Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація будинків та споруд




Будинки й споруди мають багато ознак і практично за кожною з них можна вибудувати класифікацію: за поверховістю (мало-, середньо- та багатоповерхові), за призначенням (цивільні та виробничі), за конструктивною системою (каркасні, безкаркасні й змішані), за кількістю функцій (одно- та багатофункціональні), за розташуванням (у місті, в сільському поселенні, поза межами населених пунктів) і т.д. Проте, згідно з принципом визначальних ознак (сигнатур), у кожному конкретному випадкові доцільно проводити основну класифікацію за однією або невеликою кількістю ознак, які визнані основними, найбільш суттєвими.

Тому будинки і споруди поділяють за призначенням на дві великі групи: цивільні й виробничі. В свою чергу, цивільні будинки та споруди поділяються на житлові й громадські, а виробничі – на промислові й сільськогосподарські (рис. 1.4).

Кожна з цих чотирьох підгруп, у свою чергу, класифікується за тими ознаками, які є для неї суттєвими.

Житлові будинки в основному класифікуються за сукупністю двох ознак: поверховості й типу комунікації доступу до квартири (рис. 1.5). За іншими ознаками виділяють групи житлових будинків для будівництва на рельєфі, шумозахисні, багатофункціональні житлові комплекси тощо.

Поверховість невипадково вибрана як одна з основних класифікаційних ознак. З нею пов’язані (в кожній із названих груп будинків) умови проживання, вимоги до інженерного обладнання, пожежної безпеки, конструктивні та економічні питання.

Суттєво впливає на основні характеристики будинку і така його ознака, як тип комунікації доступу до квартири. Розглянемо детальніше основні типи будинків, класифікованих за цією ознакою.

Індивідуальний житловий будинок – одноквартирний, який має власну ділянку. Вхід до будинку здійснюється з ділянки.

Блокування двох індивідуальних будинків утворює перехідний між індивідуальним та блокованим тип житлового будинку – двоквартирний. Він, проте, зберігає основні ознаки індивідуального – власну ділянку для кожної квартири, вхід безпосередньо з ділянки і цілісну ділянку, не поділену на дві частини (що характерне для блокованих будинків).

 

Рисунок 1.4 – Класифікація будинків і споруд за призначенням

 

Рисунок 1.5 – Класифікація житлових будинків

Блокований житловий будинок утворюється при блокуванні трьох та більше блок-квартир, кожна з яких має окремий вхід із ділянки. При цьому окремі блок-квартири можуть мати власні, окремі ділянки, а можуть і не мати. Він може бути 2-, 3- та навіть 4-поверховим, якщо в ньому передбачено розміщені одна над одною дворівневі квартири, верхні з яких мають самостійний вхід по окремих сходах.



Секційні житлові будинки характеризуються розміщенням на кожному поверсі декількох квартир, входи до яких організовуються через спільну сходову клітку або сходово-ліфтовий вузол (у будинках вище від чотирьох поверхів). Об’ємно-планувальний елемент, що виникає на основі такого вузла або сходів, називається секцією.

У коридорних житлових будинках доступ до квартир забезпечується коридорами, які ведуть до сходів і ліфтів. Число квартир уздовж коридорів не обмежується, важливо лише дотримуватись нормативної відстані між вузлами вертикальних комунікацій.

Галерейний житловий будинок за типом комунікації дуже близький до коридорного. Різниця між ними полягає у тому, що галерея розташовується вздовж одного з боків будівлі, залишається відкритою (незаскленою). Через галерею можна забезпечити наскрізне провітрювання квартир.

Будинки змішаної структури виникають у результаті застосування двох і більше варіантів комунікаційного забезпечення квартир. До них, наприклад, відносять коридорно-секційні, галерейно-секційні й інші типи житлових будинків.

Громадські будинки та споруди можуть класифікуватися за такими ознаками:

містобудівний рівень обслуговування (мікрорайонний, районний, міський, сільський, регіональний);

режим роботи (цілорічний, сезонний);

якість обслуговування (стандартне й вибіркове);

соціальна доступність (установи та підприємства відкритого і закритого користування);

відомча приналежність (державна, кооперативна, приватна тощо).

Громадські будівлі можуть бути призначені для розміщення як однієї установи або підприємства (наприклад, кінотеатр, їдальня), так і декількох (одного чи різного профілю – універсам, універмаг, кафе, танцювальний зал тощо). В першому випадку їх відносять до будівель однопрофільного призначення, в другому – до багатопрофільного (або до багатофункціональних центрів та комплексів).

Проте головною класифікаційною ознакою громадських будинків і споруд є їхнє функціональне призначення. За цією класифікацією вони (згідно з ДБН В.2.2.9-99) поділяються на 12 основних груп (рис. 1.6).

 

 

Рисунок 1.6 – Класифікація громадських будинків, споруд та приміщень

 

Рисунок 1.7 – Класифікація промислових будівель і споруд

Кожна з наведених вище груп поділяється на окремі види, а ті – на типи громадських будинків та споруд, номенклатура яких становить біля тисячі одиниць, наприклад: види – дошкільні навчальні установи, типи – дитячі ясла-сади на 40, 60, 120 місць і т.п. Кожному типові будинку відповідає своє групування і взаємозв’язок приміщень та об’ємно-просторова схема споруди.

Промислові будівлі й споруди можуть класифікуватися за такими основними показниками, як належність до певної галузі промисловості, призначення, ступінь вибухопожежної та пожежної небезпеки, об’ємно-планувальні й архітектурно-конструктивні ознаки тощо.

Основною ознакою класифікації є належність будівлі чи споруди до певної галузі промисловості. У зв’язку з цим виділяють 10 основних груп промислових підприємств (рис. 1.7). Промислові будівлі та склади класифікують за галузями промисловості так:

– будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості;

– будівлі підприємств чорної металургії;

– будівлі підприємств хімічної й нафтохімічної промисловості;

– будівлі підприємств легкої промисловості;

– будівлі підприємств харчової промисловості;

– будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості;

– будівлі підприємств лісової, деревообробної й целюлозно-паперової промисловості;

– будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів і виробів, скляної та фарфорово-фаянсової промисловості;

– будівлі підприємств гірничодобувної промисловості;

– будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Кожна з цих груп має свою власну типологічну структуру, тобто розподіл будівель і споруд на окремі види за їх функціональним призначенням. Наприклад, підприємства харчової промисловості включають хлібозаводи, заводи з виробництва молочних продуктів, м’ясокомбінати тощо. Специфічні для кожного виду технологічні вимоги значною мірою визначають об’ємно-планувальну структуру відповідних будівель та споруд.

За призначенням промислові будівлі й споруди поділяють на:

виробничі, в яких розміщують основні технологічні процеси підприємств (мартенівські, прокатні, механоскладальні, ткацькі, кондитерські цехи тощо);

підсобно-виробничі, призначені для розміщення допоміжних процесів виробництва (ремонтні, інструментальні, механічні, тарні цехи тощо);

енергетичні, в яких розміщують обладнання для забезпечення електроенергією, стиснутим повітрям, парою, газом (ТЕЦ, компресорні, газогенераторні та повітродувні станції тощо);

транспортні, призначені для розміщення й обслуговування транспортних засобів (гаражі, депо тощо);

складські, необхідні для зберігання сировини, напівфабрикатів, готової продукції, пального тощо;

санітарно-технічні, призначені для обслуговування мереж водопостачання і каналізації, для захисту навколишнього середовища від забруднення (станції очищення, насосні, водонапірні станції тощо);

адміністративні та побутові, призначені для розміщення адміністративних, побутових (громадське харчування, гардеробні, душові тощо) і медичних приміщень;

спеціальні споруди, до яких відносять резервуари, градирні, газгольдери, силоси для зерна та цементу, димові труби, естакади, опори, щогли й ін.

Перелічені групи будівель і споруд не обов’язково будують на кожному промисловому підприємстві, їх наявність залежить від призначення та потужності цих підприємств.

За вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення й будівлі поділяються на категорії А, Б, В1…В4, Г та Д, які визначаються характеристикою речовин і матеріалів у приміщеннях.

Категорії А і Б є найбільш вибухопожежонебезпечними. У приміщеннях цих категорій наявні горючі гази, речовини й матеріали, здатні до вибуху при нагріванні або взаємодії з водою, киснем чи один з одним.

Категорії В1…В4 є пожежонебезпечними.

Приміщення категорії Г характеризуються наявністю в них негорючих речовин і матеріалів у гарячій, розпеченій або розплавленій стадії, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор та полум’я. При наявності в приміщеннях горючих газів, сумішей і матеріалів допускається їх спалювання або утилізація в тверді речовини.

Категорія Д пов’язана з наявністю в приміщенні негорючих речовин і матеріалів у холодному стані.

За об’ємно-планувальними та архітектурно-конструктивними ознаками промислові будівлі поділяють:

– за кількістю поверхів – на одноповерхові, двоповерхові, багатоповерхові та змішаної поверховості;

– за кількістю прогонів – на однопрогонні й багатопрогонні;

– залежно від величини прогонів – на мало-, середньо- і великопрогонні;

– за наявністю підйомно-транспортного обладнання – на безкранові та кранові з мостовими або підвісними кранами;

– а також за конструктивними схемами покриття, матеріалом основних несучих конструкцій, організацією освітлення, інженерним обладнанням, іншими спеціальними вимогами тощо.

Сільськогосподарські будівлі й споруди за галузевою приналежністю поділяються на:

– будівлі для тваринництва;

– будівлі для птахівництва;

– будівлі для зберігання зерна;

– будівлі й споруди силосні та сінажні;

– будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства;

– будівлі тепличних господарств;

– будівлі рибного господарства;

– будівлі лісництва і звірівництва;

– інші будівлі сільськогосподарського призначення.

За призначенням сільськогосподарські будівлі й споруди поділяють на два типи: основного виробничого та обслуговуючого призначення.

Будівлі й споруди основного виробничого призначення – ті, в яких проходить технологічний процес, що відповідає спеціалізації підприємства. Наприклад, у свинотоварній фермі до будівель основного призначення відносять свинарники.

До будівель і споруд обслуговуючого призначення належать підсобні виробничі (наприклад, кормоцех на свинотоварній фермі), складські та допоміжні (адміністративно-побутові).

Таким чином, типологічна класифікація будинків і споруд має важливе методологічне значення для проектування різноманітних архітектурних об’єктів. Кожному типу будинків та споруд властиві свої схеми взаємозв’язку й групування приміщень. Досвід просторової організації типових функціональних процесів будівель і споруд різного призначення узагальнюється в будівельних нормах та нормалях, застосування яких сприяє досягненню необхідної якості функціональних, економічних і конструктивно-технічних рішень в архітектурному проектуванні.

 





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 5785; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.226.185
Генерация страницы за: 0.011 сек.