Визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства

«Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» (далі – Методика) розроблена відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього середовища», «Про відходи» та інших нормативно-правових актів.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб’єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Методика застосовується під час установлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, унаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування пестицидів і агрохімікактів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Методика не поширюється на визначення розмірів шкоди, яка завдана земельним ресурсам внаслідок їх радіоактивного і бактеріального забруднення.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їхньому складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися у результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодо чинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунтів наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне порушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об’єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об’єм відходів (м³), що спричинили засмічення, встановлюють за об’ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів проводиться уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається товща землі в 0,2 м (об’єм грантової маси 2000 м³ на один гектар земної поверхні).

Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земель збільшуються залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно товщі землі 0,2 м витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті.

Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою 5.21:

(5.21)

де	РШ	- розмір шкоди від забруднення земель, грн;
	А	- питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
	ГОЗ	- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./м^2;
	ПД	- площа забрудненої земельної ділянки, м^2;
	КЗ	- коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об’ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
	КН	- коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за табл. 5.7;

Таблиця 5.7

Перелік забруднюючих речовин

Група небез-печності	Ступінь небезпеки	Перелік забруднюючих речовин (показників вимірювань), що від-повідають групі небезпечності*	КН
І	Надзвичайно небезпечні (ГДК/ОДК < 0,2 г/кг)	Бенз-а-пірен, Селен, Кадмій**, Свинець, Миш’як, Стирол, Нафта, Фенол, Нафтопродукти***, Фтор, Ртуть, Цинк	4,0
ІІ	Дуже небезпечні (ГДК/ОДК 0,2-0,5 г/кг)	Бензол, Нікель, Бор, Сірководень, Кобальт, Сурма, Ксилоли, Толуол, Мідь, Хром, Молібден	3,0
ІІІ	Помірно небезпечні (ГДК/ОДК 0,5 г/кг)	Аніонні поверхнево-активні речовини (АПАР), Стронцій, Сульфати, Формальдегід, Ацетальдегід, Барій, Ванадій, Вольфрам, Марганець, Нітрати	2,5
IV	Інші (рівні (ГДК/ОДК не встановлені)	Амоній, Хлориди	1,5
	КЕГ	- коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за табл. 5.8.

Таблиця 5.8

Шкала еколого-господарського значення земель (К_ЕГ)

Категорії земель та землі, що підлягають особливій охороні	КЕГ
Зона санітарної охорони навколо об’єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм	5,5
Землі оздоровчого призначення	5,0
Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення	4,5
Охоронна зона навколо особливо цінних природних об’єктів, об’єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо	4,0
Землі рекреаційного призначення	4,0
Землі історико-культурного призначення	4,0
Особливо цінні землі**	3,5
Землі сільськогосподарського призначення	1,0
Землі житлової та громадської забудови	1,0
Землі лісового фонду	1,0
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення	1,0

Примітка:

* У тому числі земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду

** Відповідно до переліку особливо цінних груп ґрунтів, затвердженого Наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245, зареєстрованого в Мінюст України 28.10.2003 за № 979/8300

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Грошова оцінка земель, за якими не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь, зазначених нижче, за відповідним адміністративним районом (містом обласного підпорядкування):

а)	для перелогів – до нормативної грошової оцінки орних земель: 0,95;
б)	для лісових земель – до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угіль: 0,7;
в)	для полезахисних лісосмуг та насаджень - до нормативної грошової оцінки орних земель: 0,9;
г)	для чагарників - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,8;
ґ)	для забудованих земель - до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь: 0,2;
д)	для заболочених земель - до нормативної грошової оцінки сіножатей: 0,5;
е)	для відкритих земель - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,5.

Коефіцієнт забруднення землі (К_З ) визначається у залежності від наявності відомостей про об’єм забруднюючої речовини за формулами 5.22 або 5.23.

За наявності інформації про об’єм забруднюючої речовини, що проникла у землю, значення К_З визначається за формулою 5.22:

(5.22)

де	О ЗР	- об’єм забруднюючої речовини, м^3;
	Т ЗШ	- товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;
	П Д	- площа забрудненої земельної ділянки, м^2;
	І П	- індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 5.9)

Таблиця 5.9

Індекс поправки на глибину просочування

забруднюючої речовини (І _П)

Глибина просочування, м	І П
0-0,2	0,100

Продовження табл. 5.9

0-0,4	0,082
0-0,6	0,070
0-0,8	0,060
0-1,0	0,054
0-1,2	0,049
0-1,4	0,044
0-0,16	0,040
0-0,18	0,037
0-2,0	0,033

За наявністю інформації лише про масу забруднюючої речовини, що проникла у землю, об’єм забруднюючої речовини (О _ЗР) розраховується за формулою (5.23):

(5.23)

де	В ЗР	- маса забруднюючої речовини, т;
	Щ ЗР	- відносна густина забруднюючої речовини, т/м^3, значення якої визначається за табличними даними.

Якщо зміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, К_З визначається за формулою (5.24):

(5.24)

де	С ЗР	- концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/ кг;
	Г П	- товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м;
	Т ЗШ	- товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;
	І П	- індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 5.9);
	К РОЗ	- розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг.

Результати обчислень К_З за формулами 5.22 або 5.24 заокруглюють і записують до одного знака після коми.

При розрахунковому значенні К_З < 1 його значення приймається рівним 1,0.

Якщо за наявністю інформацією розрахувати коефіцієнт забруднення землі (К_З ) неможливо, він приймається рівним 1,0.

Значення коефіцієнта небезпечності забруднюючої речовини (К_Н ) приймається відповідно до груп небезпечності згідно з табл. 5.7.

Якщо в результаті аварійних та інших ситуацій у грунт потрапили речовини (сировина) у чистому вигляді (кислоти, луги тощо), коефіцієнт забруднення речовини (К_Н ) береться рівним 4,0.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К_ЕГ) береться відповідно до категорії земель, що зазнали забруднення, або їх статусу як таких, що підлягають охороні, згідно з табл. 5.8.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (табл. 5.8) забруднена земельна ділянка може бути класифікована за декількома категоріями земель чи статусом охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (К_ЕГ ) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але не одним суб’єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою 5.25:

(5.25)

де	РШ.ЗАГ	- загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;
	РШ.МАКС	- максимальний їх усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн;
	Р Ш1 , Р Ш2 , Р Шn	- розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров’я населення», що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 № 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (табл. 5.10).

Таблиця 5.10

Коефіцієнти небезпеки відходів (К _НВ)

Клас небезпеки	Ступінь небезпеки	К НВ
І	Надзвичайно небезпечні	3,0
ІІ	Високо небезпечні	2,0
ІІІ	Помірно небезпечні	1,5
IV	Малонебезпечні	1,0

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 5.26:

(5.26)

де	РШ.З	- розмір шкоди від засмічення земель, грн;
	А	- питомі ваги на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
	Б	- коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами – 100.
	ГО.З	- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/м^2;
	ПД.З	- площа засміченої земельної ділянки, м^3;
	КЗ.З	- коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за табл. 5.12;

Таблиця 5.11

Коефіцієнти засмічення земельної ділянки (К _ЗЗ)

Ступінь засмічення	Обєм відходів (ОВ),куб.м	К ЗЗ
	0-5	1,25
	5-10	1,50
	10-20	2,00
	20-50	2,50
	50-100	3,00
	Понад 100	4,00

	КНВ	- коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за табл. 5.10;
	КЕГ	- коефіцієнт еколого-господарського значення земель (табл. 5.8).

Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (К _ЗЗ) береться за ступенем її засмічення, визначається у залежності від об’єму відходів.

Для земель, що засмічені багатотоннажними (> 10000 т) відходами гірничодобувної промисловості, коефіцієнт засмічення земельної ділянки (К _ЗЗ) береться рівним 1,0.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К_ЕГ ) береться відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (табл. 5.8) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (К_ЕГ )з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

Дата добавления: 2014-11-29