Характеристика предмета СТВ

Рівні СТВ

Рівень- є похідним від особливостей суб’єктів, він оприділяється властивостями соц-екон простору, в якому функціонують суб’єкти СТВ. Виділяють наступні рівні СТВ:+ індивідуальний (працівник-працівник, працівник-працедавець, працедавець-працедавець),+ мікроекономічний (відносини можуть мати як індивідуальний так і комбінований характер, обєднання працівників-роботодавець);+ мезоек (регіональний: ств мають преважний характер: обєднання працівників-обєднання роботодавців);+ макроек (крім держави діють багато обєднань найманих працівників і обєднань роботодавців);+ мегаекон (значення якого зростає в міру в міру екон. та сусп. життя взагалі);. На груповому рівні СТВ проявляються взаємозв’язки між об’єднаннями працівників з об’эднаннями прецедавців. Особливим змішаним рівнем СТВ є взаємозв’язки між працівником і державою. Крім того СТВ можуть бути виділені на рівні підприємства, галузі, регіону.

Предметом СТВ на індивідуальному рівні єконкретні аспекти трудового життя людини вміст яких залежить від індивідуальних хар-к так і специфіки специфіки етапів життєвого циклу працівника. На мікроекономічному рівні предметом СТВ може бути кадрова політика під-вавзагалом або її окремі елементи: організація праці, форми, системи її оплати, гарантії зайнятості, компенсаційна система, розвиток персоналу, участь працівників в управлінні та у власності. На територіальному рівні предметом СТВ є спільні для економічно-активного населення адм.одиниці трудові проблеми, такі як створ.нових роб.місць, підтримка місцевих виробників, рівень підготовки працівників, стан соц. інфраструктури регіону тощо. Предметом СТВ на галузевому ринку є питання специфічні для конкретної галузі нормування праці, встановлення для підприємств, галузей для мінімальних гарантій зароб. плати, умови та охорони праці. Предметом СТВ на національному рівні є основні принципи і норми реалізації соц-екон. політики і трудових відносин, зокрема: зайнятості, сприятливих умов підпр. діяльності, підтр. націон. Виробника, розмір мінімальних гарантій. На міжнародному рівні предметом СТВ є гарантії та захист прав людини у сфері праці сприяння колективно-договірному процесі, відвернення соц. потрясінь, встановлення і збереження соц. злагоди.

23. Принципи функціонування СТВ Згідно з принципами СТВ виділяють 2 полярних типи СТВ: патерналізм, соц партнерство. Принципи: Солідарність – ідеал, вироблений людством в процесі його соц-екон розвитку. Передбачає спільну відповідальність людей, засновану на особистій відповідальності і згоді, одностайності та спільності інтересів. Петерналізм. Превалююча роль держави в СТВ або практично повна їх регламентація формубть тип СТВ, що називається державним патерналізмом. Патерналізм може сформуватися і на рівні підприємства. Як наслідок цього типу СТВ є пасивність у трудовомій поведінці, мінімізація рівня претензій на якість життя в цілому, і якості трудового життя зокрема. Субсидіарність. Принцип засновується на особистій відповідальності, як і солідарність, але згідно цього принципу надавати перевагу треба самозахисту, а не допомозі з боку. Принцип субсидіарності таким чином спрямований на збереження прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації і покликаний запобігати перенесенню відповідальності на суспільство. Партнерство. Процес формування соц партнерства в розвинених країнах був переходом від СТВ типу “конфліктного суперництва” до типу “конфл. співпр”. Конфлікт. Гранична міра загострення протирічь у трудових відносинах. Причини трудового конфлікту: екон, адміністративно-управлінські, соц-писхологічні аспекти діяльності організації. Форми вияву: мовчазне незадоволення, відкрите незадоволення, сварка, трудова суперечка. Конфлікт повинен бути тимчасовим явищем у СТВ, а згода, партн-во – пост. Дискримінація – довільне обмеження прав суб’єктів СТВ, що обмежує їм доступ до рівних можливостей на ринку праці. Види: при наймі на роботу, при виборі проофесії чи просуванні по службі,при оплаті праці, при отриманні освіти чи професійної підгот-ки.

Дата добавления: 2014-12-25