Методи розрахунку фінансових показників при фінансовому плануванні

Види і характеристика фінансових планів.

Фінансовий план — це план формування і використання фі­нансових ресурсів.

За чинною практикою всі фінансові плани поділяються на дві великі групи — зведені та індивідуальні. У свою чергу, зведені фінансові плани поділяються на загальнодержавні, плани окре­мих господарських об'єднань (промислово-фінансових груп, концернів, асоціацій тощо) і територіальні. Індивідуальні — це фі­нансові плани окремих підприємницьких структур. За тривалістю дії розрізняють:

-перспективні фінансові плани (на період понад один рік);

-поточні (на один рік);

-оперативні (на квартал, місяць).

Розглянемо детальніше деякі види фінансових планів.

Баланс доходів і витрат підприємства — це індивідуальний поточний фінансовий план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах. Індивідуальні фінансові плани різняться між собою залежно від форм власності, видів діяльності, типу організацій, методів управління.

Платіжний календар — це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання — спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату, на відміну від балансу доходів і ви­датків, який складається на певний період.

При складанні платіжного календаря обов'язково враховуються: строки виплати заробітної плати, премій, внесення податків та здій­снення інших платежів, розрахунків з постачальниками і спожива­чами; стан дебіторської і кредиторської заборгованості та ін.

Бізнес-план — план реалізації певного проекту або угоди. Це не суто фінансовий план, але він містить розділи, в яких наводи­ться розрахунок фінансових показників, таких як затрати, прибу­ток, рентабельність, термін окупності затрат.

Кошториси доходів і видатків складають установи невироб­ничої сфери, передусім бюджетні організації.

Бюджети, як фінансові плани на рівні держави або її окремих територіальних підрозділів, завжди мають дві частини — дохідну і видаткову. Дохідна частина включає надходження і обов'язкові збори, неподаткові платежі. У видатковій частині вказуються на­прямки витрачання бюджетних коштів, які визначаються бю­джетною політикою, а також чинним порядком розмежування видатків між окремими бюджетами.

Діяльність, пов'язана зі складанням кожного фінансового плану, передбачає виконання певних видів робіт із використанням відпо­відних методів, а саме: нормативного, розрахунково-аналітичного, балансового і методу економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що під час розрахунку фінансових показників за основу бе­руться фінансові нормативи, до яких належать норми амортиза­ційних відрахувань, рентабельності окремих видів товарів, робіт та послуг, обігових коштів, ставки заробітної плати, норми ви­трачання коштів у бюджетних установах, норми відрахувань до фондів соціального призначення тощо.

Нормативний метод буде ефективним за умови, що норми і нормативи відповідають таким вимогам:

• вони мають бути науково обґрунтованими;

• прогресивними (тобто орієнтованими на кращий досвід);

• тривалої дії;

• стабільними.

Розрахунково-аналітичний метод фінансового планування ґрун­тується на фактичних показниках фінансової діяльності у попере­дні звітні періоди. На основі аналізу фінансових показників за ми­нулі роки і період, що передував передплановому року, встанов­люється вихідна база планування. Потім визначаються фактори, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розраховуються індекси та коефіцієнти їх впливу. На основі базових показників, а також коефіцієнтів, що характеризують зміни умов ді­яльності, розраховуються фінансові показники на плановий період. Це досить трудомісткий метод і потребує значної аналітичної робо­ти, проте на сьогодні його застосування є найреальнішим.

Балансовий метод у фінансовому плануванні передбачає від­повідність видатків джерелам їх покриття, ув'язку всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, унаслі­док чого досягається збалансованість плану. Нині цей метод на­буває особливого значення, оскільки всі видатки підприємств за­лежать від зароблених коштів; підприємства стали повністю самостійними і повинні розраховувати тільки на власні надхо­дження, а не на допомогу держави чи міністерства.

Досить перспективним є метод економіко-математжного мо­делювання. Ґрунтується він на розробленні математичної моделі фі­нансової діяльності підприємства або держави в плановому періоді. Цей метод дає змогу розрахувати кілька варіантів плану за допомо­гою змінних вхідних показників і знаходити оптимальні рішення.

Дата добавления: 2014-12-23