Злочини проти життя та здоров'я особи

План

План

План

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки державної зради.

1.1. Об’єкт державної зради.

1.2. Об’єктивна сторона державної зради.

2. Суб’єктивні ознаки державної зради.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт державної зради.

3. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.

Висновки.

Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 ККУ)

План

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки посягання на життя державного чи громадського діяча.

1.1. Об’єкт складу злочину.

1.2.Об’єктивна сторона.

2. Суб’єктивні ознаки посягання на життя державного чи громадського діяча.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт посягання на життя державного чи громадського діяча.

3. Розмежування посягання на життя державного чи громадського діяча від суміжних злочинів.

Висновки.

Диверсія (ст. 113 ККУ)

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки диверсії.

1.1. Об’єкт диверсії.

1.2. Об’єктивна сторона диверсії.

2. Суб’єктивні ознаки диверсії.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт диверсії.

3. Розмежування диверсії від суміжних злочинів.

Висновки.

Шпигунство (ст. 114 ККУ)

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки шпигунства.

1.1. Об’єкт шпигунства.

1.2. Об’єктивна сторона шпигунства.

2. Суб’єктивні ознаки шпигунства.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт шпигунства.

3. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за шпигунство.

Висновки.

Література:

1. Горбачевський В.Я. Вбивства на замовлення. Способи та засоби їх вчинення // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1997. – № 2. – С. 196-204.

2. Діордіца І. Кримінально-правове розуміння національної безпеки України за Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 року // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – С. 121-124..

3. Діордіца І. Поняття злочину проти основ національної безпеки України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 145-147.

4. Дьяков С.В. Ответственность за государственные преступления: Учеб. пособие. – М.: Юрид. лит., 1988. – 224 с.

5. Емельянов В. Терроризм, бандитизм, диверсия: вопросы разграничения // Законность. – 2000. – № 1. – С. 53-54.

6. Климчук О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 84-86.

7. Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матеріали наук.-практ. конф. 22-23 квітня 2004 р., м. Харків. – К.; Х.: Юрінком-Інтер, 2004. – 260 с.

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. №2 Про судову практику в справах про злочини проти житті та здоров’я особи // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / За заг. ред. В.Т. Маляренка; Упоряд. П.П. Пилипчук. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 408 с.

9. Саинчин А.С. Разграничение убийств от смежных преступлений (уголовно-правовой анализ) // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. – Спец. вип. Ч. 3. – С. 104-109.

10. Сотула О.С. Кримінальна відповідальність за посягання на життя державного чи громадського діяча: Автореф. дис. канд. юрид. наук: (12.00.08). – Х., 2003. – 20 с.

11. Шепелєва Н.В. До питання про відповідальність за посягання на життя, встановлену спеціальними кримінально-правовими нормами // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 9. – С. 33-35.

Згідно з Конституцією України - "Людина, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини".

Під час підготовки до виконання курсової роботи із вищезазначеної теми необхідно: а) уважно ознайомитися з рекомендованою літературою по виконанню курсових робіт; б) проаналізувати теоретичний та емпіричний матеріал з теми; в) обговорити основні положення виконання курсової роботи з викладачем.

Під час виконання курсової роботи необхідно використовувати: а) підручники, навчальні посібники, монографічну та періодичну літературу з теми; б) постанову Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи»; в) Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року й зареєстрованими у Міністерстві Юстиції України 26 липня 1995 року. № 225/791; г) матеріали судової та досудової практики.

Щоб курсова робота була змістовною і відповідала всім вимогам, курсант повинен розкрити об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину проти життя або здоров’я особи; провести розмежування розглядуваного ним злочину від інших суміжних складів злочинів. У курсовій роботі курсант повинен наводити думки по тій чи іншій позиції з питання, що стосується злочинів проти життя та здоров’я особи, або його згода з одним із суджень, що наведено в літературі, або його згода з одним із суджень, що наведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обґрунтованою. Посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику, шляхом логічного висновку має довести пріоритет своєї позиції в дискусії. Так, слід звернути на окремі питання з теми, які мають дискусійний характер. Наприклад, з тем, що відносяться до злочинів проти життя особи, необхідно в обов’язковому порядку звернути увагу на початковий та кінцевий моменти кримінально-правової охорони життя людини. Зазначаємо, що в доктрині кримінального права превалюючим є підхід, згідно з яким початком кримінально-правової охорони життя людини є початок фізіологічних пологів. Але, в науці кримінального права існують інші точки зору щодо визначення початкового моменту життя людини. Так, деякі вчені визначають початком життя момент повного відділення плоду від утроби матері й першого вдиху новонародженого. Із цього моменту починається самостійний кисневий обмін в організмі новонародженого, а отже, життя. Інші вчені схильні до позиції, що пологи – це складний фізіологічний процес, який завершує вагітність і під час якого настають ритмічні скорочення маткової мускулатури, що закінчуються вигнанням плоду і посліду через природні пологові шляхи. Народження дитини звичайно починається із виходу назовні з порожнини матки головки плоду. Хоча в деяких випадках можливі аномалії. Після народження з першим подихом легені новонародженого розправляються. Частіше про це сигналізує перший крик дитини. Із цього моменту можна говорити про початок людського життя. У курсових роботах ці позиції повинні бути проаналізовані й аргументовано викладені власні судження з цього приводу.

Крім того, особливу увагу слід приділяти визначенню вбивства. У доктрині кримінального права визначення поняття вбивства вважається досить суперечливим, у зв'язку з чим пропонується кілька точок зору з цього приводу. Так, деякі вчені вважають, що вбивство – це передбачене статтею Особливої частини КК винне діяння, що посягає на життя іншої особи і заподіює їй смерть. Інші вчені під вбивством пропонують розуміти протиправне умисне або необережне позбавлення людини життя. Останнє визначення підтримують більшість правників. Згідно з ч.1 ст. 115 КК, вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті людині. Однак, звертаємо увагу на те, що це визначення необхідно застосовувати лише відносно поняття умисного вбивства.

У науці кримінального права була висловлена думка про те, що настання смерті, хоч і в результаті неправомірної поведінки, однак поза волею винної особи, вбивством не є, а являє собою заподіяння смерті через необережність. Ці позиції стосовно визначенню вбивства повинні повністю знайти відображення у курсовій роботі.

Всі вбивства, передбачені КК України, є злочинами з матеріальним складом й вважаються закінченими з моменту настання смерті потерпілого. У зв’яжу, з цим особливу увагу слід приділити визначенню кінцевого моменту кримінально-правової охорони життя людини, викласти у курсовій роботі, існуючі з цього приводу спірні точки зору.

Під час виконання курсової роботи з теми «Умисне тяжке тілесне ушкодження» особливу увагу слід приділити розмежуванню умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства, а також вбивства, вчиненого через необережність.

Курсова робота обов’язкова повинна містити висновки.

Умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК)

План:

Вступ.

1. Поняття вбивства та його види.

2. Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК.

2.1. Об’єкт умисного вбивства.

2.2. Об’єктивна сторона умисного вбивства.

3. Суб’єктивні ознаки умисного вбивства.

3.1. Суб’єктивна сторона.

3.2. Суб’єкт умисного вбивства.

4. Розмежування умисного вбивства від суміжних складів злочинів.

Висновки.

Умисне вбивство вчинене при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК)

(У разі обрання цієї теми курсант повинен обрати декілька обставин, що обтяжують відповідальність за вчинення умисного вбивства й розкрити об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства, а також сутність цих обставин. Перед виконанням курсової роботи за цією темою пропонуємо план курсової роботи узгодити з викладачем)

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК)

План:

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання.

1.1. Об’єкт умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання.

1.2. Об’єктивна сторона умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання

2. Суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання.

2.1. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 116 КК.

2.2. Сильне душевне хвилювання – як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 116 КК.

2.3. Суб’єкт умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання

Висновки.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК)

План:

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.

1.1. Об’єкт умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.

1.2. Об’єктивна сторона умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.

2. Суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.

2.1. Суб’єктивна сторона умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.

2.2. Суб’єкт умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.

3. Розмежування умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони від суміжних складів злочинів.

Висновки.

Дата добавления: 2014-12-07