Субєкти і органи СТВ

Сторони СТВ.

Сторонами і суб’єктами СТВ називають найманих працівників, роботодавців. Відмінність між ними в тому, що сторони СТВ є носіями первинного права у цих відносинах, а суб’єкти можуть володіти як первинними так і делегованими первинними носіями правами. Найманий працівник - громадянин, що уклав індивідуальну грош. угоду з роботодавцем і відповідно до угоди набув відповідних прав і обов’язків у трудовій сфері. Розвинуті СТВ передбачають наявність інститутів що представляють інтереси найманих працівників і виступають від їхнього імені. Роботодавець згідно з міжн. класифікацією-людина, що працює самостійно і постійно наймає для роботи одну або багато осіб. Роботодавець є власником зас.вир-ва. Роботодавець -це юр.особа яка використовує працю найманих працівників про що складає відповідний труд.договір. Суб’єктами СТВ можуть бути індивідум, група індивідів, що об’єднані в систему за певним принципом. У зв’язку з цим соціально-трудові відносини можуть бути індивідуальними, коли з окремим працедавцем взаємодіє окремий працівник, а також груповими чи колективними, коли працівники (прорацедавці) взаємодіють між собою. Внаслідок цього СТВ можуть поділятися на дво-, три- і багатосторонні. В якості суб’єкта СТВ світове співтовариство в певних умовах розглядає і окрему державу.

Сторонами і суб’єктами СТВ називають найманих працівників, роботодавців. Відмінність між ними в тому, що сторони СТВ є носіями первинного права у цих відносинах, а суб’єкти можуть володіти як первинними так і делегованими первинними носіями правами. Суб’єкти: найманий працівник, підприємець (працедавець) і держава. Найманий працівник – це громадянин, що заклбчив трудовий договір з працедавцем, керівником підприємства чи окремим лицем. Цей договір найму може бути як письмовим, так і усним, і він визначає СТВ між його учасниками. В якості найманого працівника як суб’єкта СТВ можуть виступати і індивід, і групи працівників, що різняться за своїм становищем в соц-професійній структурі, за спрямованістю інтересів, мотивацією праці та багатьма іншими ознаками. Найм прац повинен володіти певними якостями, оцінка стану яких може дати реальне уявлення про суть та зрілість СТВ. Найм прац повинен перш за все володіти готовністю та здатністюдо особистої участі в СТВ. Розвинені соц-труд відносини передбачають існування, що виступають від імені найм працівників, що захищають їхні інтереси. Традиційно такими є професійні союзи – масові організації, що об’єднують найм прац, пов’язаних спільністю соц-екон інтересів.

Працедавець як суб’єкт СТВ згідно міжнародної класифікації статусу в зайнятості – це людина, що працює самостійно постійно наймає для роботи одну чи багато осіб. Працедавець зазвичай є власником засобів виробництва. Держава як суб’єкт СТВ виконує наступні ф-ї: законодавець, захисник прав, регулювальник, працедавець, миротворець.

Дата добавления: 2014-12-25