Провадження у справах про адміністративні правопорушення

Задачами провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, розгляд її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню адміністративних правопорушень, і їх попередження.

Систему органів, яку розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення. До них належать:

ü адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, селищних і сільських рад;

ü місцеві адміністративні суди;

ü уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, фінансових органів, органів державної контрольно-ревізійної служби України, органів Антимонопольного комітету й інші органи, уповноважені даним Кодексом.

Порушення справи про адміністративне правопорушення починається після здійснення адміністративного проступку, про що складається протокол, який є єдиною підставою для розгляду адміністративної справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення вказуються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особистість порушника; місце, час здійснення і сутність адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, пояснення порушника; інші відомості, необхідні для розгляду справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, що скоїла адміністративне правопорушення, а також потерпілими і свідками, якщо вони є. У випадку відмовлення особи, яка скоїла правопорушення, від підпису в протоколі в ньому робиться запис про це.

При складанні протоколу порушнику роз'ясняються його права й обов'язки, про що робиться відмітка в протоколі. Протокол відсилається органу чи посадовій особі, які уповноважені розглядати справу про подібне правопорушення.

Якщо протокол неможливо скласти на місці здійснення правопорушення, працівник внутрішніх справ може доставити порушника до міліції. У випадках, прямо передбачених чинним законодавством, з метою припинення правопорушення, коли вичерпані інші заходи впливу, встановлення особистості, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ допускаються: адміністративне затримання особи, особистий огляд і вилучення речей і документів.

Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, представляти докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача; оскаржити постанову по справі.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення е будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його здійсненні й інші обставини, що мають значення для правильного розв'язання справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, притягнутої до адміністративної відповідальності. У відсутності цієї особи справу може бути розглянуто тільки у тих випадках, коли є дані про своєчасне його повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем скоєння його здійснення органом (посадовою особою), правомочним розглядати дану справу, у п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу. Орган (посадова особи) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було скоєне правопорушення, чи винна дана особа в його скоєнні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, заподіяний нею майновий збиток, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного розв'язання справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову у справі, яка має містити: найменування органа, який виніс постанову; дані про особу, у відношенні якої розглядалася справа; обставини, які було встановлено при розгляді справи; посилання на нормативний акт, що передбачає відповідальність за дані правопорушення; прийняте у справі рішення. За розглянутою справою може бути винесено одну з таких постанов:

1) про застосування адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу;

3) про припинення справи.

Постанова оголошується негайно по закінченню розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається чи висипається особі, у відношенні якої її було винесено. Постанову у справі може бути оскаржено як особою, у відношенні якої її було винесено, так і потерпілим. Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Постанова про винесення адміністративного стягнення обов'язкова для виконання державними і суспільними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Дата добавления: 2014-12-07