Тема 8. Людина в своєму домі

Тема 7. Людина і природа

Тема 6. Людина і праця

Специфіка сучасного ринку праці. Форми трудової діяльності. Види трудових угод. Документація і порядок прийому на роботу. Нове в. правилах дорожнього руху, в трудовому законодавстві.

Ази виробничої економіки: основні і обігові виробничі фон­ди, їх амортизація. Витрати виробництва (собівартість про­дукції) і шляхи їх зниження. Прибуток. Рівень рентабельності. Норма рентабельності. Окупність витрат. Шляхи підвищення рентабельності виробництва.

Малий та середній бізнес. Порядок реєстрації, ліцензуван­ня малих підприємств. Характер оподаткування. Трудове сумісництво.

Педагогічний акцент: Потреби в праці і творчості - найвищі потреби людини.

Практичне заняття: оформлення різного роду заяв; скла­дання бізнес-плану (для тих, хто збирається розпочати "спра­ву" і взяти кредит у банку).

Актуальні екологічні проблеми сучасності. Основи екологічно­го законодавства. Екологічна культура населення і її значення для виживання. Відчутні наслідки антропогенної діяльності: "озонові дірки", "штучні пустелі", погодні аномалії. Людина і радіація. Охо­рона природи - конститущйний обов'язок кожного громадянина

Етика взаємовідносин Людини і Природи. Сад і город. Види і норми внесення добрив. Безпечні способи заготівлі на зиму овочів і фруктів. Сучасні погляди на сироїдіння. Лікарські трави навколо нас. Основи фітотерапії: заготівля, зберігання і використання цілющих трав.

Педагогічний акцент: Людина - невід'ємна ланка геобіоце-нозу. Загибель природи означає загибель Людини.

Звуковий ряд: Фрагмент казки Антуана де Сент-Екзюпері "Ма­ленький принц"; фрагмент "Апокаліпсису" із Святого Письма.

Практичне заняття: обмін досвідом приготування до­машніх цілющих напоїв.

Основи естетики інтер'єру. Перевірка квартири біолокацією на предмет вияву патогенних зон і правильного розташування меблів. Основи кольоротерапії. Культура побуту. Ремонт квар­тири сучасними матеріалами, їх екологічні параметри.

Побутова хімія. Боротьба із комарами, тарганами і домашн­іми гризунами.

Кіт у домі. Його традиційний функціонал і нові можливості. Значення домашніх тварин у створенні психологічно комфор­тного для людини середовища.

Сімейний бюджет: дебет, кредит, баланс, сальдо. Джерела поповнення сімейного бюджету.

Педагогічний акцент: житло для людини - своєрідний центр світобудови.

Практичне заняття: складання карти геопатогенних зон у приміщенні.

Зоровий ряд: естетика інтер'єрів житлових і громадських будівель.

Література

1. Зайцева И А., Кукушин B.C., Ларин Г.Т., Румега Н.А.Шатохина В.И. Коррекционная педагогика / Под ред. В.С. Кукушина. - Ростов н/Д.: Издательский центр "МарТ", 2002.

2. Методика и технологии работы социального педагога: Учеб.пособие / Б.Н. Алмазов, М.А. Беляева, Н.Н. Бессонова и др. Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М: Издат.центр "Академия", 2002.

3. Панасюк M.Б. Соціальні технології роботи з попередження правопорушень // Управлінські аспекти соціальної роботи. - К., 2002. - С.344-368.

4. Психология социальной работы: Уч. пособие / О.В. Александрова, О.Н. Бо­голюбова, Н.Л. Васильева и др. Под общ.ред. М.А. Гулиной. - Спб.: Питер, 2004.

5. Синьов В.М., Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка: в основних запитаннях та відповідях: Навч. посібник. - 2-е вид. - К, 2000.

6. Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі / За ред. В.М. Синьова. - К.: Державний центр соціальних служб для молоді, 2003.

7. Соціальна робота: технологічний аспект: Навч. посібник / За ред. проф. А.Й. Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

Тезаурус

Багатоманітність соціальних технологій зумовлена широким спектром соціальної діяльності. Для кожного виду соціальної діяльності ство­рюється особлива технологія. Тому можна говорити не про якусь універсальну технологію, а лише про багатоманітність технологій, кожна з яких відповідає конкретній діяльності, меті, цілям, пов'я­зана з конкретними умовами її реалізації: зі станом матеріальних, політичних, фінансових і кадрових ресурсів, з історичними умова­ми, традиціями.

Глобальні соціальні технології - технології, спрямовані на вирішення загальнолюдських проблем, пов'язаних з оцінкою не тільки внутрішніх, а й світових тенденцій розвитку, комплексною оцінкою ситуації. Вони характеризуються високою наукомісткістю, прогнозу­ванням кінцевого результату і набувають пріоритетного значення в період оновлення соціальних систем.

Моніторинг - систематичне відслідковування, вивчення стану соціаль­них явищ і процесів, співставлення результатів постійних спостере­жень для отримання обгрунтованих уявлень про їх дійсний стан, тенденції їх розвитку.

Соціологічний моніторинг - необхідний прийом оцінки якості техноло­гізації соціального простору, дієвості соціальних технологій. Він доз­воляє своєчасно здійснювати корекцію соціальних технологій, зніма­ти застарілі і вводити найновіші, що дозволяє розширювати межі технологізації і забезпечувати ефективність соціальних технологій.

Психологічні технології - вид соціальних технологій, що враховує особ­ливості і специфіку психологічних процесів, якостей, відношень, можливості їх технологізації. Предметом технологізації є: психо­логічні якості і характеристики особистості - установки, характер, реакції, воля, взаємини.

Оволодіння психологічними технологіями дозволяє послідовно і цілеспрямовано формувати і використовувати навички ділової і міжособистісної комунікації, вибирати оптимальні прийоми перебо­рення стресів, приймати зважені рішення по вирішенню професій­них, внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів в умо­вах ринкових відносин.

Соціальна технологія - 1) спеціально організована галузь знання про способи і процедури оптимізації життєдіяльності людини в умовах зростаючої взаємозалежності, динаміки і оновлення суспільних про-

цесів; 2) спосіб діяльності на основі її розділення на процедури і операції з їх наступною координацією і синхронізацією і вибором оптимальний засобів, методів їх виконання; 3) метод управління соціальними процесами, що забезпечує систему їх відтворення в певних параметрах - якості, властивості, обсязі та ін.

Побудова соціальної технології здійснюється за рахунок розділен­ня діяльності на окремі операції, процедури за умови глибокого ро­зуміння природи і специфіки тієї галузі, в котрій розгортається прак­тика. Соціальна технологія виступає в двох формах: як проект (програма), що містить процедури і операції, і як сама діяльність, по­будована відповідно до цього проекту (програмою).

Поява соціальних технологій пов'язана з потребою швидкого і ши­рокомасштабного "тиражування" нових видів діяльності, ідей, проектів.

Соціально-педагогічні технології - способи створення умов для пози­тивного саморозвитку, соціальної адаптації і соціального захисту клієнта шляхом виховного впливу на його особу та поведінку. Можна виділити два основні підходи до розуміння соціально-педагогічної технології. Відповідно до першого підходу, що спирається на тракту­вання технології як науки про майстерність, соціально-педагогічна технологія - це наука про мистецтво досягнення прогнозованої соціально-педагогічної мети. Такі технології носять теоретико-дослі-дницький характер. Інший підхід дозволяє визначити соціально-пе­дагогічну технологію як цілеспрямовану, найбільш оптимальну соціально-педагогічну діяльність (впорядковану сукупність дій, опе­рацій і процедур) з реалізації спеціалістом (спеціалістами) методів (сукупності методів), засобів і прийомів, що забезпечують досягнення прогнозованої мети в роботі з однією людиною чи групою в певних умовах. За своєю сутністю такі технології носять прикладний (прак-тико-орієнтований) характер.

Соціологічні технології в соціальній роботі - способи використання соціологічних знань для прямого чи опосередкованого впливу на соціальну сферу, зміну в цілому соціального простору людини в сприятливому для неї напрямі.

Загальна соціологічна теорія, галузеві і спеціальні соціологічні теорії виступають фундаментом, основою соціальної роботи як на­уки, навчальної дисципліни і практичної діяльності. Особливу роль відіграє емпіричний рівень соціологічного знання, емпіричні дослі­дження (розробка програми дослідження, його організація, методи і техніка збору та обробки отриманого інформаційного матеріалу). При

цьому емпіричний рівень соціологічного знання виступає ніби зв'я­зуючою ланкою між теоретичною соціологією та соціальною робо­тою як наукою і специфічним видом діяльності.

Технологізація соціальна - процес оптимізації соціального простору, переборення його розбалансованості на основі інноваційного методу освоєння соціальної дійсності, активного впливу на розвиток соціаль­них систем з використанням соціальних технологій, які дозволяють включити в процес його освоєння не тільки пізнання, методи соціаль­ної діагностики, а й активні способи його зміни (як суб'єктів управ­ління, так і соціальних систем в цілому).

Технології зв'язку з громадськістю (ПР-технології) - способи і методи управління, що сприяють встановленню й підтримці спілкування, взаєморозуміння і співробітництва між організацією та громадські­стю. Вони включають в себе вирішення різноманітних проблем: за­безпечують керівництво організації інформацією про громадську думку і надають йому допомогу у виробленні зворотних заходів; спрямовують діяльність керівництва в інтересах громадськості; підтримують його в стані готовності до різних перемін шляхом зав­часного передбачення тенденцій у соціальному розвиткові. ПР-тех­нології являють собою мистецтво переконувати людей і впливати на їхню думку, підтримувати готовність управлінців до необхідних змін, запобігати кризовим станам та переборювати їх.

Зв'язок з громадськістю - метод соціальної роботи, що виник в США і отримав широке поширення в останні десятиріччя, адже будь-яка соціальна проблема є проблемою суспільною, а тому для її ефектив­ного вирішення чи попередження необхідна робота з соціумом у цілому.

Технології консультування - технології соціальної роботи, які поляга­ють у дослідженні проблеми клієнта, знаходженні разом з ним по­зитивних засобів її вирішення, надання порад і рекомендацій щодо шляхів її вирішення та наявності соціальних ресурсів. Найбільш важ­ливий результат консультування - перетворення внутрішнього світу клієнта. Основа цих змін - переосмислення життєвих цінностей. У процесі консультування можна виділити декілька етапів: вияв при­чин, що спонукали клієнта звернутися за консультацією; аналіз, оцінка і діагностика проблеми; формулювання проблеми й визначен­ня цілей консультації; встановлення стратегії і плану дій; здійснення відповідних дій; оцінка результатів консультації та висновки.

Технології моделювання - сукупність методів дослідження різноманіт­них явищ і процесів, вироблення варіантів управлінських рішень.

Моделювання ґрунтується на заміщенні реальних об'єктів їх умов­ними зразками, аналогами. Засобами моделювання описується струк­тура об'єкта (статистична модель), процес його функціонування і розвитку (динамічна модель). У моделі відтворюються властивості, зв'язки, тенденції досліджуваних систем і процесів, що дозволяє оцінити їх стан, зробити прогноз, прийняти обґрунтоване рішення. Форми моделей багатоманітні. Виділяють предметне і знакове мо­делювання. Предметне моделювання передбачає створення моделей, що відтворюють просторово-часові, функціональні, структурні влас­тивості оригіналу (конкретно-наукові моделі). Знакове моделюван­ня полягає в репрезентації параметрів об'єкта з допомогою символів, схем, формул, речень мови (логіко-математичні моделі).

Технології посередництва - способи надання кваліфікованої допомоги у взаємодії між різними суб'єктами соціальних відносин. Посеред­ництво може здійснюватися між: державою, організацією та клієнтом; між організаціями чи закладами; між спеціалістами різного відом­чого підпорядкування; між різними соціальними групами; міжособистісне посередництво. У посередницькій діяльності соціального працівника виділяють три етапи: визначення проблеми клієнта; вибір закладу, що зможе допомогти у вирішенні проблеми клієнта; допо­мога клієнту у налагодженні зв'язків і сприяння у прийомі відпові­дним закладом. Для кращої ефективності посередницької діяльності варто використати такі прийоми: а) виготовлення виписки для клієнта з переліком установ, їх адресами, телефонами, прізвищами спеціалістів, з якими клієнт спілкуватиметься; б) написання супровід­ного листа; в) попередня домовленість з установою про співпрацю з даним клієнтом; г) сприяння в організації супроводу клієнту.

Технології соціальної адаптації - технології, що забезпечують відтво­рення процесів включення особистості в групи, колективи, у нові умови соціального середовища, діяльності, взаємин. Основними про­цедурами технології адаптації є такі: 1) цілі спільної діяльності суб'єктів даної технології; 2) розробка програми спільних дій; 3) організація адаптаційного процесу.

Технології соціального захисту - це комплексна система соціально-еко­номічних засобів, призначена для надання різнобічної допомоги не­працездатним чи обмежено працездатним особам, тимчасово непра­цюючим, а також родинам, доходи працездатних членів яких не забезпечують суспільно необхідного рівня життя.

Соціальний захист може здійснюватися в грошовій формі у виг­ляді пенсій і допомог, у натуральній формі, а також шляхом надання

різного роду послуг особам, які є об'єктом соціального захисту. Соціаль­ний захист може мати як компенсаційний, так і попереджувальний, профілактичний характер.

Технології соціального прогнозування - інструментарій передбачення, дослідження і вирішення соціальних проблем. Мета прогнозування - не просто передбачити ті чи інші явища майбутнього, а сприяти більш ефективному впливу на них у потрібному напрямі.

Соціальне прогнозування побудоване на трьох взаємопов'язаних способах отримання інформації про майбутнє: 1) екстраполяція в май­бутнє сучасних тенденцій і закономірностей розвитку суспільства (пе­редбачаючи, що і на певну перспективу ці тенденції будуть зберігати­ся без істотних змін); 2) оцінка можливого чи бажаного в майбутньому стану того чи іншого явища (насамперед експертна оці­нка); 3) моделювання прогнозованих явищ (розуміючи під моделлю будь-яку умовну, спрощену для зручності дослідження схематичну уяву про об'єкт прогнозування - сукупність показників, сценарій можливого чи бажаного розвитку подій тощо, аж до чітко формалі­зованих математичних моделей-управлінь).

Технології соціального проектування - визначення варіантів прогно­зованого і планового розвитку нових процесів і явищ. Метою про­ектування є перетворення об'єктивної дійсності, коли створюються (чи передбачається їх створення) об'єкти, явища, процеси, які б відповідали бажаним якостям.

Основною метою соціального проектування є створення проектів. Соціальний проект призначається для відображення майбутнього ба­жаного стану системи, що виникає внаслідок певних дій людей, за наявності певних фінансових, трудових, матеріальних і інших ре­сурсів, у тому числі інтелектуальних, пізнавальних, евристичних, ціннісних. Соціальний проект - це такий різновид програми, де відоб­ражені не тільки актуальні орієнтири, загальні завдання, а Й уточнені терміни досягнення конкретних завдань, скоординовані зусилля ви­конавців на основі глибокого вивчення початкового рівня розвитку об'єкта і використання соціальних нормативів. Умовно виділяють такі етапні цілі соціального проектування: 1) визначення проектної проблеми; 2) проведення проектних досліджень; 3) розробка проек­тної програми; 4) формування проектного цілого; 5) реалізація про­ектного зразка.

Технології групової роботи - сукупність засобів та методів, спрямова­них на створення, "вирощування" творчих груп (наприклад управлі-

нських команд), здатних самостійно породжувати нові ідеї, сприяти міжособистісному розвиткові учасників групи, вирішувати конкретні проблеми. Застосування методу приводить до приросту продуктив­ності групи (синергетичний ефект). Це досягається правильним підбо­ром групи, адекватною моделлю комунікації і точним визначенням завдань. Завдання соціального працівника полягають у наданні мето­дичної, психологічної допомоги членам групи при її формуванні й розвиткові, віднаходженні групового лідера, забезпеченні достатньої рольової різноманітності і пошукові ефективної моделі самоорганізації.

Технології соціальної діагностики - способи отримання вичерпної інфор­мації про об'єкт чи процес, що вивчається. Значення діагностики в галузі соціальних відносин і процесів аналогічне "виявленню" харак­теру захворювання в медицині: якщо вчасно і правильно визначені ознаки і причини виникнення захворювання, то можна сподіватися на благополучний хід лікування і позитивні результати. Сутність соціального діагнозу полягає в точному визначенні соціально-причин­них зв'язків, породжених умовами життя клієнтів соціального об­слуговування. Соціальний діагноз передбачає збір інформації про клієнтів і умови їхньої життєдіяльності, а також її аналіз для роз­робки програми соціальної допомоги;

Технології соціальної експертизи - способи дослідження певного пи­тання, що вимагає спеціальних знань, представлення мотивованого висновку.

Експертиза є дослідженням, що здійснюється спеціалістами (екс­пертами), і включає діагностику стану соціального об'єкта, встанов­лення достовірності інформації про нього й оточуюче середовище об'єкта, прогнозування його наступних змін і вплив на інші соціальні об'єкти, а також вироблення рекомендацій для прийняття управлі­нських рішень та соціального проектування в умовах, коли дослід­ницьке завдання важко піддається формалізації.

Технології соціальної профілактики - сукупність засобів, методів впливу на соціальний об'єкт з метою збереження його функціонального ста­ну і попередження можливих негативних процесів у його життєді­яльності. Соціальна профілактика спрямована на попередження мож­ливих фізичних, психологічних чи соціокультурних колізій в окремих індивідів і "груп ризику", збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я людей; сприяння їм у досягненні поставлених цілей і розкритті їхнього внутрішнього потенціалу.

Технології соціальної реабілітації - комплекс заходів, спрямованих на відновлення людини в правах, соціальному статусі, на покращання її здоров'я, дієздатності. Цей процес спрямований також і на зміну соціального середовища, умов життєдіяльності, порушених чи обме­жених з певних причин.

Здійснення соціальної реабілітації значною мірою залежить від дот­римання її основних принципів: етапності, диференційованості, комп­лексності, спадковості, послідовності, безперервності у проведенні ре­абілітаційних заходів, доступності і переважної безоплатності для тих, хто її найбільше потребує (інваліди, пенсіонери, біженці та ін.).

Технології соціальної роботи - це одна із галузей соціальних технологій, що орієнтована на соціальне обслуговування, допомогу і підтримку громадян, які знаходяться у важкій життєвій ситуації.

Технології соціальної терапії - систематичні, цілеспрямовані заходи з надання допомоги особі чи групі осіб у питанні урегулювання по­чуттів, імпульсів, думок, ставлень, зняття психологічних симптомів, що викликають тривожність, дискомфорт у клієнтів соціальних служб. Соціальна терапія тісно пов'язана з психотерапією, в якій використовуються методи впливу на психіку.

Рекомендована література

Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: в схемах і таблицях. - К.: Логос, 2003.

Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Навч.-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998.

Богданов С. Соціальний захист інвалідів. - К: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

Бреева Е.Б. Дети в современном обществе. - М.: Эдиториал УРСС, 1999.

Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Р.Х. Вайнола, А.Й. Капська. - К.: Академпрес, 1999.

Гриненко A.M. Соціальна політика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003.

Діти "групи ризику": психологічні, соціальні та правові аспекти. - К.: Київська міська державна адміністрація, Служба у справах неповнолітніх, 2001.

Життєві кризи особистості: Науково-методичний посібник: У 2 т – К.: ІЗМН, 1998.

З досвіду роботи Сарненської райдержадміністрації Рівненської області по реалізації державної політики стосовно сім'ї, жінок, молоді та дітей: Методичні матеріали. - К: Держаний інститут проблем сім'ї та молоді, 2002.

Зайцева И А., Кукушин B.C., Ларин Г.Г., Румега Н.А., Шатохина В.И. Кор-рекционная педагогика / Под ред. В.С. Кукушина. - Ростов н/Д.: Издательс­кий центр "МарТ", 2002.

Запобігання і протидія насильству в сім'ї: Методичні рекомендації для соціальних працівників. - К.: ДЦССМ, 2004.

Зверева І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. - К., 1998.

Иванов В.Н. Социальные технологии в современном мире. - М., 1996.

Иванов В.Н., Патрушев В.И., Галиев Г.Т. Инновационные социальные тех­нологии устойчивого развития: Уч. пособие. - Уфа: ООО "ДизайнПолиграф-Сервис", 2003.

Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекта робота з дітьми та молод­дю. - К: УДЦССМ, 2001.

Карпенчук С.Т. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997.

Краснова О.В., Лидере А.Г. Социальная психология старения: Уч. посо­бие. - М.: Изд.центр "Академия", 2002.

Красовицькш М. На власні очі. Проблеми морального виховання учнів у теорії і практиці вітчизняної та американської педагогіки - К.: Педагогічна думка, 1998.

Лактионова Ї.М. Социально-педагогическая робота с женской молодёжью в крупном городе: теоретико-методические основы. - К.: Украин. Центр духовной культуры, 1998.

Левченко К.Б. Тендерна політика в Україні: визначення, формування, уп­равління: Монографія. - Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2003.

Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально дезадаптированны­ми школьниками: Методические рекомендации. - К., 1997.

Методика и технологии работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. учебн. заведений / Б.Н. Алмазов, М.А. Беляева, Н.Н. Бессоно­ва и др. Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М.: Издат.центр "Ака­демия", 2002.

Методологія і методи соціально-педагогічних досліджень (в першоджере­лах, лекціях і практичних заняттях): Навч. посібник. - Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ ім. М.Гоголя, 2002.

Мудрик А.В. Социальная педагогика. - М.: Изд.центр "Академия", 2000.

Наказ міністра праці та соціальної політики "Про створення належних умов для обслуговування громадян на підприємствах, в установах та органі­заціях сфери управління Міністерства праці та соціальної політики України" №168 від 14.05.2005 р.// Соціальний захист. - 2005. - №5. - С.40.

Нове покоління незалежної України (1991-2001 роки). - К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді,. 2002.

Нормативно-правове забезпечення реалізації державної політики з питань сім'ї, жінок, дітей та молоді: Збірник норм.-прав. документів. - К.: Держкомс-ім'ямолодь, 2003.

Нормативно-правове забезпечення діяльності центрів соціальних служб для молоді. - К: ДЦССМ, 2002.

Олиференко Л.Я., Шульга Т.Н., Дементьева И.Ф. Социально-педагогичес­кая поддержка детей группы риска. - М.: Издат.центр "Академия", 2002.

Організація діяльності консультативних пунктів "Довіра" центрами соц­іальних служб для молоді: Методичний посібник / За ред. П.Б. Лазоренка, І.М. Пінчук. - К.: Держ.центр соціальн.служб для молоді, 2003.

Основы социальной работы: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001.

Павленок П.Д. Теория, история и методика социальной работы: Уч. посо­бие. - М.: Изд.-торг.корпорация "Дашков и К", 2004.

Панасюк М.Б. Соціальні технології робота з попередження правопорушень // Управлінські аспекти соціальної роботи. - К, 2002. - С.344-368.

Пашков AT, Гонеев А.Д. Педагогические основы социальной реабилитации детей с ограниченными возможностями. - Курск: Изд-во КГМУ, 1999.

Пащенко Д.І. Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання. - К.: Знання, 1999.

Посібник для молодіжних громадських організацій. - К.: Фонд підтримки молодіжних демократичних ініціатив, 2003.

Почепцов Г.Т Паблік рилейшенз: Навч. посібник. - 2-е вид., випр. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004.

Предотвращение домашнего насилия и торговли людьми: Учебник по проведению тренингов. - К.: ЗАТ "Нічлава", 2002.

Психология социальной работы: Уч. пособие / О.В. Александрова, О.Н.- Боголюбова, Н.Л. Васильева и др. Под общ. ред. М.А. Гулиной. - Спб.: Питер, 2004.

Реабітаційна педагогіка на рубежі XXI століття: Науково-метод. зб.: У 2-х ч. - К: ІЗМН, 1998.

Селевко Г.К., Селевко А.Г. Социально-воспитательные технологии. - М.: Народное образование, 2002.

Синчук СМ., Бурак ВЯ. Право соціального забезпечення України: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003.

Синьов В.М., Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка: в основних запитан­нях та відповідях: Навч. посібник. - 2- вид. - К., 2000.

Сім'я в умовах становлення незалежної України (1991 - 2003 роки): Дер­жавна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2003 року. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2004.

Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та га­лузеві теорії: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2004.

Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навчальний посібник. - К: МАУП, 2002.

Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. д-ра ист. наук Е.И. Холостовой. - М.: Юрист, 2000.

Социальная политика: Учебник / Под общ.ред. Н.А. Волгина. - М.: Экза­мен, 2002.

Социальная работа: Учебное пособие / Под общ. ред. В.И. Курбатова. -Ростов н/Д: Феникс, 2003.

Социальные технологии: Толковый словарь / Отв. ред В.Н. Иванов. -Москва; Белгород, 1995.

Соціальна робота в Україні: Навч. посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін. За заг ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі / За ред. В.МСиньова. - К: Державний центр соціальних служб для молоді, 2003.

Соціальна робота: Навч. посібник // Соціальна робота. Книга II. - К.: ДДССМ, 2002.

Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник / За ред. проф. А.Й.Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

Соціальний портрет молоді м.Білої Церкви / За заг. ред. П.І. Юхименка. - Біла Церква: Вид-во С.Семенка, 2005.

Соціально-педагогічна реабілітація дитини: проблеми і перспективи: Нау­ково-методичний збірник. - К: Інститут проблем виховання, 2003.

Специальная педагогика: Учебное пособие для студ. высш. учебных заве­дений / Под ред. Н.М. Назаровой. - М.: Изд. центр "Академия", 2001.

Сурмін Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических ис­следований: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2000.

Сучасні підходи до виховання школярів у закладах інтернатного типу: Науково-метод. збірник. -К.: Інститут проблем виховання, 2002.

Тетперский С.В. Введение в социальную работу: Учебное пособие. - М.: Академический проект, 2001.

Технологии социальной работы: Учебник / Под общ. ред. Е.И. Холостовой. -М: ИНФРА-М, 2002.

Технология социальной работы: Учебное пособие для студ. высш. учебн. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.

Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Й. Капської. - К., 2000.

Трубавіна Ї.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю. - К.: ДЦССМ, 2003.

Тюптя Л.П., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. по­сібник для студ. вищих навч. закладів. - К.: ВМУРоЛ "Україна", 2004.

Управлінські аспекти соціальної роботи: Курс лекцій. - К: МАУП, 2002.

Формування тендерного паритету в контексті сучасних соціально-економ­ічних перетворень: Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді; Український ін-т соціальних дослід­жень, 2002.

Формування навичок здорового способу життя в дітей та підлітків. - К.: Ніка-Центр, 2002.

Холостова Е.И., Дементьева Н.Ф. Социальная реабилитация: Учебное пособие. - М.: Изд.-торг. корпорация "Дашков" и К", 2003.

Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Уч. пособие для студентов высш. пед. уч. заведений. - М.: Изд.центр "Академия", 2002.

Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социаль­ного педагога: Уч. пособие для студ. высш. пед. уч. заведений / Под ред.В.А. Сластенина. - М.: Издат. Центр "Академия", 2001.

Шляхи співпраці: Пам'ятка роботодавцю. - К.: Вид.-во ТОВ "Лтава Лізинг", 2004.

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підруч­ник. - К.: Кондор, 2004.

Яцемирская Р.С, Беленькая И.Г. Социальная геронтология: Уч. пособие для студ. высш. уч. заведений. - М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003.

Дата добавления: 2014-12-27