Правило 3

Правило 2

Правило 1

Золоті» правила логістики у фізичному розподілі.

Для найбільш ефективного задоволення споживачів дистрибутивний логістичний ланцюг повинен проникати якнайглибше до точок кінцевого збуту, використовуватися частіше і здійснювати транспортування за можливістю на найбільшу відстань шляхом використання вантажних одиниць продукції й вантажних транспортних одиниць, що забезпечують отримання якнайбільших місткостей.

Для найбільш ефективного розв'язання завдання фізичного розподілу в логістичному ланцюзі необхідно використати мінімальну кількість ОДО виміру продукції і мінімальну кількість ОДО транспорту, незалежно від їхніх місткостей.

Якщо не можна уникнути створення стаціонарного складу, він повинен розташовуватися на логістичному ланцюзі в центрі консолідації, що розміщується за можливістю ближче до кінцевих торговельних точок, якщо це стосується фізичного розподілу в плані транспортування, і в центрі консолідації, розташованому якнайближче до вихідного виробничого процесу, якщо це стосується сортування.

Наявність у дистрибутивній мережі фірми великої кількості посередників у значній мірі ускладнює прийняття ефективних рішень для логістичного менеджменту. Основні труднощі полягають в узгодженні локальних цілей і завдань функціональних груп посередників з маркетинговими і логістичної глобальними (стратегічними) цілями фірми.

При синтезі ЛС «виробник - система дистрибуції - споживач» важливу роль відіграють два моменти:

1) співвідношення рівня сервісу дистрибуції і логістичних витрат;

2) кількість і цілі логістичних посередників у дистрибутивній мережі.

Скорочення часу доставки товарів споживачам у деякій локальній території вимагає значного збільшення кількості складів у дистрибутивній мережі. Скорочення часу доставки ГП у два рази вимагає майже п'ятикратного збільшення кількості складів. З іншого боку зростання числа складів різко збільшує логістичні витрати.

Необхідне досягнення певного компромісу між рівнем сервісу дистрибуції і величиною логістичних витрат за рахунок оптимізації організаційної структури, транспортування й управління запасами товарів у дистрибутивній мережі.

Якщо скористатися таким показником сервісу як імовірність задоволення замовлення покупця зі складу (при фіксованому часі доставки), і прийняти при ймовірності 95% рівень запасу за одиницю, то для поліпшення рівня сервісу до 98%, необхідно збільшити рівень запасів у складській системі вдвічі, а логістичні витрати при цьому зростуть майже на 20%.

Комплекс задач з координації й оптимізації функціонування системи дистрибуції, що розв'язується персоналом логістичного менеджменту:

1) координація роботи логістичних посередників;

2) створення інтегрованих з виробником ГП дистрибутивних каналів і мереж, що дозволяють мінімізувати логістичні витрати при забезпеченні необхідної якості логістичного сервісу в дистрибуції;

3) оптимізація планування, контролю й регулювання рівнів запасів ГП у дистрибутивній мережі;

4) оптимізація організаційної структури і кількості ЛЛС у дистрибуції;

5) оптимізація параметрів фізичного розподілу матеріальних потоків у дистрибутивних каналах.

Дата добавления: 2014-12-25