Антропометрія

Антропометрія − метод дослідження, який ґрунтується на вимірюванні морфологічних і функціональних показників людини. До складу яких входять: зважування, вимірювання довжини тіла, окружності грудної клітки, живота, шиї, голови, розмірів нижніх кінцівок, тазу. Вимірювання показників дихання (спірометрія) та сили м’язів (динамометрія) [33, с. 399]. Зріст визначають за ростоміром стоячи і сидячи. Довжину тіла немовлят вимірюють за допомогою спеціального ростоміра в лежачому положенні.

Обстежуваний стає на майданчик з ростоміра (без взуття) так, щоб доторкнутись вимірювальної планки трьома точками тіла: п’ятками, сідничними м’язами, лопатками. Голову треба тримати прямо (при цьому повинні збігатись у горизонтальній площині зовнішні краї орбіт і слуховий хід). Горизонтальну планку опускають на тім’я і за шкалою І визначають зріст з точністю до 0,5 см. При вимірюванні зросту сидячи дитина сідає на відкидну лавку, торкаючись лопатками з ростоміра, тримаючи голову так, як при першому вимірюванні. У цьому випадку користуються шкалою ІІ [19, с. 122-123].

Окружність голови, грудей і живота вимірюють сантиметровою стрічкою.

Окружність грудей вимірюють на рівні сосків, живота − на рівні пупка. Стрічка має щільно прилягати до тіла, проте її не треба натягати. Окружність грудної клітки вимірюють при звичайному вдиху, максимальному вдиху й видиху. Різниця між максимальним вдихом і видихом називається екскурсією грудної клітки. При вимірюванні окружності грудної клітки сантиметрова стрічка накладається ззаду під нижнім краєм лопатки, спереду в чоловіків і дітей − до нижнього краю навколососкових кіл, а в жінок над грудними залозами (у місці прикріплення IV ребра до грудини). При вимірюванні окружності голови сантиметрова стрічка повинна проходити через брівні дуги і потиличний горб. Розміри відкритих тім’ячок, найчастіше переднього, вимірюють сантиметровою стрічкою в двох взаємно перпендикулярних напрямах по лініях швів [6, с. 88-89].

Зважують дітей на медичних вагах (рис. 2.3), дітей перших двох років життя − на спеціальній дитячій вазі, на якій дитина лежить або сидить. Для зважування дитину роздягають. Якщо вона роздягнена не повністю або лежить на пелюшках, масу одягу або пелюшок віднімають від загальної маси. При контрольному зважуванні, щоб визначити кількість висмоктуваного з грудей молока, немає потреби роздягати дитину. її зважують до і після годування в тому самому одязі. Обстежуваний без верхнього одягу й взуття стає на майданчик терезів при закритому замку коромисла. Великою гирею встановлюється приблизна маса тіла, після чого замок відкривають і масу уточнюють великою й малими гирями [32, с. 7-8].

Встановлено, що між показниками зросту, маси тіла і окружністю грудної клітини існують певні співвідношення, які дозволяють оцінити пропорційність будови тіла.

1. Зрісто-ваговий показник, відображаючий пропорційність зросту та маси тіла. Визначається за формулою М*100/Р, де М – маса тіла у кг, а Р – зріст у см. Нормальне співвідношення зросту та маси позначається індексом 37 – 40; більш нижчий показник свідчить про понижену гладкість хворого, більш вищій – про підвищену.

2. Індекс пропорційності між зростом (Р) та окружністю грудної клітки (О). Визначається за формулою Р*100/О; у нормі дорівнює 50 − 55; більш нижчий індекс вказує на вузькогрудість, більш вищій – на широкогрудість.

3. Індекс Піньє, визначаючий пропорційне співвідношення між цими трьома параметрами:

Р - (О + М). У нормі він коливається порядком 20, а при недостатній пропорційності складання буває значно більш або менш цієї цифри [24, с. 44].

Вимірювання сили різних м’язових груп (динамометрія) людини здійснюють прибором з металевою пружиною, з’єднаною зі стрілкою циферблату. Також застосовують ртутні, гідравлічні, електричні та маятникові динамометри [32, с. 8].

Дата добавления: 2014-11-29