Клеї для проклеювання полотна і ґрунтів

Таблиця № 3. Клеї для проклеювання полотен.

Походження	Виготовлення
Казеїновий клей
Казеїн являє собою не розчинний у воді білок. (У воді казеїн тільки набрякає). Добре розчиняється ка-зеїн у нашатирному спирті, бурí, у розчинах сечовини, алюмінатах натрію, у вапні, соді, поташу тощо. За водостійкістю казеїновий клей кращий од тваринного. Але так само, як і тваринний, під впливом вологи змінює свої властивості. Слід у клей додавати дещицю антисептику, тоді він стає менш чутливим до вологості й загнивання.	Казеїн спочатку замо-чують у теплій воді на три години, а потому додають 2 – 3%-ний розчин нашатирного спирту або бури, помішуючи, за температури 50 – 70°С, при цьому утворюється клейо-вий розчин.
Желатин
З овечих шкірок і шкіри молодих тварин, в яких тільки-но утвори-лися роги; коняча шкіра дає клей темного кольору. Желатин нале-жить до тваринних клеїв най-вищого ґатунку, відрізняється великою чистотою; у вологому стані він дуже гнучкий і в’язкий, а в сухому може бути потовчений на порошок.	Розчиняється у холодній, а потім у підігрітій (50 – 60°С) воді.
Риб’ячий клей
Найкращі сорти виготовляють із внутрішньої оболонки плавально-го міхура різноманітних риб: осет-ра, білуги тощо; нижчі сорти одержують тим самим способом з риб’ячої луски і відходів тріскú. Порівняно з іншими клеями риб’ячий клей краще відповідає вимогам до матеріалів для ма-лярського ґрунту.	Попередньо замочу-ють у холодній воді протягом 12 – 20 годин; після набрякання клей треба ро-зім’яти в руках і роз-пустити в гарячій воді. Риб’ячий клей меншою мірою підда-ється загниванню і після висихання утво-рює достатньо еластичну плівку.
Міздряний або столярський клей
Клей виготовляють з обрізків міз-дри, хрящів та відходів шкіряного та хутряного виробництва. Виго-товлення клею складається з чотирьох основних операцій – вапнування, виварювання клею, одержання драглів і висушування клею.	Замочують у холод-ній воді протягом 12 годин, потому на “водяній бані” варять до утворення однорідної маси.
Штучний клей (по-лівініловий спирт)
Полівініловий спирт являє собою безколірну водорозчинну смолу, виготовлену штучним способом із хімічних речовин. Полівініловий спирт має високу клейкість і плівкоутворювальні властивості, він стійкий до води й не загниває; утворює еластичну плівку, що не стає з часом крихкою та ламкою. Ці якості роблять його незамінним мате-ріалом для ґрунтування полотна.	За введення в розчин полівінілового спирту хромату натріюабо амонію клейова плівка набуває властивостей нерозчинності. До розчину полівінілового спирту не треба додавати ані антисептику, ані пом’якшувачів. Для проклеювання краще застосовувати 7 – 10%-ний розчин полівінілового спирту, розчиняючи його в теплій воді й помішуючи.
Проклеювання полотна
Перед проклеюванням тканину, натягнуту на підрамник, змочують теплою водою з пульверизатора. Від змочування й набрякання волокон тканина ущільнюється і деякою мірою запобігає просочуванню клею. Для проклеювання застосовують 5 %-ні розчини різноманітних клеїв. За наших часів найкращим клеєм у цьому аспекті можна вважати полівініловий спирт. Столярський і малярський клеї легко піддаються гниттю від сирості; висихаючи, утворюють ламку плівку. Рідкúй клей добре застосовувати для щільних полотен, бо він легко проникає в тканину, чим досягається міцність прилипання його до полотна. У тому разі, якщо ґрунтується нещільне, шпаристе полотно, проклеювання робиться клейовими драглями. Перший шар проклеювання слід наносити дуже обережно, щоб не допустити слідів протікання клею на зворотній бік полотна. Розчин клею та ґрунтувальна паста наносяться дерев’яним шпателем або щіткою, залежно від стану клею і якості полотна. Надлишок клею з поверхні полотна необхідно видалити. Перевірити якість проклеювання полотна можна, змочуючи невелику ділянку проклеєного полотна водою: якщо ділянка не потемнішала і на ній немає жодних видимих змін порівняно із сухими ділянками полотна, можна переходити до ґрунтування. Пожолоблене полотно виправляється підбиванням кілків (зі зворотнього боку підрамника, конструкцією якого це передбачено) або змочуванням і повторним натягуванням на підрамник. Але не слід поспішати це робити, краще спочатку закінчити проклеювання й ґрунтування полотна, оскільки після повного просихання проклеювання й ґрунтування пожолоблена ділянка може натягнутися.
Нерозчинність клею та ґрунту у воді.
Під дією дубильних речовин і солей деяких металів на оборотний клей білок клею переходить у нерозчинний стан. Слід пам’ятати, що надлишок дубильних речовин може негативно позначитися на якості клею. На 10 частин клею додають 2 частини алюмокалієвих галунівабо 1 частину хромпіку. Необоротні клеї (полівініловий, казеїновий тощо) після висихання втрачають здатність розчинятись у воді.	Розчин для задублю-вання клею та ґрунту готується з 8 – 10 частин алюмокалієвих галунів і 90 частин води. Наносити цей розчин можна з пульверизатора на гото-вий ґрунт за 1 або 2 рази.