Зарубіжний досвід застосування програмно-цільового методу

У різних країнах відомі різні назви методу бюджетування, який переносить наго­лос з ' ресурсів на результати з метою покращення прозорості бюджету і кращого розподілу бюджетних коштів, а саме: «бюджетування, спрямоване на результати», «управління продуктивністю» або «покращення продуктивності», а також «програм­но-цільове бюджетування». Наприклад, в Росії таку методологію запроваджують під назвою «Бюджет орієнтований на результат» (БОР).

Уперше програмно-цільовий метод у бюджетному процесі був застосований в 60- х роках минулого сторіччя. Протягом останніх десятиліть ПЦМ, як інструмент управління бюджетом, набув популярності в багатьох країнах світу. Сьогодні США, Канада, Австралія, Нова Зеландія та країни-члени Європейського Союзу активно ви­користовують компоненти цього методу під час складання та виконання бюджету. Елементи програмно-цільового методу використовуються в Литві та Естонії.

Запровадження ПЦМ в бюджетному процесі набуває надзвичайної актуальності і в умовах інтеграції України до Європейського Союзу, оскільки підготовка бюджету на кількарічній основі є однією з вимог до країн-членів ЄС та кандидатів до вступу до ЄС.

Застосування елементів ПЦМ у країнах, що межують з Україною, також свідчить про зацікавленість до впровадження цього методу та демонструє їх певні досягнен­ня. Успіхів в застосуванні ПЦМ досягли Румунія та Болгарія, в яких законодавчими актами регулюється поступовий перехід до практики складання бюджету за ПЦМ. Значні кроки в цьому напрямку здійснили Росія та Казахстан.

Кожна з цих країн має свої надбання в методології програмно-цільового бюдже­тування. Різниця в підходах спричиняється різницею політичних завдань кожної кра­їни, бюджетними інституціями та організацією бюджетного процесу, різницею у на­явності ресурсів.

В США ПЦМ був спочатку запроваджений на рівні Федерального уряду, а нара­ді застосовується урядами штатів і міст.

Всі 50 штатів США мають вимоги щодо застосування елементів ПЦМ, в тому числі стратегічного планування, моніторингу і оцінки ефективності використання коштів. Проте кожен штат має власний підхід при формуванні та виконанні бюдже­ту за ПЦМ. Наприклад, вони використовують різні процедури для розробки показ­ників виконання, звітності про ефективність виконання, а також для розподілу ре­сурсів між програмами.

Для забезпечення ефективного застосування програмно-цільового методу на фе­деральному рівні в США здійснюються наступні заходи:

- уряд визначає пріоритети державної політики на середньострокову перспек­тиву;

- до бюджету додаються плани видатків і доходів на поточний бюджетний рік та ще чотири роки. Це забезпечує узгодження запропонованої урядом політики з про­гнозними показниками і для відображення витрат на програми на майбутні роки.

Крім того, в 1993 році, з метою зосередження уваги на результатах діяльності мі­ністерств і відомств, був прийнятий Закон «Про ефективність і результати роботи Уряду», який фактично активізував процес вдосконалення методології застосування ПЦМ.

На виконання зазначеного закону всі міністерства і відомства здійснюють наступне:

- готують стратегічні плани на період не менше 5 років;

- у відповідності з встановленими стратегічними цілями розробляють плани ро­боти на поточний рік з визначенням обсягу коштів на досягнення цілей в конкрет­ному фінансовому році;

- згідно законодавства готують звіти про виконання річного плану. Ці звіти вклю­чають висновки щодо проведеної протягом фінансового року оцінки програм.

Особливості запровадження ПЦМ на федеральному рівні в США:

- з метою підвищення ефективності розподілу ресурсів здійснюється довгостро­кове прогнозування;

- застосовується методологія довгострокового планування для програм капітало­вкладень і це забезпечує безперервність фінансування багаторічних проектів і про­грам до моменту їх виконання;

- ефективно застосовуються інструменти оцінки результативності програм:

- з 1993 року вимоги щодо необхідності здійснення оцінки програм закріплені За­коном про ефективність і результати роботи Уряду;

- з 2004 року застосовується нова система оцінки результативності федеральних програм (РАКТ), яка доповнює собою положення вищезазначеного Закону;

- положення Закону про ефективність і результати роботи Уряду запроваджува­лися поступово протягом кількох років через цілий ряд пілотних проектів;

- забезпечується участь законодавчої влади на етапі формування цілей державної політики і, таким чином, визначається рівнозначна відповідальність виконавчої і за­конодавчої гілок за складання бюджету, полегшується проходження проекту бюдже­ту в конгресі;

- до недавніх часів лише виконавча гілка влади визначала цілі своєї діяльності, а у відповідності з новими правилами Конгрес також має визначати цілі своєї роботи, перш ніж розглядати і проводити голосування по законам для затвердження нових чи подовження існуючих програм.

Дата добавления: 2014-12-27