Наступ на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним

Рота (батальйон) починає у заздалегідь створеному у відповідності до рішення командира бойовому порядку (вихідному положенні). Вихідне положення для наступу займається ротою (батальйоном) після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, що обороняються.

Цей спосіб має і свої негативні сторони:

- зосередження великої кількості сил і засобів на вузькій ділянці фронту у безпосередній близькості від противника є небезпечним, особливо у випадку застосування ним засобів масового ураження,

- потребує виконання великого обсягу інженерних робіт,

- ускладнює збереження у таємниці підготовку наступу, а отже, і досягнення раптовості атаки.

Для зайняття вихідного положення механізованій роті призна­чається вихідна позиція, яка складається з траншей, прилеглих до неї ходів сполучення, вогневих позицій бронетранспортерів (бойових машин піхоти) і позицій вогневих засобів, які придані роті.

Механізована рота першого ешелону звичайно розташовується у першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію у другій і третій траншеях.

Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися за наявності умов, що забезпечують потайність від спостереження і підслуховування противника на віддалі 2—4 км від переднього краю його оборони. Для зайняття вихідного положення механізованому батальйону призначається вихідний район, який повинен забезпечити потайне розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника та вигідні умови для переходу у наступ.

Механізованому батальйону першого ешелону вихідний район призначається на напрямку його майбутнього наступу у межах першої позиції (2-2.5 км від переднього краю), батальйону другого ешелону — звичайно у межах другої позиції (4-6.5 від переднього краю на 2-2.5 в гл.).

У вихідному районі для наступу батальйону створюються вихідні позиції механізованих рот, а іноді танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, зенітного підрозділу і вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для переходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, командне-спостережні пункти.

Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції за ротами першого ешелону на віддалі від них до 300 м, а протитанковий взвод — на віддалі до 100 м. Протитанкове відділення роти вогневі позиції завчасно займає у траншеї на одному з флангів роти.

Вогневі позиції мінометної (артилерійської) батареї розташо­вуються за ротами першого ешелону на віддалі від них до 500 м.

Приданий зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції у бойових порядках рот.

Автомобілі, призначені для перевезення особового складу механізованих підрозділів, розташовуються в укритих місцях поротно або побатальйонне.

Танковий батальйон під час висування з глибини займає вичікувальну позицію на віддалі 5 —7 км від переднього краю оборо­ни противника.

Перегрупування роти (батальйону), яка займає оборону у безпосередньому зіткненні з противником, з метою зайняття вихідного положення для наступу проводиться потай, як правило, вночі або за інших умов обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману.

Зміна підрозділів, що обороняються, з метою зайняття військами вихідного положення для наступу провадиться, як правило, вночі та в інших умовах обмеженої видимості. Зміна має бути ретельно організована, проведена швидко і потай.

Підрозділи, які обороняють першу позицію або які перебувають у бойовій охороні, зміняються останніми.

Дата добавления: 2014-12-24