Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен 1 страница. Нормативною формою підсумкового контролю знань студентів спеціальності 6201 “Менеджмент організацій” (спеціалізація “Менеджмент промислових підприємств” та

З метою оцінки рівня знань студента з точки зору репродуктивного аспекту, тобто – з метою з'ясування того, як студент засвоїв та спроможний відтворити на папері набуті знання нормативного характеру, до складу екзаменаційних завдань включені теоретичні питання нормативного характеру та тестові завдання.

З метою оцінки рівня підготовки студента з інноваційно-креативної точки зору, тобто з позицій аналізу спроможностей студента до використання творчого підходу в розгляді дискусійних питань та можливостей синтетично використовувати набуті знання і продукувати власний, особистий погляд на сутність запропонованої проблеми та можливі шляхи її розв’язку, до складу екзаменаційного білету включене теоретичне питання проблемного характеру.

З метою оцінки рівня знань, вмінь та навичок студента з точки зору аналітико-прикладного аспекту, тобто для того, щоб з’ясувати, чи набув студент взагалі, і якщо набув – то в якій мірі, спроможностей аналізувати запропонований матеріал та робити на базі цього аналізу самостійні висновки, до складу екзаменаційного білету включені аналітико-розрахункові та / або графоаналітичні завдання.

Для того, щоб студенти мали більш чітку уяву стосовно змісту завдань та вимог до відповідей, далі наводиться їх докладна характеристика.

· Теоретичне питання нормативного характеру

Приклад Планування операційної діяльності – визначити цілі та принципи, види та методи виробничого планування; охарактеризувати склад виробничої програми підприємства та процес її формування; розкрити сутність та призначення системи оперативного планування та контролювання операційної діяльності

У відповіді на т еоретичне питання нормативного характеру студент має проявити свої знання по окремому аспекту певної теми, а також продемонструвати рівень володіння матеріалом в цілому по чітко визначеному блоку питань або темі чи розділу курсу. Відповідь на це запитання має бути глибокою, сутнісною, такою, що торкається як конкретики предмету, так і суміжних тем курсу і, навіть, матеріалу, що викладається в рамках інших, але споріднених з "Операційним менеджментом", дисциплін (маються на увазі "Менеджмент", "Маркетинг", "Мікроекономіка", "Дослідження операцій", "Економіка підприємства", "Організація виробництва", "Управління якістю", "Логістика" тощо). Обсяг відповіді на це питання не повинен перевищувати однієї сторінки стандартного формату А4.

Основна мета, що переслідується при перевірці відповіді на це завдання – визначити ступінь знання студентом нормативного матеріалу по конкретному питанню конкретної теми, а також оцінити загальний рівень володіння студентом нормативним матеріалом по певній темі або розділу курсу; таким чином, основна мета, що її має досягти студент при відповіді на це питання, – продемонструвати загальний рівень володіння нормативним матеріалом та вміння надати відповідь на питання комплексно, залучаючи інформацію з інших тем курсу, або ж, навіть, з інших дисциплін.

Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії:

– відмінному рівню (10 балів) відповідає: виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту; виявлення творчих здібностей у розумінні, викладі й використанні навчально-програмного матеріалу як по сформульованому питанню, так і по суміжних блоках курсу (теми, розділи) та по споріднених дисциплінах;

– достатньому рівню (8 балів) відповідає: виявлення достатнього знання програмного матеріалу; засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту;

– задовільному рівню (6 балів) відповідає: виявлення посереднього знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або ж з одного єдиного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту, допускаючи певні помилки;

– незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

· Теоретичне питання проблемного характеру

Приклад Загальні та специфічні риси управління операціями в операційних системах різних типів

У відповіді на теоретичне питання проблемного характеру від студента буде вимагатися визначити загальні та специфічні риси тих чи інших методів, способів, інструментів управління операціями, або ж визначити сфери їхнього доцільного застосування, або ж сфери, де їхнє застосування є обмеженим чи цілком неможливим тощо. Підготовка відповіді на це питання буде вимагати від студента високого рівня самостійності; володіння не тільки нормативним матеріалом курсу, але і знання сучасних поглядів на проблеми операційного менеджменту та споріднених із ним сфер управлінської діяльності; всебічного, систематизованого та глибокого знання програмного матеріалу, засвоєного як по основній, так і по додатковій навчальній, науковій, монографічній, періодичній літературі; здатностей здійснювати як аналіз, так і синтез усієї сукупності надбаних знань задля підготовки гідної, розгорнутої, зваженої та обґрунтованої відповіді на поставлене проблемне питання.

Основна мета, що переслідується при перевірці відповіді на це питання – оцінити рівень самостійності студента стосовно формулювання власної точки зору на запропоновану проблему та визначити, чи є здатним студент застосовувати інноваційний, творчий підхід для розв’язку поставленої перед ним проблеми; таким чином – основна мета, що її має досягти студент при виконанні цього завдання – продемонструвати свою спроможність самостійно, творчо, можливо, з елементами певної новизни, формулювати власну точку зору.

Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії:

– відмінному рівню (10 балів) відповідає: виявлення всебічного, системного і глибокого знання програмного матеріалу курсу «Операційний менеджмент» та споріднених дисциплін; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння здійснювати як аналіз, так і синтез базових положень всього комплексу економічних та управлінських дисциплін, що вивчалися; виявлення творчих здібностей у розумінні та викладі матеріалу по сформульованому питанню;

– задовільному рівню (6 балів) відповідає: виявлення посереднього знання основного програмного матеріалу; викладення у своїй відповіді виключно нормативного матеріалу дисципліни, механічно засвоєного з лекційного курсу або ж з підручників без якихось проявів самостійності щодо його опрацювання; відсутність творчого підходу до розуміння та викладення матеріалу;

– незадовільному рівню (0 балів) відповідає: виявлення неспроможності студента до творчого опрацювання запропонованої проблеми теоретичного характеру.

Приклад Страхова фірма протягом року розміщує замовлення на різноманітні канцелярські товари, необхідні для забезпечення її діяльності, і, зокрема, на папір. Відомо, що річний обсяг використання паперу фірмою складає 6000 пачок; вартість однієї пачки дорівнює 2,5 грн.; середня вартість виконання замовлення (незалежно від його обсягу) складає 15 грн.; витрати збереження на складі 1 пачки - 20% від її вартості. Протягом року папір витрачається рівномірно. Розрахувати витрати фірми на збереження запасу паперу, на виконання замовлень та сукупні витрати управління запасами для кількості замовлень на рік від 8 до 12. Результати розрахунків представити в табличному вигляді (форма таблиці додається). Визначити оптимальний розмір замовлення та оптимальну кількість замовлень на рік.

При виконанні а налітико-розрахункового завдання студент повинен проаналізувати вихідні умови запропонованої йому типової задачі та визначити, чи є наданий обсяг інформації достатнім для її розв’язку, розв’язати задачу, викласти повний хід рішення та чітко сформулювати відповідь та висновки. В разі, якщо наданої у вихідних умовах задачі інформації для здійснення розв’язку, на думку студента, недостатньо, він має звернутися до екзаменатора за додатковими даними (в якості необхідних додаткових даних можуть виступати: певні значення з таблиць випадкових чисел, нормативні значення окремих показників, календар на конкретний рік, інформація про режим роботи підприємства тощо).

Основна мета, що переслідується при перевірці розв’язку задачі – оцінити рівень володіння студентом нормативним матеріалом курсу та спроможності до його використання в типових практичних ситуаціях, а також – оцінити рівень вмінь та навичок студента здійснювати техніко-економічні розрахунки щодо обґрунтування вибору рішень, що мають прийматися в типових для сфери управління операційною діяльністю ситуаціях.

Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:

– відмінному рівню (10 балів) відповідає правильне розв’язання задачі з повним викладенням як методики, так і ходу її розв’язку та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;

– достатньому рівню (8 балів) відповідає: правильне розв’язання задачі з неповним викладенням методики та ходу її розв’язку або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;

– задовільному рівню (6 балів) відповідає: розв’язання задачі, що містить арифметичні помилки, але супроводжується або правильним викладенням методики її розв’язання, або правильним викладом ходу її розв’язку;

– незадовільному рівню (0 балів) відповідає: невірне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо ходу її розв’язку.

Графоаналітичне завдання, запропоноване студентові, являє собою певну графічну ілюстрацію (графік, схему, таблицю тощо) та сформульовані до неї запитання (або ж прямо в ілюстрації будуть проставленими пронумеровані знаки питання). Від студента вимагається, щоб він, проаналізувавши надану інформацію, дав стислі, змістовні відповіді по поставлених запитаннях (знаках питання).

Основна мета, що її має досягти студент при виконанні цих завдань, – продемонструвати свої аналітичні здібності та спроможність застосувати отримані знання в типових ситуаціях.

Приклад В графічній інтерпретації моделі оптимального розміру замовлення замість знаків питання необхідно вказати відповідні позначення та найменування.

1. -? 5. -?

3. -?

4. -?

6. -? 2. -?

Для оцінювання рівня відповідей на запитання, що супроводжують графоаналітичні завдання, використовуються такі критерії:

– відмінний рівень (10 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 90 до 100 відсотків усіх відповідей;

– достатній рівень (8 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 70 до 90 відсотків усіх відповідей;

– задовільний рівень (6 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 60 до 70 відсотків усіх відповідей;

– незадовільний рівень (0 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 60 відсотків усіх відповідей.

Приклад Розкрити сутність понять, дати стислі, змістовні відповіді: 1. Операційний менеджмент як вид практичної управлінської діяльності являє собою… 2. Основними видами виробничої структури є … 3. До складу ключових рішень стосовно виробничої стратегії відносяться… 4. Напрямками та способами оптимізації сітьового графіку є … 5. До статистичних методів контролю якості процесів відносяться…

Тестове завдання може бути представленим тестом одиничного, множинного або альтернативного вибору, або відкритим тестом (тестом, що включає набір пунктів, кожен з яких являє собою розпочату, але не завершену фразу; завдання студента полягає в тому, щоб правильно завершивши це твердження, надати стислу, але змістовну відповідь на фактично поставлене, але не сформульоване у запитальній формі питання).

Основна мета, що переслідується при перевірці відповідей по пунктах цього завдання – оцінити конкретний рівень володіння студентом нормативним матеріалом курсу "Операційний менеджмент".

Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії:

4. Організація самостійної роботи студентів (СРС). Карти СРС

Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи студента.

Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у підготовці сучасного фахівця вищої кваліфікації.

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

- підготовка до семінарських, практичних (лабораторних) занять та виконання домашніх завдань;

- систематика вивченого матеріалу курсу перед написанням модульних контрольних робіт та іспитом і підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;

- виконання групових завдань (розробка та презентація проекту операційної системи, підготовка та проведення вікторини з дисципліни тощо);

- виконання індивідуальних завдань (написання аналітичної записки по результатах екскурсії на підприємство, здійснення наукових досліджень з підготовкою доповіді на науковій студентській конференції та/або публікацією статті (тез доповіді) у науковому збірнику, розроблення виробничої ситуації, пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу, підготовка та проведення студентом на практичному занятті міні-лекції, складання словника по курсу, розроблення тематичного кросворду, написання реферату за заданою тематикою тощо).

Всі завдання самостійної роботи поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студенти мають виконувати обов’язково впродовж вивчення даної дисципліни. Вибіркові включають альтернативні завдання, серед яких студент на власний розсуд обирає конкретні завдання з тим, щоб набрати необхідну кількість балів.

Перелік форм самостійної роботи, яку має виконати студент відповідно до робочої навчальної програми дисципліни, та обов’язкових і вибіркових завдань СРС, форми організації СРС та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання кожного з завдань представлені у Карті самостійної роботи студента, що диференційована відповідно до форм навчання (табл. 1 – 3).

На початку семестру викладач доводить до відома студентів інформацію про всі обов’язкові та вибіркові завдання з дисципліни та максимальну кількість балів, які можливо набрати за їх виконання.

Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС із „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, розміщених на сайті КНЕУ, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов’язкові та вибіркові завдання та відповідно до вказаних термінів звітує викладачу про їх виконання.

Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів СРС, фіксуються викладачем в журналі обліку поточної успішності студентів.

Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС та підведення результатів з певних видів робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи (ІКР). Конкретні види та форми ІКР визначаються кафедрою та включаються до графіка проведення індивідуально-консультативної роботи (табл. 4 – 5).

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Макси-мальна кількість балів
1. Обов’язкові
1.1. Опрацювання теоретичних основ навчального матеріалу дисципліни за конспектом лекцій, рекомендованими основними навчальними підручниками (посібниками) та додатковою літературою; підготовка до семінарських та практичних занять	Протягом семестру Підготовка до семінарських (практичних) занять по конкретній темі має передувати відповідному заняттю (за розкладом семінарських / практичних занять)	Контроль якості та рівня виконання завдання здійснюється шляхом експрес-тестувань та усних опитувань на семінарських та практичних заняттях Оцінка за виконання цього завдання СРС втілюється в оцінках, які отримує студент за роботу на семінарських / практичних заняттях
1.2. Систематика вивченого матеріалу курсу та підготовка до аудиторного виконання модульних контрольних робіт	Протягом семестру Підготовка до першої модульної (контрольної) роботи має здійснюватися з 2-го по 7-й тиждень навчального семестру; підготовка до другої модульної (контрольної) роботи має здійснюватися з 10-го по 15-й тиждень навчального семестру	Контроль якості та рівня виконання завдання здійснюється шляхом проведення двох модульних контрольних робіт (у 8-9 та 16-17 тижні навчального семестру) Оцінка за виконання цього завдання СРС втілюється в оцінках, які отримує студент за аудиторне виконання модульних контрольних робіт
1.3. Виконання роботи науково-дослідного характеру з представленням її результатів у формі реферату	Протягом семестру Оцінка результатів під час ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
Разом балів за обов’язкові види СРС

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Макси-мальна кількість балів
2. Вибіркові
2.1. Розроблення на матеріалах конкретного підприємства 3-х виробничих ситуацій (міні-кейсів)	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
2.2. Розроблення 5-и задач з проблематики операційного менеджменту	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
2.3. Формування набору графічних та аналітичних інструментів, що застосовуються у практиці управління операційною діяльністю конкретного підприємства	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Макси-мальна кількість балів
1. Обов’язкові
1.1. Опрацювання теоретичних основ навчального матеріалу дисципліни за конспектом лекцій, рекомендованими основними навчальними підручниками (посібниками) та додатковою літературою; підготовка до семінарських та практичних занять	Протягом семестру Підготовка до семінарських (практичних) занять по конкретній темі має передувати відповідному заняттю (за розкладом семінарських / практичних занять)	Контроль якості та рівня виконання завдання здійснюється шляхом експрес-тестувань та усних опитувань на семінарських та практичних заняттях Оцінка за виконання цього завдання СРС втілюється в оцінках, які отримує студент за роботу на семінарських / практичних заняттях
1.2. Систематика вивченого матеріалу курсу та підготовка до аудиторного виконання модульних контрольних робіт	Протягом семестру Підготовка до першої модульної (контрольної) роботи має здійснюватися з 2-го по 7-й тиждень навчального семестру; підготовка до другої модульної (контрольної) роботи має здійснюватися з 10-го по 15-й тиждень навчального семестру	Контроль якості та рівня виконання завдання здійснюється шляхом проведення двох модульних контрольних робіт (у 8-9 та 16-17 тижні навчального семестру) Оцінка за виконання цього завдання СРС втілюється в оцінках, які отримує студент за аудиторне виконання модульних контрольних робіт
1.3. Вивчення питань, що передбачені для самостійного опрацювання, з підготовкою конспекту навчальних та наукових текстів	Протягом семестру Оцінка результатів під час ІКР	Контроль якості та рівня виконання завдання здійснюється шляхом перевірок підготовленого конспекту навчальних текстів у терміни, що визначаються графіком ІКР
Разом балів за обов’язкові види СРС

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Макси-мальна кількість балів
2. Вибіркові
2.1. Розроблення на матеріалах конкретного підприємства 3-х виробничих ситуацій (міні-кейсів)	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
2.2. Розроблення 5-и задач з проблематики операційного менеджменту	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
2.3. Формування набору графічних та аналітичних інструментів, що застосовуються у практиці управління операційною діяльністю конкретного підприємства	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Макси-мальна кількість балів
1. Обов’язкові
1.1. Опрацювання теоретичних основ навчального матеріалу дисципліни за конспектом лекцій, рекомендованими основними навчальними підручниками (посібниками) та додатковою літературою; систематика вивченого матеріалу курсу та підготовка до аудиторного виконання модульних (контрольних) завдань	Протягом міжсесійного періоду	Контроль якості та рівня виконання завдання здійснюється шляхом проведення у сесійний період згідно з розкладом модульної (контрольної) роботи Оцінка за виконання цього завдання СРС втілюється в бальній оцінці, яку отримує студент за аудиторне виконання модульної (контрольної) роботи
1.3. Аналітичний розгляд виробничої ситуації	Протягом семестру	Контроль якості та рівня виконання завдання здійснюється шляхом перевірок підготовленого письмового звіту щодо розв’язання практичної ситуації відповідного варіанту
Разом балів за обов’язкові види СРС

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Макси-мальна кількість балів
2. Вибіркові
2.1. Розроблення на матеріалах конкретного підприємства 3-х виробничих ситуацій (міні-кейсів)	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
2.2. Розроблення 5-и задач з проблематики операційного менеджменту	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
2.3. Формування набору графічних та аналітичних інструментів, що застосовуються у практиці управління операційною діяльністю конкретного підприємства	За графіком ІКР	Оцінка результатів роботи під час ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС

Графік проведення індивідуально-консультативної роботи (ІКР)

(спеціальність 6201/2 “Менеджмент державних установ”)