Список скорочень 1 страница

ПЕРЕДМОВА

Суспільно-економічні зміни, що відбуваються в народному господарстві України, позначаються і на автомобільному транспорті. Практика показує, що за останні роки досягнуто збалансованості попиту і пропозиції транспортних послуг (тобто рівноваги транспортного ринку). Таке становище зумовлене рядом обставин, головними з яких є зниження попиту на транспортні послуги в цілому по країні (внаслідок кризового стану економіки), підтримування технічної готовності транспортних засобів на досить високому рівні (незважаючи на значне їх фізичне зношування), поява на транспортному ринку значної кількості приватних транспортних засобів.

Досягненню збалансованості транспортного ринку в країні сприяло також удосконалення правових відносин. Надання господарським ланкам економічно-правової самостійності зміцнило незалежність транспортних підрозділів і дало їм повну свободу при укладенні договорів із замовниками.

Істотне значення мала лібералізація у формуванні тарифів. Застосування договірних цін забезпечило транспортникам відповідну рентабельність, що у свою чергу справило величезний вплив на пожвавлення перевізного процесу і підвищення рівня пропозиції на транспортні послуги.

На динамічне формування транспортного ринку безумовно вплинуло скасування порядку розподілу автомобілів, що діяв раніше. Це дало змогу одержувати техніку найбільш економічно сильним підприємствам, що використовують її більш ефективно, а отже, найбільш повно задовольняти суспільні потреби в перевезеннях.

Крім того, в останні роки в країні набула подальшого розвитку господарська реформа, особливо в тих галузях, для яких характерні великі обсяги перевезень вантажів. Оцінювання роботи підприємств за прибутком змусило їх знижувати транспортні витрати. У результаті цього попит на транспортні послуги різко знизився.

В цих умовах, коли диктат транспортних підприємств припинився, починають діяти такі чинники, як вартість і якість наданих транспортних послуг. Водії приватних автомобілів внаслідок менших накладних витрат тепер стають більш конкурентноспроможними на транспортному ринку порівнянна з автотранспортними підприємствами. Але така конкуренція не настільки сильна, щоб загрожувати існуванню системи транспорту загального користування в цілому, значна кількість якого перебуває в муніципальному підпорядкуванні. Проте державні автотранспортні підприємства зобов'язані рахуватися з приватним сектором як з реальною господарською силою, спроможною на деяких локальних ринках транспортних послуг узяти на себе ініціативу, що раніше належала суспільному транспорту.

Показником рівня пропозиції транспортних послуг є наявний транспортний потенціал і ефективність його використання. За оцінками експертів, наприкінці 80-х років транспортний потенціал повною мірою задовольняв попит на перевезення. Проте згодом на транспортному ринку виникло ускладнення — відновлення автомобільного парку стало більш складним завданням. Аналіз транспортного балансу за останні роки показує, що постачання нових автомобілів становить менше 7 % від наявного парку, а цей показник значно нижчий нормативного, значення якого коливається в межах 12—15 %.

Запровадження вільного порядку придбання транспортних засобів не забезпечило збільшення їх чисельності на ринку і поліпшення ситуації з відновленням парку. Ринок вплинув лише на перерозподіл транспортних засобів між різноманітними транспортними організаціями.

Обмін продукцією, до якої належать автомобілі, потребує застосування на них ринкових цін. Вони за недостатньої пропозиції безсумнівно будуть високими. Це означає, що придбати автомобіль зможе далеко не кожний бажаючий. Вигідність і ефективність такої покупки залежить тільки від уміння підприємства, що придбало автомобіль, організувати перевізний процес. Ці самі чинники є вирішальними в роботі транспортного підприємства або приватної особи на вільному конкурентному транспортному ринку.

В умовах ринку кожний його учасник намагається не тільки утриматися на ньому, а й розширити сферу своєї діяльності. Одночасно на ринку з'явились нові його учасники.

Неабияке значення має і становище, що склалося в розвитку матеріально-технічної бази транспортних підприємств. Приватний власник не виявляє поки що особливого інтересу до придбання нових автомобілів: занадто високі ціни і, отже, висока собівартість перевезень.

На утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефективний транспортний процес, галузь здійснює великі ресурсні витрати. Так, ускладнення конструкції автомобілів зумовлює, як правило, збільшення обсягу робіт з технічного обслуговування і ремонту, зростання затрат на забезпечення працездатності.

Збільшення кількості автомобілів на дорогах нашої країни призводить до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами, а зниження токсичності відпрацьованих газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення і запалювання та рівнем технології технічного обслуговування, засобів і методів діагностування цих систем.

Зі зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом дорожньо-транспортних пригод.

Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів у процесі експлуатації автомобілів істотно залежить від їх технічного стану, рівня організації матеріально-технічного постачання і процесів перевезення, зберігання і нормування витрат автоексплуатаційних матеріалів та запасних частин на автотранспортних підприємствах.

Збереженість автотранспортних засобів та готовність їх здійснювати перевезення багато в чому залежить від організації, методів і засобів міжзмінного зберігання.

На рівень технічної готовності автотранспортних засобів і обсяг одночасних і поточних матеріальних затрат на їх утримання істотно впливають методи проектування нових об'єктів автомобільного транспорту, а також реконструкція і технічне переоснащення діючих автотранспортних, автообслуговуючих і авторемонтних підприємств.

Отже, у процесі технічної підготовки автотранспортних засобів до транспортного процесу забезпечуються їх надійність і передумови ефективної експлуатації. З метою глибшого і комплексного вивчення теоретичних основ забезпечення експлуатаційної надійності автомобілів, прогресивних технологій і форм організації виробництва технічного обслуговування і ремонту, розвитку виробничо-технічної бази та інших питань, які забезпечують експлуатацію автотранспортних засобів, і покликаний даний предмет.

Викладений матеріал може бути використаний не тільки студентами, які згідно з навчальною програмою вивчають дисципліни технічного обслуговування і ремонту автомобілів, а й при підготовці дипломних робіт бакалаврів і магістрів. Матеріал може бути корисним також для аспірантів, які працюють над питанням поліпшення технологічних процесів автосервісу.

ВСТУП

Важливі науково-технічні відкриття привели до корінних змін у структурі світової економіки, «індустріалізації» побуту; включили у сферу виробництва і збуту нові моделі машин, устаткування, нові матеріали і технології; змінили організацію виробництва, системи збуту; привели до прискореного морального старіння машин і устаткування, скоротили строки їх заміни. Спостерігається масове надходження на ринок принципово нових видів машин і обладнання, парк яких досяг уже мільйонів.

У цих умовах зросли роль і значення технічного обслуговування дорожньо-транспортних засобів, яке перетворилось на важливу галузь сфери послуг. Сервіс, який фірма-продуцент надає клієнту сьогодні, включає крім технічного обслуговування (ТО) й інші види послуг. Головне завдання ТО полягає в забезпеченні постійної готовності дорожньо-транспортних засобів (ДТЗ) до експлуатації і високої ефективності їх використання.

Робота фірми-продуцента з ТО починається ще до укладення контракту купівлі-продажу — на стадії проектування і виробництва ДТЗ, а також в період підготовки їх до продажу, що називається передпродажним технічним сервісом. Таким чином, у найбільш загальному вигляді ТО — це комплекс технічних послуг, пов'язаних з продажем і використанням ДТЗ та забезпеченням постійної готовності їх до високоефективної експлуатації.

Із суті ТО випливають дві його важливі функції: забезпечення оптимального й економічного використання покупцем придбаних ДТЗ, а також сприяння розширенню їх продажу.

Між попитом на ДТЗ і попитом на ТО є двосторонній зв'язок. Попит на технічний сервіс є похідною від попиту на ДТЗ. І разом з тим забезпечення сервісу куплених ДТЗ розширює попит на них. Ефективний технічний сервіс дає змогу покупцеві більш ефективно використовувати ДТЗ і сприяє збільшенню продажу.

умовах гострої конкурентної боротьби обов'язковою умовою успішної роботи фірми-продуцента є створення розгорнутої і добре організованої мережі ТО: консультаційних пунктів, станцій технічного обслуговування (СТО), складів запасних частин, навчальних центрів тощо. Мережа ТО має бути створена до початку роботи фірми-продуцента на відповідному ринку (зовнішньому або внутрішньому). Без цього фірма-продуцент не може розраховувати на успіх. Ось один із багатьох прикладів: німецька фірма «Фольксваген», перш ніж розпочати продаж своїх автомобілів у СІЛА, протягом двох років вивчала умови ринку і вела роботу зі створення широкої мережі баз і пунктів ТО.

умовах сучасного виробництва важливі економічні показники роботи автомобільного підприємства багато в чому залежать від рівня ТО ДТЗ, що перебувають в експлуатації, оскільки покупець, який не бажає або не може своїми силами забезпечити ТО, практично не купить ДТЗ доти, доки не буде впевне­ний, що він одержить необхідний сервіс.

В широкому розумінні сервіс фірми-продуцента включає більшу частину всіх операцій, пов'язаних із сучасною системою маркетингу, де ТО становить частину всієї системи виробництва і збуту фірми-продуцента. Більше того, оскільки покупець чекає одержання максимального ефекту при використанні купленого ДТЗ, ТО становить важливу частину всієї програми маркетингу. Як відомо, маркетинг — це нова система організації діяльності фірм-продуцентів. Ця система включає всі аспекти діяльності фірм-продуцентів: вивчення наявних і потенційних потреб покупця щодо товарів і послуг, наукові дослідження і проектно-конструкторські роботи, планування обсягу виробництва, розроб­ку системи і методів збуту товарів та надання покупцеві необхідного технічного й іншого сервісу з метою забезпечення оптимального використання купленого виробу.

У сучасних умовах ТО, незважаючи на розмаїття організаційних форм з окремих моделей ДТЗ, має в усіх випадках органічний зв'язок зі сферою виробництва ДТЗ і їх ТО зі сферою збуту та іншими складовими системи «маркетинг». У сфері ТО сьогодні працюють мільйони робітників та інженерно-технічних працівників.

Сучасний розвиток НТР привів до створення більш складних і удосконалених ДТЗ, які потребують поліпшення ТО і технічної допомоги покупцеві цих виробів. Масова механізація і автоматизація виробничих процесів, усе зростаючий парк ДТЗ потребують розвитку і постійного удосконалення системи ТО і чіткої роботи всіх її підрозділів.

Сьогодні система ТО є вирішальним чинником забезпечення високої ефективності економіки, використання виробничого потенціалу держави і швидкого зростання обсягів випуску продукції. Навіть незначні недоліки в мережі ТО можуть спричинити великі збитки для окремої галузі й усього народного господарства в цілому.

ТО ДТЗ характеризується значним різноманіттям його організаційних форм і методів. Але в основі цього різноманіття лежить ряд загальних принципів, які склались в багаторічній практиці роботи фірм-продуцентів. До найважливіших із цих принципів належать такі.

Відповідальність за організацію ТО ДТЗ протягом усього періоду їх експлуатації і використання несе, як правило, фірма-продуцент. Формування цього принципу зумовлено економічними і соціальними причинами. Цей принцип організації ТО забезпечується законодавством або практикою і традиціями, що склались у державі. Треба підкреслити, що фірми-продуценти не прагнуть ухилятися від виконання своїх зобов'язань з ТО ДТЗ. Навпаки, вони максимально бажають виконувати їх, оскільки це забезпечує їм добрі взаємовідносини зі споживачем і з усіма структурними підрозділами системи збуту.

Продуцент несе відповідальність за ТО всіх своїх ДТЗ, що надійшли на ринок, і особливо тих, які з тих чи інших причин мають дефекти. Рушійною мотивацією служить бажання продуцента зберегти свою репутацію серед покупців, бути конкурентоспроможним на ринку. Контроль продуцента над системою ТО дає йому змогу не тільки запобігти надходженню на ринок дефектних ДТЗ, а й швидко ліквідувати ті дефекти, що виявлено уже в процесі продажу ДТЗ.

Організація ТО ДТЗ дуже складна і клопітна справа. Незважаючи на це, фірми-продуценти не розглядають ТО як «втрачений» або збитковий бізнес. Навпаки, вони з бажанням займаються ним, не випускаючи цієї відповідальної справи зі своїх рук. Причина такого ставлення фірм-продуцентів криється в бажанні зберегти контроль над сферою ТО і в тому, що ТО є значною і важливою статтею прибутків. Система ТО фірми-продуцента забезпечує не тільки одержання великої прямої вигоди у формі прибутків від надання технічних послуг. Монополії шляхом забезпечення якісним технічним сервісом завойовують прихильність покупців, розширюють їх коло, що дає можливість збільшити обсяг виробництва й одержання прибутків.

ТО є важливим інструментом конкурентної боротьби монополій за ринки і сфери впливу. В сучасних умовах високої монополізації, коли, як правило, ринок держави і, в ряді випадків, світовий ринок контролюють декілька великих монополій, боротьба за сфери впливу і частку на ринку все частіше виходить за рамки маневрування ціною виробу. Використання монополіями політики цін як інструменту конкурентної боротьби на ринку машин і обладнання помітно скорочується і все більше стає виключенням, а не правилом. Нерідко не ціна, а якість, новизна і масштаб ТО ДТЗ є вирішальними чинниками при виборі покупцем ДТЗ та іншої техніки. Це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, де конкуренція відчувається з особливою гостротою. Політика монополій з широкого використання сфери ТО ДТЗ як засобу конкурентної боротьби, в свою чергу, сприяє прискоренню розвитку й удосконалення сфери ТО ДТЗ.

Фірма-продуцент забезпечує ТО ДТЗ протягом усього періоду їх експлуатації (до повної амортизації). ДТЗ працюють 5—10 і більше років. Протягом усього цього часу фірма-продуцент забезпечує їх ТО.

Система ТО ДТЗ фірми-продуцента включає комплекс послуг: постачання запасних частин, забезпечення технічною документацією, проведення ремонтних робіт, навчання спеціалістів, вивчення ефективності роботи ДТЗ, обґрунтування їх переваг і недоліків, проведення модернізації ДТЗ, що обслуговуються.

Форми і методи ТО визначаються умовами виробництва, збуту й експлуатації виробів. Планується забезпечення високої рентабельності ТО як для продуцента, так і для покупця. В усіх випадках обсяг робіт і види послуг визначаються покупцем. Визначення масштабів ТО ДТЗ є дуже складною справою; без достатнього обґрунтування фірма-продуцент не затверджує обсяг ТО ДТЗ, заявлений покупцем. В сучасній практиці фірми-продуценти використовують так званий метод визначення оптимального обсягу послуг. Для цього систематично вивчають обсяг і характер послуг, які надають покупцеві їх конкуренти, аналізують вартість кожної своєї послуги. І тільки після цього визначають обґрунтований обсяг ТО ДТЗ, керуючись при цьому не тільки можливостями збільшення обсягу продажу, але й одержанням максимально можливих прибутків. Такий аналіз і висновки про надання послуг мають велике значення, оскільки надання покупцеві зайвих послуг веде до зменшення доходів фірми, а безмірна гонитва за економією може призвести до втрати ринку.

Післяпродажне ТО ДТЗ є функціонально автономним і організаційно відокремленим від системи продажів. Розмежування цих двох важливих сфер діяльності фірми є необхідним, беручи до уваги їх суттєві функціональні відмінності. Одному спеціалісту важко забезпечувати і ТО, і продаж ДТЗ. Спеціаліст, що здійснює ТО й організовує цю роботу, не підготовлений проводити в повному масштабі і досить кваліфіковано роботу з продажу. Також і ремонтна майстерня не є кращим місцем для продажу ДТЗ.

Фірма-продуцент організовує ТО ДТЗ незалежно від її масштабів і територіального розташування. Це вимагає від продуцента створення добре організованої розгалуженої мережі ТО — ремонтних майстерень, баз, СТО, складів запасних частин, консультаційних пунктів і т. п. Збільшуються витрати запасних частин і допоміжних робіт з ТО ДТЗ.

Апарат системи ТО ДТЗ бере участь у створенні фірмою-продуцентом нових моделей ДТЗ. Сьогодні фірми-продуценти при створенні нових моделей ДТ2 враховують новизну, надійність і довговічність конструкції, простоту і вартість ТО й інші критерії. Багато фірм-продуцентів прийшли до висновків, що вже на початку роботи зі створення нових моделей ДТЗ необхідно враховував досвід ТО попередніх моделей, усі їх складності, недоліки і рівень рентабельності. В такому випадку можна забезпечити зменшення витрат на ТО, добити ся, щоб воно не було трудомістким, не потребувало значного обсягу матеріальних витрат, було технічно нескладним і високорентабельним. Розгалужені мережа підприємств ТО створюється ще до того, як фірма-продуцент почина працювати на ринку. У тих державах, де фірми-продуценти — експортери мають збиральні підприємства, вони активно використовують названі підприємстая для ТО ДТЗ, які ввозяться в країну.

Обсяг робіт фірми-продуцента з ТО ДТЗ залежить не тільки від складності й кількості ДТЗ, що експлуатуються, а і від рівня технічної культури тих людей, що експлуатують ДТЗ.

Проблема організації ТО ДТЗ ускладнюється також значною різницею кліматичних умов, у яких експлуатуються ДТЗ. У складних кліматичних умовах деталі ДТЗ спрацьовуються більш інтенсивно.

Фірма-продуцент розробляє інструкції з ТО і ремонту, визначає номенклатуру запасних частин, необхідну на початковому етапі створення ДТЗ, розробляє методи ремонту, розраховує потребу в спеціалістах з ТО ДТЗ і перелік необхідного інструмента, скорочує строки проведення ТО. Все це впливає на інтереси покупця, оскільки він матиме менші збитки через простої ДТЗ. Масштаби збитків від простоїв ДТЗ нерідко досягають десятків і сотень тисяч гривень за добу. Таким чином, спеціалісти з ТО ДТЗ є важливим генератором ідей удосконалення моделей ДТЗ, які випускає фірма-продуцент.

Фірми-продуценти через свої периферійні служби постійно збирають інформацію, в тому числі і фірм-конкурентів, про надійність ДТЗ в експлуатації. Цю інформацію обробляють, аналізують і використовують у роботі для удосконалення конструкції ДТЗ, це сприяє розширенню ринку збуту ДТЗ, подавляє конкурентів завдяки досягненням науково-технічної думки, новим технологіям. Досвід показує, що успіху досягає та фірма-продуцент, яка використовує нові досягнення науки і техніки, пропонує сучасні комплексні технічні послуги з ТО.

Фірми-продуценти постійно спрощують і зменшують обсяг робіт з ТО, уніфікують програми і методи ТО однотипних моделей ДТЗ; використовують уніфіковані матеріали й обладнання для ТО і ремонту, типову технічну документацію і т. п.

На апарат фірми-продуцента, що виконує ТО ДТЗ, покладено такі функції:

— забезпечення покупця технічною інформацією і консультаціями з питань експлуатації ДТЗ, а також підготовка персоналу покупця, що експлуатує ДТЗ;

— надання допомоги покупцю у вирішенні проблем, які виникають у процесі експлуатації ДТЗ, організація нагляду за їх роботою;

— облік і задоволення претензій і рекламацій покупця з питань відмов і несправностей ДТЗ фірми-продуцента, організація ремонту ДТЗ, ознайомлення спеціалістів покупця з правилами ремонту ДТЗ;

— підготовка технічної документації з питань використання ДТЗ;

— організація матеріально-технічного забезпечення власника ДТЗ запасними частинами;

— участь у роботі, пов'язаній з усіма поточними технічними змінами і удосконаленнями, які фірма-продуцент вносить у свої вироби, що надходять па ринок, або плануються до продажу в найближчий час;

— збирання і аналіз інформації про нові ринки і товари, в тому числі і фірм-конкурентів; аналіз форм і методів роботи на ринку, нових форм технічного сервісу і всіх інших нововведень у системі маркетингу; обробка зібраної інформації і передача її керівництву фірми для використання в процесі виробництва і збуту продукції, забезпечення необхідної конкурентоспроможності на ринку;

— сприяння відділу збуту в роботі з виявлення нових покупців і нових форм використання продукції, а також у підготовці кадрів;

— координація посередницьких функцій між відділами збуту, виробництва, науково-технічних досліджень і проектування з питань ТО ДТЗ та їх використання.

ТО ДТЗ поділяються на передпродажний і післяпродажний сервіс.

Передпродажний сервіс включає вивчення попиту на даний ДТЗ, участь персоналу в науково-дослідницьких і проектно-конструкторських роботах, підготовка ДТЗ до продажу, надання їм товарного вигляду після транспортування до місця призначення, монтажні та регулювальні роботи, показ ДТЗ в дії, сприяння продажу ДТЗ.

Післяпродажний сервіс поділяється на гарантійне і післягарантійне ТО ДТЗ. Принципова різниця між ними в тому, що в період гарантійного ТО вся технічна допомога згідно з інструктивними матеріалами, за умов виконання інструкції з експлуатації ДТЗ, здійснюється фірмою-продуцентом, як правило, за свій рахунок, а після закінчення гарантійного періоду — за рахунок покупця.

Вартість цього сервісу враховується або в ціні ДТЗ, або включається у вартість інших видів послуг. Нерідко плата за ТО в післягарантійний період покриває не тільки вартість цього ТО, а й включає витрати на ТО в гарантійний період. У деяких фірм-продуцентів частина післяпродажного сервісу в загальному обсязі одержаного прибутку більша, ніж частка продажу товарів. Вони вважають, що ті збитки або витрати, які несе фірма під час продажу ДТЗ, перекриваються доходами від їх сервісу.

Гарантійний період є найважливішим і найвідповідальнішим періодом у всій системі ТО ДТЗ. У цей період закладається основа правильної експлуатації ДТЗ персоналом покупця для того, щоб протягом усього терміну експлуатації ДТЗ працював надійно, без відмов. У гарантійний період фірма-продуцент забезпечує ТО ДТЗ у повному обсязі, починаючи від розвантаження у пункті призначення, консультацій з експлуатації ДТЗ.

У гарантійний період фірма-продуцент виконує профілактичні й ремонтні роботи за відмовами, виявленими у процесі експлуатації ДТЗ, а також забезпечує покупця запасними частинами і бере участь у підготовці спеціалістів з експлуатації ДТЗ.

ТО ДТЗ у гарантійний період здійснюється фірмою-продуцентом в обов'язковому порядку за встановленим графіком. Від покупця вимагається безумовне виконання інструкцій з експлуатації ДТЗ. Якщо власник ДТЗ не виконав цих вимог, то він втрачає право отримувати ТО в гарантійний період за рахунок фірми-продуцента.

У післягарантійний період фірма-продуцент на основі домовленості з покуп­цем проводить планово-попереджувальне ТО, виконує поточний ремонт, забезпечує покупця запасними частинами, надає консультації з експлуатації ДТЗ, проводить за необхідності модернізацію ДТЗ, навчає персонал правилам ТО ДТЗ.

ланово-попереджувальне ТО скорочує простої ДТЗ; зменшує витрати, пов'язані з кожним простоєм, оскільки збільшуються міжремонтні пробіги; зменшує брак і руйнацію деталей і матеріалів; зменшує витрати на придбання нових ДТЗ; удосконалює зберігання запасних частин і матеріалів; підвищує безпеку експлуатації ДТЗ.

Планово-попереджувальне ТО виконується за встановленим графіком з урахуванням видів ТО ДТЗ. Така система ТО дає змогу своєчасно діагностувати несправності, що можуть призвести до втрати працездатності ДТЗ. Переваги цієї системи збільшуються в умовах упровадження комп'ютерної техніки, електроніки; прикладом може бути широке впровадження діагностичного обладнання, діагностичних центрів та ін., що дають змогу без розбирання ДТЗ і агрегатів швидко виконати контрольно-діагностичні операції для якісного виконання ТО ДТЗ.

Форми організації ТО ДТЗ зумовлені такими чинниками: особливості конструкції, рівень новизни і складності ДТЗ; характер і особливості експлуатації ДТЗ; рівень мобільності ДТЗ, можливість їх транспортування до діагностичних центрів, СТО, ремонтних майстерень; обсяг вимог покупця з ТО ДТЗ; рівень кваліфікації і технічної культури обслуговуючих працівників; сезонність використання ДТЗ; швидкість темпів технічного прогресу, прис-корення морального старіння ДТЗ, поява на ринку нових моделей ДТЗ та ін.

З урахуванням названих чинників для сучасного ТО ДТЗ характерні такі форми організації, за яких воно виконується:

— безпосередньо фірмою-продуцентом;

— фірмою-продуцентом через свої філії;

— фірмою-продуцентом через консорціум фірм-постачальників окремих вузлів ДТЗ;

— фірмою-продуцентом через незалежні спеціалізовані фірми на договірній основі;

— через агентів та інших посередників і концесіонерів;

— фірмою-покупцем ДТЗ при активному сприянні й за допомогою фірми-продуцента.

Крім наведених основних форм організації ТО на практиці трапляються й інші, які становлять модифікації названих форм або об'єднання окремих їх елементів. Наприклад, ТО може бути виконано шляхом розподілу функцій між фірмою-продуцентом і покупцем ДТЗ, або фірмою-продуцентом і незалежною спеціалізованою фірмою і т. д. Але і в цих випадках фірма-продуцент несе повну відповідальність за ТО, допомагає фірмам-посередникам або спеціалізованим підприємствам, якщо вони самі не можуть повністю забезпечити ТО ДТЗ.

Тема 1

1. ПІДПРИЄМСТВА ТА ТЕХНІЧНА СЛУЖБА ДЛЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

1.1. Типи підприємств за формами власності.

1.2. Типи підприємств за виробничими функціями.

1.1. Типи підприємств за формами власності

Перше питання, що постає перед підприємцем початківцем — вибір найбільш прийнятної організаційної форми ведення бізнесу. Для вирішення цього питання підприємець має добре орієнтуватися в наявних організаційних формах. Вивчення чинного законодавства щодо цієї галузі дасть змогу запобігти помилкам у підприємницькій діяльності.

Вибір конкретної організаційної форми здійснюється підприємцем самостійно. Підприємець зважає на зміст і основні напрямки діяльності, сферу її здійснення, ресурси, вид власності та інші вихідні умови.

Вибір організаційної форми підприємництва затверджується шляхом здійснення державної реєстрації конкретного виду підприємства або іншої організаційної форми. Законодавство України передбачає можливість здійснення громадянами підприємницької діяльності і без створення ними юридичних осіб (громадянин реєструється як самостійний підприємець — фізична особа).

Як самостійні підприємці (фізичні особи), так і підприємці, що обрали інші організаційні форми, користуються рівними правами і несуть установлену законом відповідальність перед державою, контрагентами, працівниками щодо усіх аспектів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

За законами України самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт; надання послуг і заняття торгівлею громадян або об'єднань громадян вважається підприємницькою, якщо вона відбувається з метою одержання прибутку; якщо діяльність громадян не пов'язана з одержанням прибутків, тоді вона не вважається підприємницькою.

Відповідно до форм власності, встановлених законом України «Про власність», можуть діяти підприємства на транспорті таких видів:

— державне підприємство, засноване на загальнодержавній (республіканській) власності;

— державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;

— колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської організації;

— приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили;

— сімейне підприємство, засноване на власності й праці громадян України — членів однієї сім'ї, що проживають разом;

— індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи і виключно її праці;

— спільне підприємство, засноване на об'єднанні майна різних власників (змішана форма власності). Серед засновників спільного підприємства можуть бути юридичні особи і громадяни України, інших держав;

— підприємство, засноване на власності юридичних осіб та громадян інших держав. Створення таких підприємств регулюється окремим законодавством України.

Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форми власності) воно може бути віднесене до категорії малих підприємств. До малих підприємств на транспорті належать такі, на яких працюють до 50 чол.

Розглянемо організаційно-правові форми підприємницької діяльності на транспорті більш детально.

Дата добавления: 2014-11-29