Аналіз документів як метод соціологічного дослідження

Документом в соціології називається спеціально створений людиною предмет, призначений для передачі для збереження інформації.

Досвід соціологічних досліджень свідчить про те, що практично кожне дослідження починається з аналізу документів по проблемі, яка досліджується: мова може йти про дослідження плинності кадрів, стану трудової дисципліни, тощо. Отже, первинна інформація дослідника на початковому етапі найчастіше є документальною. Тому перше, що треба зробити – це визначити коло документів, які можна досліджувати, оцінити їх цінність і надійність. Для цього треба класифікувати документи.

Аналіз документів – це сукупність методичних прийомів і процедур, застосовуваних для добуття з документальних джерел соціологічної інформації при вивченні соціальних процесів і явищ.

Методи аналізу документів розрізняються за практичними потребами, метою, специфікою дослідження:

- традиційний (класичний, якісний метод): такий аналіз документів передбачає ряд розумових операцій, спрямованих на інтерпретацію (роз’яснення, тлумачення) відомостей з певної точки зору. Основний недолік такого аналізу – можливість суб’єктивного судження; Традиційний зовнішній аналіз має за мету аналіз історичного контексту документа і всіх обставин, що супроводжували його появу: тип документа, час і місце появи, автор, заявлена чи передбачувана мета створення і т.д. Внутрішній традиційний аналіз пов'язаний з дослідженням змісту документа: чинників, що обумовили його появу, соціальну ефективність, розробку практичних рекомендацій. Саме на цей аналіз спрямована основна робота дослідника при аналізі документів взагалі;

- формалізований (кількісний) аналіз – контент-аналіз документів: має за мету знайти ознаки, риси, властивості документа, які б піддавались підрахуванню і відбивали б істотні сторони його змісту.

Контент-аналіз використовується у випадках:

- коли потрібен високий рівень точності чи виявлення соціальних фактів, викладених в документах;

- при наявності великого і несистематизованого матеріалу;

- коли текстовий матеріал неможливо охопити без сумарних оцінок.

Найчастіше об’єктами контент-аналізу виступають повідомлення преси, радіо, телебачення, протоколи зборів громадських організацій, листи громадян в різні органи управління, накази і розпорядження органів управління, дані вільних інтерв’ю і відкриті питання анкет.

Етапи контент-аналізу:

- формулювання теми, завдань, мети і гіпотез дослідження;

- визначення емпіричних об’єктів дослідження, в тому числі формування репрезентативної вибірки і добір необхідних джерел – об’єктів аналізу.

Найчастіше контент-аналіз проводиться на річній вибірці: протоколів повинно бути не менш, ніж 12, номерів газет чи журналів – не менш, ніж 12-16 номерів, вибірка повідомлень ЗМІ, як правило, включає 200-600 текстів різних джерел;

- розробка методики контент-аналітичного дослідження: визначення категорій і вибір одиниці аналізу, тобто найбільш загальних ключових понять, що відповідають дослідницьким завданням. За категорії можуть бути обрані: знаки, що повторюються в тексті, цінності, тема, герой, автор, жанр і ін. При виборі категорій необхідно уникати двох крайностей: не застосовувати численні і дробові категорії, що майже повторюють текст, і не вибирати занадто великі категорії – це може привести до спрощеного і поверхневого аналізу. Одиницями аналізу можуть бути обрані: слово, просте речення, судження, тема, висловлена в образах, частинах тексту, соціальна ситуація і ін.;

- встановлення одиниці розрахунку, кількісних мір взаємозв’язку текстових і поза текстових явищ. Найбільш вживаними є одиниці рахунку: час-простір (число рядків, знаків, час, протягом якого висвітлюється досліджуваний факт); поява ознак у тексті, частота появи одиниць рахунку (інтенсивність);

- проведення пробного (пілотажного) контент-аналізу як умови перевірки розробленої методики на надійність. Зазвичай при проведенні пілотажного дослідження використовується 30-50% документів від обсягу вибірки.

Збір інформації і реєстрація одиниць аналізу проводиться в спеціально розроблених таблицях – кодових матрицях, в яких кожна категорія (питання) припускає наявність ряду ознак (відповідей). При невеликому обсязі вибірки (до 100 одиниць) кодована матриця заповнюється вручну. По вертикалі записується назва кожного окремого документа, по горизонталі – ознаки-одиниці контент-аналізу. На пересіченні робиться знак про їх присутність в документі. Наприкінці дослідження визначається питома вага тієї чи іншої категорії: число одиниць аналізу, фіксуючих категорію, поділене на загальне число одиниць аналізу.

Головна перевага методу контент-аналізу: саме він забезпечує можливість уникнути впливу дослідника на досліджуваний об’єкт та досить високий рівень надійності отриманої інформації. Основний недолік методу – складність та громіздкість.

Дата добавления: 2014-12-07