Нормальна анатомія 3 страница

У хірургії середостіння поділяють умовною фронтальною площиною, проведеною по задній стінці трахеї і кореня легень, на переднє середостіння (mediustinum anterius) та заднє середостіння (mediustinum posterius). У передньому середостінні знаходиться серце, висхідна аорта, дуга аорти, верхня порожниста вена, трахея, елементи кореня легень, діафрагмові нерви і загруднинна залоза, а в задньому – стравохід, низхідна аорта, нижня порожниста вена, парна та напівнепарна вени, нутрощеві нерви, симпатичний стовбур, грудна протока і блукаючі нерви.

Верхня межа легень та верхня межа плеври (купол плеври) збігаються і знаходяться на 2-3 см вище від ключиці, чи на 4-5 см вище від першого ребра.

Задня межа легень збігається із задньою межею плеври. Вона проходить по прихребтовій лінії від I до XI грудного хребців.

Передня межа легень теж збігається із передньою межею плеври. Вона прямує від верхівки легень до груднинно-ключичного суглоба, проходить через середину ручки груднини, середину тіла груднини на рівні II – IV ребрового хрящів. Тут передня межа лівої легені відхиляється вліво, проходить по пригруднинній лінії до VI ребра, де переходить у нижню межу. Передня межа правої легені прямує поряд із межею лівої легені, але поступово відхиляється вправо і на рівні прикріплення VI ребрового хряща до груднини по правій пригруднинній лінії переходить у нижню межу.

Нижня межа правої легені знаходиться на 1-2 см вище від нижньої межі відповідної плеври і проходить по середньоключичній лінії на рівні VI ребра, по середній пахвовій лінії – на рівні VII ребра, по лопатковій лінії – на рівні Х ребра, по прихребтовій лінії – на рівні головки XI ребра.

Нижня межа правої плеври лежить на 1 см нижче від межі легень. Слід відмітити, що ліва нижня межа легень і плеври знаходиться на 1см нижче, ніж права.

Загруднинна залоза, тимус (thymus) – це центральний орган імунної системи, який міститься у верхньому середостінні на рівні IV ребра за ручкою груднини. Позаду тимуса знаходиться серцева сумка, дуга аорти, ліва плечоголовна та верхня порожниста вени. Загруднинна залоза складається з часток (lobus), а саме з правої часткu (lobus dexter) та лівої часткu (lobus sinister), які мають часточки загрудниннної залози (lobuli thymi) і побудована з кіркової речовини загруднинної залози (cortex thymi) та мозкової речовини загруднинної залози (medulla thymi). У мозковій речовині Т-лімфоцити набувають тих властивостей, які сприяють захисним реакціям організму.

Грудь (mamma) абогрудна залоза (glandula mammaria) – це видозмінена потова залоза (glandula sudorifera), яка лежить на фасції, що покриває великий грудний м’яз (m.pectoralis major) на рівні ІІІ-VІ ребер (costae ІІІ-VІ).

Тіло груді (corpus mammae) складається з часток грудної залози (lobi glandulae mammariae), які містять 15-20 часточок грудної залози (lobuli glandulae mammariae), відокремлених одна від одної прошарками сполучної тканини. Частки грудної залози (lobi glandulae mammariae) розташовані відносно грудного соска (papilla mammaria) радіально, а молочні протоки (ductus lactiferi) відкриваються на верхівці соска (apex papilla). Навколо грудного соска (papilla mammaria) міститься грудне кружальце (areola mammae), вкрите кружальцевими горбками (tubercula areolae), де відкриваються кружальцеві залози (glandulae areolares). Між грудьми (mammae) знаходиться міжгрудна борозна (sulcus intermammarius).

Серце (cor) – порожнистий м’язовий орган, який міститься в порожнині грудної клітки (cavitas thoracis) у складі органів середнього середостіння (mediastinum medius). Воно має верхівку серця (apex cordis), яка спрямована наперед, донизу і наліво та основу серця (basis cordis), спрямовану в протилежний бік. Серце має такі поверхні:

• груднинно - реброву поверхню; передню поверхню (facies sternocostalis; facies anterior);

• діафрагмову поверхню;нижню поверхню (facies diaphragmatica; facies inferior);

• праву/ліву легеневі поверхні (facies pulmonalis dextra/sinistra).

По діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) і частково по груднинно-ребровій поверхні (facies sternocostalis) проходить вінцева борозна (sulcus coronarius), яка є проекцією поділу серця (cor) на шлуночки (ventriculi) та передсердя (atrii). Від вінцевої борозни (sulcus coronarius) уздовж відповідних вище зазначених поверхонь проходять передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior) та задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior), які є проекцією межі між правим шлуночком (ventriculus dexter) та лівим шлуночком (ventriculus sinister). На основі серця (basis cordis) знаходяться передсердні вушка (auricula atrii): праве вушко (auricula dextra) та ліве вушко (auricula sinistra), які охоплюють з відповідних боків великі судини. На основі серця (basis cordis) спереду з правого шлуночка (ventriculus dexter) виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), який поділяється на дві легеневі артерії (arteriae pulmonales). Позаду легеневого стовбура (truncus pulmonalis) проходить аорта (aorta), позаду від якої з правого боку розташована верхня порожниста вена (vena cava superior) і нижня порожниста вена (vena cava inferior), а з лівого боку – чотири легеневих вени (venae pulmonales).

Порожнина серця (cavitas cordis) поділяється на праве/ліве передсердя (atrium cordis dextrum/sinistrum), правий/лівий шлуночок серця (ventriculus cordis dexter/sinister). Ліва половина серця артеріальна і у дорослої людини не сполучається з правою – венозною половиною серця. Є три кола кровообігу.

Велике коло кровообігу (circulus sanquineus major) починається в лівому шлуночку аортою і закінчується в правому передсерді верхньою порожнистою веною (vena cava superior) та нижньою порожнистою веною (vena cava inferior). Це тілесне коло кровообігу забезпечує артеріальною кров’ю всі органи та тканини.

Мале коло кровообігу (circulus sanquineus minor) починається легеневим стовбуром (truncus pulmonalis) з правого шлуночка (ventriculus dexter) і закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum) 4 легеневими венами (venae pulmonales). Це легеневе коло кровообігу, в артеріях якого тече венозна кров, а у венах – артеріальна і виконує функцію газообміну.

Серцеве коло кровообігу (circulus sanquineus cordis), яке забезпечує кров’ю серце (cor) та дренує його стінку.

Праве передсердя (atrium dextrum) складається із власне передсердя і правого вушка (auricula dextra). Внутрішня його стінка гладка, але в ділянці вушка знаходяться гребенясті мязи (mm. pectinati). У праве передсердя (atrium dextrum) впадають верхня порожниста вена (vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior), які відкриваються відповідно отвором нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris) та отвором верхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris). Між отворами порожнистих вен (ostii venae cavae) знаходиться міжвенний горбок (tuberculum intervenosum). Розширену задню ділянку порожнини передсердя, куди впадають дві порожнисті вени (venae cavae), називають пазухою порожнистих вен (sinus venarum cavarum). Праве передсердя відокремлене від лівого передсердя (atrium sinistrum) міжпередсердною перегородкою (septum interatriale), на якій розташована овальна ямка (fossa ovalis). Вона обмежована кантом овальної ямки (limbus fossae ovalis). Праве передсердя (atrium dextrum) сполучається з правим шлуночком (ventriculus dexter) через правий передсердно - шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare dextrum). Між останнім отвором і отвором нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris) є отвір вінцевої пазухи (ostium sinus coronarius), в яку відкриваються серцеві вени (v.cardiaci) magna. Поруч містяться отвори найменших вен (foramina venarum minimarum).

Правий шлуночок (ventriculus dexter) складається із власне шлуночка і артеріального конуса (conus arteriosus) – верхньої частини, яка переходить через отвір легеневого стовбура (ostium trunci pulmonalis) у легеневий стовбур (truncus pulmonalis). Правий шлуночок (ventriculus dexter) і лівий шлуночок (ventriculus sinister) відокремлені між собою міжшлуночковою перегородкою (septum interventriculare), яка має м’язову частину (pars muscularis) – вона більша та перетинчасту частину (pars membranacea) – вона менша. На внутрішній поверхні правого шлуночка (ventriculus dexter) знаходяться м’ясисті перекладки (trabeculae carnеae), які формують конусоподібної форми передній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris anterior), задній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris posterior) та перегородковий сосочкоподібний м’яз (m. papillaris septalis)). Від верхівки цих мязів починаються сухожилкові струни (chordae tendineae), які закінчуються в стулках (cuspides) правого передсердно-шлуночкового клапана; тристулкового клапана (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis).

Правий передсердно - шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare dextrum) закривається правим передсердно - шлуночковим клапаном; тристулковим клапаном (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis), який складається з передньої стулки (cuspis anterior), задньої стулки (cuspis posterior) і перегородкової стулки (cuspis septalis). При скороченні передсердь (atrii) стулки клапана притискаються течією крові до стінок шлуночка і пропускають кров у порожнину останнього. При скороченні шлуночків (ventriculi) вільні краї стулок (cuspidis) змикаються, але в передсердя (atrium) не вивертаються, тому що з боку шлуночка (ventriculus) їх утримують сухожилкові струни (chordae tendineae). З правого шлуночка (ventriculus dexter) починається легеневий стовбур (trucus pulmonalis), отвір якого закритий клапаном легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis). Цей клапан складається з правої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris dextra), лівої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris sinistra) і передньої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris anterior). Заслінки клапана легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) називають відповідно до їх розміщення у плода. У дорослих їх позиції стають передньоправою, задньою і передньолівою. Середня частина вільного краю кожної заслінки потовщена і утворює вузлики півмісяцевих заслінок (noduli valvularum semilunarium), які сприяють щільному змиканню клапана (valva). Між стінкою легеневого стовбура (paries trunci pulmonalis) і кожною півмісяцевою заслінкою (valvula semilunaris) міститься відповідна пазуха легеневого стовбура (sinus trunci pulmonalis).

Ліве передсердя (atrium sinistrum) має неправильну кубоподібну форму, а передня його стінка (paries anterior) утворює ліве вушко (auricula sinistra). Внутрішня поверхня стінки лівого передсердя гладка і лише в ділянці вушка (auricula) знаходяться гребенясті м’язи (mm. pectinati). В ліве передсердя (atrium sinistrum) відкриваються отвори чотирьох легеневих вен (ostia venarum pulmonalium), які не мають власних клапанів. За допомогою лівого передсердно - шлуночкового отвору (ostium atrioventricularis sinistrum) ліве передсердя (atrium sinistrum) сполучається з лівим шлуночком (ventriculus sinister). На міжпередсердній перегородці (septum interatriale) з лівого боку нечітко вимальовується овальна ямка (fossa ovalis).

Лівий шлуночок (ventriculus sinister) – найбільша камера серця, вона утворює більшу частину його діафрагмової поверхні (facies diaphragmatica). На внутрішній поверхні шлуночка містяться м’ясисті перекладки (trabeculae carneae), які формують передній соскоподібний м’яз (m. papillaris anterior) і задній соскоподібний м’яз (m. papillaris posterior). Верхівки цих м’язів за допомогою сухожилкових струн (chordae tendineae) прикріплюються до стулок (cuspes) лівого передсердно-шлуночкового клапана (valva atrioventricularis sinistrum).

Лівий передсердно - шлуночковий отвір (ostium atrioventricularis sinistrum) закривається лівим передсердно - шлуночковим клапаном;мітральним клапаном (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis), який складається з передньої стулки (cuspis anterior) та задньої стулки (cuspis posterior). Між ними можуть бути – спайкові стулки (cuspides commissurales), до яких прикріплюються сухожилкові струни (chordae tendineae). З лівого шлуночка (ventriculus sinister) виходить аорта (aorta). Отвір аорти (ostium aortae) закривається клапаном аорти (valva aortae), який складається з правої півмісяцевої заслінки; правої вінцевої заслінки (valvula semilunaris dextra; valvula coronaria dextra), лівої півмісяцевої заслінки; лівої вінцевої заслінки (valvula semilunaris sinistra; valvula coronaria sinistra) та задньої півмісяцевої заслінки;задньої вінцевої заслінки (valvula semilunaris posterior; valvula coronaria posterior). Заслінки клапана аорти називаються відповідно до їх розташування у плода. У дорослих їх позиції стають передньою, задньо-лівою і задньо-правою, відповідно. Вони мають на верхньому краї вузлики півмісяцевих заслінок (noduli valvularum semilunarium). Між кожною півмісяцевою заслінкою і стінкою аорти (paries aortae) є відповідні пазухи аорти (sinus aortae).

Стінка серця (paries cordis) складається із внутрішнього шару – ендокарда (endocardium), м’язового шару – міокарда (myocardium) і зовнішнього шару – епікарда (epicardium).

Ендокард (endocardium) – внутрішній шар, покриває зсередини порожнину серця (cavitas cordis). Його дуплікатура утворює півмісяцеві заслінки клапана аорти (valva aortae) та півмісяцеві заслінки клапана легеневого стовбура (valva truncus pulmonalis), стулки (cuspedes) правого передсердно - шлуночкового клапана (valva atrioventricularis dextra) та лівого передсердно - шлуночкового клапана (valva atrioventricularis sinistra).

Міокард (myocardium) – середній шар, утворений м’язовою тканиною, яка складається з кардіоміоцитів, що з’єднані між собою значною кількістю вставних дисків. М’язові волокна передсердь (atrii) і шлуночків (ventriculi) починаються від волокнистої тканини, яка входить до складу м’якого скелета серця. До останнього належать: праве/ліве волокнисте кільце (anulus fibrosus dexter/sinister), що знаходяться навколо правого передсердно-шлуночкового отвору (ostium atrioventriculare dextrum) та лівого передсердно-шлуночкового отвору(ostium atrioventriculare sinistrum); правий волокнистий трикутник (trigonum fibrosum dextrum) та лівий волокнистий трикутник (trigonum fibrosum sinistrum), що знаходяться навколо клапана аорти (valva aortae) та клапана легеневого стовбура (valva trunci pulmonales); перетинчаста частина (pars membranacea) міжшлуночкової перегородки (septum interventriculare).

Міокард передсердь (myocardium atrii) складається з двох шарів: поверхневого шару з коловими волокнами, який є загальним для обох передсердь і глибокого шару з поздовжніми пучками, який є окремим для кожного з них.

Міокард шлуночків (myocardium ventriculi) складається з трьох шарів: зовнішнього, середнього та внутрішнього. Зовнішній шар (косий) починається від волокнистих кілець (anuli fibrosi), продовжується униз до верхівки серця (apex cordis), де утворює завиток серця (vortex cordis) і переходить у внутрішній шар протилежного боку, волокна якого проходять поздовжньо. Таким чином зовнішній і внутрішній шари міокарда є спільними для обох шлуночків, а середній (коловий шар) є окремим для кожного шлуночка.

Зовнішня оболонка серця – нутрощева пластинка; епікард (lamina visceralis; epicardium) – є нутрощевою пластинкою серозного осердя (pericardium serosum). Епікард покриває серце (cor), початкові відділи аорти (aorta) і легеневого стовбура (truncus pulmonalis), а також кінцеві відділи порожнистих вен (venae cavae) та легеневих вен (venae pulmonales). По цих судинах нутрощева пластинка (lamina visceralis) переходить у пристінкову пластинку (lamina parietalis) серозного осердя (pericardium serosum).

Стимульний комплекс серця; провідна система серця (complexus stimulans cordis; systema conducente cordis) складається з атипових м’язових волокон, які мають здатність проводити подразнення від нервів серця до міокарда передсердь та шлуночків. Центром провідної системи серця є два вузли:

1 Пазухо - передсердний вузол (nodus sinuatrialis) – вузол Кіс-Фляка, він розміщений у стінці правого передсердя (atrium dextrum) між отвором верхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris) і правим вушком (auricula dextra). Цей вузол віддає гілки до міокарда передсердь і завдає ритм скороченню серця.

2 Передсердно - шлуночковий вузол (nodus atrioventricula-ris) – вузол Ашофф-Тавара, він лежить у товщі нижнього відділу міжпередсердної перегородки (septum interatriale). Донизу цей вузол переходить у передсердно - шлуночковий пучок (fasciculus atrioventricularis) – пучок Гіса, який зв’язує міокард передсердь з міокардом шлуночків. У м’язовій частині (pars muscularis) міжшлуночкової перегородки (septum interventriculare) пучок Гіса поділяється на праву ніжку (crus dextrum) та ліву ніжку (crus sinistrum), кінцеві гілки ніжок називають субендокардіальними гілками (rr.subendocardiales) – волокна Пуркіньє, які закінчуються в міокарді шлуночків.

Кровопостачання серця здійснюється за рахунок правої вінцевої артерії (a. coronaria dextra) та лівої вінцевої артерії (a. coronaria sinistra), які беруть свій початок від цибулини аорти (bulbus aortae) у відповідних пазухах аорти (sinus aortae).

Права вінцева артерія (a.coronaria dextra) проходить вправо під праве вушко (auricula dextra), лягає в праву частину вінцевої борозни (sulcus coronarius) і прямує по задній міжшлуночковій борозні (sulcus interventricularis posterior), де анастомозує з гілкою лівої вінцевої артерії (a. coronaria sinistra). Гілки правої вінцевої артерії (a.coronaria dextra) кровопостачають стінку правого шлуночка (ventriculus dexter) і стінку правого передсердя (atrium dextrum), задню частину міжшлуночкової перегородки (septum interventriculare), соскоподібні м’язи (mm.papillares) правого шлуночка (ventriculus dexter), задній соскоподібний м’яз лівого шлуночка (musculus papillaris posterior ventriculi sinistri) і вузли (nodi) стимульного комплексу серця (complexus stimulans cordis) – провідної системи серця (systema conducente cordis).

Ліва вінцева артерія (a. coronaria sinistra) прямує вліво і під лівим вушком (auricula sinistra) поділяється на дві гілки: передню міжшлуночкову гілку (r. interventricularis anterior) і огинальну гілку (r. cirxumflexus). Остання огинає серце (cor) зліва, міститься у вінцевій борозні (sulcus coronarius) і на діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) анастомозує з правою вінцевою артерією (a.coronaria dextra), утворюючи коловий анастомоз артеріальних судин серця. Передня міжшлуночкова гілка (r.interventricularis anterior) проходить по одноіменній борозні серця (sulcus interventricularis anterior) до верхівки серця (apex cordis), де анастомозує з кінцевим відділом правої вінцевої артерії (a.coronaria dextra), утворюючи поздовжній артеріальний анастомоз серця. Ліва вінцева артерія (a.coronaria sinistra) кровопостачає стінку лівого шлуночка (ventriculus sinister), передню стінку правого шлуночка (ventriculus dexter), стінку лівого передсердя (atrium sinistrum), більшу частину міжшлуночкової перегородки (septum interventriculare) і передній соскоподібний м’яз лівого шлуночка (musculus papillaris anterior ventriculi sinistri).

Крововідтік від серця здійснюється переважно у систему вінцевої пазухи (sinus coronarius), у яку впадають такі вени:

• велика серцева вена (v. cordis magna), яка складається з передньої міжшлуночкової вени (v. interventricularis anterior) та лівої крайової вени (v. marginalis sinistra);

• мала серцева вена (v. cordis parva), в яку впадають права крайова вена (v. marginalis dextra) та передня (і) правошлуночкова (і) вена (и) – v. (vv.). ventriculi dextri anterior (es), або вони ще називають передніми серцевими венами (vv. cardiacae anteriores; vv. cordis anteriores);

• середня серцева вена;задня міжшлуночкова вена (v. cordis media; v.interventricularis posterior);

• задня (і) лівошлуночкова (і) вена (и) – v. (vv.). ventriculi sinistri posterior(es), її ще називали задньою веною лівого шлуночка – v.posterior ventriculi sinistri;

• коса лівопередсердна вена або коса вена лівого передсердя (v.obliqua atrii sinistri).

Є найменші серцеві вени (Тебезія) – vv.cardiacae minimae (Thebesii), які починаються у міокарді та впадають, в основному, у праве передсердя (atrium dextrum).

Іннервація серця. Серце (cor) отримує чутливу, симпатичну і парасимпатичну іннервацію.

Симпатичні волокна відходять від симпатичного стовбура (truncus sympathicus) і утворюють верхній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis superior), середній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis medius) та нижній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis inferior), які прискорюють ритм серцевих скорочень і збільшують їх амплітуду, розширюють вінцеві судини (vasa coronaria). Крім того, від грудних вузлів (ganglia thoracica) симпатичного стовбура (truncus sympathicus) відходять грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici).

Парасимпатичні волокна проходять у складі верхніх шийних серцевих гілок (rr.cardiaci cervicales superiores), нижніх шийних серцевих гілок (rr.cardiaci cervicales inferiores) і грудних серцевих гілок (rr.cardiaci thoracici) від блукаючого нерва (nervus vagus). Вони сповільнюють ритм серцевих скорочень, зменшують їх амплітуду і звужують просвіт вінцевих артерій (arteriae coronariae).

Чутливі волокна від рецепторів стінки серця проходять у складі серцевих нервів (nn.cardiaci) і серцевих гілок (rr.cardiaci) до головного та спинного мозку.

Нерви серця утворюють поверхневе позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus superficialis) та глибоке позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus profundus). Гілки позаорганних серцевих сплетень переходять в єдине внутрішньоорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus intramuralis), яке умовно поділяється на підепікардіальне сплетення(plexus cardiacus subepicardialis), внутрішньом’язове сплетення(plexus cardiacus intramuscularis) та підендокардіальне сплетення (plexus cardiacus subendocardialis). Особливо розвинуте підепікардіальне сплетення, яке В.П. Воробйов поділив на 6 частин.

Топографія серця. Серце (cor) знаходиться в грудній порожнині (cavitas thoracis; cavitas thoracica); дві третини його розташовані зліва від серединної лінії і одна третина – справа.З боків серце вкрите плевральними мішками легень, а менша передня його частина прилягає до груднини (sternum) і ребрових хрящів (cartilagines costales).

Верхня межа серця проходить по лінії, яка з’єднує верхні краї правого і лівого третіх ребрових хрящів. Права межа серця проходить від верхнього краю ІІІ правого ребрового хряща до V правого ребрового хряща. Нижня межа серця проходить по лінії, яка прямує від V правого ребрового хряща до верхівки серця. Верхівка серця проектується в лівому V міжребер’ї на 1-1,5см досередини від середньоключичної лінії. Ліва межа серця проходить від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща до верхівки серця.

Двостулковий клапан вислуховується в ділянці верхівки серця. Клапан аорти вислуховується в другому міжребер’ї справа від груднини. Клапан легеневого стовбура – в ІІ міжребер’ї зліва від груднини. Правий передсердно - шлуночковий клапан (тристулковий клапан) вислуховується біля основи мечоподібного відростка груднини справа (з’єднання ІV ребрового хряща з грудниною).

Серце вкрите осердям, перикардом – pericardium (навколосерцева сумка) і складається із зовнішнього – волокнистого осердя (pericardium fibrosum) і внутрішнього – серозного осердя (pericardium serosum). Волокнисте осердя (pericardium fibrosum) біля основи великих судин переходить на їх зовнішню оболонку. Серозне осердя (pericardium serosum) має пристінкову пластинку (lamina parietalis), яка вистеляє зсередини волокнисте осердя (pericardium fibrosum) і нутрощеву пластинку (lamina visceralis). Вони мають серозну оболонку (tunica serosa). Пристінкова пластинка (lamina parietalis) та нутрощева пластинка (lamina visceralis), що покриває серце (cor) ззовні (епікард) переходять одна в одну на основі серця (basis cordis). Між цими пластинками міститься щілиноподібний простір – осердна порожнина (cavitas pericardialis), в якій є невелика кількість серозної рідини. В осердній порожнині (cavitas pericardialis) виділяють дві осердні пазухи: осердна поперечна пазуха (sinus transversi pericardii) і осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii). Осердну поперечну пазуху (sinus transversi pericardii) обмежовують спереду початкові відділи аорти та легеневого стовбура, а ззаду – стінка правого передсердя та верхня порожниста вена. Осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii) знаходиться на діафрагмовій поверхні між основою легеневих вен зліва і нижньою порожнистою веною справа.

Аорта (aorta) – найбільша артеріальна судина (vas arteriosus) великого кола кровообігу (circulus sanquineus major). Вона поділяється на висхідну частину аорти (pars ascendens aortae), дугу аорти (arcus aorte) і низхідну частину аорти (pars descendens aortae), яка, у свою чергу, має грудну частину аорти (pars thoracica aortae) і черевну частину аорти (pars abdominalis aortae).

Висхідна частина аорти або висхідна аорта (pars ascendens aortae; aorta ascendens) виходить з лівого шлуночка (ventriculus sinister) позаду лівого краю груднини (sternum) на рівні III міжребер’я. В початковому відділі вона має розширення – цибулину аорти (bulbus aortae), в якій містяться три пазухи аорти (sinus aortae). Висхідна частина аорти (pars ascendens aortae) лежить позаду і трохи справа від легеневого стовбура (truncus pulmonalis), піднімається догори і на рівні другого правого ребрового хряща переходить у дугу аорти (arcus aortae).

Дуга аорти (arcus aortae) повертає вліво і назад від задньої поверхні другого ребрового хряща до лівого боку тіла четвертого грудного хребця (vertebra thoracis IV), де переходить у низхідну частину аорти (pars descendens aortae). Між увігнутою поверхнею дуги аорти (arcus aortae) і легеневим стовбуром (truncus pulmonalis) на початку лівої легеневої артерії (arteria pulmonalis sinistra) знаходиться артеріальна зв’язка (lig. arteriosum) – заросла Боталова протока. Від опуклої поверхні дуги аорти (arcus aortae) починається справа наліво: плечо - головний стовбур (truncus brachiocephalicus), ліва загальна сонна артерія (arteria carotis communis sinistra) і ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra).

Низхідна частина аорти або низхідна аорта (pars descendens aortae; aorta descendens) має грудну частину аорти, грудну аорту (pars thoracica aortae, aorta thoracica), яка міститься у верхньому та задньому середостінні (mediastinum superius et posterius) і лежить зліва від тіл грудних хребців (протягом усієї своєї довжини вона віддає нутрощеві і пристінкові гілки) та черевну частину аорти, черевна аорта (pars abdominalis aortae; aorta abdominalis), яка є продовженням грудної частини аорти(pars thoracica aortae), починається на рівні ХІІ грудного хребця (verthebra thoracica), проходить через аортальний розтвір (hiatus aorticus) діафрагми (diaphragma) і продовжується до рівня ІV поперекового хребця (vertebra lumbalis ІV). Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) розташована на передній поверхні (facies anterior) тіл (corpus) поперекових хребців (vertebra lumbalis) зліва від серединної лінії. По усій своїй довжині черевна частина аорти (pars abdomins aortae) віддає парні пристінкові гілки, парні та непарні нутрощеві гілки і закінчується роздвоєнням аорти (bifurcatio aortae), поділяючись на праву і ліву спільні клубові артерії (arteria iliaca communis dextra et sinistra).

Дата добавления: 2014-12-23