Суди — виключні органи правосуддя в Україні

Органи правосуддя в Україні

Вступ

Макіївка 2014

Викладач

Учня групи №1

Робота

Реферат

Макіївский профессійний ліцей господарства та побуту

Департамент освіти та науки Донецької області

За темою: «Правосуддя України»

Егоров Р.В.

Хасанов А.Н.

Зміст

Вступ...................................................................................................................3

1. Органи правосуддя в Україні.................................................................4

1.1. Суди - виключні органи правосуддя в Україні..............................4

1.2. Система судів загальної юрисдикції...............................................6

1.3. Функції і повноваження судів загальної юрисдикції....................10

1.4. Основні засади судочинства в Україні...........................................12

1.5. Вища рада юстиції України: порядок формування, склад,

основні функції і повноваження............................................................18

1.6. Адвокатура........................................................................................18

2. Організація здійснення правосуддя в Україні.......................................20

Висновок............................................................................................................37

Список літератури............................................................................................40

Правосуддя - одна з форм державної діяльності, яку в Україні відповідно до Конституції України здійснює тільки суд.

Правосуддя здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ, що стосується прав та інтересів громадян, державних підприємств різних форм власності, установ, організацій, колективів сільськогосподарських підприємств інших кооперативних організацій, їх об`єднань, інших громадських організацій, партій, а також розгляду кримінальних справ і застосування встановлених законом мір покарання до осіб, винних у вчинені злочину, а також виправдання невинних. Основи законодавства України, Автономної Республіки Крим, про судоустрій встановлюють, що діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань на закріпленні в Конституції України і Конституції Автономної Республіки Крим суспільний лад, його політичну та економічну систему; на соціально - економічні, політичні та особисті права і свободи громадян, проголошені і гарантовані Конституції України, законами України; прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, політичних партій.

Правосуддя здійснюється на засадах громадян перед законом і судом.

Громадяни мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров`я, на особисту свободу і майно.

Правосуддя здійснюється в точній відповідності із законами України.

Правосуддя в Україні, згідно з Конституцією України (ст. 124), здійснюється виключно судами, не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Правосуддя с видом державної діяльності, пов'язаним з вирішенням соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право, шляхом розгляду на судових за­сіданнях цивільних, кримінальних та інших справ І до­держанням встановленої законом процесуальної форми.

Правосуддя здійснюють професійні судді та, у виз­начених законом випадках, народні засідателі і при­сяжні. Конституція України встановлює певні вимоги до посади судді. Ним може бути лише громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юри­дичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих су­дів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Додаткові вимоги до окре­мих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім нау­кової, викладацької та творчої. Судді зобов'язані при здійсненні правосуддя дотри­муватися Конституції та законів України; забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ; додержуватися службової дисципліни та розпо­рядку роботи суду; не розголошувати відомості, що ста­новлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відо­мості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судо­вому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; не допускати вчинків та будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Відповідно до Конституції України (ст. 129), судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються ли­ше закону. Незалежність суддів є важливою умовою са­мостійності і авторитетності судової влади, можливості об'єктивно здійснювати правосуддя, у повній відповід­ності до закону захитати права і законні Інтереси гро­мадян.

Конституція і чинне законодавство України вста­новлює правові гарантії незалежності суддів, які забез­печуються:

1.Встановленим законом порядком їх обрання і звільнення з посади. Згідно з Конституцією України (ст. 128), перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснює Президент України. Всі судді, крім суддів Конституційного суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п'яти років; неможли­вості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення по­мерлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

2. Незмінюваністю суддів. Відповідно до Конституції України (ст. 126), судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше;

3. Недоторканністю суддів. Недоторканність суддів означає посилений режим їх захисту державою порівня­но з іншими громадянами і проявляється в установленні особливого порядку притягнення суддів до кримінальної і адміністративної відповідальності. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи зааре­штований до винесення обвинувального вироку судом. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, ко­респонденцію, належне Йому майно та документи. Про­никнення в житло чи службове приміщення суддів, в його особистий або службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів мо­жуть провадитись тільки з санкцій Генерального проку­рора України за наявності порушеної кримінальної справи;

4. Передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;

5. Забороною впливу на суддів у будь-який спосіб. Незалежність процесуальної діяльності суддів означає їх незалежність від впливу органів державної влади і уп­равління, посадових осіб, партій і громадських організа­цій, засобів масової інформації, окремих громадян; від судів вищого рівня; від висновків прокуратури, слідчих органів, учасників судового процесу, тобто можливість судді вільно брати участь у дослідженні доказів, обгово­ренні і прийнятті рішення за власним переконанням. Багато тут залежить від самого судді, від його розуміння свого місця у державному механізмі. Суддям має бути притаманне відчуття відповідальності за долю людини, життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і без­пеку якої Конституція визнає найвищою соціальною цінністю;

6. Відповідальністю за неповагу до суду чи судді. Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відпо­відальність згідно з законом;

7. Правом судді на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності, як і до виходу у відставку;

8. Створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судія, матеріаль­ним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

9. Системою органів суддівського самоврядування.

Згідно з Законом України "Про органи суддівського са­моврядування", воно здійснюється через конференції суддів місцевих та апеляційних судів, збори суддів вищих спеціалізованих судів, конференцію суддів військових судів України, збори суддів Верховного Суду України, конференцію суддів господарських судів України, з'їзд суддів України.

Конституційне положення про підкорення суддів при здійсненні правосуддя лише закону означає, що судді зобов'язані вирішувати справи на підставі Консти­туції і законів України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому законом. У випадках, перед­бачених законом, суд застосовує норми права інших держав. У разі відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини, а при відсутності такого заходу суд виходить із загальних начал і змісту законодавства України.

Дата добавления: 2014-12-24