Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Державна політика зайнятості




Форми і види зайнятості

Первинна зайнятість характеризує зайнятість за основним міс­цем роботи. Якщо, крім основної роботи чи навчання, ще є додатко­ва зайнятість, вона називається вторинною зайнятістю. Види зайнятості характеризують розподіл активної частини тру­дових ресурсів за сферами використання праці, професіями, спеці­альностями тощо.

Зашіятість за характером діяльності — це: — робота в організаціях різних форм власності і господарювання; — робота за кордоном і на спільних підприємствах; —служба в армії; —навчання в денних навчальних закладах; — ведення домашнього господарства; —індивідуальна трудова діяльність; — виховання дітей у сім'ї; — догляд за хворими, інвалідами та людьми похилого віку; —інші види діяльності, встановлені законодавством. Зайнятість за галузевою належністю: •у сфері матеріального виробництва; • у невиробничій сфері; • в окремих великих галузях (промисловість, сільське госпо­дарство, будівництво, на транспорті й у зв'язку тощо).

Зайнятість за територіальною належністю: ♦ в окремих регіонах; ♦ в економічних районах. Зайнятість за формами власності: ♦ державної; ♦ приватної; ♦ колективної; ♦ змішаної. Повна зайнятість — це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах. Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної осо­би або протягом неповного робочого часу або з неповною опла­тою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити ква­ліфікацію тощо. Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконст­рукцією підприємства. Часткова зайнятість — це добровільна неповна зайнятість. Окрім цих видів зайнятості, існують ще так звані нетрадицій­ні, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятість, зайнятість неповний робочий день.

Нерегламентована зайнятість — це діяльність працездатного населення працездатного віку, яка виключена зі сфери соціально-' трудових норм та відносин і не враховується державною статис­тикою. Розширення нерегламентованої зайнятості супроводжується подальшим знецінюванням робочої сили, зниженням мотивації до праці, насамперед у державному секторі, зростанням інфляції та цін.

Ринок праці як важлива багатопланова сфера економічного і соціально-політичного життя суспільства потребує кваліфікова­ного регулювання з метою підвищення ефективності його функ­ціонування. Саме створення дійової системи регулювання сфери зайнятості є одним з основних соціальних заходів розвитку сус­пільства.

Державна політика зайнятості населення залежить від темпів і характеру ринкових перетворень. Вона передбачає систему адап­тації різних категорій незайнятого населення до вимог ринку праці, а також систему соціального захисту безробітних та осіб з обмеженою конкурентоспроможністю. Державне регулювання зайнятості населення має ґрунтува­тися на:-забезпеченні соціального партнерства суб'єктів ринку праці тобто створенні рівних можливостей усім громадянам неза­лежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, віку, політичних пере­конань, ставлення до релігії, реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до своїх здібностей та професій­ної підготовки з урахуванням особистих інтересів та суспільних потреб; ♦ сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; ♦ добровільності й відсутності примушення громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця; - гласності на основі всебічного інформування населення про наявність вакантних робочих місць; ♦ дотриманні комплексності заходів щодо регулювання за-йнятості'населення; ♦ підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту; ♦ забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулю­вання зайнятості населення та відтворення робочих місць; ♦ певної гарантії зайнятості, тобто гарантії збереження робо­чих місць і професії, гарантії одержання доходів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 470; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.