Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

На підставі актів за формою Н-1, НПВ власник:

- складає державну статистичну звітність про потерпілих і подає її в установленому порядку відповідним

організаціям;

- здійснює аналіз причин нещасних випадків, вживає заходів щодо запобігання таким випадкам.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи, зобов’язані аналізувати обставини і причини нещасних випадкі за підсумками півріччя і року, доводити результати аналізу до підприємств, розробляти заходи щодо запобігання таким випадкам.

Органи державного управління та нагляду за охороною праці, Фонд та профспілки перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів до виявлення та усунення порушень цього Порядку.

Облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, ведуть:

- підприємства;

- органи, до сфери управління яких належать підприємства;

- Фонд соціального страхування.

Матеріали для активізації студентів

Ситуаційні завдання:

№1: Медична сестра фізіотерапевтичного відділення в присутності старшої медичної сестри отримала опіки під час приготування настоїв лікувальних трав. Чи можна це розцінити як нещасний випадок? Дії старшої медичної сестри?

№ 2: Водій автотранспорту лікарні під час технічного ремонту автомобіля зломав руку. Під час розслідування на місці травми встановлено, а потім підтверджено медичним заключенням, що водій був в слабкому алкогольному сп’янінні (увечері перед роботою вживав слабкоалкогольні напої). Чи можна даний випадок пов'язати з виробничим травматизмом?

Професійні захворювання в галузі. Розслідування професійних захворювань" 1. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню.

Профзахворювання визначає комісія у складі фахівців лікувально-профілактичного закладу. Комісія відповідно до Порядку встановлює зв'язок захворювання з умовами праці. Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих чинників і трудового процесу головний фахівець із профпатології направляє хворого до лікувально-профілактичного закладу.

На кожного хворого спеціалізований лікувальний заклад складає повідомлення за формою П-3 (Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)") і протягом 3 діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається:

- власнику підприємства;

- відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

- лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство;

- відповідному робочому органу Фонду.

Власник зобов’язаний організувати розслідування професійного захворювання протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Комісія з розслідування складається з представників:

- відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

- ЛПЗ, що обслуговує підприємство;

- профспілкової організації (або уповноваженого трудового колективу);

відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія зобов’язана:

- скласти програму розслідування причин профзахворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин та причин профзахворювань;

- скласти акт розслідування за формою П-4 у шести примірниках протягом 3 діб після закінчення розслідування.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці визначається на підставі даних клінічного обстеження працівника та результатів оцінювання санітарно-гігієнічних умов праці, що проводиться закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство за участю ін. членів комісії.

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці видається у відповідь на запит керівника ЛПЗ, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста.

Спеціалізовані ЛПЗ проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівника за відповідним направленням.

У розслідуванні причин професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології СЕС.

Акт форми П-4 затверджує головний санітарний лікар області (міста, району), на водному, повітряному та залізничному транспорті, Міністерства оборони та внутрішніх справ та ін., якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство.

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених СЕС та лабораторіями, вивчаються приписи органів державного нагляду за охороною праці, інструкції з охорони праці, акти проходження планових періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочих місцях тощо.

У разі втрати працездатності внаслідок профзахворювання ЛПЗ, що обслуговує підприємство, направляє потерпілого на МСЕК (медико-соціальну експертну комісію) для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться у спеціальному журналі "Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)":

- на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі повідомлень про профзахворювання та актів форми П-4;

- у ЛПЗ на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, діагнозу, встановленого під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про профзахворювання.

Дата добавления: 2014-11-29