Суспільне значення архітектури

Системне поняття архітектури

1.1.1 Визначення архітектури

Архітектура – специфічна форма людського буття, процес пізнання й перетворення суспільством середовища життєдіяльності людини відповідно до її матеріальних і духовних потреб. Саме слово «архітектура» походить від грецького αρχιτεκτονικη – будівництво. Архітектура є цілісною єдністю архітектурного середовища, що втілене в будинках, спорудах та їхніх комплексах, і архітектурної діяльності (наука, проектування, будівництво), які перебувають у складному зв’язкові. Архітектурна діяльність перетворює оточуючий людину матеріальний світ – природне середовище її життя. Результатом цього перетворення є штучне (архітектурне) середовище, котре, як об’єктивна реальність, стає невід’ємною частиною природного оточення, тобто вихідним пунктом, визначальною умовою й об’єктом архітектурної діяльності.

Один із найдавніших соціальних процесів – архітектура – виникла як реакція людини на оточуючий світ, намагання захиститися від його несприятливого впливу.

Нарівні з біологічним процесом пристосування людини до об’єктивних умов його існування, що притаманний усім живим організмам, розвивається і соціальний процес зміни самих цих умов. Перетворення й самоперетворення природи, аналогічне архітектурі, здійснюється не лише людиною (наприклад, геоморфні процеси, греблі бобрів, гнізда птахів тощо), але архітектура як цілеспрямований процес могла виникнути лише в зв’язку із становленням людського суспільства. Та й саме суспільство могло розвиватися лише завдяки постійному пристосуванню до своїх потреб навколишнього середовища. Зародження архітектури відносять до доби первіснообщинного ладу в добу пізнього палеоліту (близько 10 тисяч років до н. е.), коли виникли перші штучно споруджені житла і поселення. За час, що минув, завдяки діяльності людини фактично створена «друга природа» – штучне, пристосоване до задоволення її потреб середовище й разом з цим саме людське суспільство стало складною, високоорганізованою системою.

Таким чином, суспільне значення архітектури (як цілісної єдності архітектурного середовища та архітектурної діяльності) полягає в такому:

– з одного боку, архітектурне середовище створює сприятливі умови для життєдіяльності як окремої людини, так і суспільства в цілому;

– з іншого – саме в процесі архітектурної діяльності як цілеспрямованого перетворення природного середовища відбувається розвиток самого суспільства.

Дата добавления: 2014-11-29