Зобов'язання – це кредиторська заборгованість банку, яка виникла в результаті попередніх операцій і яка повинна бути погашена в певний термін. 3 страница

Для визначення структури та структурних змін досліджуваного явища, установлення взаємозалежностей між показниками, використовується метод групувань. Він надає можливість установити співвідношення певних показників у загальній їх сукупності. Так, наприклад, визначається частина оборотних активів або основних засобів у майні підприємства. За допомогою методу групувань формуються групи, що складають сукупність, а також спільні ознаки для цих груп (розподіл підприємств за формами власності, підсистемами діяльності тощо). Для встановлення взаємозалежності кількох показників експертами здійснюються аналітичні групування.

Для більш повного та багатогранного аналізу фінансової стійкості сільськогосподарського підприємства дослідження доцільно проводити з використанням часових інтервалів. Тому для досягнення цієї мети використовуються методи аналізу рядів динаміки.

Рядами динаміки називають послідовність чисел, які характеризують зміну певного економічного явища з часом і дозволяють визначити особливості його розвитку [182, с. 227]. Основними показниками, за допомогою яких здійснюється аналіз рядів динаміки, постають: середній рівень ряду – визначається середнє значення показника протягом аналізованого періоду; абсолютний приріст – характеризує відхилення значень певного показника від базисного або попереднього; темп росту – дозволяє порівнювати тенденцію розвитку ряду динаміки; темп приросту – установлює відносні зміни рівнів ряду динаміки за певний проміжок часу.

Незважаючи на те, що існує багато методів і прийомів оцінки фінансової стійкості [2; 16; 177; 178; 184], актуальним залишається визначення найбільш універсальних й оптимальних, особливо за умови визначення рівня фінансової стійкості декількох підприємств. Для цього використовується метод рейтингової оцінки, яка дозволяє визначити показники фінансової стійкості підприємств відповідно до її нормативних значень та відносно один одного. Тобто оцінка рейтинговим методом допомагає визначити не тільки рівень фінансової стійкості окремого сільськогосподарського підприємства, але й зіставити його з показниками інших підприємств і ранжувати їх. Ефективність цього методу визначається тим, що він надає можливість установити рівень розвитку сільськогосподарського підприємства порівняно з іншими підприємствами галузі, та стимулювати його до поліпшення своєї господарської діяльності.

Оскільки фінансова стійкість підприємства формується в результаті здійснення відповідної системи управління, важливого значення набуває комплексний метод оцінки фінансової стійкості, сутність якого приводиться до здійснення аналізу комплексу показників діяльності підприємства, що характеризують незадовільний його фінансовий стан, та тих, що відповідають за високий фінансовий розвиток. За допомогою такого аналізу підприємство має можливість установити проблемні аспекти в господарюванні, виявити джерела їх виникнення, розробити певні управлінські заходи, спрямовані на підвищення рівня фінансової стійкості та управління нею, здійснювати контроль їх фактичного застосування. Проте, застосування лише комплексного аналізу ускладнює обґрунтування висновків про загальний рівень фінансового стану підприємства. Цей метод характеризується високою трудомісткістю, до того ж йому притаманні недоліки методу коефіцієнтних розрахунків. Тому це ускладнює практичну реалізацію комплексного методу аналізу на підприємстві.

Комплексність оцінки фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств повинна враховувати всю багатогранність цього показника, що стає можливим при використанні кваліметричного методу. Його сутність полягає в тому, що фінансова стійкість складається із сукупності складових, які займають окремі частки в її загальній частині, і дозволяє оцінювати діяльність управлінського персоналу відносно забезпечення фінансової стійкості. Проте, кваліметричний метод характеризується певними недоліками, а саме: існуванням обмежень при визначенні об’єкта-аналога, еталонного показника чи підприємства; проведенням бальної оцінки деяких факторних показників, що здійснюється окремими спеціалістами або через анкетування споживачів; складністю виконання та трудомісткістю при формуванні інформації щодо конкурентної продукції тощо.

Слід зазначити, що серед існуючих методів, так само, як і серед прийомів, переважна більшість належить аналізу оцінки фінансової стійкості, а не її управлінню. Так, до останніх належить лише метод морфологічного аналізу, за допомогою якого визначаються причинно-наслідкові впливи на фінансову стійкість, що дозволяє формувати певні заходи з її управління. Інші методи, такі як матричні, математичні, експертних оцінок тощо, спрямовані здебільшого на здійснення аналізу факторів і показників, що допомагають оцінити фінансову стійкість, не маючи можливості управління нею (рис. 2.2).

ОСНОВНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ

Матричні методи

Математичні методи

МЕТОДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  

МЕТОДИ ОЦІНКИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ

Метод експертних оцінок  

Методи аналізу порівняльних переваг

Метод рейтингової оцінки

Морфологічний аналіз

Інтегральний метод

Агрегатний метод

Індекний метод

Аналіз рядів динаміки

Коефіцієнтний метод

Метод експертних оцінок  

Метод рейтингової оцінки  

Комплексний метод

Кваліметричний метод

Рис. 2.2. Основні методи оцінки та управління фінансовою стійкістю

Частково переваги та недоліки методів оцінки та управління фінансовою стійкістю сільськогосподарських підприємств наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Порівняльна характеристика методів аналізу фінансової стійкості та доцільність їх застосування на сільськогосподарських підприємствах (частково)

Назва методу	Переваги	Недоліки	Розмір підприємств, для яких доцільне оптимальне використання
Матричні методи	Комплексне дослідження фінансової стійкості, простота та наочність, подання можливих стратегій, їх конкретність, акцент на якісній стороні аналізу	Статичний характер моделей, обмежена кількість позицій, показників, стратегій, що не дає можливості визначити ефективний механізм управління фінансовою стійкістю	Великі підприємства
Математичні методи	Чіткість запропонованих рішень, відносна дешевизна, надійність інформації, оперативність, зіставність результатів, відносно низький рівень ризику	Необхідність відповідної кваліфікації кадрів, необхідність володіння відповідними вихідними даними, трудомісткість	Великі, середні
Метод експертних оцінок	Різнобічний аналіз проблеми, отримання унікальної інформації, оперативність, використання знань експертів повною мірою, надійність інформації	Складність організації процедури, складність отримання єдиної групової думки, суб’єктивність експертів у баченні інформації, дороговизна, які спричинюють складність управління фінансовою стійкістю	Великі підприємства

За результатами дослідження слід відзначити, що серед існуючих методів оцінки та управління фінансовою стійкістю сільськогосподарських підприємств немає єдиного, який би поєднував функції оцінки фінансової стійкості та управління нею.

Більшість методів характеризуються рисами, які ускладнюють процес управління фінансовою стійкістю, наприклад, при наявності функції управління жоден метод не враховує розмір підприємства та форму власності. Тому є потреба в розробці спеціальної системи оцінювання, що дозволяє в рівному ступені універсально оцінити стан управління фінансовою стійкістю як малих, так і великих підприємств незалежно від їх форм власності. Такий підхід має бути гнучким та адаптивним для здійснення комплексної характеристики управління фінансовою стійкістю на сільськогосподарських підприємствах.

Список методів оцінки та управління фінансовою стійкістю, безумовно, не обмежується розглянутими вище. Застосовуються також такі методи, як рівноважний, скорингований, метод нечіткої логіки та ін. [2; 16; 184]. Їхнім загальним недоліком для аграрних підприємств є те, що вони засновані на використанні таких показників, окремі з яких мають складні алгоритми розрахунків, а більшість з них – велику кількість параметрів, які можуть бути неефективними у разі виникнення різних проблемних ситуацій. Крім того, повністю проаналізувати фінансову стійкість складно, оскільки майже всі складові цієї категорії пов’язані між собою, а більшість методів аналізу фінансової стійкості не враховують таку залежність і майже не дають можливості здійснення управління фінансовою стійкістю.

Фінансовий аналіз характеризується наявністю великої кількості моделей та систем оцінки фінансової стійкості, заснованих на використанні показників чистого грошового потоку. У такому разі фахівцями порівнюються отримані підприємством прибутки та здійснені для цього витрати, визначається раціональність та ефективність маневрування фінансовими ресурсами. Проте, використовуючи цей спосіб визначення фінансової стійкості підприємства, досить мало уваги приділяється рівновазі його активів та капіталу, що є одними з головних факторів стійкого функціонування підприємства в довгостроковій перспективі.

Тобто багатофакторність інтегрального показника фінансової стійкості спирається на „…результативність, яка визнається інформаційним полем поєднання даних фінансових, облікових, маркетингових та інших підсистем; результатом розвитку такого підходу є формування потужного ринку інформаційно-програмних рішень з управління результативністю бізнесу (Business Performance Management)ˮ [179, с. 88].

Дослідження фінансового стану підприємства здійснюється, у першу чергу, з метою раннього виявлення ознак кризового стану, що можуть збільшити вірогідність банкрутства. Для об’єктивної оцінки фінансового стану сільськогосподарського підприємства та своєчасного виявлення факторів його фінансової неспроможності використовується система наукових моделей. Вони необхідні для введення відповідних заходів антикризового управління підприємством та підтримання його успішного функціонування в майбутньому.

Один з найбільш поширених методів, що застосовується для визначення ймовірності банкрутства, є метод дискримінантного аналізу (табл. 2.3). Він базується на емпіричному дослідженні фінансових показників значної кількості підприємств, певна частка яких збанкрутіла, а решта – успішно функціонує в умовах ринкового середовища [7, с. 33 – 38].

Таблиця 2.3

Дата добавления: 2014-12-07