Управління ефективністю менеджменту організації

Контрольні запитання

1. Розкрийте сутність господарського ризику в управлінні підприємством.

2. Невизначеність в управлінні підприємством – ризикова ситуація.

3. Наведіть класифікацію ризиків

4. Дайте характеристику видам ризику, що виникають в інвестиційній діяльності підприємства.

5. Дайте характеристику видам ризику, що виникають в управлінській діяльності підприємства.

6. Опишіть призначення аналізу ризику і його основні методи.

7. Розкрийте сутність управління ризиком і його основні методи.

8. Ризик-менеджмент на підприємстві і його основні методи.

Рекомендована література

1. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. – 336 с.

2. Лігоненко Л.О. Управління підприємницьким ризиком як елемент протидії банкрутству. Навч. пос. – К.: КДТЕУ, 1998.

3. Ушакова Н.М., Кукурудза Л.О. Методи оцінки рівня господарського ризику. – К.: КДТЕУ, 1995.

4. Хозяйственный риск и методы его измерения / Пер. с венг. Бачкаи Т., Месена Д., Мико Д. и др.– М.: Экономика, 1979.

Підвищення ефективності роботи підприємств є важливим завданням менеджменту. Ефективність означає співвідношення витрат і результатів. Під ефектом розуміють результат заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Ефективність виробництва – об’єктивна економічна категорія. Виявляється в різних формах на окремих стадіях виробничого процесу від впровадження різних організаційно-технічних заходів. Необхідно розглядати ефективність виробництва в різних аспектах, відповідно: до сфери застосування; рівня матеріального виробництва; об’єкта визначення та методів розрахунку.

За сферою застосування розрізняють загальну, локальну й часткову ефективність. За рівнем виробництва ефективність буває народногосподарська та госпрозрахункова. За об’єктами визначення розрізняють ефективність: діючого виробництва на всіх його рівнях; капітальних вкладень; розвитку науки і техніки; зовнішньоекономічних зв’язків; охорони навколишнього середовища. За призначенням і методами розрахунку розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність [1, 4].

Підвищення ефективності управління залежить від факторів, які можуть бути систематизовані за різними признаками: за змістом (організаційні, економічні, технічні, фізіологічні та соціально-психологічні фактори); за формою впливу (фактори прямого та непрямого впливу); за протягом впливу (фактори короткотермінового та довготривалого впливу); за ступенем формалізації (кількісні, які вимірюються та які не вимірюються) [1, 5].

Критерії ефективності – це показник, який виражає головну міру бажаного результату. За критерій економічної ефективності діяльності підприємства доцільно приймати максимізацію прибутку виробництва та реалізації продукції при мінімальних видатках. Критерій ефективності управління визначають не тільки оптимальністю функціонування об’єкта управління, але й якістю праці в керуючій системі, екологічною та соціальною ефективністю.

Система показників оцінки економічної ефективності складається із: загальних та часткових показників (ефективності праці; підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкладень; підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів).

Загальні показники: зростання обсягу виробництва продукції у вартісному виразі; виробництво продукції на 1 грн. витрат; собівартість; відносна економія основних виробничих фондів, нормативних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці; рентабельність; прибуток.

Показники ефективності праці: темпи росту продуктивності праці; економія чисельності працівників; зниження трудомісткості виробів; частка збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праці.

Показники підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів: матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції; витрати важливих матеріальних ресурсів у натуральному виразі на 1 грн. товарної продукції; відношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту товарної продукції.

Показники підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкладень: фондовіддача – виробництво продукції на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів; виробництво продукції на 1 грн. середньорічної величини нормованих обігових коштів; приріст обігових коштів відносно приросту товарної продукції; відношення приросту прибутку до капітальних вкладень, які його зумовили; питомі капітальні вкладення на одиницю нової виробничої потужності на 1 грн приросту продукції; термін відшкодування капітальних вкладень – відношення їх до суми приросту одержаного прибутку [4].

Найбільш конструктивною (що відповідає вимогам сучасної перебудови механізму господарювання) є методологія ресурсно-потенціального підходу до оцінки ефективності системи менеджменту. Взаємозв’язок між потенціалом будь-якої соціально-економічної системи, рівнем і значенням його фактичного використання на часовому інтервалі визначають формулою

ПМВ=ФВП+ДНП, (1.2)

де: ПМВ – потенційні можливості виробництва,

ФВП – фактичне значення його використання,

ДНП – величина невикористаної частини потенціалу.

Якщо прийняти недовикористання потенціалу системи за 100%, то втрати з вини об’єкта управління складуть 20-30%, а інші припадають на суб’єкт управління, причому втрати за рахунок внутрішнього управління дорівнюють 40-50%, а інші – за рахунок зовнішнього.

Абсолютну ефективність управління визначають формулою

Еа =ФВП / ПМВ (1.3)

У загальному вигляді ефективність функціонування системи (ЕС) визначають за формулою

Ес=f(ПМВ-ФВП)→max (1.4.)

До потенційних можливостей відносять: кадри; фінанси; засоби виробництва; інформаційні ресурси; організаційний та інноваційний потенціал; інфраструктуру ринку; будівельний і транспортний потенціал тощо [4].

Для забезпечення складних, скоординованих ефективних дій потрібні сучасні, компетентні менеджери – системні професіонали. Компетентність (К) можна представити у вигляді функціональної залежності від складових її елементів

К= f (К1, К 2, К 3, К 4, К 5, К 6, К 7) (1.5.)

де:К1 - інноваційно-підприємницька складова;

К2 - техніко-технологічна складова;

К3 - економічна складова;

К4 - організаційна складова;

К5 - соціально-політична складова;

К6 - маркетингова складова;

К7 - компетентність системного аналітика.

Критерієм оцінки управлінської праці є її ефективність

Еу = Ефект (результат управлінської праці) / Витрати управлінської праці

Результат управлінської праці виражають не тільки економічним, але й соціальним ефектом.

Для оцінки ефективності управління використовують показники: трудові; вартісні; інформаційні; технічні й технологічні. Найбільш загальні із них – оперативність роботи апарату управління, надійність і оптимальність систем управління. Оперативність роботи апарату управління відображає своєчасність виконання наказів, постанов та розпоряджень вищестоящих керівників. Оптимальність системи управління характеризують рівнем застосування сучасних методів для розробки управлінських рішень, обґрунтованістю співвідношення централізації й децентралізації управління, керованістю підприємства і т. інше. [4, 6].

Дата добавления: 2014-12-07