Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Опорний конспект лекцій 2 страница




Сім’я відрізняється від інших малих груп такими типовими ознаками:

- наявністю між подружжям особливого союзу, якому притаманне духовне єднання, глибокі інтимно-довірчі зв’язки;

- переважанням неформальних довірчих відносин між чоловіком і дружиною, між батьками і дітьми;

- особливим способом формування – на основі симпатій, кохання, духовної єдності (для утворення інших малих груп досить спільних інтересів).

Шлюб – це духовний, економічний і сексуальний союз (угода) між чоловіком і жінкою з метою створення сім’ї. У Сімейному кодексі України (ст.21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадського стану. Релігійний обряд не є основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов’язків подружжя. Шлюбний вік для жінки встановлюється в 17 років, а для чоловіків - у 18 років. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примус жінки і чоловіка до шлюбу не допускається. Як для реєстрації, так і після реєстрації шлюбу подружжя може заключити шлюбний договір.

Шлюб майже завжди об’єдную двох осіб протилежної статі, проте в деяких культурах допускаються різні види гомосексуального шлюбу.

Співжиття – це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою сексуальні стосунки, але не одружуються.

Зв’язки спорідненості – це такі зв’язки між індивідами, що встановлені через шлюб, або по висхідних лініях, які поєднують кровних родичів (матерів, батьків, дітей дідів, бабусь і т.д.)

 

2. ІСТОРИЧНІ ТИПИ І ФОРМИ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН. СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ СІМ’Ї

Види шлюбів

За юридичним оформленням розрізняють:

· громадянські (вільні, юридично не засвідчені);

· офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби;

· фіктивні шлюби (з метою вирішення різних соціальних проблем).

За процедурою шлюбної церемонії шлюби поділяються на громадянський і церковний.

Ендогамний шлюб – це союз між чоловіком і жінкою, які належать до тієї самої соціальної групи чи спільноти.

Норми ▒ екзогамного шлюбу навпаки приписували вибір шлюбного партнера за межами своєї спільноти.

Залежно від кількості партнерів, що вступають у сімейно-родинні відносини, розрізняють моногамні (між одним чоловіком і однією жінкою) і полігамні (між кількома партнерами) шлюби (полігінія та поліандрія). Шлюб між одним чоловіком і кількома жінками має назву полігінія, а між однією жінкою і кількома чоловіками – поліандрія.

Залежно від стану родинних зв’язків утворюються різні типи сімей:

- проста, або нуклеарна (від латинського nucleus – ядро) сім’я складається з подружжя і дітей, що не перебувають у шлюб (вперше поняття ввів у 1949 р. американський соціолог Ж.П.Мурдок);

- розширена, або складна сім’я складаються з трьох і більше поколінь, які з’явилися внаслідок одруження дітей, онуків.

Залежно від наявності батьків розрізняють: повні (є обидва члени подружжя ) й неповні сім’ї, коли один із батьків відсутній.

За кількістю дітей: бездітні, малодітні, багатодітні т а ін.

До специфічних обставин, в яких формується, живе, функціонує сім’я належать:

- місце проживання (регіон, вид поселення);

- соціально-класова та етнічна належність;

- матеріальне становище;

- рівень освіти і культури членів сім’ї;

- традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх прагненнях члени сім’ї;

- стартова позиція, тобто та моральна й економічна база, на якій будується кожна сім’я і від якої багато в чому залежить її здатність до консолідації, згуртування, інтеграції.

Зміст сім’ї розкривається в її функціях. Під функціями сім’ї вчені розуміють спосіб прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів.

Оскільки сім’я взаємодіє, з одного боку, із суспільством, а з іншого – з окремими особами (членами сім’ї), то й ті функції, які вона виконує стосовно суспільства, називають суспільними (соціальними) функціями, а ті, які виконуються щодо окремих членів сім’ї, – індивідуальними. Суспільні функції пов’язані з потребою суспільства в інституті сім’ї, а індивідуальні – з потребами особи, що належить до сімейної групи (див. табл. 1).

 

3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї. ОСОБИСТІСТЬ В СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ СТОСУНКАХ

Знижується відтворююча соціальна функція сім’ї. Діти більше часу проводять біля телевізора чи комп’ютера, ніж у спілкуванні з батьками.

Суттєво змінилися погляди на сексуальну мораль. Послабився соціальний контроль, зросла анонімність сексуальної поведінки, пом’якшились традиційні уявлення про дозволене і недозволене. Подружні пари нерідко проживають без оформлення шлюбу, або ж укладають його уже в зрілому віці.

Мотиви вступу до шлюб:

- шлюб по любові;

- шлюб за розрахунком;

- шлюб за шаблоном.

В останні роки спостерігається тенденція зниження середнього віку людей, які вступають у шлюб. Ранні шлюби на половину – вимушені, тому половина з них, де жінка молодше 18 років, закінчуються розлученням. У сучасній українській сім’ї поглиблюються такі тенденції:

- формування егалітарних, демократичних відносин між подружжями;

- збільшення кількості нуклеарних сімей;

- зміна відносин між дітьми і батьками (емансипація дітей);

- зниження рівня народжуваності через планування;

- посилення нестабільності шлюбу;

- зниження показників шлюбності, що призводить до підвищення позашлюбної народжуваності;

- укладання шлюбів у молодому віці, причиною яких є традиція раннього шлюбу для сільського населення, сексуальна революція та сексуальна свобода без культури контрацепції;

- поява альтернативних моногамних форм сім’ї: незареєстроване співжиття; послідовна полігамія; сім’ї з нерідними батьками; годвін-шлюб (роздільно-регулярний); біганні шлюби (чоловіча та жіноча бігамія).

Свідченням кризи сім’ї є істотна тенденція зростання кількості розлучень.

Основні мотиви розлучень

Соціально-біологічні
Соціально-психологічні
Соціально-економічні
- незадоволення житловими і побутовими умовами; - шлюб за розрахунком; - засудження чоловіка або жінки з позбавленням волі на тривалий час; - часті відрядження і т.д.
- відмінності у потребах, інтересах, цілях; - орієнтація подружжя; - несхожість характерів; - втручання третіх осіб; - грубість, сварливість; - необґрунтовані ревнощі; - нова любов, зрада  
- - пияцтво, алкоголізм; - - подружня нерівність; - - хвороби; - - психічне захворювання; - - сексуальна несумісність; - - нездатність чи небажання мати дітей; - - велика різниця у віці.

 

Рис. 1. Основні мотиви розлучень

Гендерний аспект сім’ї. Жінці в сім’ї належить ключова роль. Але існує багато протиріч: з одного боку ріст освіти, професійна кар’єра збагачують інтелектуальний і емоційний світ жінки, а з іншого – різко скорочують кількість часу, який вона може присвятити вихованню дітей. Зростає рівень професійної зайнятості, що призводить до зниження рівня народжуваності.

Питання для самоконтролю

1. Що досліджує соціологія сім’ї?

2. Дайте визначення поняття «сім’я».

3. Чому сім’я визначається як мала соціальна група та соціальний інститут?

4. Назвіть основні соціальні функції сім’ї.

5. Визначте та схарактеризуйте типи сімей.

6. Чим демократична сім’я відрізняється від авторитарної?

7. Дайте визначення поняття «шлюб». Які існують типи сімейно-шлюбних відносин?

8. Чим сім’я відрізняється від звичайної малої соціальної групи?

9. Які тенденції у розвитку сім’ї та сімейно-шлюбних відносин спостерігаються у сучасному суспільстві?

10. Які проблеми існують у сучасних сімейно-шлюбних відносинах?

11. Назвіть та схарактеризуйте основні причини розлучень.

12. Поясніть сутність гендерного аспекту сім’ї.

13. У чому полягає сутність правового регулювання сімейно-шлюбних відносин?

Рекомендована література:

1. Піча В. М. Соціологія: Підручник / В. М. Піча. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – с. 206 - 224

2. Практикум з соціології: Навч. Посібник для студентів вищих закладів освіти / За редакцією В.М. Пічі. – Львів: „Новий Світ - 2000”, „магнолія плюс”, 2004. – с. 204-221

3. Юрій М. Ф. Соціологія / М. Ф. Юрій. – К.: Дакор, 2005. – с. 443 - 456

4. Якуба Е. А. Социологія: Учеб. пособ. для студ. / Е. А. Якуба – Харьков: Константа, 1996. – с. 86 - 93

 


Додаток 1. Таблиця 1

Сфера сімейної діяльності Суспільні функції Індивідуальні функції
Репродуктивна Біологічне відтворення   Прагнення мати дітей
Виховна Соціалізація молодого покоління. Підтримка культурної безперервності суспільства Задоволення потреби в батьківстві, контактах з дітьми, їх виховання, самореалізації в дітях
Господарсько-побутові Підтримка фізичного здоров'я членів суспільства, догляд за дітьми   Одержання господарсько-побутових послуг одним членом сім'ї від інших
Економічна Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів Одержання матеріальних засобів одними членами сім'ї від інших (у випадку непрацездатності або в обмін за послуги)  
Сфера первісного соціального контролю Моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальність і зобов'язання у відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь   Формування і підтримка правових і моральних санкцій за негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім'ї
Сфера духовного спілкування Розвиток особистості членів сім'ї   Духовне взаємозбагачення членів сім'ї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу  
Соціально-статусна Надання певного соціального статусу членам сім'ї. Відтво­рення соціальної структури Задоволення потреб у соціальному просуванні
Дозвільна Організація раціонального дозвілля. Соціальний контроль у сфері дозвілля Задоволення потреб у сумісному проведенні дозвілля, взаємозбагачення дозвільних інтересів  
Емоційна Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія Одержання індивідами психічного захисту, емоційна підтримка в сім'ї. Задоволення потреб у особистісному щасті і любові
Сексуальна Сексуальний контроль   Задоволення сексуальних потреб

ЛЕКЦІЯ 10

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ

1. Молодь як соціально-демографічна спільнота

2. Соціологія молоді, її предмет, завдання та основні категорії.

3. Дослідження молодіжних проблем та розвиток соціології молоді в Україні.

Мета: формувати знання щодо сутності галузі «соціологія молоді», її основних структурних елементів, предмету та об’єкту дослідження; головних рис, що характеризують специфіку ключового поняття „молодь”; розкрити суть головної концепції державної молодіжної політики в Україні в сучасних умовах та шляхи її реалізації. Розвивати уміння характеризувати молодь як специфічну соціально-демографічну групу, об’єкт соціології молоді; аналізувати місце і роль молоді в сучасному суспільстві; визначати специфічні ознаки молоді України, давати характеристику тенденцій і процесів в молодіжному середовищі та молодіжних проблем; пояснювати суть основних функцій соціології молоді.

Ключові поняття та терміни

Молодь, соціологія молоді, молодіжна культура, молодіжна державна політика, молодіжні соціальні проблеми.

 

1. МОЛОДЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНА СПІЛЬНОТА

У Законі УкраїниПро сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні ” (від 05.02.93 р. із змінами) зазначено: молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років.

Молодьце суспільно різноманітна соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні та інші властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання та процес самовираження її внутрішніх сил і соціальних якостей.

{

Специфіка молоді, як соціальної спільноти полягає в тому, що вона є надзвичайно соціально активна, перебуває в процесі переходу від дитинства до світу дорослих і переживає важливий етап сімейної та позасімейної соціалізації та адаптації, інтеріоризації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, соціальних ролей і статусів.

2. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ, ЇЇ ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ

 

Соціологія молодіце галузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства, що перебуває у процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, інтеріоризації норм і цінностей, створення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусів.

Об’єкт соціології молодімолодь, тобто велика соціально-демографічна група, яку виділяють на підставі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану, соціально-психологічних особливостей.

Предмет соціології молоді: вивчення стану і поведінки молоді, її цілісності з огляду на місце і роль в соціальній структурі суспільства та в процесі соціального розвитку.

Завдання соціології молоді

§ дослідження її ролі і місця в соціальному розвитку суспільства;

§ вивчення тенденцій зміни її соціальних ознак, норм, цінностей та інтересів;

§ аналіз процесів, що відбуваються в молодіжному середовищі;

§ виявлення і прогнозування на цій основі напрямів розвитку молодіжних проблем і вироблення соціальної політики стосовно різних груп молоді.

Функції соціології молоді: методологічна; теоретико-пізнавальна; прогностична;практична; управлінська.

У соціологічному вивченні молоді можна виділити такі підходи:

1. Психоаналітичний підхід.

2. Структурно-функціональний підхід.

3. Культурологічний підхід.

Молодіжна політикаце система ідей, теоретичних положень про місце і роль молодого покоління в суспільстві; практична діяльність держави, громадських організацій та інших соціальних інститутів щодо реалізації цих положень, ідей та принципів з метою формування й розвитку молоді.

 

3. ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНИХ ПРОБЛЕМ ТА РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ МОЛОДІ В УКРАЇНІ

Етапи становлення соціології молоді в Україні

Перший етап формування вітчизняної соціології молоді охоплює 20–30 роки XX ст.

Другий етап у розвитку соціології молоді починається з середини 60-х та закінчується у 80-ті роки ХХ ст.

Третій етап – 90-ті рр. ХХ століття – до сьогодення. Досліджуються різні напрями молодіжних проблем.

 

Соціальні проблеми молодіце не будь-які суперечності її життєдіяльності, а лише такі, що поглиблюються і свідчать про недостатність існуючих способів їх вирішення, а отже призводять до появи дезорганізуючих процесів у системі „суспільство - молодь”.

Головні соціальні проблеми молоді пов’язані зі станом здоров’я, матеріальним становищем, сімейно-шлюбними відносинами, положенням на ринку праці.

 

 

Наукові соціологічні школи

- Київська

- Новосибірська

- Свердловська

- Ленінградська

- Естонська

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «молодь»?

2. У чому полягає специфіка соціально-демографічної спільноти «молодь»?

3. Який Закон України регулює відносини держави з молоддю?

4. Які вікові категорії громадян належать до молоді?

5. Що таке соціологія молоді?

6. Що є об’єктом та предметом вивчення соціології молоді?

7. Назвіть та проаналізуйте основні завдання, що вирішує соціологія молоді.

8. Які функції виконує соціологія молоді?

9. Назвіть головні соціологічні підходи до вивчення молоді.

10. Що таке молодіжна політика? Визначте основні ознаки та особливості молодіжної політики України.

11. Назвіть та схарактеризуйте основні етапи становлення соціології молоді в Україні.

12. Що належить до поняття «соціальні проблеми молоді»?

13. Назвіть найгостріші проблеми сучасної української молоді.

 

Рекомендована література:

1. Лукашевич М. П. Соціологія. Основи загальної, спеціальних і галузевих теорій: Підручник / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков, Ю. І. Яковенко. – К.: Каравела, 2008. – C. 240 – 254

2. Піча В. М. Соціологія: Підручник / В. М. Піча. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – С. 191 – 206

3. Практикум з соціології: Навч. Посібник для студентів вищих закладів освіти / За редакцією В. М. Пічі. – Львів: „Новий Світ - 2000”, „магнолія плюс”, 2004. – С. 180 – 196

4. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка; вид. 3-тє, перероб, доповнене. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2006. – С. 385 – 399

5. Танчин І. З. Соціологія: Навч. посіб. / І. З. Танчин; 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С. 225 –241

 

ЛЕКЦІЯ 11

Тема 6. Соціологія конфлікту

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА КОНФЛІКТУ

1. Конфлікт як соціальне явище.

2. Умови виникнення конфліктів, їх класифікація та основні стадії розвитку.

3. Концепції соціального конфлікту.

Мета: формувати знання щодо проблеми виникнення конфлікту як соціального явища, про місце соціології конфлікту в структурі соціологічного знання; соціальної структури та сутності соціального конфлікту, його позитивних та негативних функцій. Розвивати уміння визначати структуру конфлікту, класифікувати соціальні конфлікти за різними ознаками, розкривати сутність управління соціальними конфліктами та особливості методів їх попередження і подолання.

Ключові поняття та терміни

Конфлікт, соціологія конфлікту, соціальний конфлікт, інцидент, ескалація, суб’єкти конфлікту, предмет конфлікту, конфліктна ситуація, конфліктна взаємодія, наслідки конфлікту, причини конфлікту, умови конфлікту, управління конфліктами, інституалізація конфліктів, профілактика конфліктів, функції конфліктів.

 

Зміст лекції

1. КОНФЛІКТ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ

Будь яке суспільство зазнає соціальних змін і внаслідок цього щоразу переживає соціальні конфлікти. (Р. Дарендорф)

▓ Конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб’єктів

Соціологія конфлікту поступово сформувалася наприкінці ХХ ст. і науково- практичний інтерес галузі зосереджений на таких проблемах:

1) сутність конфлікту, з’ясування джерел природи і ступеня конфліктності суспільства;

2) специфіка соціологічного підходу до аналізу конфліктів;

3) мотивація конфлікту;

4) взаємозв’язок конфліктів на макро- та мікрорівнях;

5) управління конфліктами тощо.

▓ Соціологія конфліктугалузь соціології, яка вивчає сутність, зумовленість, наслідки та управління конфліктом як соціальним явищем.

▓ Об’єкт соціології конфлікту – конфлікт як соціальне явище.

▓ Предмет соціології конфлікту: соціальна природа конфліктів, принципи їх діагностики; соціологічний аналіз конфліктів, їх типологія та класифікація; способи подолання та механізми управління соціальними конфліктами.

Найчастіше конфлікт виявляє себе в соціальному середовищі, виступаючи як соціальний конфлікт.

▓ Соціальний конфліктзіткнення інтересів двох чи більшої кількості індивідів, соціальних груп; це боротьба за цінності та претензії на певний статус, владу та ресурси, у якій супротивники прагнуть до нейтралізації, нанесення збитків або знищення один одного.

Для соціальних конфліктів важливими є такі характеристики як:

Гострота конфлікту

Тривалість конфлікту

Межі конфлікту

До елементів конфлікту належать:

- сторони, що конфліктують;

- зона конфліктної взаємодії;

- уявлення про ситуацію

- причини і мотиви;

- умови, за яких відбувається конфлікт;

- дії (перешкоди, загарбання, утримання, нанесення шкоди, погрози, насильство та ін.

▓ Суб’єкти конфлікту – конфліктуючи сторони, безпосередні учасники конфлікту, які є основними структурними елементами будь-якого конфлікту, оскільки вони породжують сам конфлікт, надають йому того чи іншого змісту та гостроти, визначають його тривалість.

▓ Учасники конфлікту (основні (прямі); неосновні (опосередковані)) – люди, групи, організації, яких так чи інше торкається конфліктна проблема.

▓ Об’єкт конфлікту матеріальна, соціальна, політична або духовна цінність з приводу якої виникає протиборство сторін, які прагнуть оволодіти або користуватися нею.

Предмет конфлікту це суперечність, що лежить в основі конфлікту, це проблема конфлікту (спірне питання або коло питань), яку суб’єкти прагнуть розв’язати вигідним для себе чином.

▓ Конфліктна ситуація – динамічний показник конфлікту, – це ситуація, в якій формуються соціальні умови, що викликають розходження інтересів та цілей учасників конфлікту, відбувається усвідомлення такого розходження соціальними суб’єктами, формулюються цілі кожного з них та шляхи їх досягнення.

 

2. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСНОВНІ СТАДІЇ РОЗВИТКУ

Для виникнення конфлікту необхідні конфліктна ситуація, що складається об’єктивно; суб’єкти конфлікту; привід для його розгортання.

Рис. 1 Причини виникнення конфліктів

Стадії розвитку соціального конфлікту:

1. Передконфліктна ситуація

2. Інцидент

3. Ескалація

4. Кульмінація

5. Завершення конфлікту

6. Післяконфліктна стадія

Напрямки загострення конфліктної ситуації

Рис. 2. Напрямки загострення конфліктної ситуації

Типи конфліктів:

1. за структурою (напрямком впливу) – горизонтальні і вертикальні;

2. за масштабами – локальні, регіональні, державні, глобальні;

3. за ступенем виявлення – відкриті, приховані;

4. за часом – короткочасні, тривалі, затяжні;

5. за сферою розгортання – соціально-економічні, політичні, етнічні, ідеологічні, релігійні, сімейні, військові, побутові та ін.;

6. за методом вирішення – насильницькі, ненасильницькі;

7. за наслідками - конструктивні і деструктивні;

8. за формою управління - керовані, некеровані, обмежено керовані;

9. за способом виникнення – стихійні, заплановані, спровоковані, ініціативні;

10. за складом конфліктуючих сторін – внутрішньо-особистісні, міжособистісні та групові, організаційні, міжгрупові, міждержавні;

11. за формою – прості та складні.

Функції конфліктів

Позитивні:

- інноваційна

- інтегративна

- комунікативна

- зняття психологічної напруги;

- сигналізування про осередки соціальної напруги.

Негативні:

- дестабілізуюча

- дезінтегруюча

- надлишково-витратна.

 

3. КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ

Перші спроби раціонального осмислення природи соціальних конфліктів належать ще давньогрецьким філософам.

Конфліктні ідеї у середньовіччі розвинув Фома Аквінський, зазначивши, що війни є припустимі у житті суспільства за умови, що їх санкціонує держава.

Великі гуманісти епохи Відродження Т. Мор, Е. Ротердамський, Ф. Рабле, Ф. Бекон виступали з різким засудженням соціальних конфліктів.

У ХVІІІ – ХІХ ст. різко критикують збройні конфлікти англійські демократи (Д. Прістлі), французькі просвітники (Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо, Вольтер), німецькі філософи (І. Кант, Г. Гегель).

Звернення до соціальних конфліктів у історії соціології зв’язано з такими впливовими іменами як М. Вебер, Ф. Тьоніс, Т. Веблен, Г. Зіммель, Р. Парк, які вважали конфлікт соціальною формою боротьби за існування, змаганням за обмежені соціальні блага та пристосування. К онцепції соціальних конфліктів з’являються лише у 50-ті роки ХХ ст.

Проблемі боротьби за існування присвячені дослідження англійського біолога Ч. Дарвіна.

Лю́двиг Гумпло́вич (1838 – 1909 рр.) – австрійський соціолог, економіст та юрист польського похождения. Професор університету в Граце, один із найвідоміших представників соціального дарвінізму наголошував на тому, що:

· конфлікти є сутністю соціального прогресу;

· поділ суспільства на пануючих та підкорених є вічним;

· конфлікти сприяють єдності суспільства, виникненню більш широких об’єднань.

Вперше термін «соціологія конфлікту» застосував німецький соціолог і філософ Георг Зіммель (1858 – 1918), який вважав, що конфлікт – це універсальне явище, засіб розвитку суспільства, а безконфліктне суспільство недієздатне.

Цілісну і логічну концепцію конфліктів містить марксистська соціологічна теорія К.Маркса.

Т. Парсонс (1902 – 1979) – американський соціолог-теоретик, один із головних представників структурно-функціонального аналізу в соціології; трактував конфлікт як соціальну аномалію, фактор, що дезорганізовує та дестабілізує життя.

Американський соціолог Льюіс Козер – автор концепції позитивно-функціонального конфлікту, у працях «Функції соціальних конфліктів» (1956 р.) та „ Продовження дослідження соціального конфлікту” (1967р.) обґрунтував ідею позитивної функції соціального конфлікту, який є своєрідним клапаном системи, за допомогою якого суспільство пристосовується до нових умов.

Німецький соціолог Р. Дарендорф – автор праць „Класи і класовий конфлікт в індустріальному суспільстві” (1959), „Елементи теорії соціального конфлікту” (1965), „Конфлікт і свобода” (1972)”, створив теорію «конфліктної моделі суспільства» і розглядав конфлікт як всюдисущий, оскільки кожне суспільство спирається на примушення одних його елементів іншими. Р. Дарендорф розглядає конфлікт як джерело інновацій та соціальних змін.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 911; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.157 сек.