Основні принципи корпоративної культури

Основними принципами корпоративної культури [17] є:

- принцип захисту прав – який завбачає отримання необхідної інформації про корпорацію та формування єдиного корпоративного духу компанії;

- принцип рівності – який забороняє керівництву здійснювати будь-які операції у власних інтересах;

- принцип стратегії – що дозволяє інтегрувати інтереси персоналу та самої організації на довготривалий термін діяльності;

- принцип відкритості – сприяє побудові прозорих відносин, які в свою чергу інтегрують членів колективу в єдине ціле, що формує корпоративні цінності;

- принцип справедливості – дозволяє сформувати належний рівень корпоративного духу і стилю діяльності колективу або організації;

- принцип професіоналізму – сприяє насамперед формуванню взаємодовіри, добробуту, надійності партнерства;

- принцип солідарної відповідальності – сприяє формування корпоративної культури та існуючих в ній норм та цінностей;

- принцип єдності - завбачає уникнення міжособистісних протиріч у колективі та подвійності у правлінні організацією;

- принцип відповідності – який наголошує на достатньому повноваженні співробітника для вирішення завдань та відповідальності за їх виконання;

- принцип цілісності - передбачає цілісність різноманітних структур, що одночасно є самостійними (виробнича, фінансова, соціальна сфери);

- принцип динамічності – завбачає зміну організаційних структур колективу, відповідно до життєдіяльності організації (створення, розвиток, функціонування тощо);

- принцип зворотного зв’язку – передбачає обмін інформацією від суб’єкта до об’єкта управління, що надає співвідношення в інформаційній схемі (вхідна-вихідна інформація) організації;

- принцип додатковості – який завбачає існування не лише сталих ціннісних впливів, а й стихійного, ймовірного впливу на тенденцію розвитку організації;

- принцип превалювання суспільних інтересів – згідно якого інтереси члена колективу або групи мають бути підпорядковані суспільному інтересу всього колективу або організації;

- принцип єдності – який наголошує на цілісності управління організаційними діями, що мають одну мету;

- принцип стабільності – завбачає продуманість планування у політиці управління щодо зниження плинності членів організації (кадрів);

- принцип ініціативи - згідно якого кожен член організації має самостійність в межах його компетенції при прийняття та реалізації певних завдань та рішень.

Основні принципи корпоративної культури загалом можуть забезпечувати позитивний кінцевий результат внаслідок взаємодії, звичайно з дотриманням індивідуального підходу до кожної людини, мікро та макро колективу в організації. Що в свою чергу, наголошує на обов’язковому врахуванні основних функцій корпоративної культури (аксіологічна, корпоративна, організаційна, інтеграційна, інноваційна, системо утворююча тощо).

В корпоративній культурі виділяють два рівні корпоративної культури: зовнішній та внутрішній.

Зовнішній рівень можна поділити ще на два підрівні: усвідомлений ( це об’єкти які ми бачимо), наприклад: стиль одягу, правила поведінки, певні символи, церемонії, що відбуваються в колективі (організації); і неусвідомлений (це цінності, яких ми не бачимо), наприклад: неписані правила, негласні угоди тощо.

Внутрішній рівень – цінності та переконання виражені в діяльності співробітників організації, що свідомо культивуються ними і які в процесі життєдіяльності проникають в глибину корпоративної культури «розчиняючись» в єдиній системі моральних цінностей особистості. Ці базові переконання являють собою сутність корпоративної культури. Що в свою чергу досягається лише за допомогою дружелюбного відношення, поваги до кожного співробітника та досягненням балансу між особистісними цінностями співробітника та цінностями компанії.

Крім того, важливим чинником корпоративної культури, безумовно є наявність власної культури кожного співробітника колективу (організації), що є особистістю яка володіє власною системою ціннісних установок, які тією або іншою мірою впливають на суспільну свідомість організації та на формування і спрямованість корпоративної культури.

Проблема співвідношення суспільної та індивідуальної свідомості обговорюється в філософії, - наголошуючи що суспільна свідомість – це соціально обумовлений феномен, що виникає одночасно з його буття. Суспільна свідомість зафіксована в мові і інших формах культури, за І. Кантом трансцендентна, що виходить поза межі досвіду людини. Подібно до того, як характер впливає на долю та на поведінку тієї чи іншої людини, корпоративна культура впливає на думки і діяльність всіх співробітників організації (колективу).

Корпоративна культура визначає як, і що потрібно вирішувати, як себе вести у конфліктній ситуації, як вести справи з конкурентами у теперішньому так й у майбутті. Простіше кажучи, корпоративна культура визначає місце колективу (організації) в навколишньому світі, уособлює всі духовні цінності, які є живильним джерелом організації і одночасно тим що поєднує її в одне ціле. Розвиваючись подібно різноманітним історико-культурним типам культури, корпоративна культура виробляє свої власні цінності та норми, як в історії розвитку людської культури існували відкриті та закриті культури так і в корпоративній культурі є моделі, що підтримуються в одних організаціях, а в інших просто – відторгаються, як щось чужорідне.

Так, деякі колективи (організації) створюють так звану «відкриту» корпоративну культуру – нормою виступає піддавати сумніву все і одночасно активізувати нові оригінальні ідеї, а в інших «закритих»- новизна не лише не підтримується, а й взагалі відкидається будь-яке спілкування. Так, дослідники зазначають: «приємно працювати в організації з «закритою» культурою: людина приходить на роботу, виконує свою індивідуальну роботу і повертається додому, до свого особистого життя, абсолютно нічим не пов’язаного з роботою… іншому, де робота і особисте життя тісно взаємопов’язані»[18].

В корпоративній культурі можна виділити три основних компоненти:

1. Базисні передумови поведінки, яких притримуються члени організації в своїй поведінці та діях, що досить часто є пов’язаними з баченням навколишнього середовища людини (групи, організації, суспільства тощо) та регулюючих її змінних (природа, час, робота, характер відношень).

2. Ціннісні орієнтації (цінності) - які орієнтують члена організації яку форму поведінки можливо вважати гідною, а яку неприйнятною. Все залежить від домінуючих цінностей організації, щоб зрозуміти як людина має діяти в певній ситуації;

3. Символіка - завдяки якій передаються ціннісні орієнтації конкретної організації членам цієї ж організації (колективу). Що існують у вигляді різноманітних історій, легенд та міфів впливаючи на людей.

Від успішного втілення цих компонентів загалом і залежить успіх діяльності організації, що в свою чергу наголошує на здатності організації сформувати свою власну корпоративну культуру, своєрідний моральний клімат в колективі, що в свою чергу формується корпоративною етикою.

Таким чином, корпоративна культура виступає невід’ємною частиною життєдіяльності організації (колективу), тому можна виділити деякі визначальні риси:

- взаємодія, «командний дух»;

- задоволення роботою та гордість за її результати;

- вірність організації та відповідність її стандартам;

- вимогливість до якості праці;

- готовність до змін (внаслідок розвитку, конкурентної боротьби тощо).

Ну і звичайно, ще одна головна риса – спрямованість корпоративної культури на роботу з персоналом організації, адже саме ця риса завбачає сам процес формування корпоративної культури.

Таким чином, ключовим фактором у роботі з колективом організації та формуванні корпоративної культури мають цінності, а особливо цінності тих осіб, що приймають рішення. Серед найважливіших цінностей, внаслідок різноманітних досліджень, можна назвати наступні: відповідальність, чесність, здібність, самоповага, безпека сім’ї, свобода.

Дата добавления: 2014-12-25