Розрахунок показника обсягу видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення 8 страница

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Створення позабюджетних фондів, порушення вимог цього Кодексу щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів. Створення позабюджет­них фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допуска­ється (ч. 9 ст. 13 БК). Вимоги щодо порядку відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами містяться в ст.13 БК. Недотримання вказаних вимог утворює склад цього бюджетного правопорушення.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями. Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюд­жетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до ви­конання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів Укра­їни (ч. 2 ст. 51 БК). Постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2002 р. №228 за­тверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ.

Терміни подання, розгляду проектів кошторисів, їх уточнення на основі лімітної довідки про бюджетні асигнування встановлюють для розпорядників нижчого рівня головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних до­відок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місце­вим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів. Так само встанов­лені певні правила та терміни складання, розгляду і затвердження інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету: річного розпису асигнувань; річ­ного розпису повернення кредитів до відповідного бюджету та надання кредитів з відповідного бюджету; річний розпис витрат спеціального фонду; помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис спеціаль­ного фонду державного бюджету; помісячний розпис повернення кредитів до загаль­ного фонду відповідного бюджету та помісячний розпис надання кредитів із загаль­ного фонду відповідного бюджету тощо.

Недотримання вимог вказаного Порядку в частині складання і розгляду кошто­рисів бюджетних установ утворює склад цього бюджетного правопорушення, суб'єк­том якого виступають розпорядники нижчого рівня.

Головні розпорядники є суб'єктом цього бюджетного порушення у формі затвер­дження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, а також затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розра­хунками та економічними обґрунтуваннями.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попереджен­ня про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення по­рушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Основні засади застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, за­гальні вимоги до порядку розробки паспортів бюджетних програм викладені у ст. 20 БК. Зокрема, встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет Укра­їни (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми.

Правила складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також здійснення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм затверджені наказом Міністерства фінансів України 29.12.2002 р. №1098 (у ре­дакції наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2008 №19) містять норму про те, що головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і пода­ють їх на погодження до Міністерства фінансів України протягом чотирьох тижнів пі­сля набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний бюд­жетний період. За певних умов, вказаних у п. 3 зазначених Правил, головні розпорядники подають на затвердження до Мінфіну проекти паспортів бюджетних програм протягом тижня.

Недотримання зазначених норм БК та Правил в частині встановлених ними по­рядку подання і затвердження паспортів бюджетних програм, у тому числі терміну їх подання і терміну їх затвердження утворює склад цього бюджетного правопорушення.

Порушення порядку розробки паспортів бюджетних програм, тобто дії, що пере­дують їх поданню та затвердженню, складом цього правопорушення не охоплюють­ся. Суб'єктом правопорушення є головні розпорядники бюджетних коштів.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попереджен­ня про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення по­рушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Порушення встановлених термінів доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів. Обов'язок головних розпорядників розподіляти та доводить до розпорядників нижчого рівня та/або одержувачів бюджетних коштів обсяги бюджет­них асигнувань закріплений п. 3 ч. 5 ст. 22 БК^[1].

Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спли­вання, поняття їх порушення див. п.4 коментаря до цієї статті. Склад цього право­порушення утворюють як дії щодо доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань пізніше встановлених термінів, так і не доведення вказаних документів взагалі (бездіяльність).

Суб'єктом правопорушення є головні розпорядники бюджетних коштів.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попереджен­ня про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Порушення порядку та термінів відкриття (закриття) рахунків в органах Державного казначейства України. Загальні питання відкриття і закриття рахунків в органах Державного казначейства України врегульовані у статтях 48, 57, 78 БК, по­ложення яких конкретизовані у Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженому наказом Державного каз­начейства України від 02.12.2002 №221.

Зокрема, п.п.7.1 цього порядку встановлює, що бюджетні рахунки, відкриті в по­точному бюджетному періоді, закриваються не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніше як через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

Недотримання відповідних норм БК, приписів зазначеного Порядку та інших нормативних актів щодо казначейське обслуговування бюджетних коштів утворює склад цього бюджетного правопорушення.

Суб'єктами правопорушення витупають учасники бюджетного процесу, на яких покладені обов'язки відкриття та закриття рахунків в органах Державного казначей­ства України.

За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства.

Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом чи законом про Державний бюджет України. Будь-яке бюджетне зобов'язання, тобто будь-яке здійснене відповідно до бюд­жетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій, може бути взято лише за наявнос­ті відповідного бюджетного призначення (ч. 1 ст. 23 БК). Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджет­них зобов'язань минулих років, а за спеціальним фондом бюджету — виключно в ме­жах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (ч. 6 ст. 51 БК).

Недотримання зазначених норм БК утворює склад цього бюджетного правопору­шення, суб'єктами якого є розпорядники бюджетних коштів. Однак при цьому слід враховувати, що стосовно деяких бюджетних зобов'язань встановлені виключення з вказаного загального правила. Так, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні ка­тегорії громадян, обліковуються Державним казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень (абз.4 ч. 7 ст. 51 БК).

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань.

Порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов 'язань. Державне казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджет­ної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному проце­сі). Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів врегульований нормами Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженому нака­зом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. №136. Зазначений Порядок містить, зокрема, посилання на ряд обставин, які підставою для органів Державного казначейства України відмовити в реєстрації бюджетних зобов'язань. За наявності вка­заних підстав або підстав, визначених іншими чинними нормативними актами, відмо­ва в реєстрації бюджетних зобов'язань не може бути визнана необгрунтованою.

За відсутності зазначених нормативних підстав відмова в реєстрації бюджетних зобов'язань, а також їх несвоєчасна реєстрація утворюють склад цього бюджетного правопорушення.

Суб'єктами правопорушення є органи Державного казначейства України.

За це порушення бюджетного законодавства передбачені такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою що­до усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджет­ними коштами. Фактично, беручи до уваги функції суб'єкта правопорушення, може застосовуватися лише попередження.

Порушення вимог Бюджетного кодексу при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати. Статтею 51 БК встановлені стадії виконання бюд­жету за видатками та кредитуванням. Згідно з пунктами 3-5 ч.1 цієї статті здійснен­ню платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань обов'язково передує стадія отримання товарів, робіт і послуг. Виключенням з цього правила може бути лише попередня оплата (авансування), яка передбачена законодавством^[2].

Попередня оплата за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів без наявності дозволу на це спеціальними нормами законодавства, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати утворюють склад розглядуваного бюджет­ного правопорушення.

Суб'єктом цього бюджетного правопорушення є відповідні розпорядники коштів державного бюджету.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попереджен­ня про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань, зменшення бюджетних асигнувань.

Здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України. Органи Державного казначей­ства України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповід­ного зобов'язання.

Підтверджуючі документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі, документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за догово­рами, згідно з умовами яких було здійснене авансування, тощо)^[3]. Слід враховувати, що здійснення окремих видатків, наприклад, якщо вони містять відомості, що ста­новлять державну таємницю та/або носять гриф «Таємно», проводиться без подання підтверджуючих документів.

Перелік можливих відмов у прийнятті до виконання платіжних доручень з поси­ланням на положення законодавчих та нормативно-правових актів, на підставі яких надається відмова, містить додаток 2 до листа Державного казначейства України від 07.10.2009 р. №15-06/2513-16907. За їх відсутності відмова у проведенні платежу ор­ганами Державного казначейства України вважається безпідставною.

Суб'єктами цього бюджетного правопорушення є органи Державного казначей­ства України та розпорядники бюджетних коштів.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань. Стосовно органів Державного каз­начейства України, беручи до уваги їх функції, на практиці може застосовуватися ли­ше попередження.

Нецільове використання бюджетних коштів. Ст. 8 БК закріплені принципи бюд­жетної системи України. Один з них — це принцип цільового використання бюджет­них коштів. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетни­ми призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Порушення цього принципу утворює склад порушення бюджетного законодавства, передбачений п. 24 ч. 1 ст. 116 БК. Проте ознаки цього правопорушення законодавець визначив окремо — у статті 119 БК. Це відображає той факт, що цей вид порушення бюджетного законодавства є чи не самий поширений. Крім того, нецільове використання бюджетних коштів створює фінансові умови для вчинення інших різноманітних правопорушень, у тому числі — корупційних діянь.

Нецільовим використанням бюджетних коштів визнається витрачання бюджет­них коштів на цілі, що не відповідають:

- бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет;

- бюджетним призначенням, установленим рішенням про місцевий бюджет;

- напрямам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми;

- напрямам використання бюджетних коштів, визначених у порядку використан­ня бюджетних коштів;

- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Таким чином нецільове використання бюджетних коштів є правопорушенням з формальним складом, тобто до його обов'язкових ознак не входить фінансова шко­да чи інші негативні наслідки. Це означає відсутність необхідності і зобов'язання контролюючого органу виявляти і доводити наявність конкретної шкоди, вирахову­вати її розмір тощо для прийняття рішення про застосування заходів впливу.

Нецільове використання бюджетних коштів знаходить свій вияв у витрачанні коштів всупереч кодам класифікації видатків бюджету, яка врегульована ст.10 БК та конкретизована наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. №604 (з наступними змінами і доповненнями).

Правозастосовна практика відносить до об'єктивної сторони цього правопору­шення витрачання бюджетних коштів за кодами економічної класифікації видатків, що не відповідають змісту проведеної операції.

Так, нецільовим використанням бюджетних коштів має визнаватися направлен­ня бюджетних коштів на банківські депозити; придбання різноманітних активів (ва­люти, цінних паперів, іншого майна) з метою отримання прибутків та/або наступно­го продажу; здійснення за рахунок бюджетних коштів внесків у статутний фонд іншої юридичної особи чи надання їй благодійної допомоги, використання коштів, що ма­ли цільове спрямування, з іншою метою; витрачання бюджетних коштів за відсут­ності первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Наприклад, використанням виручки, отриманої від реалізації продукції, на заро­бітну плату визнано нецільовим використанням коштів. Сутність поняття «нецільо­ве використання бюджетних коштів» також включає в себе спрямування бюджетних коштів на прямо заборонені законом видатки.

Суб'єктами цього правопорушення у випадках витрачання бюджетних коштів з недотриманням кодів економічної класифікації видатків є розпорядники бюджетних коштів.

Чинне законодавство не містить підстав для обмеження ознак цього правопору­шення витрачанням коштів всупереч лише кодам економічної класифікації. Здійс­нення видатків всупереч програмної чи функціональної класифікаціям видатків бюд­жету також утворює склад цього правопорушення. В таких випадках суб'єктами правопорушення виступають учасники бюджетного процесу, які зобов'язані при ор­ганізації видатків бюджету дотримуватися відповідної класифікації.

До учасників бюджетного процесу за нецільове використання бюджетних коштів передбачаються наступні заходи впливу за порушення бюджетного законодавства:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимо­гою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами;

3) призупинення бюджетних асигнувань;

4) зменшення бюджетних асигнувань.

Крім того, посадові (службові) особи за нецільове використання бюджетних кош­тів притягаються до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюд­жетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України є окре­мим правопорушенням, відмінним від нецільового використання бюджетних коштів.

Порушення вимог БК при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет). Особливості форму­вання надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного на­брання чинності законом про Державний бюджет України визначені ст. 46 БК. На­приклад, щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету України сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, ви­значених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний пері­од (крім окремо вказаних випадків).

Особливості формування надходжень та здійснення витрат місцевого бюджету у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет визначені у БК.

Недотримання вказаних норм, а також відповідних підзаконних актів, що конкре­тизують порядок здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоє­часного прийняття рішення про місцевий бюджет), утворює склад цього бюджетного правопорушення.

Суб'єктами правопорушення є розпорядники коштів державного бюджету та ор­гани Державного казначейства, які зареєстрували незаконні зобов'язання та здійсни­ли оплату.

За порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушен­ня бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупи­нення бюджетних асигнувань. Стосовно органів Державного казначейства України, бе­ручи до уваги їх функції, на практиці може застосовуватися лише попередження.

Надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог Бюджетного кодексу та/або встановлених умов кредитування бюджету. Для ви­явлення ознак цього правопорушення слід звертатися, зокрема, до ст. 51, 70 БК, а також нормативних актів, які встановлюють умови надання коштів з бюджету та їх повернення до бюджету, у тому числі. умови здійснення бюджетних позичок та на­дання фінансової допомоги з бюджету на поворотній основі.

Суб'єктами правопорушення виступають учасники бюджетного процесу, які до­пустили порушення вимог БК щодо надання чи повернення кредитів та/або встанов­лених умов кредитування бюджету.

За порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про не­належне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинен­ня бюджетних асигнувань.

Надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх пе­ревищенням утворює склад іншого правопорушення.

Здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюд­жетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч Бюджетному кодексу. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цією статтею) або надавати юридич­ним чи фізичним особам кредити з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюд­жетні призначення на надання кредитів з бюджету) (ч.4 ст.16 БК). Порушення цієї норми і утворює склад цього правопорушення.

За прямою вказівкою зазначених норм БК суб'єктами правопорушення є будь- які бюджетні установи, до яких можуть бути застосовані такі заходи впливу: попе­редження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань, зменшення бюджетних асигнувань.

Здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до Бюджет­ного кодексу мають проводитися з іншого бюджету. Це правопорушення посягає на принцип самостійності Державного бюджету України та місцевих бюджетів, закріп­лений п. 3 ч. 1 ст. 7 БК, а також порушує норми, що встановлюють розмежування видатків між бюджетами (статті 87-93 БК).

Суб'єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, що здійснили ви­датки, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до цього Кодексу мають про­водитися з іншого бюджету

За вчинення цього бюджетного правопорушення передбачені такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; безспірне вилучення коштів з місце­вих бюджетів.

Здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу чи за­кону про Державний бюджет України. Для застосування заходів впливу достатньо встановити факт здійснення відповідних видатків чи надання кредитів, відсут­ність бюджетних призначень для цих видатків чи кредитування, або факт переви­щення суми видатків (кредиту) розміру відповідних бюджетних призначень, вста­новлених законом про Державний бюджет України або іншими бюджетними доку­ментами, прийняти на його виконання (бюджетний розпис, лімітна довідка, кош­торис тощо).

Суб'єктами цього правопорушення є учасники бюджетного процесу.

До вказаних суб'єктів можуть застосовуватися такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; зменшення бюджетних асигнувань.

Порушення вимог Бюджетного кодексу щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету. Вимоги щодо формування резервного фонду бюджету та виділення з ньо­го коштів містять ст. 24 БК. В ч. 1 цієї статті зазначено, що порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. То­му виявлення ознак цього правопорушення потребує аналізу не тільки вимог БК, як це зазначено у п. 30 ст. 116, але також норм Порядку використання коштів резерв­ного фонду бюджету (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. №415), який визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов'яза­ні з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету.

Порушення встановлених процедур та/або виділення коштів на заходи, що не пе­редбачені ч. 1 ст. 24 БК та п.6 вказаного Порядку, і утворює склад цього бюджетно­го правопорушення.

Суб'єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, вказані в ч. 2 ст. 24 БК. За допущене порушення може застосовуватися такий захід впливу, як попе­редження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства.

Порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації. Вимо­ги щодо застосування бюджетної класифікації встановлені як статтями БК, так й ін­шими нормативними актами.

Так, згідно з ч. 1 ст. 8 БК бюджетна класифікація є обов'язковою для застосуван­ня всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень. Бюд­жетна класифікація має такі складові частини:

1) класифікація доходів бюджету;

2) класифікація видатків та кредитування бюджету;

3) класифікація фінансування бюджету;

4) класифікація боргу.

Подальший розвиток вимоги щодо застосування бюджетної класифікації отрима­ли в нормативних документах Міністерства фінансів України^[4]. Зокрема встановлено, що показники видатків та кредитування державного бюджету здійснюються за про­грамною класифікацією.

Суб'єктом цього правопорушення виступають учасники бюджетного процесу, які здійснюють повноваження з управління бюджетними коштами з порушенням вимог зазначених законодавчих та інших нормативних актів щодо застосування бюджетної класифікації.

За вчинення цього бюджетного правопорушення може застосовуватися такий за­хід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (міс­цевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет Украї­ни (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів. Згідно зі ст. 19 БК підготовка та розгляд звіту про виконання бюдже­ту і прийняття рішення щодо нього є самостійною стадією бюджетного процесу. Використання на цій стадії недостовірних даних призводить до спотворення всьо­го бюджетного процесу, перш за все прийняття невірних рішень щодо бюджетів на­ступних періодів.

Дане правопорушення фактично містить дві форми бюджетного правопорушення.

Перша форма — «включення недостовірних даних до звітів про виконання дер­жавного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Дер­жавний бюджет України (рішення про місцевий бюджет)».

Склад цього порушення передбачає включення недостовірних даних в бюджетну звітність. Відповідальність за включення недостовірних даних до інших видів звітнос­ті (фінансової, статистичної тощо) наступає за нормами інших законодавчих актів.

Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації. Види звітів, учасники бюджетного процесу, відпові­дальні за підготовку звітів, структура звітів та інші загальні питання підготовки звіт­ності врегульовані статтями 58—62 БК.

Форми бюджетної звітності бюджетних установ і органів Державного казначейст­ва України та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України^[5] форм звіту про виконан­ня Зведеного бюджету України та зведених форм звіту про виконання Державного бюджету України та бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя»^[6].

Недостовірними визначаються як завищені, так і занижені показники надход­жень і видатків бюджету, розміру заборгованості та інші показники, що включені до відповідної форми звітності.

Для наявності порушення не має значення — умисно чи помилково включені до звіту недостовірні дані, а також який бюджетний звіт (місячний, квартальний, річ­ний) містить такі дані. В той же час, помилки, які не впливають на достовірність ін­формації про стан виконання бюджету (наприклад, механічна помилка в коді бюд­жетної класифікації) не можуть бути визнані недостовірними даними в значенні п. 32 ст. 116 БК.

Дата добавления: 2014-12-29