Міжнародна економічна інтеграція: поняття, етапи та засоби здійснення

Результатом міжнародного поділу праці, розвитку зовнішньої торгівлі і МЕВ у цілому є посилення взаємозв'язку і взаємозалежності національних економік, коли нормальний розвиток неможливо без зовнішнього фактора. Дане явище прийняте називати інтернаціоналізацією господарського життя: національна економіка досить стійка, усе більше працює на зовнішній світ і, у свою чергу, залежить від МЕВ.

У своєму розвитку інтернаціоналізація господарського життя пройшла ряд етапів. Спочатку вона стосувалася сфери обігу й була пов'язана з виникненням міжнародної торгівлі, перетворенням її у світову. Це період кінця XVIII – початку XX вв., що збігся з розвитком капіталізму.

Наприкінці XIX в. набирає силу міжнародний рух капіталів, що виходить у даний час на перше місце в системі МЕВ. Воно впливає на світову торгівлю товарами і послугами – це важлива і реальна передумова зсуву акценту МЕВ в сферу виробництва і науково-дослідної діяльності, а останнє знаменує перехід до якісно нового етапу мирохозяйственных відносин, тобто міжнародної економічної інтеграції (МЕІ).

МЕІ означає взаємопристосування національних економік, включення їх у єдиний відтворювальний процес в інтернаціональних масштабах. Це припускає визначену територіальну, економічну, структурну, технологічну близькість країн-учасниць міжнародної інтеграції.

На мікрорівні цей процес йде через взаємодію капіталів окремих суб'єктів господарювання (підприємств, фірм) сусідніх країн шляхом формування системи економічних угод між ними, створення філій за кордоном. На макрорівні інтеграція відбувається на основі формування економічних об'єднань держав і узгодження національних політик.

Економічна інтеграція забезпечує ряд сприятливих умов для взаємодії сторін.

По-перше, інтеграційне співробітництво дає суб'єктам господарювання більш широкий доступ до різного роду ресурсів: фінансових, матеріальних, трудових, до новітніх технологій у масштабах усього регіону, а також дозволяє виробляти продукцію в розрахунку на ємний ринок всього інтеграційного угруповання.

По-друге, економічне зближення країн у регіональних рамках створює привілейовані умови для підприємств країн-учасниць економічної інтеграції, захищаючи їх певною мірою від конкуренції з боку підприємств третіх країн.

По-третє, інтеграційна взаємодія дозволяє його учасникам спільно вирішувати найбільш гострі соціальні проблеми (вирівнювання умов розвитку відсталих районів, зм'якшення положення на ринку праці, надання соціальних гарантій малозабезпеченим верствам населення, подальший розвиток системи охорони здоров'я, охорони праці й соціального забезпечення).

Дата добавления: 2014-12-29