмент SТ нижче ізолінії, зубець Т негативний;

4) у III, AVF, V₁, V₂ - глибокий зубець S.

Ознаки гіпертрофії правого шлуночка:

1) ЕВС відхилена вправо, SI RIII

2) позиція вертикальна чи напіввертикальна;

3) в II, III, AVF, V₁, V₂ - високий зубець R, сегмент SТ нижче ізолінії, зубець Т негативний;

4) у I, AVL, V₅, V₆ - глибокий зубець S.

АНАЛІЗ ЕКГ ПРОВОДЯТЬ ЗА НАСТУПНИМ ПЛАНОМ:

1. Вольтаж

2. Водій ритму

3. Ритм, ЧСС

4. Електрична вісь

5. Позиція

6. Систолічний показник

7. Характеристика зубців і часових інтервалів.

Висновок по ЕКГ – водій ритму, ритм, ЧСС, ел. вісь, позиція, характеристика зубців і часових інтервалів.

План самостійної роботи:

Під керівництвом викладача освоїти техніку реєстрації ЕКГ один на одному в 12 відведеннях. Самостійно провести аналіз отриманих електрокардіограм в наступному порядку:

1. Визначити правильність серцевого ритму. Ритм синусовий чи ні. В зв’язку з тим, що в нормі водієм ритму є синусовий вузол і збудження передсердь відбувається перед збудженням шлуночків, то зубець Р повинний розташовуватися перед шлуночковим комплексом. Тривалість інтервалів
R–R повинна бути однаковою;

2. Підрахувати в II відведенні основні зубці і інтервали: R-R – відстань між двома вершинами R-R при правильному ритмі, чи середнє арифметичне 5 відстаней R-R при неправильному ритмі. Підрахувати число серцевих скорочень по формулі: ч.с.с. = 60 сек. /(R-R у сек.) Інтервал Р-Q (Р-R) - відстань від початку зубця Р до початку зубця Q (R), у нормі - 0,12-0,18 сек.

Комплекс QRS - відстань від початку зубця Q(R) до кінця зубця S(R), у нормі - 0,06-0,10 сек. Інтервал Q-Т (електрична систола) - відстань від початку зубця Q (Р) до кінця зубця Т. Електрична систола співставляється з належною, котру знаходимо по таблиці чи обчислюємо по формулі:
QТ=К* √ R-R (у сек.), де К- константа, рівна для чоловіків – 0,37, для жінок – 0,39.

Систолічний показник (СП) у % =QT/R–R*100 Отримана величина СП співставляється з належною, знайденою по таблиці;

3. Визначити положення електричної осі серця, порівнявши в стандартних відведеннях зубці
R_I і R_III, S_I і S_III.

Нормограма: R_II=R_I+R_III

Лівограма: R_I S_III

Правограма: S_I R_III

4. Виявити патологію зубців і інтервалів ЕКГ, звернути увагу на наявність глибокого, розширеного зубця Q, зміщення сегмента SТ від ізолінії, наявність негативного чи двофазного зубця Т.

5. Виявити ознаки гіпертрофії шлуночків серця: наявність високого зубця R у лівих (V₅–V₆) чи в правих (V₁–V₂) грудних відведеннях, зміщення сегмента SТ нижче ізолінії, наявність негативного зубця Т в відповідних відведеннях.

Результати аналізу отриманих ЕКГ представити викладачу у виді протоколу ЕКГ.

Дата добавления: 2014-11-29