Праця людини, її суспільна і господарська організація

Предмет, об'єкт і методи вивчення курсу.

Праця і її організація в суспільному виробництві

ЛЕКЦІЙ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

з дисципліни: "Економіка праці в машинобудуванні"

Для спеціальності: 6.050201 «Менеджмент організацій»

Обговорено та затверджено

на засіданні кафедри менеджменту

Протокол № _____

від «____»___________2009 р.

Зав. кафедрою

_____________ проф. Фатєєв М.В.

Миколаїв, 2009

Опорний конспект складено на основі робочої програми з економіки праці, затвердженої Міністерством освіти і науки України

Опорний конспект розглянуто на засіданні кафедри менеджменту

Завідуючий кафедрою, проф. Фатєєв М.В.

Лекція № 1

План

2. Мета дисципліни "Економіка праці" і її місце в навчальному процесі.

4. Категорії "характеру", "змісту" і "змістовності праці".

1. Предмет, об'єкт і методи вивчення дисципліни

Економіка праці - це наука, що вивчає суспільні відносини людей, що складаються в процесі організації суспільної праці. Вона вивчає конкретні форми і методи найбільш ефективного використання живої праці, підвищення ефективності виробництва, його матеріального стимулювання.

Значення економіки праці особливо зростає в ринковій економіці.

Перехід економіки народного господарства на ринкові відносини передбачає розширення сфери дії економічних методів в управлінні, переведення державних підприємств на повний господарський розрахунок, приватизацію і подальшу корпоратизацію. Розширення сфери дії товарно-грошових відносин з використанням прогресивних форм організації праці, кооперації, оренди; індивідуальна трудова діяльність і промислові підприємства вимагають підготовки економістів нового покоління.

Характеристика дисципліни

Курс "Економіка праці" є загальнотеоретичним, а по кваліфікаційній характеристиці відповідає спеціальності економіка і соціологія праці. Дисципліна знаходиться в проблемному полі кваліфікаційних вимог професії 7.050107 "Економіка підприємств і підприємництво" і викладається для всіх студентів економічних спеціальностей.

Предметом курсу є праця в її історично позначеній формі й організація суспільного виробництва. Економіка праці розробляє проблеми найбільш ефективного використання живої праці, цим вона відрізняється від технічного нормування й інших конкретно економічних наук.

Об'єктом її вивчення є:

- продуктивність праці;

- умови праці;

- нормування праці;

- планування чисельності;

- мотивація праці;

- оплата праці;

- організація управління процесом.

Розділи за програмою:

1. Праця та її організація в суспільному виробництві.

2. Умови праці як соціально-економічна категорія.

3. Організація праці в суспільстві. Процес праці і його організація на виробництві.

4. Продуктивність праці в суспільстві. Основні поняття, сутність і значимість.

5. Оцінка трудового планування. Сутність, види норм праці.

6. Організація і планування.

7. Системи мотивації праці.

Методи вивчення курсу:

- спостереження за роботою виконавців;

- аналітична обробка даних;

- встановлення визначених залежностей між продуктивністю праці і працездатністю виконавця з використанням показників у відносних одиницях;

- аналіз спостережень, моделювання, системний аналіз.

2. Мета дисципліни "Економіка праці" і її місце в навчальному процесі

Відповідно до моделі фахівця, економіст по праці - це фахівець вищої кваліфікації з фундаментальними знаннями економічних, соціально-психологічних і управлінських наук у сфері головної продуктивної сили - людини. Широкий профіль спеціальності забезпечується фундаментальністю підготовки університетського типу з нахилом убік суспільної й загальноекономічної підготовки, що істотно підвищує мобільність фахівця і його пристосовуваність до динамічних умов діяльності. Економіст по праці взаємодіє в процесі виробництва з іншими фахівцями інженерного, технологічного, медичного, екологічного й адміністративного профілю.

Відповідно до цього, мета викладання дисципліни "Економіка праці" полягає в тому, щоб якнайкраще навчити студентів - майбутніх економістів по праці фундаментальним теоретичним знанням в області формування і розвитку праці в суспільному виробництві, забезпечення сприятливих умов праці, збагачення і розвиток її творчого характеру, підвищення за рахунок цього роботоспроможності і працездатності людини, загального розвитку і підвищення ефективності суспільного виробництва.

Виклад курсу тісно пов'язано з іншими напрямками, що вивчають трудову життєдіяльність людини: "Фізіологія і психологія праці", "Гігієна й охорона праці", "Технічна естетика і дизайн", "Соціологія праці", а також із загальноекономічними дисциплінами: "Економіка промисловості", "Загальна економічна теорія", "Теорія і стратегія управління", "Мікро - і макроекономіка", "Мотивація праці і управління персоналом".

Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики, фахівець, займаючи керівні посади на підприємстві, у тому числі економіста з організації праці і заробітної плати, повинний виконувати виробничі функції з підготовки робочих матеріалів і розрахунків чисельності працівників, фонду заробітної плати, організації праці, пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах.

3. Праця людини, її суспільна і господарська організація

Праця - складає сутність людини, основна умова всього людського життя. Праця має суспільну природу і здійснюється у своїй основі колективом людей, тобто справедлива схема:

Дата добавления: 2014-12-07