Розрахунок показника обсягу видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення 7 страница

2. (Охарактеризуйте повноваження суб'єктів контролю за дотриманням бюджетно­го законодавства на першій стадії бюджетного процесу щодо Державного бюджету Ук­раїни.

3. Контрольні повноваження Верховної Ради України на другій та третій стадіях бюджетного процесу.

4. Особливості контрольної діяльності Верховної Ради України на четвертій стадії бюджетного процесу.

5. Комітети Верховної Ради України як суб'єкти контролю за дотриманням бюд­жетного законодавства.

6. Контрольні повноваження комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

7. Правовий статус Рахункової палати України, її місце в системі контролюючих суб'єктів.

8. Мета, предмет та коло підконтрольних суб'єктів Рахункової палати України щодо використання коштів Державного бюджету України.

9. Предмет аудиту ефективності використання державних коштів, його етапи.

10. Правовий статус територіальних управлінь Рахункової палати.

11. Повноваження Рахункової палати України зі здійснення контролю за утворен­ням, погашенням і обслуговуванням державного боргу України.

12. Повноваження Рахункової палати України по контролю за використанням кош­тів місцевих бюджетів у частині трансфертів, які надаються з Державного бюджету України.

13. Інформаційна функція Рахункової палати.

14. Міністерство фінансів України як суб'єкт контролю дотримання бюджетного законодавства.

15. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України щодо Державного бюджету України.

16. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України щодо місцевих бюдже­тів.

17. Експертна та координаційна функції Міністерства фінансів України.

18. Контрольні повноваження місцевих фінансових органів у бюджетній сфері.

19. Державне казначейство України як особливий контролюючий суб'єкт у бюд­жетному процесі.

20. Контроль органів Державного казначейства України у процесі виконання бюд­жету за доходами.

21. Повноваження державної контрольно-ревізійної служби з контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного та місцевих бюджетів.

22. Повноваження державної контрольно-ревізійної служби по проведенню аудиту ефективності.

23. Повноваження державної контрольно-ревізійної служби по проведенню фінансо­во-господарського аудиту.

24. Проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою.

25. Повноваження органів державної контрольно-ревізійної служби зі здійснення кон­тролю за станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюд­жетних кошті

26. Аналітична функція органів державної контрольно-ревізійної служби.

27. Контрольні повноваження Верховної ради Автономної Республіки Крим та міс­цевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

28. Об'єкти та предмет контролю Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних місцевих рад.

Тема 21

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ ЗА ВЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

§ 1. Порушення бюджетного законодавства § 2. Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства § 3. Застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства § 4. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства в частині міжбюджетних трансфертів, до­ходів та видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

§ 5. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства

§ 6. Оскарження рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства

§ 1. Порушення бюджетного законодавства

Порушення бюджетного законодавства є протиправною поведінкою учасника бюджетного процесу, яка має прояв у діях, які заборонені (прямо не дозволені) бюд­жетними нормами, або у відсутності дій, якщо обов'язок діяти певним чином прямо передбачений відповідними бюджетними нормами.

Об'єктом будь-якого правопорушення є суспільні відносини (цінності, блага), на які посягає правопорушник. Об'єктом порушення бюджетного законодавства є сус­пільні відносини, що виникають у процесі складання проектів бюджетів, розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місце­вий бюджет), виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Держав­ний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), підготовку та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Своєчасне та в повному обсязі надходження до Державного бюджету України по­датків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства є складовою частиною процесу виконання бюджетів за доходами (ст. 50 БК). Однак, вчинені платниками податків правопорушення у цій частині бюджетного процесу утворюють самостійні правопорушення з іншими ознаками (інші суб'єкти, об'єктив­на сторона тощо), а саме — податкові правопорушення.

Фактично усі норми Бюджетного кодексу про порушення бюджетного законодав­ства мають бланкетну диспозицію. Тобто, ті чи інші дії або бездіяльність є порушен­ням не тільки і не стільки того чи іншого пункту ч. 1 ст. 116 БК, а є порушенням тих, встановлених БК чи іншим бюджетним законодавством норм, які регулюють порядок складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання. Тому для виявлення ознак правопорушення слід аналізувати не тільки зміст відповідного пункту ч.1 ст. 116 БК, а й зміст конкретних норм бюджетного законодавства, які порушені дією чи бездіяльністю конкретного суб'єкту бюджетного процесу.

В поняття «законодавство» тут включаються як закони та інші акти Верховної Ра­ди України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, норматив­но-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Склади розглядуваних порушень бюджетного законодавства сконструйовані як формальні, тобто до їх обов'язкових ознак не входить фінансова шкода чи інші на­слідки. Зрозуміло, що кожне бюджетне порушення спричиняє ту чи іншу шкоду дер­жавним та суспільним інтересам. Однак формальний склад правопорушення означає відсутність необхідності і зобов'язання контролюючого органу виявляти і доводити наявність конкретної шкоди, вираховувати її розмір тощо для прийняття рішення про застосування заходів впливу.

Визначені в статті 116 БК види порушення бюджетного законодавства характери­зуються наявністю спеціального суб'єкта — учасник бюджетного процесу. Не може бути суб'єктом бюджетного правопорушення такий учасник бюджетного процесу, як Верховна Рада України. У випадку прийняття Верховною Радою України бюджетних законів, норми яких не відповідають Конституції України, ці норми в установлено­му порядку можуть бути визнані неконституційними Конституційним Судом Украї­ни. Такі норми втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення Конституційним Судом України.

Визначення суб'єктів правопорушень як юридичних осіб виключає питання що­до суб'єктивної сторони правопорушень. Тобто, до складу вказаних правопорушень не входить вина — не можна говорити про умисел чи необережність юридичної осо­би.

За допущені порушення бюджетного законодавства до органів та установ, як учасників бюджетного процесу, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 117 БК. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.

Таким чином порушення бюджетного законодавства, що наведені у ст. 116, ма­ють особливі ознаки об'єктивної сторони (недотримання норм бюджетного законо­давства), чітко визначене коло суб'єктів (учасники бюджетного процесу), характери­зуються повною відсутністю суб'єктивної сторони, мають власні санкції (заходи впливу, закріплені у ст. 117 БК), а також особливий порядок розгляду порушень та застосування санкцій). Все це дозволяє віднести порушення бюджетного законодав­ства до самостійного виду правопорушень, відмінного від цивільних деліктів, адмі­ністративних правопорушень, злочинів тощо.

За сферою впливу бюджетні правопорушення можна класифікувати наступним чином:

- порушення бюджетного законодавства, пов'язані із поданням суб'єктом бюд­жетного процесу недостовірних даних (правопорушення визначені підпунктами 1, 3, 32, 35, 36 ст. 116 БК);

- порушення бюджетного законодавства, пов'язані із порушенням суб'єктом бюд­жетного процесу порядку та термінів визначених бюджетним законодавством (пра­вопорушення визначені підпунктами 2, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 16-19, 22, 34 ст. 116 БК);

- порушення бюджетного законодавства пов'язані із перевищенням повноважень учасниками бюджетних правовідносин (правопорушення, визначенні підпунктами 4, 12, 14, 15, 20, 24, 25, 30 ст. 116 БК);

- порушення бюджетного законодавства пов'язані із прийняттям неправомірних рішень колегіальним органом, прийняттям нормативних актів, що суперечать бюд­жетному законодавству (правопорушення визначені в статті під пунктами 7, 13, 37 ст. 116 БК);

- порушення бюджетного законодавства, пов'язані із порушенням порядку реєс­трації та обліку (правопорушення визначені підпунктами 21, 23, 31 ст. 116 БК);

- порушення бюджетного законодавства, пов'язані із недотриманням встановле­них вимог та процедур визначених бюджетним кодексом (правопорушення визначе­ні підпунктами 26-29, 33, 38, 39 ст. 116 БК).

Бюджетними правопорушеннями за прямою вказівкою БК є також будь-яке ін­ше недотримання учасником бюджетного процесу встановленого БК та іншими нор­мативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Таким чином, кожна бюджетно-правова норма, що встановлює правила здійснення бюджетного процесу на різних його стадіях, у випадку її порушення, є нормою, яка одночасно визначає склад бюджетного правопорушення. Викладене обумовлює класифікацію бюджетних правопорушень за стадіями бюджетного процесу.

Залежно від стадії бюджетного процесу бюджетні правопорушення поділяються на:

1) порушення бюджетного законодавства на стадії складання проектів бюджетів;

2) порушення бюджетного законодавства на стадії розгляду та прийняття проек­ту закону про Державний бюджет України на відповідний рік, рішення про місцевий бюджет;

3) порушення бюджетного законодавства на стадії виконання бюджету, в тому числі внесення у разі потреби змін до закону про Державний бюджет України, рі­шення про місцевий бюджет;

4) порушення бюджетного законодавства на стадії підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Розглянемо більш конкретно правопорушення бюджетного процесу, що наведе­ні в Бюджетному кодексі України.

Включення недостовірних даних до бюджетних запитів. Порядок складання бюд­жетного запиту чітко визначено в БК. Міністерство фінансів України розробляє і до­водить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюд­жетних запитів. Зазначені норми спрямовані на забезпечення своєчасності, достовірності та повноти бюджетних запитів. Однак склад цього бюджетного право­порушення утворює лише включення до бюджетних запитів недостовірних даних.

Недостовірними визначаються як завищені, так і занижені обсяги надходжень і видатків, викривлені розрахунки, обґрунтування та інші показники та дані, що не відповідають дійсності і впливають на рішення щодо виділення обсягів бюджетних коштів та напрямів їх використання. Помилки, які не впливають на формування та використання фінансових ресурсів (наприклад, помилки в найменуванні обладнан­ня, що планується для придбання в наступному бюджетному періоді) не можуть бути визнані недостовірними даними в значенні п. 1 ст. 116 БК.

Для наявності порушення не має значення — умисно чи помилково включені до бюджетного запиту недостовірні дані, а також який бюджетний запит (загальний, ін­дивідуальний, додатковий) містить такі дані.

Суб'єктами цього порушення є учасники бюджетного процесу, на яких покладе­ний обов'язок складання бюджетного запиту.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попереджен­ня про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення по­рушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання. Терміни підготовки бюджетних запитів визначаються Міністерством фінансів Укра­їни. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.251 ЦК України). Тому формально порушен­ням встановлених термінів подання бюджетних запитів є їх подання як раніше, так і пізніше встановленої календарної дати. Однак на практиці порушенням встановле­них термінів фіксується у випадку подання бюджетного запиту в будь-який день пі­сля календарної дати, визначеної в установленому порядку Мінфіном.

Якщо ж для подання бюджетного запиту був визначений не термін, а строк, тоб­то певний період у часі (наприклад, «протягом двох тижнів» або «не пізніше травня» тощо), розглядуване правопорушення настає після спливання цього строку за прави­лами, визначеними ст. 254 Цивільного кодексу України.

Як неподання бюджетних запитів кваліфікується їх відсутність не тільки після за­кінчення відповідного терміну, але і на момент прийняття рішення про застосуван­ня заходів впливу, передбачених ст. 117 БК.

Суб'єктами цього порушення є учасники бюджетного процесу, на яких покладе­ний обов'язок подання бюджетного запиту.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників. Обсяги бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників визна­чаються у бюджетних запитах, бюджетних програмах, проекті Державного бюджету України та змінах до нього, проектах місцевих бюджетів тощо. Недостовірними ви­значаються як завищені, так і занижені обсяги бюджетних коштів, що вказані у від­повідних документах.

Для наявності порушення не має значення — умисно чи помилково визначені недостовірні обсяги бюджетних коштів.

Суб'єкти порушення — учасники бюджетного процесу, які при складанні відповід­ного бюджетного документу включили до нього недостовірні обсяги бюджетних коштів.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких Кодексом чи законом про Державний бюджет України. Кодексом до витрат бюджету віднесені видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, пога­шення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних па­перів (п. 14 ст. 2). У свою чергу, надходження бюджету — доходи бюджету, повер­нення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів (п. 37 ст. 2). Планування інших надходжень або витрат, а також доходів чи видатків, не передбачених бюджетною класифікацією (ст. 9 і 10 БК) утворює склад цього право­порушення. Так само це порушенням має місце при плануванні надходжень, що не включені до складових частин бюджету (наприклад, планування надходження кош­тів, від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, якщо зако­ном не надано відповідне право). Частина 2 ст. 85 БК містить пряму заборону пла­нувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом,

Суб'єкти порушення — учасники бюджетного процесу, які при складанні відпо­відного бюджетного документа включили до нього надходження або витрати, не від­несені до таких цим БК чи законом про Державний бюджет України.

За допущене порушення може застосовуватися такий захід впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства.

Порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради). Порядок і термін подання проекту закону про Державний бюджет України визначе­ні ст. 96 Конституції України, а також ст. 37 і 38 БК. Зокрема визначено, що Кабі­нет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Дер­жавний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плано­вому. Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабіне­том Міністрів України, подаються матеріали, визначені у ч. 1 ст. 38 БК.

Порядок подання проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим (місцевої ради) визначений ст. 75 і 76 БК. Зокре­ма визначено, що проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на се­сії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалю­ється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Таким чином, склад цього порушення утворює будь-яке порушення порядку по­дання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місце­вий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим, місцевої ради). Це може бути, наприклад, неприйняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної міс­цевої ради про схвалення проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет). Так само склад цього порушення буде у випадку по­дання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місце­вий бюджет) без матеріалів, які є їх обов'язковими додатками, подання їх пізніше встановленого строку або взагалі неподання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) в році, що передує плановому.

Суб'єкти порушення — учасники бюджетного процесу, на яких відповідними нормами БК покладений обов'язок складання та подання проекту закону про Дер­жавний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет).

За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства.

Порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет). Порядок і тер­міни розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України визна­чені ст. 39—46 БК, а також ст. 153—159 Регламенту Верховної Ради України. Пору­шення вказаних норм утворює об'єктивну сторону бюджетного правопорушення. Однак за фактичної відсутності суб'єкта відповідальності склад порушення бюджет­ного законодавства в даному випадку відсутній.

Порядок і терміни розгляду проекту та прийняття рішення про місцевий бюджет визначені ст. 77 БК, а також ст.61 та іншими нормами Закону «Про місцеве само­врядування в Україні».

Порушення вказаних норм утворює об'єктивну сторону бюджетного правопору­шення. За змістом ст.117 БК за це порушення може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з ви­могою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. Однак в даному ви­падку відсутній як орган, уповноважений на застосування попередження, так і нор­ма, яка б врегулювала порядок його застосування (як це врегульовано стосовно наступного виду бюджетного правопорушення тим самими суб'єктами).

Прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог Бюджетного Кодексу чи закону про Державний бюджет України (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, доходів та видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів). Верховна Рада Авто­номної Республіки Крим, відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюдже­тів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування місцевих бюджетів), затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні (ст. 75 і 77 БК). Порушення цих норм, а також вимог БК чи закону про Державний бюджет України при прийнятті рішення про місцевий бюджет є складом правопорушення.

У випадку прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України щодо складання бюджету в час­тині міжбюджетних трансфертів, доходів та видатків місцевих бюджетів, що врахову­ються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів можуть застосовуватися та­кі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зу­пинення дії рішення про місцевий бюджет.

У випадку прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України щодо складання бюджету що не стосуються міжбюджетних трансфертів, а також доходів та видатків місцевих бюдже­тів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, можливе за­стосування лише попередження про неналежне виконання бюджетного законодавст­ва з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Порушення вимог Бюджетного Кодексу щодо затвердження державного бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом. Підстави та порядок затвердження бюджету з дефіцитом чи з профіцитом передбачені ст. 14 і 72 БК. Порушення вка­заних норм, наприклад, затвердження місцевого бюджету з профіцитом за загальним фондом без наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету утворює склад цього бюджетного правопорушення.

За ст. 117 БК за це порушення може застосовуватися такий захід впливу, як по­передження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. Однак в даному випадку відсутній як орган, уповноважений на застосування попередження, так і норма, яка б врегу­лювала порядок його застосування (як це врегульовано стосовно попереднього виду бюджетного правопорушення тим самими суб'єктами).

Включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Бюджетним кодексом чи законом про Державний бюджет України. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються ви­ключно БК та законом про Державний бюджет України. Так, складові частини спе­ціального фонду бюджету, а також джерела надходжень визначені ч. 3 і ч. 4 ст. 13 БК. Зокрема до зазначених джерел віднесені власні надходження бюджетних установ.

Склад цього бюджетного правопорушення утворює затвердження бюджету з включенням до спеціального фонду надходжень з джерел, не віднесених до таких вказаними нормами чи законом про Державний бюджет України.

Суб'єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, уповноважені на прийняття відповідних бюджетів.

За це порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення по­рушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського ра­хунка (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справлян­ня надходжень бюджету. Зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єди­ного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються установами Укра­їни, які функціонують за кордоном) є порушенням вимог ст. 48 БК. Акумулювання доходів бюджету на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюд­жету, є порушенням вимог ч. 4 ст. 51 (стосовно доходів державного бюджету) або ч. 5 ст. 78 БК (стосовно доходів місцевого бюджету). За допущене порушення можуть за­стосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюд­жетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодав­ства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено Бюджетним кодексом чи законом про Державний бюджет України, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів. До доходів Державного бюджету України включають­ся доходи бюджету за винятком тих, що закріплені за місцевими бюджетами (ч. 1 ст. 29 БК). Склад доходів загального фонду Державного бюджету України, в тому числі розміри поділу податків і зборів, визначені ч.2 ст. 29 БК.

Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування, ви­значений ст. 64, 66, 69 та 71 БК. Нормативи відрахувань податку з доходів фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування визначені ст. 65 БК.

Якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету чи місцевих бюджетів, його зарахування визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу (ч. 3 ст. 29 і ч. 2 ст. 67 БК).

Порушення вказаних норм (наприклад, зарахування до доходів загального фонду Державного бюджету України менше чи більше 50 відсотків збору за спеціальне ви­користання лісових ресурсів державного значення) утворює склад цього правопору­шення.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог Бюджетного кодексу. Порядок здійснення державних (місцевих) запозичень, управління борговими зобов'язаннями та надання державних (місцевих) гарантій в загальному вигляді регулюються ст. 16-18, 73 і74 БК.

Недотримання відповідних норм утворює склад цього бюджетного правопору­шення. Наприклад, здійснення місцевих запозичень без погодження їх обсягів та умов з Міністерством фінансів України є прямим порушенням ч. 2 ст. 74 БК і ква­ліфікується як бюджетне правопорушення, передбачене п. 12 ст. 116 БК. Надання позик з одного бюджету іншому заборонено ч. 2 ст. 73 БК.

Суб'єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, які ухвалили (прийняли, затвердили) рішення про здійснення державних (місцевих) запозичень,

надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог Бюджетного кодексу.

За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства.

Прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій. Гранич­ний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (міс­цевих) гарантій визначається на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). До перевищення вказаних гра­ничних обсягів може призвести рішення про отримання нових кредитів (позик).

Суб'єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, які ухвалили (прийняли, затвердили) рішення здійснення державних (місцевих) запозичень (на­приклад, у формі випуску облігацій), надання державних (місцевих) гарантій.

За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства.

Розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог Бюджетного кодексу. Порядок розміщення тимчасово вільних коштів бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих Автоном­ною Республікою Крим, відповідною міською радою регулюється ст.16 БК. Плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депо­зитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право), а також плата за розміщен­ня тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимча­сово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право) належать до доходів відповідно загально­го фонду Державного бюджету України чи до доходів загального фонду місцевих бюджетів (ст. 29 і 69 БК).

Недотримання вимог зазначених норм БК утворює склад цього бюджетного пра­вопорушення. Наприклад, керівник місцевого фінансового органу здійснив розмі­щення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах без рішення від­повідної місцевої ради або не на конкурсних засадах.

Дата добавления: 2014-12-29