Основні закони геополітичної безпеки

Геополітика, як і інші науки про суспільство і природу, вивчає закони становлення, функціонування і розвитку соціальних, економічних, географічних, політичних, військових і інших систем.

Головним законом, який понад усе привертає увагу дослідників цієї науки, на думку фахівців, є закон фундаментального дуалізму, що виявляється в географічному устрої планети і в історичній типології цивілізацій. Наприклад, західні учені Р. Челлен, А. Мехен, X. Макиндер (1861-1947), К. Хаусхофер (1869-1946), російські дослідники цієї проблеми МЛ. Данільовській і ВЛ. Семенов-Тян-Шанській (1870-1942), ПМ. Савицький і ЛМ. Гумільов вважали, що цей дуалізм виражається у зіставленні сухопутної могутності (теллурократії) і морської могутності (талассократії). Перше виявляється у вигляді військово-авторитарної цивілізації (наприклад,

Стародавня Спарта, Стародавній Рим), друге — торгової цивілізації (Стародавні Афіни і Карфаген).

Інший закон геополітики: посилення чинника простору в людській історії. Це особливо підкреслює А. Мехен в роботі "Вплив морської сили на історію". Зокрема, він зазначає, що англійська нація зобов'язана своєю величчю морю більше, за будь-яку іншу. Зростання впливу талассократії починається разом з епохою великих географічних відкриттів, а досягає вершини своєї могутності в кінці XX ст., коли англосакський капіталізм і індустріалізм сформувалися як єдиний комплекс. У середині XX ст. геополітичний дуалізм досяг свого апогею, коли теллурократія ототожнювалася з СРСР, а талассократія — зі США і підконтрольними їм сферами впливу.

Як на похідний основний закон геополітики — дуалізму талассократи і теллурократії, НА. Нартов вказує на закон синтезу суші і моря — "берегова зона". Це теж ключове поняття в геополітиці, берегова зона, або Кітіало1 — фрагмент талассократії або теллурократії. Вплив моря і зумовлює в береговій зоні більш активніша розвиток, ніж на суші, тому вона — складніша, культурніша та освіченіша. Кііпїалсі нагадує одночасно, як вважає російський геополітик О.Дугін, "острів і корабель", а з іншого боку •— "імперію і будинок". На його думку, Rimland — складна реальність, що має самостійну логіку і у величезній мірі впливає і на талассократію, і на теллурократію.

Таким чином, Rimland виступає поясом, прикордонною зоною, або межею. У геополітиці цей термін має інше смислове навантаження, ніж поняття межі між державами. Морські прибульці бачать берег не як лінію для самого материка, а як територію, яку можна відірвати від континентальної маси, перетворити на базу, торговий, військовий анклав для подальшого наступу на сушу.

Розгляд геополітики робився нами навмисне: усвідомлення її змісту як окремої науки і окремої діяльності, знання законів геополітики, її предмету та джерел формування надають можливість говорити про геополітичну безпеку як окремий феномен сучасного націобезпекового буття, позбавлений міфологічних приписувань та абстрактних розмірковувань, що ґрунтуються здебільшого на думках та вигадках, ніж на інформації та знаннях, як вищій її формі. Відтак, з урахуванням наведеного визначимо ключове поняття. Геополітична безпека — складова національної безпеки, процес управління системою національної безпеки, за якого державними та недержавними інституціями забезпечується встановлення контролю і панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, світу.

Ключовим моментом є те, що геополітична безпека є органічним складовим елементом національної безпеки. її зміст полягає у тому, щоб забезпечити реалізацію життєво важливих національних інтересів через здійснення управління реальними або потенційними загрозами та небезпеками, які є наслідком прагнення інших держав встановити контроль і панування над усім спектром ресурсів планети. Більш того, за даного випадку геополітична безпека може розглядатися у дещо ширшому плані та включати встановлення контролю не лише над ресурсами власної країни, а й здійснення цілого комплексу заходів щодо встановлення каналів прямого чи непрямого впливу на ресурси інших країн.

Наприклад, збереження територіальної цілісності Росії, а відтак і збереження контролю над більшою частиною природних ресурсів світу, відповідає національним інтересам України, оскільки колапс даної країни призведе до відокремлення від неї окремих суб'єктів, наслідком чого стане втрата контролю над природними ресурсами і можливий воєнний конфлікт з боку держав, що прагнуть заволодіти цими ресурсами і Росії, в який України може бути втягнена. Відтак одним з напрямів геополітичної безпеки має бути встановлення каналів прямого або непрямого впливу суб'єктів міжнародних відносин з метою збереження контролю Росії над власними природними ресурсами.

Суть управління у сфері геополітики, а відтак і суть геополітичної безпеки, полягає у встановленні й організації функціонування керованих алгоритмів процесів у сфері контролю і панування над ресурсами країни, на базі принципів просторово-часової організації розвитку держав, регіонів і світу в цілому з урахуванням системної взаємодії географічних, політичних, економічних, військових, етнічних, демографічних, екологічних і інших чинників.

Ефективність політики геополітичної безпеки напряму пов'язана із законами геополітики. Відтак змістом геополітичної безпеки, окрім зазначеного є посилення морської і сухопутної могутності, чинника простору, зв'язків суші та моря.

Об'єктами геополітичної безпеки є ресурси земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурвого) просторів держави, регіону, світу.

Суб'єктами геополітичної безпеки є держави, транснаціональні корпорації, окремі індивіди.

Дата добавления: 2014-12-25