Карта Рівненської області

Рівненська область

РАЙОНИ:Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Дубровицький, Зарічненський, Здолбунівський, Корецький, Костопільський, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рокитнівський, Рівненський, Сарненський район.

Рівненська область
Герб Рівненської області	Прапор Рівненської області

Рівненська область (до 1991 року — Ровенська область) розташована на північному заході країни.

Межує на півночі з Білоруссю, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході зі Львівською, на заході з Волинською областями.

Площа - 20047 км².

Населення - 1 160 700 (2005р.).

Обласний центр - Рівне.

За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка знаходиться в межах Поліської низовини (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка знаходиться на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються вище 300 м, є Повчанське плато (до 328 м), Мізоцький кряж (до 342 м). На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, де знаходиться найвища точка Рівненщини — 372 м.

Клімат – Помірно континентальний. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Кількість опадів становить 750—1000 мм.

Флора – сосна, бук, дуб, ясен, тополя, осика, береза, вільха, верба.

Фауна – лісів найбільш типові такі види тварин, як лось, косуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук, соня лісова, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. У лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубки звичайна і мала, кутора, кріт. Досить багато є лисиць і вовків. З птахів — тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, дика качка, кулик, деркач, журавель сірий, дикий голуб. З плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха. Із земноводних — тритони, ропухи, жаби та ін. З комах — сосновий і непарний шовкопряди, короїд, хрущ, ґедзь. Останніх багато на заболочених місцевостях.

Рівненська область включає 227 територій і об’єктів природно-заповідного фонду в тому числі 2 парки – Гощанський і Рівненський, що є пам’ятниками садово-паркового мистецтва.

Сприятливі кліматичні умови, значні лісові масиви, численні ріки (171), озера (понад 500), лікувальні грязі та мінеральні води (родонові і хлоридно-натрієві) є складовими рекреаційних ресурсів області. Функціонує знаменитий курорт Поринь.

В області діють 7 державних музеїв (березнівський, дубнівський, млинівський, рівенський, сарненський – краєзнавчі, корецький – історичний, літературно-меморіальний музей М.Островського у с. Вілія.

На Рівненщині нараховується близько 3 тис. історико-культурних пам’яток.

Державні історико-культурні заповідники створені в Дубні, Острозі. З 1991 р. функціонує меморіал, що включає заповідник “Поле Берестецької битви” в с. Пляшева і музей-заповідник “Козацькі могили”, куди перенесена з с. Острів дерев’яна Михайлівська церква. Ця остання знаменита тим, що в ній митрополит Іосаф відправив молебень на честь перемоги і підперезав Б.Хмельницького мечем, освяченим на гробі господньому в Єрусалимі. До комплексу входить також Георгіївська церква – храм-мавзолей (1914), у якому поховані останки загиблих під час битви козаків. Церква з’єднана з храмом сімсотметровим тунелем. Автор проекту храму-мавзолею – відомий архітектор О.В. Щусеєв.

Комплекс архітектурних споруд Дубно є основою історико-культурного заповідника, до якого входять: замок ХУІ-ХУІІ ст., перебудований у ХУІІІ ст., що стоїть на місці давньоруського городища; Луцькі ворота (залишки укріплень ХУ-ХУІ ст.), від якого збереглись костьол (1620 р.) і корпус келій; монастир кармеліток (1630-1686 рр.); палац (кінець ХУІІІ ст.).

Серед архітектурних пам’яток міста – Хрестовоздвиженський і Преображенський, або Спаський, чоловічі оборонні монастирі.

До оборонних споруд належать також двір князя Заславського (1631 р.) і синагога (ХУІ ст.)

У 1570-і роки в Острозі діяла греко-слов’янська академія, першим ректором якої був Герасим Смотрицький. Серед її вихованців – Мелетій Смотрицький і П. Конашевич-Сагайдачний.

У 1577 р. Іван Федоров на кошти князя К. Острозького заснував друкарню, четверту після московської, заблудовської і львівської. В ній у 1581 р. було видано “Острозьку біблію”.

Історико-культурний заповідник у Острозі включає територію Замкової гори з відреставрованими залишками княжого замку. До ансамблю входять житлово-оборонна башта – так звана “Вежа мурована” (ХУ ст.), Нова (або Кругла) башта (ХУІ ст.), Богоявленська церква (ХУ ст.) і надбрамна дзвіниця.

У трьох міських музеях – історії книги і друкарства, краєзнавчому, художньому – зібрано 48 тис. експонатів. Село Пересипниця відоме тим, що тут було створено Пересопницьке Євангеліє – визначна історико-культурна пам’ятка. В 1556-1561 рр. М.Вагилевичем і архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм Євангеліє було перекладене мовою, близькою до народної. Рукопис, прикрашений орнаментикою, художніми заставками, мініатюрами, зберігається в інституті рукописів Центральної наукової бібліотеки ім.. Вернадського НАН України. Саме на ньому присягають на вірність народові - президент незалежної України.

Місто Корець: замок (ХУІ ст.), костел Св. Антонія, Троїцький монастир с. Великі Межиріччі: костел Св. Антонія ((ХУІІ ст.), садиба графів Стецких (ХУІІІ ст.), палац (ХУІІІ ст.), с. Межиріч: Троїцький монастир – Фортеця (ХУ ст.), міська Заславська брама (ХVІст.); смт. Клешень: замок (ХУ ст.), костел Благовіщення (ХУІІ ст.), церква Різдва Христова (ХУІІІ ст.).

Всього готелів і тур комплексів – 23.

Видатні постаті Рівненщини:

· Богачук Олександр — український поет, журналіст.

· Гурістюк Олександр — український художник, який нині живе і творить в Рівному.

· Ірванець Олександр — український письменник.

· Кондратьєв Олександр — російський письменник, поет, перекладач, критик.

· Кравчук Леонід Макарович — перший президент України

· Липовецький Іван Прохорович — сотник Армії УНР^[5].

· Луценко Юрій — український політик.

· Мізерний Анатолій — фотохудожник, фотограф, журналіст.

· Пасічник Ігор — ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін, академік Міжнародної слов'янської академії наук та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України, ветеран праці, герой України.

· Самчук Улас — класик української літератури.

· Сеницька Лідія — російська письменниця, поет, критик, перекладач.

· Солтановський Автоном — український педагог і мемуарист.

· Степура Григорій — український громадський і політичний діяч.

· Чуйкевич Петро — український педагог, етнограф.

· Шморгун Євген — письменник, видавець, краєзнавець, громадський діяч.

· Штаєрман Михайло — український графік.

· Марія Морозенко — письменниця, поетеса, автор історичних драм «Княгиня Ольга», «Князь Святослав», дилогії про Івана Сірка

· Василь Селезінка — актор, письменник, журналіст, театральний і телевізійний режисер, театральний критик, краєзнавець, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України.

· Зільберфарб Моше — політичний діяч і письменник, Генеральний Секретар з єврейських справ Української Народної Республіки.

· Рудницька Анжеліка — віце-президент мистецької агенції «Територія А», шеф-редактор програм Першого національного телеканалу, член Громадського фонду Святого Андрія Первозванного, заслужена артистка України.

· «От Вінта» — український рок-гурт.

· «Вхід У Змінному Взутті (ВУЗВ)» — український реп-гурт.

· Смородський Петро — адміністративний полковник Армії УНР, начальник штабу УПА Поліська Січ Тараса Бульби-Боровця.

· Носаль Михайло Андрійович - відомий фітотерапевт.

Дата добавления: 2014-12-24