КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сільськогосподарського виробництваДержавна політика регулювання і підтримки
Досвід розвинутих країн, система агробізнесу яких тривалий час формувалася під впливом держави, переконливо засвідчує, що в умовах ринкової економіки життєдіяльність сільськогосподарських підприємств, ефективність аграрного виробництва і відносна стабільність соціальної сфери в сільській місцевості значно зумовлені державним регулюванням. Головними завданнями державного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою в аграрній сфері є: – підвищення прибутковості сільського господарства і розширення експорту основних видів продовольчих товарів; – попередження перевиробництва окремих видів сільськогосподарської продукції; – обмеження монополізму в суміжних із сільським господарством галузях промисловості. Потребу й особливості державного регулювання агропромислового комплексу визначають низка об'єктивних чинників, такі як: – нестабільність цін і доходів в агропромисловому виробництві; – конкурентне середовище в сільському господарстві і високий ступінь монополізації в ресурсних і переробних сферах; – низька привабливість інвестування аграрного виробництва; – різноманітність природно-кліматичних умов; – потреба екологізації сільського господарства, проведення наукових досліджень; – страхування сільськогосподарської діяльності; – особливості формування соціальної інфраструктури, тощо; Політика держави відносно аграрного сектору не може бути раз і назавжди даною. Для кожної конкретної країни у певний період її історичного розвитку складається одна з трьох типових ситуацій коли існує дефіцит сільськогосподарської продукції; – коли попит на сільськогосподарську продукцію та її пропозиція відносно збалансовані; – коли пропозиція сільськогосподарської продукції перевищує попит на неї. Зрозуміло, що в усіх цих випадках політика держави щодо аграрного сектору і його агентів не може залишатися однаковою. Вона залежатиме від рівня економічного й соціального розвитку держави, збалансованості попиту і пропозиції на аграрних ринках. Головними важелями державного регулювання АПК є: – законодавча діяльність і механізм санкцій – пряма державна підтримка (субсидії, дотації тощо) – кредитна система – оподаткування і митне регулювання – цінове регулювання В умовах ринкового реформування економіки України державне регулювання аграрної сфери має бути ширшим і різноманітнішим. Державна підтримка селянських господарств має стати невід'ємною складового загальнодержавної програми соціально-економічних перетворень.
Питання для самоконтролю 1. В чому особливість і зміст аграрних відносин? 2. Які форми власності на землю існують в умовах ринку? 3. Що таке земельна рента? Які її види ви знаєте? 4. Що таке монопольна рента? Які причини її виникнення? 5. Що таке агропромисловий комплекс і яка його структура?
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 324; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |