З утворенням СРСР суверенні права УСРР були урізані ще більше

Однак проголошення СРСР закріпило деякі завоювання укр. народу: визнано територіальну цілісність України, існував власний адміністративний апарат.

5. Визначте причини та наслідки впровадження на українських землях НЕПу.

НЕП-нове направлення внутрішньої політиці радянської держав, яке було затверджено х з’їздом РКП(б). Сутність НЕПа полягала у використанні елементів риночних відносин та різноманітних форм власності.

Причини появи НЕПу:

Закінчення війни; Кризовий стан економіки;Невдоволення продрозкладкою; Спад світового революційного руху.

НЕП – це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав:

- заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин;введення черрвонцу; розвиток кооперації; реорганізація апарату госуд. запровадження госпрозрахунку; тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку.

Причини згортання НЕПу:

- НЕП не міг бути тривалим, тому що базувався на 2 несумісних основах, по-перше, ринкові відносини в економіці; по-друге, адміністративно-командна система в політиці;

- уряд держави не приховував, що з “Росії НЕПовської” буде “Росія соціалістична”;

-НЕП заважав Сталіну встановити особисту диктатуру в державі.

Особливості НЕПу в Україні: був введений пізніше, ніж в Росії, співпав з голодомором 1922р., продналог був вищий, ніж в Росії.

Наслідки для України:

НЕП сприяв подаланню топливної, енергетична криза, металургічної кризи, восстановлення та розвиток машинобудівництва.

В цілому НЕП сприяв активізації економ. діяльності населення. Виросли об’єми товарної продукції, ожили торгові зв’язки між селом і містом, за короткий час відновлено господарство держави, зріс життєвий рівень населення.

6. Визначте причини та наслідки радянської політики індустріалізації в Україні.

Індустріалізація – система заходів, спрямованих на підвищення розвитку промисловості з метою технічного переоснащення економіки і зміцнення оборони країни. Курс на індустріалізацію – з грудня 1925 р. (ХІV з’їзд ВКП(б)).

Причини:

- Необхідність технічного переоснащення економіки;

- Утворення військово-промислового комплексу;

- Технічна підготовка до кооперування на селі (трактори);

- Зміни соціально-класової структури населення в бік збільшення робітників.

Наслідки індустріалізації:

Позитивні:

- Досягнення економічної незалежності;

- Перетворення СРСР на могутню індустріально-аграрну державу;

- Укріплення обороноздатності країни, створення могутнього ВПК;

- Підведення технічної бази під сільське господарство;

- Розвиток нових галузей промисловості, будівництво фабрик і заводів.

Негативні:

- Створення замкненої економіки, яка сама се забезпечує;

- Створення можливостей для здійснення сталінського воєнно-політичного керівництва;

- Зменшення розвитку виробництва товарів повсякденного вжитку;

- Формування політики суцільної колективізації;

- Стимулювання екстенсивного розвитку економіки.

7. Визначте причини та наслідки провадження в Україні політики колективізації.

З ХV з’їзду – курс на суцільну колективізацію.

ПРИЧИНИ:

Економічні – нестача зерна в державі в умовах швидкого розвитку темпів індустріалізації. Хлібна криза 1927-28 рр. та не хватка валюти за хліб, який продавався за кордон, могли зірвати темпи індустріалізації, тому колгоспи виступали механізмом постійного постачання зерна державі.

Політичні:

в умовах тоталітаризму колгоспами було легше керувати.

необхідно було перетворити багатомільйонне селянство з “дрібної буржуазії” на найману робочу силу.

Наслідки колективізації: 1)занепад с/г, подоланий тільки в 50 роки; 2)відновлення “воєнного комунізму” на селі. Ринок зникав, гроші втрачали купівельну спроможність,; 3)на кінець 1932 року в УРСР було колективізовано майже 70% селянських господарств, які обробляли понад 80% посівних площ, ліквідовано 200 тис індивідуальних селянських господарств; 4)потрапили під розкуркулення понад 1млн українських селян, з яких 850 тисяч вислані на північ, де багато з них загинули; 5)скорочення поголів’я худоби (вирізано до 80%); 6)в українського селянина було винищено почуття власника. Тим часом кількість колгоспів, які створювалися переважно примусово, зростала – було завершено процес “розселювання ”, утворився клас селян-колгоспників. Офіційно колективізація була завершена в 1940 році. Найстрашніший наслідок — штучно влаштований голод 1932-1933 років. Причини: засуха і неврожай 1922р., які охопили найважливіші регіони Росії та південні й степні райони У.; зменшення посівних площин, занепад с/г виробництва внаслідок більшовистських соц-економ. експериментів; надзвичайно великі реквізиціі продовольчої продукції. Незважаючи на горе і страждання мільйонів людей, зусилля більшовиків були направлені насамперед не на подолання голоду, а на недопущення послаблення керуючого режиму.

Справжнім лихом для українців стала сталінська колективізація. Вона мала виключно негативні наслідки в історії укр народу, прирекла село на зубожіння та вмирання. Велика кількість селян було “розкуркулено” чи загинуло в роки голодомору або концтаборах та висилках. Наслідки руйнівної колективізації дають взнаки і сьогодні.

8. Зазначте причини та наслідки сталінських репресій в Україні у 20 - 30-х рр. ХХ ст.

-Знищення будь-якої, навіть потенційної опозиції;

-Придушення національно-визвольного руху;

-Знищення старої «партійної гвардії», усіх, хто міг пролити світло на минуле Й. Сталіна;

-Переслідування і знищення всіх представників колишніх політичних партій, заможних верст населення;

-Зняття соціальної напруги в суспільстві, знищення «стрілочників» — представників бюрократичного і партійного апарату, на яких перекладали відповідальність за прорахунки Сталіна та його оточення.

Наслідки сталінських репресій в СРСР:

- Зміцнення особистої влади. Усунення можливих претендентів на владу;

- Насаджування атмосфери страху. Створення образу ворога;

- Різке послаблення потенціалу спеціалістів у всіх галузях знань і практичної діяльності;

- Підрив обороноздатності країни;

- Знищення національної еліти;

- Падіння у 3 рази темпів промислового розвитку.

Отже, 30-ті роки увійшли до історії нашої держави як дуже складні і драматичні. Соціально-економічні і політичні перетворення, що здійснювалися протягом цього часу в Україні (утворення СРСР у 1922 р., прийняття нового тексту Конституції УСРР 1937 р.) були направлені на встановлення тоталітарного режиму, зміцнення адміністративних методів керування.

9. Яким чином сталінська модернізація зумовила Голодомор 1932-1933 рр? Чому його називають геноцидом українців?

Голод 32-33 років –історична трагедія українського народу. Головна причина голоду – аграрна політика, яку проводила ВКП(б). В результаті суцільної колективізації відбулося різке падіння сільськогосподарського виробництва. Селян-одноосібників не залишилося, колгоспи працювали погано: багато селян виїхали із сіл у пошуках кращої долі. У ході хлібозаготівель 1930 року колгоспи і селяне-одноосібники здали 477 млн. пудів хліба – рекорд за всі роки радянської влади. Однак вже у 1931 року об’єм хлібозаготівель знизився, в 1932 Україна не змогла виконати план по хлібозаготівлям. У сільському господарстві не вистачало кваліфікованих фахівців, а там, де такі фахівці були, вони виконували партійні і державні директиви з питань сільського господарства. У серпні 1932 р. були прийняті постанови, згідно з якими крадіжка колгоспного, державного, кооперативного майна каралася розстрілом, а незаконний продаж – ув’язненням у таборі від 5 до 10 років без права амністії. За таких умов колгоспи дуже швидко прийшли до господарської катастрофи. Виправити ситуацію, що склалася, керівництво країни вирішило за допомогою репресій. У грудні 1932 р. ЦК ВКП(б) скасувало постанову ЦК КП(б)У від 18 жовтня, тому що вище керівництво вважало її занадто «м’якою», особливо щодо вилучення посівного зерна. У січні 1932 р. був знятий з посади Харківського обкому КП(б)У Р. Терехов, який насмілився докласти Сталіну про голод в Україні. Вже в січні 1933 р. становище в голодуючих областях стало катастрофічним, і держава була змушена почати надання допомоги голодуючим. Були створені пункти харчування для голодуючих дітей, залишалося заготовлене зерно для харчування, але лавина голодних смертей наростала з місяця в місяць до початку літа. Справжні масштаби голоду керівництво СРСР і України приховало.

Міжнародна наукова конференція дійшла висновку, що кількість померлих від голоду складає 9 млн. чоловік. Результати перепису населення показали зменшення кількості населення на 15 млн. чоловік. Результати перепису населення було знищено, а учасників перепису – репресовано. Такими були наслідки господарювання комуністів в Україні на початку 30-х років. Саме тому голод 32-33 рр. називають геноцидом українців.

Відповіді до теми № 7 «Україна в роки Другої світової війни».

1. Випишіть діячів, що були провідниками ОУН, зазначте, яку роль вони відіграли в появі та існуванні організації і на які сили орієнтувались у боротьбі за незалежну Україну: Микола Міхновський, Євген Коновалець, Євген Петрушевич, Дмитро Вітовський, Андрій Мельник, Роман Шухевич, Степан Бандера, Августин Волошин.

Євген Коновалець (2 лютого 1929 на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано К. У кін. 1920-x - на поч. 30-х рр. К., організаційно зміцнивши УВО і ОУН, встановив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій в Франції, Бельгії, Канаді. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади Українських Стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді.)

Андрій Мельник (Очолив ОУН полковник у часи державного будівництва Карпатської України. ОУН стала промотором боротьби за неї, працюючи з політичними силами, щоб парламентськими засобами здобути самостійність Карпатської України. І цей шлях виявився правильним. Демократично обраний Сойм проголосив незалежність держави, ствердивши своїм рішенням, що Карпатська Україна вважає себе частиною Соборної України. ОУН взяла на себе відповідальність за оборону краю і в лавах війська — Карпатської Січі — боролася з угорськими окупантами.)

Роман Шухевич (1929 р. вступає до ОУН як один з перших її членів. В 1938-1939 рр. бере активну участь в організуванні збройної сили молодої української держави на Закарпатській Україні - в організуванні "Карпатської Січі" та в керівництві нею.

В 1939-1940 рр. працює у Проводі ОУН на пості референта зв'язку з українськими Землями в СССР. В 1940-1941 р. входить до складу Революційного Проводу ОУН. Весною 1941 р. бере участь в II Великому Зборі ОУН. Після II Збору стає на пост крайового провідника ОУН на західних окраїнах українських земель поза межами СССР, в т.зв. генерал-губернаторстві. Впродовж усього цього часу постійно працює теж у Головному Військовому Штабі ОУН як його член та викладає різні військові дисципліни на таємних курсах кадрів ОУН.)

Степан Бандера (На початку 1933 року 24-річний Степан Бандера став Крайовим Провідником ОУН.

За активну боротьбу проти польських поневолювачів окупанти засудили Степана Бандеру на кару смерті, замінену довічним ув'язненням, з якого він вийшов з розвалом Польщі у 1939 році і одразу ж включився в революційну боротьбу. У квітні 1941 року на Другому Великому Зборі ОУН був обраний Головою Проводу революційної ОУН.)

2. Випишіть українські землі, що напередодні 1941 р. були приєднані до складу УРСР, зазначте, коли і внаслідок яких подій це сталося.

Галичина (17 вересня 1939 р. на підставі "пакту Молотова-Ріббентропа" радянські війська вступили на територію Галичини, де було встановлено тоталітарний режим, розпочалися масові репресії проти місцевого населення. В таких умовах 26 жовтня 1939 р. т. зв. "Народні Збори Західної України" ухвалили рішення про включення Західної України до складу Радянської України. На землях Галичини було утворено 4 області УРСР - Львівську, Станіславівську (з 1962 р. - Івано-Франківська), Тернопільську та Дрогобицьку (у 1959 р. об'єднана зі Львівською)).

Волинь (згідно з рішенням Народних зборів у Львові)

Буковина (В результаті таємних домовленостей між СРСР та Німеччиною і ультиматуму СРСР до Румунії румунські власті 28.6.1940 залишили Північну Буковину, яка була окупована радянськими військами. Згдно з рішенням Верховної Ради СРСР від 2.8.1940 було утворено Чернівецьку область у складі Української РСР.)

3. Випишіть, у хронологічній послідовності, військові операції, що мали місце на території України у 1941р., зазначте точну дату їх проведення.

Битва Луцьк-Рівне-Дубно (23 червня 1941)

Оборона Одеси (5 липня-16 жовтня 1941)

Оборона Києва (7липня-19 серпня 1941)

Оборона Севастополя (30 жовтня 1941-4 липня 1942)

4. Які адміністративні одиниці перебували у німецькій зоні окупації під час Другої світової війни, хто з нацистських діячів їх очолював, які українські території до них входили.

Трансністрія, рейхскомісаріат Україна, Варшавське генерал-губернаторство, Закарпаття, Краківське генерал-губернаторство.

У німецькій зоні окупації під час Другої світової війни знаходився «рейхскомісаріат Україна», до складу якого входили Подніпров’я і Волинь з центром у м. Рівне. А на посаду рейхскомісара України А. Гітлер призначив Еріха Коха, відомого своєю жорстокістю і нетерпимістю до слов’ян.

5. Випишіть, у хронологічній послідовності, військові операції, що мали місце на території України у 1942 р., зазначте їх точну дату, вкажіть, як вони позначилися на становищі на фронті.

30.10.1941 – 4.07.1942рр. – оборона Севастополя (Однако значение его обороны трудно переоценить. Это была не просто упорная оборона одного города, а целая эпопея, оказавшая огромное влияние на весь ход войны и сыгравшая исключительную роль в отражении наступления южной группы немецких армий.

Борьба защитников Севастополя оказала огромную помощь нашему фронту за сотни километров от этого города. Севастополь был нужен фашистам еще в октябре-ноябре 1941 года, а они сумели захватить его ценою огромных потерь только в июле 1942 года.)

26.12.1941 - 2.01.1942рр. – Керченська операція (Як підсумок – було захоплено такий необхідний оперативний плацдарм, відвернуто висадку фашистських військ на Кавказ і створено передумову для звільнення Кримського півострова.)

Травень 1942 – Барвінківсько-Лозівська операція (Німецькі та союзницькі їм війська з оптимізмом розпочали літній наступ одразу в двох напрямках: на Волгу до Сталінграда та на Кавказ. Відтоді вся Україна опинилася під ворожою окупацією. Багато життів забрала і харківська катастрофа 1942-го. Але вона стала останньою битвою на велике оточення, яку виграли німці. Тепер вже їм судилося потрапити в котел під Сталінградом).

6. Випишіть військові операції, унаслідок яких українські землі були визволені від німецьких загарбників, зазначте час їх проведення.

січень-лютий 1944р. – Корсунь-Шевченківська операція

18.07. – 2.08.1944р. – Львівсько-Сандомирська операція

7. Визначте причини та наслідки укладення пакту Ріббентропа-Молотова.

У зв’язку з нападом фашистської Німеччини на Польщу і швидким просуванням гітлерівських військ на схід радянський уряд провів у перших числах вересня 1939 р. Великі військові збори в шести військових округах. Війська Київського та Білоруського округів були приведені у повну бойову готовність і на цих напрямках створювались Український та Білоруський фронти.

Проте ці заходи були брудною політичною грою з боку радянського керівництва, оскільки ще 23 серпня1939 р. у Москві нацистський і радянський міністри закордонних справ Й. Рібентроп і В. Молотов – підписали договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, а також таємні додаткові протоколи, які були такими ж вагомими, як договір, і проявилися перед усім світом, судилося на 10-річчя залишитися “таємними”. Цей пакт був безневинний за своєю суттю і сенсаційний з політичної точки зору.

Він передбачав взаємну відмову від агресії та дотримання нейтралітету, якщо одна з них зазнає нападу третьої сторони. Якщо укладання радянським керівництвом пакту з потенційним агресором ще можна тлумачити як законну хоча б на деякий час відтягнути війну, то по-іншому слід розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося про задоволення територіальних претензій обох держав за рахунок сусідніх. Так, протокол передбачав розмежування між СРСР та Німеччиною в разі війни по лінії річок Нарев, Вісла, Сян, тобто територією Польщі з розтинанням Варшави.

Дата добавления: 2015-01-03