Міжнародний рух капіталу: сутність, причини, форми

Міжнародний рух капіталу (далі МРК) представляє собою сукупність відносин щодо переміщення капіталу між країнами з метою більш вигідного застосування. Поєднує процеси вилучення частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї держави та включення до господарського обігу іншої.

Об’єктивною основою МРК є нерівномірність економічного розвитку країн, що зумовлює невідповідність між обсягами нагромадження капіталу та можливостями його ефективного використання. Причинами міграції капіталу між державами є:

1. Відносний надлишок капіталу в окремих країнах, і як результат - зменшення норми прибутку поряд із більш вигідними умовами за кордоном.

2. Можливості використання сприятливих факторів дислокації у країнах, що залучають іноземний капітал (низькі ціни на сировину, робочу силу, невисокі екологічні стандарти, наявність пільгових інвестиційних режимів).

3. Обмеженість внутрішніх ринків у поєднанні з необхідністю підтримки сталих темпів зростання провідними суб’єктами міжнародної економіки в умовах посилення конкуренції. Можливість освоєння нових ринків, в т.ч. проникнення на ринки держав, що встановлюють тарифні чи нетарифні обмеження на імпорт продукції іноземних корпорацій.

4. Стабільна політична ситуація та сприятливий інвестиційний клімат у інших країнах за відсутності подібних умов у власній державі. Тож, вивезення капіталу з країни може здійснюватись і при його дефіциті для внутрішнього інвестування.

5. Інтернаціоналізація та транснаціоналізація господарського життя. Поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Прагнення компаній до географічної диверсифікації інвестицій з метою зниження ризиків.

6. Лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу в світі, в т.ч. у межах інтеграційних об'єднань, офшорних зон. Існування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталів.

Вирізняють такі основні формиМРК:

1. За функціональним призначенням: прямі інвестиції у промислові, торгівельні, інші підприємства; портфельні інвестиції (в іноземні цінні папери); міжнародні кредити; міжнародна економічна допомога (трансферти, гранти). Схожим чином за ознакою отримання прибутку класифікують рух підприємницького капіталу (прямі та портфельні інвестиції) та позичкового (міжнародні кредити).

2. За напрямом: експорт та імпорт. Якщо капітал із країни походження розміщується за її межами, йдеться про експорт (вивезення)капіталу. Держава, що його здійснює, називається «країною базування» або «донором». Важливою ознакою експорту капіталу є збереження за країною базування можливості розпорядження капіталом і створеною ним доданою вартістю. При надходженні іноземного капіталу до країни має місце імпорт (ввезення) капіталу, а держава, що його залучає, є «приймаючою» або «реципієнтом». Чимало країн є одночасно імпортерами та експортерами капіталу.

3. За формою власності: державний (суб’єкти: держава в особі уряду та Центрального банку); приватний (суб’єкти: фізичні особи, банки, компанії, страхові, інвестиційні, трастові фонди); капітал міждержавних та наддержавних фінансових організацій (МВФ, МБРР, МФК, ЄБРР та ін.).

4. За умовами повернення: зворотна міграція (кредити); міграція з непрямим поверненням (репатріація прибутків від інвестування); незворотна міграція (трансферти, «втеча» капіталу).

Зміни, що постійно відбуваються у світовій економіці, впливають на масштаби, форми, напрями МРК. За сучасних умов він має наступні риси: зростають обсяги спекулятивного та віртуального капіталу; основна частина операцій здійснюється диверсифікованими мережно-організованими бізнес-групами; посилюється міграція капіталу між країнами тріади «США - ЄС - Японія» (майже 80% іноземних інвестицій зосереджено в 26 розвинених країнах). Активно вивозиться капітал у розвинені країни, держави Південно-Східної Азії, що мають високі темпи економічного зростання (Південна Корея, Китай). На тлі кризових тенденцій світової економіки посилилась конкуренція за залучення іноземного капіталу. Глобальний фінансовий капітал частково або повністю підкорює менш розвинені національні економіки, визначаючи напрями їх структурних змін.

Дата добавления: 2014-12-25