Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації

Вміння керівника користуватися заохоченнями та стягненнями завжди розглядалося як основний мотиваційний момент поведінки підлеглих. Ще акад. І.П.Павлов звернув увагу на те, що під впливом багатьох факторів і особливо доброго слова у людини створюється добрий настрій, а це, у свою чергу, стимулює організм, зменшує втому та підвищує працездатність.

Заохочення за правильну поведінку посилює бажання продовжувати відзначений спосіб поведінки, тобто діє позитивно. У свою чергу, стягнення утримує від поведінки, яка може призвести до покарання, але одночасно покарання викликає негативну реакцію по відношенню до караючого.

Техніка заохочень полягає в наступному. Якщо ми заохочуємо працівника, то повинні уникати невизначених похвал. Похвала повинна конкретно вказувати на роботу або її частину, яка заслуговує відзначення. Будь-яке заохочення діє тим результативніше, чим коротший розрив у часі між вчинком і винесеним заохоченням.

У даний час необхідно рішучіше віддати перевагу заохоченням, а не стягненням.

1.Матеріальне заохочення (гроші).

Дуже важливо дослідити відносну цінність грошей у певному регіоні. Щоб Ваші працівники добре працювали, потрібно, щоб вони заробляли трохи більше, ніж на іншому підприємстві.

Матеріальне заохочення повинне базуватися на цілому ряді принципів стимулювання:

- зростання заробітної плати в міру підвищення ефективності діяльності;

- диференціація заробітної плати за групами працівників, умовами праці, регіонами країни тощо;

- забезпечення можливості підвищення зарплати за виконання престижних робіт;

- забезпечення перспективи росту зарплати протягом всієї трудової діяльності;

- матеріальне стягнення;

- з абезпечення випереджаючих темпів росту продуктивності праці у порівнянні з темпами росту зарплати.

Управління системами матеріальних стимулів праці є цілеспрямованою дією на умови, які спонукають працівників до трудової діяльності.

Головне, щоб система матеріальних стимулів праці забезпечувала співвідношення у заробітній платі працівників відповідно кількості і якості виконуваної праці.

2. Моральне заохочення (визнання).

Визнання заслуг людини нічого не коштує для керівника. Наприклад, на американських фірмах застосовується моральне заохочення у вигляді відзнак (кращий за фахом), вимпелів, значків тощо. Тобто, по суті, ті ж методи, що були у нас і віджили своє у зв'язку з тим, що часто нагороджували не того, хто насправді цього заслуговував.

У одній американській парфумерній фірмі, де працює 4/5 жінок, на питання, чому вони тут працюють, більшість відповіли: "Тому, що один раз на рік нас вітають".

3.Відгули (вільний час).

На ряді західних фірм ведеться табель виходу на роботу, а паралельно — табель для заробітку вільного часу за сумлінне ставлення до роботи.

4.Частина прибутку.

Надання можливості працівникам купляти акції підприємства та

отримувати дивіденди, що дає можливість брати участь у розподілі прибутку.

5. Наявність перспективи.

Кращі працівники фірми зазвичай змінюють місце праці тому, що вони не бачать перспективи.

6.Підвищення кваліфікації.

7.Задоволення від роботи.

Треба знати, що для людини є задоволенням, і створити його для неї.

8.Створення таких умов праці, які надають можливість працівникові
отримати автономію в своїй сфері діяльності.

9.Різні винагороди.

Однак ситуація ще не є такою, щоб можна було повністю відмовитися від стягнень.

Система стягнень повинна базуватися на таких принципах:

- стягнення повинні мати попереджуюче значення;

- система стягнень повинна мати логічний зв'язок з порушеннями;

- стягнення повинні накладатися на працівників незалежно від їхнього становища в колективі, їхніх позицій, протекцій і т.п.;

- система стягнень повинна функціонувати безперервно.

Якщо механізм стягнень є системою, то він діє послідовно та об'єктивно, виключаючи вплив особистих зв'язків, зрозуміло показує причинний зв'язок і не викликає до себе ненависті.

Тема 5 Функція менеджменту «контроль»

1.Поняття і зміст контролю.

2. Види контролю.

3. Процес контролю і техніка його проведення.

1.Поняття і зміст контролю.

Контроль - одна із важливих функцій менеджменту, застосування якої дає можливість керівнику стежити заходом виконання прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи.

Контроль - це обов'язкова функція менеджменту, яка є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв'язуючої ланки між керуючою і керованою системами. Якщо відмежуватись від конкретної сфери контролю, то суть його полягає в замірах і аналізі проходження та здійснення певних операцій, пов'язаних з реалізацією планів та програм, у використанні одержуваної інформації для коригуючих дій.

Суб'єктами контролю виступають державні, відомчі органи, громадські організації, колективні і колегіальні органи управління, лінійний і функціональний апарат підприємств та об'єднань.

Об'єктами контролю є: місії, цілі і стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці.

Контроль є необхідним через ті обставини, що на керований об'єкт завжди діють збурювальні фактори (несприятливі погодні умови, несвоєчасна поставка комплектуючих агрегатів, запасних частин, зміна кон'юнктури ринку та ін.) і виникає потреба мати оцінну інформацію, щоб адекватним чином відреагувати на нову ситуацію.

Вимоги котролю:

- постійність,

- оперативність,

- поєднання перевірки зверху і контролю знизу,

- масовість,

- гласність,

- дієвість,

- плановість,

- економічність.

Контроль здійснюється з метою досягнення узгодженості і синхронізації зусиль виконавців, виявлення суперечливих тенденцій і протиріч у їх діяльності. Контроль проводиться за дотриманням законності при здійсненні господарських операцій, певних правил і регламентів діяльності, а також нормативів витрачання коштів, сировини і матеріалів. Тому контроль виконує важливу виховну функцію, а також профілактичну і захисну функції,

Контроль — Це постійне порівняння того, що є, з тим* що повинно бути. Контролювати може лише той, хто знає, що повинно бути, і своєчасно робити це надбанням інших. Нелюдська, цинічна влада використовує необмежений тотальний контроль: кожний вбудь-який час знаходиться під підозрінням і вже тому наполовину винен... Якщо на якому-небудь підприємстві чи в установі отримують розповсюдження подібні страхи,значить в системі контролю є суттєві недоліки. Вернер Зігерт-німецький спеціаліст з менеджменту)

Контроль має своїм основним завданням забезпечити досягнення цілей і місії організації. Необхідність контролю є об'єктивною і визначається дією наступних факторів:

- зміною середовища (зміна законів, політики, структури організації іт.д.);

- небезпекою виникнення кризових ситуацій;

- необхідністю підтримки успіху організації;
- боротьбою за ринки збуту товарів та ін.

Контроль повинен:

- орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;

- забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;

- відзначатися простотою;

- бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на його організацію з його результатами.

Дата добавления: 2014-12-07