Організаційно-правові засади діяльності морських лоцманів України. Державна морська лоцманська служба України

Правове регулювання відносин з лоцманського проведення морських суден пов'язується з 12-ю сесією Асамблеї ІМО (Міжнародної морської організації), на якій були прийняті Рекомендації щодо підготовки та кваліфікації морських лоцманів (Резолюція A.485 (XII). В Україні регулювання здійснюється відповідно до гл. 3 розділу IV цього Кодексу та наказу Мінтрансу України N 498 від 11.09.2000 р. "Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу" (далі - Положення).

Метою лоцманського проведення морських суден є забезпечення безпеки мореплавства. Згідно з Положенням йдеться також про запобігання аварійним морським подіям, захист навколишнього природного середовища та людського життя в територіальних водах.

Проведення суден державними морськими лоцманами здійснюється на підходах до морських портів, у межах вод морських портів, а також між морськими портами (їх прийнято називати районами лоцманського проведення морських суден). Згідно Положення лоцманське проведення здійснюється на фарватерах і каналах, а також в інших районах, ускладнених для плавання. Райони лоцманського проведення визначаються законодавством.

Проведення суден здійснюється незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна (принципи проведення).

Суб'єктами діяльності з лоцманського проведення суден у зазначених районах є лоцманські служби порту, що підпорядковуються капітанам портів і в яких працюють державні морські лоцмани. Слід зазначити, що в Україні, на відміну від інших країн (в тому числі Російської Федерації, у ст. 87 КТМ РФ йдеться про державні та недержавні організації з лоцманського проведення суден), лоцманське проведення можуть здійснювати виключно державні морські лоцманські служби. Отже, законодавством окремих країн виключений термін "державний морський лоцман", що дійшов до нас з КТМ СРСР. Враховуючи сучасні тенденції міжнародного регулювання відносин з лоцманського проведення суден й розвиток конкуренції в сфері торговельного мореплавства в Україні, вважаємо за доцільне передивитися коло суб'єктів, що можуть здійснювати лоцманське проведення суден. З огляду на це, до коментованої статті слід внести відповідні зміни, відповідно до яких передбачити норму про лоцманське проведення державними та недержавними лоцманськими службами. Також зазначимо, що з огляду на мету та значимість лоцманського проведення суден, така діяльність повинна здійснюватися за умов ліцензування.

На сьогодні відповідно до законодавства України державна морська лоцманська служба - це сукупність підрозділів державних підприємств (державного підприємства), що належать до сфери управління Мінінфраструктури та на які покладено функції щодо надання лоцманських послуг у відповідних районах лоцманського проведення в територіальному морі й на внутрішніх водних шляхах України (далі - лоцманські організації). Діяльність лоцманських організацій здійснюється на засадах самофінансування за рахунок коштів лоцманських зборів, що стягуються в установленому порядку. Функції щодо надання лоцманських послуг у районах обов'язкового лоцманського проведення в територіальному морі та на внутрішніх водних шляхах України, крім функцій, що належать до компетенції капітана порту (за винятком флоту рибної промисловості), покладено на державне підприємство "Дельта-лоцман". Державний нагляд і загальне керівництво за діяльністю державної лоцманської служби здійснює Мінінфраструктури через Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства (далі - Держфлотінспекція України) і капітанів портів.

З метою забезпечення безпеки судноплавства, на внутрішніх водних шляхах України визначено порядок лоцманського проведення суден на річкових внутрішніх водних шляхах України, включаючи акваторії річкових портів, у тому числі гирлових, і на підходах до них відповідно до наказу Мінтрансу України N 11 від 14.01.2002 р. "Про затвердження Положення про державних річкових лоцманів".

62. Функції, призначення та повноваження морських державних лоцманів.

Кандидатами на посаду державного морського лоцмана можуть бути тільки громадяни України, які мають вищу або середню судноводійну освіту, робочий диплом не нижче капітана малого плавання, стаж роботи на посаді капітана судна не менше 12 місяців або на посаді старшого вахтового помічника капітана судна не менше 24 місяців, придатні за станом здоров'я для роботи лоцманом, а також володіють англійською мовою в обсязі, необхідному для виконання своїх службових обов'язків. Оцінку кваліфікації і підготовки лоцманів, присвоєння кваліфікаційних категорій, контроль за підтримкою кваліфікації і підготовки лоцманів здійснюють державні кваліфікаційні комісії (далі - кваліфікаційні комісії), що створюються Мінінфраструктури за поданням Держфлотінспеції України.

Кандидат на посаду державного морського лоцмана повинен пройти співбесіду у кваліфікаційній комісії за участю представників лоцманської організації, що здійснює лоцманське обслуговування в даному районі і/або порту, та представити документи, що підтверджують його відповідність встановленим вимогам. За результатами співбесіди кандидат на посаду лоцмана зараховується до лоцманської організації як стажист. Перебування стажистом допускається не більше одного року. Лоцманський стажист повинен пройти теоретичне навчання, тренажерну підготовку й практичне стажування під керівництвом лоцманів-інструкторів у лоцманській організації.

Державним морським лоцманам України присвоюються такі кваліфікаційні категорії: державний морський лоцман 2-го класу; державний морський лоцман 1-го класу. Присвоєння кваліфікаційної категорії державного морського лоцмана 2-го класу лоцманському стажисту проводиться кваліфікаційною комісією на підставі перевірки знань і подання лоцманської організації. Державному морському лоцману 2-го класу присвоєння кваліфікаційної категорії державного морського лоцмана 1-го класу проводиться кваліфікаційною комісією за поданням лоцманської організації, на підставі результатів перевірки знань, а також за умови бездоганної, безаварійної роботи на посаді державного морського лоцмана 2-го класу терміном не менше трьох років. Присвоєння кваліфікаційних категорій засвідчується видачею кваліфікаційними комісіями посвідчення державного

Для державних морських лоцманів 1-го і 2-го класу встановлюються обмеження за типами, тоннажем і розмірами суден, до обслуговування яких вони можуть бути допущені.

Державні морські лоцмани 2-го і 1-го класів можуть займати посади лоцмана або старшого лоцмана відповідно. Розмежування функціональних обов'язків між лоцманами здійснює керівник лоцманської організації залежно від ступеня підготовки лоцманів, типу і розмірів суден, що відвідують район лоцманского проведення, та інших факторів.

Не менше одного разу на три роки державний морський лоцман повинен підтвердити свою відповідність вимогам присвоєної йому кваліфікації.

За поданням керівництва лоцманської організації, дію посвідчення державного морського лоцмана України може бути призупинено, а його власника відсторонено від виконання обов'язків на термін не більший одного року у випадку:

- порушення лоцманом вимог, встановлених п. 6.4 Положення;

- неналежного виконання лоцманом лоцманських обов'язків;

- невідповідності лоцмана кваліфікаційним вимогам.

Дія посвідчення державного морського лоцмана України повинна бути призупинена, якщо лоцман не працював у районі лоцманського проведення протягом 3 місяців (у тому числі через хворобу). Для поновлення дії посвідчення він повинен підтвердити свої знання району лоцманського проведення в кваліфікаційній комісії і одержати позитивний висновок за результатами контрольних проведень, виконаних ним під контролем досвідчених лоцманів, а в разі хвороби - підтвердити свою придатність до роботи за станом здоров'я.

Потрібне число лоцманів і лоцманських стажистів у районі лоцманського проведення визначається керівництвом лоцманської організації виходячи з установленого режиму роботи лоцманів, кількості суднозаходів, витрат робочого часу на перепідготовку, стажування й навчання лоцманів. Лоцманські організації здійснюють страхування лоцманів і екіпажів лоцманських суден від нещасних випадків при виконанні ними своїх службових обов'язків у порядку, встановленому чинним законодавством.

Дата добавления: 2014-12-24