Виробництва

План матеріально-технічного забезпечення виробництва (МТЗ) є одним із основних розділів плану економічного і соціального розвитку підприємства. Розробка планів МТЗ сприяє успішному вирішенню проблем забезпечення сировиною, матеріа­лами, комплектуючими, паливом, енергією та іншими видами ресурсів, необхідних для здійснення процесу виробництва. Одночасно із цим в плані матеріально-технічного забезпечення визначаються постачальники і терміни поставок матеріалів. При скла­данні плану враховують повну потребу в матеріальних ресурсах. Потребу в матеріальних ресурсах розраховує відділ матеріально-техні­чного забезпечення разом із відділами головного механіка, головного енергетика, тех­нічним та планово-економічним відділами.

До конкретних показників належать: коефіцієнт використання сировини та матері­алів, коефіцієнт розкрою, коефіцієнт вилучення, витратний коефіцієнт тощо.

Коефіцієнт використання характеризує міру використання сировини та матеріалів на виробництво продукції і визначається як відношення корисних (ваги деталі) витрат сировини та матеріалів до норми їх витрат (ваги заготовки) на виробництво одиниці продукції.

Методом прямого розрахунку визначається потреба в сировині і матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат. Якщо один і той же вид матеріалу використовується для виготовлення кількох видів виробів, потреба в ньому (П_м) визначається за формулою:

Пм = Ні · Ni,

де Н_ві - норма витрат матеріалу,

Ni – кількість виробів, шт..

На підприємстві плануються виробничі запаси (поточний, сезонний, підготовчий, технологічний, страховий).

Виробничі запаси – це продукція виробничо – технічного призначення, що надійшла на підприємства, але ще не використовується безпосередньо. Створення виробничих запасів повинно забезпечувати безпрерервну роботу підприємства і прискорення оборотності оборотних засобів.

ФІНАНСОВИЙ ПЛАН

Фінансування - це залучення необхідних коштів для покриття потреби підприєм­ства в основному і оборотному капіталі.

Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє та зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна.

Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.

Розрізняють також фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто:

- банківські кредити;

- позики інших підприємств;

- кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань;

- кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству;

- іноземні інвестиції.

Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожне підприємство повин­не забезпечувати оптимальне співвідношення власного й залученого капіталу.

Для об'єктивної оцінки поточних і майбутніх фінансових потреб на підприємстві складається фінансовий план, тобто план формування, розподілу і використання фінан­сових ресурсів.

Основна мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат у плановому періоді. При перевищенні доходів над витратами сума переви­щення спрямовується до резервного фонду. Якщо витрати перевищують доходи, ви­значається сума дефіциту фінансових ресурсів, яку можна одержати за рахунок кре­дитів, позик, випуску цінних паперів тощо.

Фінансовий план складаєть­ся з таких розділів:

- джерела формування та надходження коштів;

- приріст активів підприємства;

- повернення залучених коштів;

- витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та цільових фондів;

- покриття збитків минулих періодів.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток.

Прибуток — це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Залежно від формування та розподілу розраховують декілька видів прибутку:

- валовий;

- від операційної діяльності;

- від звичайної діяльності до оподаткування;

- від звичайної діяльності;

- чистий.

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1) розподіл прибутку (на цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприєм­ство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об'єктів і ставок
оподаткування, порядку надання податкових пільг);

2) розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства
після здійснення платежів у бюджет.

Нині використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначається самостійно кожним підприємством.

Наступний елемент, який має важливе значення в плануванні прибутку — це точка беззбитковості ("поріг рентабельності"), тобто така виручка від реалізації, при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків. При цьому витрати підприє­мства дорівнюють його доходам.

Точку беззбитковості визначають таким чином:

ТБ = Впост./ Ц-Взмін.

де ТБ - точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію;

Впост - величина постійних (фіксованих) витрат, грн.;

В змін - величина змінних витрат на одиницю продукції, грн.;

Ц- гуртова ціна продажу, грн.

1) За даною формулою розраховується точка беззбитковості при випуску одного най­менування продукції

Графічно точка беззбитковості визначається у точці перетину ліній валового дохо­ду і валових витрат.

. Визначення точки беззбитковості підприємства

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рента­бельністю.

Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рента­бельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресур­си (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім, розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рента­бельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рен­табельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів (Р_акт) характеризує ефективність використання всьо­го наявного майна підприємства та обчислюється за формулою:

Ракт = (Пч / СА) 100,

де П_ч - чистий прибуток підприємства за рік;

СА - середньорічна вартість активів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою:

Рпр = (Пч / ВС + ВА +ВЗ) 100,

де Рпр - рентабельність продукції, %;

ВС- виробнича собівартість продукції;тис.грн.

ВА - адміністративні витрати, тис. грн.;

ВЗ - витрати на збут продукції, тис. грн.

П_ч - чистий прибуток підприємства за рік, тис. грн.

Технічний розвиток та організація виробництва

Типовий зміст плану техніч­ного розвитку підприємства може містити наступні розділи:

Розділ І. Науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи.

Даний розділ містить дослідження і розробку за певною тематикою з визначенням для кожної теми: мети дослідження (розробки);місця впровадження результатів…

Розділ II. Створення, освоєння нових видів продукції. Основний зміст цього розділу:

1) створення та освоєння випуску нових видів продукції;

2) організація виробництва за ліцензіями або продукції, створеної іншими організаціями;

3) розробка нових стандартів карт технічного рівня;

4) сертифікація продукції;

5) зняття з виробництва застарілих видів продукції.

Розділ III. Запровадження прогресивної технології, модернізація та автома­тизація виробничих процесів. Даний розділ містить:

1) розробку та застосування нових технологій;

2) запровадження нових видів устаткування та інструменту;

3) капітальний ремонт і модернізація устаткування;

4) механізація ручної праці;

5) автоматизація виробництва і процесів управління.

Розділ IV. Зведені результати здійснення заходів технічного розвитку. Пла­нування зведених результатів здійснюється:

Зміст програм (планів) технічного розвитку підприємства визначається сукупні­стю конкретних заходів, що входять до їхнього складу. Як правило, такі програми (плани) охоплюють кілька розділів, а кожен з останніх - певну групу цілеспрямованих заходів.

Показники підвищення економічної ефективності виробництва

Цьому розділі визначаються показники, що характеризують економічну ефективність роботи підприємства. Вони поділяються на:

- узагальнюючі (прибуток, рентабельність виробництва...)

- показники використання окремих видів ресурсів: праці (продуктивність праці, трудомісткість продукції...), матеріальних ресурсів (коефіцієнт використання матеріалів, матеріалоємкість, енргоємкість, змінність роботи обладнання...),основних фондів (фондовіддача)...

- показники використання обігових коштів (тривалість обороту ОК, коефіцієнт обертання...)

В результаті розрахунків економічної ефективності повинні бути знайдені рішення, які б забезпечували більш ефективне використання ресурсів у плановому періоді та підвищували ефективність господарської діяльності.

Капітальні вкладення та будівництво

В цьому розділі планується серія показників:

- приріст виробничих потужностей за рахунок реконструкцій,

- приріст виробничих потужностей за рахунок технічного переобладнання, побудови нових об’єктів,

- введення в дію основних виробничих фондів,

- обсяг капітальних вкладень і будівельних робіт,

- обсяги незавершеного виробництва,

- інші напрямки інвестицій...

Охорона праці

Цей план передбачає наступні напрямки діяльності:

- охорона і раціональне використання природних ресурсів,

- охорона повітряних басейнів,

- охорона та раціональне використання земель,

- охорона та раціональне використання мінеральних та природних ресурсів.

Соціальний розвиток колективу

В цьому плані плануються заходи по вирішенню таких завдань:

- покращення умов і охорона праці, покращення здоровя працівників,

- покращення соціально – культурних та житлово – побутових умов працюючих,

Зовнішньоекономічна діяльність

Зовнішньоекономічна діяльність охоплює торгово – економічну, науково – технічну, фінансову, кредитну діяльність та відносини з закордонними країнами. Держава регламентує цю діяльність шляхом установлення імпортно – експортних тарифів, квот, ліцензування.

Види зовнішньоекономічних операцій:

Експорт – вивіз товарів з таможенної території держави,

Імпорт – ввіз товарів на таможенну територію покупця.

Реекспорт - покупка, ввіз та перепродаж товару.

2.3. БІЗНЕС - ПЛАН

СУТНІСТЬ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ

БІЗНЕС-ПЛАНУ

Бізнес-план - це документ, який містить систему ув'язаних у часі та просторі та узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максималь­ного прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди).

Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу взагалі і бізнес-плану зокрема.Бізнес-план дає змогу розв'язати цілий ряд завдань, основними серед яких є:

1) обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку підприємства;

2) розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства;

3) визначення джерел фінансування обраної стратегії;

4) підбір працівників, спроможних реалізувати даний план.

Розробка бізнес-планів характерна для всіх форм та видів підприємництва, це скла­дова частина підприємницьких угод виробничого, торгово-комерційного і фінансово-кредитного характеру.Бізнес-план є ефективним засобом донесення нової ідеї до осіб, спроможних фінансувати. Водночас - це основа для оцінки перспективи розвитку та управління новим бізнесом.

ЗМІСТ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ

У загальному вигляді бізнес-план складається з таких розділів:

1) резюме (короткий опис проекту);

2) опис підприємства та галузі;

3) опис продукту (послуги);

4) маркетинг і збут продукції;

5) план виробництва продукції;

6) організаційний план;

7) фінансовий план;

8) ризики та гарантії;

9) додатки.

Резюме - це добре сконструйована система даних про комерційні перспективи підприєм­ницького проекту, про виробниче, організаційне і фінансове забезпечення програми його ре­алізації. Це визначений стандарт ділових пропозицій потенційним партнерам та інвесторам.

Основна мета цього розділу бізнес-плану - представити у максимально вигідній формі найважливішу інформацію для потенційних партнерів і осіб, на фінансову підтримку яких розраховує підприємство.

У розділі " Опис підприємства та галузі " необхідно детально описати підприємство, щоб переконати інвестора або потенційного партнера в тому, що підприємство має нала­годжене виробництво і можливості працювати прибутково.У цьому розділі бізнес-плану має бути викладена коротка інформація про підприєм­ство: назва, юридичний статус і форма власності, дата реєстрації, адреса, короткий аналіз основних показників господарської діяльності (для діючого підприємства). До цього розділу входить також характеристика галузі і можливостей для розвитку її бізнесу.

Розробка розділу бізнес-плану, присвяченого опису продукту (послуги), для ви­робництва якого власне задумувався проект, потребує особливої чіткості. Він повинен містити такі основні показники:

- характеристику продукції, що випускається (послуг, що надаються), в тому числі характеристику принципово нового продукту (послуги);

- тривалість життєвого циклу продукції;

- технологічні особливості випуску продукції (надання послуг);

- визначення продукції (послуг), призначеної для продажу на зовнішньому ринку.

Унікальність (цінність) продукції (послуг) визначається будь-якою із її споживчих властивостей або їх комплексом порівняно з продукцією (послугами), що реалізується іншими підприємствами в межах регіону, або за рахунок надання додаткових послуг і застосування різних форм обслуговування. Необхідно визначити також слабкі сторони запропонованого продукту та тривалість його життєвого циклу.

В бізнес-плані виділено розділ "Маркетинг і збут продукції ", в якому необхідно спланувати комп­лекс маркетингу, до якого входить все, що підприємство може впровадити для підви­щення попиту на свої товари і послуги, а саме:

- схема розповсюдження товарів і послуг;

- принципи ціноутворення;

- методи стимулювання обсягів продажу;

- рекламна діяльність підприємства;

- сервісні послуги підприємства (гарантійне обслуговування тощо);

- формування суспільної думки про впроваджувані товари і послуги.

Актуальним питанням для підприємств є вибір каналів розповсюдження товарів і послуг.

Не менш важливо висвітлити якомога повніше питання про визначення цін на нові товари і послуги та рівень рентабельності на вкладені кошти.

Мета розділу "Маркетинг і збут продукції " - спланувати вплив і реакцію фірми на ринок за тих чи інших обставин, щоб забезпечити збут товару. Тому в бізнес-плані мають бути розкриті наступні питання:

- загальна характеристика регіонального ринку продукції (послуг);

- сегментація ринку продукції (послуг), що випускає підприємство в регіоні;

- визначення розміру і складу продукції (послуг), що випускатиме підприємство у прогнозованому періоді;

- організація збуту продукції (послуг) підприємства в умовах конкуренції.

- перелік клієнтів, з якими співпрацюватиме підприємство.

- виявлення діючих і потенційних конкурентів;

Розділ "План виробництва продукції " містить наступні дані:

- обсяг виробництва продукції (послуг) та обсяг її реалізації (у кількісних показ­никах);

- характеристика виробничих цехів;

- виробнича програма цехів;

- загальна характеристика технологічних ліній та обладнання робочих місць у цехах;

- розрахунок устаткування;

- розрахунок площі цехів;

- характеристика джерел постачання сировини, напівфабрикатів тощо;

- розрахунок чисельності робітників виробництва;

- прогноз сумарних витрат на виробництво, у тому числі їх розподіл на постійні та змінні.

У бізнес-плані необхідно розглянути сам процес виробництва продукції: описати будівлі, обладнання, потереби в сировині та трудових ресурсах, технологічні процеси, а також можливості бізнесу, використання виробничих потужностей та програми контролю якості.

Основна мета розділу "Організаційний план "- надати інформацію про забезпече­ність випуску продукції і розвитку виробництва. У цьому розділі бізнес-плану розглядають дві проблеми: організаційну структуру та юридичну форму підприємства. Розкриваючи юридичні аспекти створення підприємства, необхідно визначити органі­заційно-правовий статус та форму власності.

Надзвичайно важливим є питання організації фінансування підприємницького проек­ту, що розглядається у розділі бізнес-плану " Фінансовий план". У ньому узагальню­ються матеріали попередніх розділів, обґрунтовується сума коштів, необхідних для реалізації проекту, та визначаються джерела отримання цих коштів.

У його розробці мають бути враховані характеристики й умови бізнес-середовища, а саме: - існуючі податки та тенденції їх зміни; - зміни валютних курсів, за якими ведуться обчислення (інвестиційний проект); - інфляційна характеристика середовища; - горизонт розрахунків.

До цього розділу мають бути підготовлені такі основні документи:- прогноз обсягу продажу;

- план грошових надходжень і витрат;- зведений баланс активів і пасивів;- графік досягнення беззбитковості;- баланс прибутку та його розподіл.

На підставі вказаних документів можна не лише спрогнозувати майбутній фінансо­вий стан підприємства, але й оцінити його за допомогою очікуваних фінансових ко­ефіцієнтів: ліквідності, платоспроможності та рентабельності.

Досягнення бажаних фінансових результатів завжди пов'язане з певними ризика­ми, що виникають у результаті настання небажаних негативних змін. Тому у бізнес-плані передбачено розділ " Ризики та гарантії". Під підприємницьким (господарським) ризиком розуміють можливість невдачі та непередбачених втрат, що виникають при будь-яких видах діяльності, пов'язаних із виробництвом та реалізацією продукції, робіт, наданням послуг, товарно-грошовими і фінансовими операціями, здійсненням соціально-економічних та науково-технічних проектів. Ризик - це загроза того, що суб'єкт підприємницької діяльності понесе до­даткові витрати порівняно з тими, що передбачалися проектом або програмою його дій, або отримає доходи нижчі за ті, на які він розраховував. Особливо великим є ризик у новому підприємництві.

Ризики бувають за джерелами виникнення:- політичні;- господарські;- форс-мажорні.

Виходячи з певної ймовірності виникнення небажаних ситуацій, необхідно побуду­вати діяльність таким чином, щоб зменшити ризик і пов'язані з ним втрати в май­бутньому.

У цьому розділі бізнес-плану необхідно дати рекомендації щодо запобігання ризику, а також викласти свою програму страхування від ризику.

Дата добавления: 2014-12-07