Спілкування як розуміння людьми один одного

Розглянемо тепер другий аспект (функцію) спілкування - перцептивний.

Перцепція у соціальній психології-це сприймання партнера по спілкуванню: його фізичних даних, поведінки, формування уявлення про його здібності, емоції, інтелект, характер, думки, наміри, установки і інтерпретація на цій основі його вчинків і поведінки. Отже, перцепція - це не лише сприймання, але й пізнання та розуміння іншої людини. Перцептивний процес складний. Він обумовлений багатьма суб'єктивними чинниками. Які ж його механізми?

Одним з найпростіших способів розуміння іншої людини є ідентифікація (уподібнення) з нею. Поставити себе на місце іншої людини - найлегший спосіб зрозуміти її ситуацію.

На відміну від ідентифікації, яка є процесом раціональним, емпатія - це афективне розуміння.

Ситуація партнера не обмірковується, а відчувається на емоційному рівні.

У багатьох випадках пізнання людини іншою людиною зводиться до віднесення її до певної категорії людей. У цьому випадку діє механізм узагальнення ("люди з квадратним підборіддям" - вольові, "люди з високим чолом" - розумні, "люди в окулярах - інтелігентні, і т.п.). Діє і механізм "приписування" особистості цілих наборів певних якостей на основі віднесення її по окремих якостях до певного класу осіб. Саме цей психологічний механізм використовували у різні часи різного роду самозванці, підставні особи, шахраї, авантюристи тощо.

Часто враження про людину складається на основі випадкових асоціацій, зовнішньої подібності фактично зовсім різних людей. Наприклад, у юнацькому віці закохуються у тих, хто зовні подібний на відомих співаків, артистів, спортсменів.

На процес сприймання людини людиною сильно впливають "еталони", "уявлення - зразки" ("поганий учень", "блискучий оратор", "красуня", "чиновник - бюрократ" т.д.). Це - певні мірки, шаблони, які формалізують і спрощують пізнання індивідуальності людини. Певна упередженість в оцінці людей, як позитивній так і негативній, формується в результаті тривалого спілкування з певним контингентом людей (студенти, хворі, наркомани, солдати, науковці, священики та інші).

У перцептивному процесі є ще одна закономірність: особистий погляд людини на інших людей завжди несе на собі відбиток її власних рис характеру, її особистої сили і слабкості. Доведено, що чим більше подобається людина, тим вище оцінюються її позитивні якості. В загальному правильне розуміння людини як особистості виникає при не дуже тривалому, а, головне, не дуже тісному знайомстві з нею. У протилежному випадку важко подолати тенденції поблажливості і фаворитизму по відношенню до старих знайомих або необ'єктивність негативного характеру при оцінці своїх недругів.

Розвиток тісних контактів між людьми може призвести до того, що суб'єкт буде із запізненням фіксувати або навіть зовсім не помічати зміни у внутрішньому світі іншої людини і будувати свою поведінку, виходячи з застарілих уявлень ("ефект ореола"). У перцептивному процесі велику роль відіграють також почуття, зокрема естетичні смаки, установки та уявлення.

Кожна людина характеризується індивідуальними особливостями перцептивної діяльності. У практиці спілкування склалися знання про такі типи соціальної перцепції: синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний, емоційний.

У синтетичному сприйманні проявляється схильність до узагальненого відображення явищ і змісту того, що відбувається. Людина з таким типом сприймання коротко і узагальнено характеризує своїх партнерів: "Дисциплінований, виконавчий, добросовісний", або "Невихований, розбещений", не проявляє схильності до аналізу причин вчинків. Самі вчинки оточуючих для такої людини перестають бути суттєвими.

Для осіб з аналітичним типом сприймання характерне прагнення виділити і проаналізувати деталі. Вони ретельно вдаються у всі обставини, подробиці і нерідко ускладнюється розуміння головного смислу явища. Діалог з такою людиною нелегкий і вимагає від партнера по спілкуванню точності у формулюваннях і чіткого дотримування основної ідеї розмови. Для педагога з таким типом сприймання небезпека полягає в тому, що за дрібними вчинками учня він може не помітити стержневих рис його особистості.

У людей з аналітико - синтетичним типом сприймання в рівній мірі проявляється прагнення до розуміння смислу явищ і фактичного їх підтвердження. Вони співставляють аналіз окремих частин з висновками, факти - з їх поясненням. Сприймання такого типу найбільш сприятливе для діалогічної форми спілкування.

Зустрічаються люди, для яких характерне не лише виділення сутності явища і його окремих деталей, скільки прагнення виділити переживання, викликані цим явищем. Сприймання таких людей плутане і неорганізоване, предметний зміст явищ вони підміняють занадто сильним переживанням від сприйнятого. Це люди емоційного типу.

Таким чином, у перцептивному процесі важко досягти повної об'єктивності в оцінці партнерів, саме тому важливо враховувати описані вище психологічні закономірності.

Дата добавления: 2014-12-07